Вирок

від 03.09.2010 по справі 1-298/10

ЦЮРУПИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.09.10

Справа № 1-298/2010р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2010 року Цюрупинський районний суд

Херсонської області

В складі: головуючого судді Яценко О М

при секретарі ' ОСОБА_1

за участю прокурора Риженка Ю.М.,

органи опіки та піклування ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Цюрупинську кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, не працюючої, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

у вчинені злочину, передбаченого ст. 166 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 згідно свідоцтва про народження І - КГ № 046964 від 20 березня 1996 року, являючись матір'ю своєї дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до ст. 150 СК України була зобов'язана виховувати свого сина, піклуватися про його здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, готувати його до праці та самостійного життя проте ОСОБА_3 в період часу з 2007 по червень 2010 рр. злісно не виконувала встановлені законом обов'язки, вела аморальний спосіб життя та систематично вживала спиртні напої. На неодноразові зауваження із сторони кримінальної міліції у справах дітей Цюрупинського РВ, адміністрації Підстепенської сільської ради та Підстепенської ЗОШ ОСОБА_3 не реагувала та продовжувала вести аморальний спосіб життя. Вона не навчала свого сина ОСОБА_4 загальновідомим та загальновживаним правилам поведінки, не забезпечувала достойних санітарно - побутових умов для нормального розвитку та життєдіяльності своєї дитини, при цьому створювала такі умова, що ОСОБА_4 замість навчання був змушений особисто заробляти на своє утримання, що перешкоджало останньому в отриманні освіти. Відповідно до висновку № 944 судово-психологічної експертизи від 01.07.2010 року встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, має відхилення від нормального для даного віку рівня психічного розвитку які не є наслідками психічних захворювань та виявляються у відставанні у психічному розвитку який проявляється в інтелектуальній, емоційно - вольовій сферах та у порушенні процесу формування особистості та соціальної адаптації.

Відхилення від нормального для даного віку рівня психічного розвитку у ОСОБА_4 обумовлені факторами його педагогічної занедбаності та тим , що його мати ОСОБА_3, не виконує покладені на неї законом обовязки з приводу виховання та догляду за дитиною.

В судовому засіданні підсудна вину по пред'явленому обвинуваченню визнала повністю і суду показала, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6. разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_5. У неї є 2 дітей, а саме ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7. Молодший син ОСОБА_7 навчається в Підстепенськіи ЗОШ у 8 класі. Він навчається не дуже добре, але дитина має здібності, які він через небажання навчатися не проявляє. Про успішність ОСОБА_4 їй нічого не відомо. В школі з приводу навчання ОСОБА_4 вона не пам'ятає коли в останній раз була. Інколи виклики до школи вона ігнорує по причин, зайнятості на роботі. Офіційно вона не працевлаштована - виконує роботи по найму у односельців. Коли вона лишається вдома через відсутність роботи, то до школи не ходить та навчанням сина ОСОБА_7 не цікавиться. Домашні завдання ОСОБА_4 виконує самотужки, їх виконання вона не перевіряє Заняття в школі, ОСОБА_4 відвідує не регулярно, причина цього те, що він не хоче навчатися Тому свою вину у вчиненому визнає повністю і щиро кається .

Таким чином, оскільки підсудна визнала свою вину і її показання повністю відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються, суд не досліджує інші докази по справі і кваліфікує дії підсудної ОСОБА_3 за ст.166 КК України, як злісне невиконання матір'ю встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки

У якості обставин, що пом'якшують підсудній покарання суд враховує її щире каяття у вчиненому.

При призначенні ОСОБА_3 міри покарання, суд враховує обставини, що пом'якшують покарання, суспільно - небезпечний характер вчиненого злочину і його тяжкість, особу підсудної іприходить до висновку, що виправлення її можливе і без реального відбування покарання у вигляді позбавлення волі, від відбування якого її належить звільнити з випробуванням на підставі ст.ст. 75,76 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.166 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням - з іспитовим строком на один рік і покласти на засуджену обов'язки протягом іспитового строку повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації у вказані органи.

Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд засудженій залишити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави судові витрати по проведенню судово-психологічної експертизи в сумі 860,00 гривень ( а.с.42).

На вирок протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення може бути подано апеляцію до

апеляційного суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд.

СУДДЯ: О.М. Яценко