Постанова

від 15.12.2015 по справі 922/917/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2015 р. Справа № 922/917/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Черленяк М.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 09.06.2015р.;

1-ї третьої особи - не з'явився;

2-ї третьої особи - не з'явився;

1-го відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю від 24.12.2014р. №08-11/4670/2-14;

2-го відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю від 27.07.2015р.;

3-го відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні ОСОБА_4 апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 міської ради, м. Харків (вх. № 3666Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2015р.

у справі № 922/917/14

за позовом Державного підприємства В«ОСОБА_4 лісова науково-дослідна станціяВ» , с. Черкаська Лозова

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Державного підприємства В«ОСОБА_4 державна лісовпорядна експедиціяВ» , смт. Покотилівка

2. ОСОБА_4 обласне управління лісового та мисливського господарства, м. Харків

до 1-го відповідача ОСОБА_4 міської ради, м. Харків

до 2-го відповідача ОСОБА_5 підприємства В«ТравеньВ» , м. Харків

до 3-го відповідача ОСОБА_6 управління Держземагенства у Харківській області, м. Харків

про визнання частково незаконним та скасування пунктів рішення

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Светлічний Ю.В.) від 28.05.2014р. у справі №922/917/14 відмовлено в задоволені позову.

Постановою ОСОБА_4 апеляційного господарського суду від 31.07.2014р. у справі №922/917/14 (головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Бондаренко В.П., суддя Тихий П.В.) рішення господарського суду Харківської області від 28.05.2014р. у справі №922/917/1 залишено без змін.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що позивач не надав належним чином оформлені планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які підтвердили б належність спірної земельної ділянки до земель лісового фонду та право позивача на її постійне користування.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2014р. постанову ОСОБА_4 апеляційного господарського суду від 31.07.2014р. та рішення господарського суду Харківської області від 28.05.2014р. у справі №922/917/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Вищий господарський суд України при касаційному перегляді рішення місцевого господарського суду, зокрема, зазначив про те, місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції не надали належної правової оцінки наказу Держкомітету лісового господарства України №55 від 23.05.2002р. "Про вдосконалення управління лісовим господарством в Харківській області", щодо реорганізації Жовтневого держлісгоспу та передання відповідних активів Данилівському держлісгоспу, проекту організації і розвитку лісового господарства, включаючи планшетні матеріали лісовпорядкування, план лісонасаджень, експертні висновки фахових організацій з питань лісовпорядкування, рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради №292 від 03.07.1972р. "Про затвердження встановлених меж лісових земель Жовтневого лісгоспу в м. Харкові", яким встановлені межі лісових земель Жовтневого лісгоспу, загальною площею 1166 га. та листу №А-10-96 від 21.05.2014р. Державного агентства лісових ресурсів України в якому вказано, що земельна ділянка з кадастровим №6310136300:14:011:0001 площею 0,2227 га по вул. Архітекторів, 1, 3 у м.Харкові знаходиться в межах кварталу 367 виділ 4 урочище "Олексіївське" ці землі віднесені до земель лісового фонду та надані у постійне користування Данилівському дослідному державному лісгоспу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.06.2015р. у справі №922/917/14 (головуючий суддя Хотенець П.В., судді Аюпова Р.М., Жигалкін І.П.) у позові відмовлено частково; визнано незаконним та скасувати пункти 9, 9.1 додатку № 2 рішення ОСОБА_4 міської ради № 158/10 від 23 червня 2010 року "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель та споруд"; стягнуто з ОСОБА_4 міської ради на користь Державного підприємства "ОСОБА_4 лісова науково-дослідна станція" 609,00 грн. судового збору; стягнуто з ОСОБА_5 підприємства "Травень" на користь Державного підприємства "ОСОБА_4 лісова науково-дослідна станція" 609,00 грн. судового збору.

Автоматизованою системою документообігу ОСОБА_4 апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (справу) призначено для розгляду судді-доповідачу ОСОБА_7

Розпорядженням секретаря судової палати №1 ОСОБА_4 апеляційного господарського суду, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Черленяк М.І.

Приватне підприємство «Травень» не погодилось з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду та звернулось з апеляційною скаргою до ОСОБА_4 апеляційного господарського суду в якій просило скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2015 р. у справі №922/917/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою ОСОБА_4 апеляційного господарського суду від 06.07.2015р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Черленяк М.І.) повернуто апеляційну скаргу ПП «Травень» на підставі п.2 ч.1 статті 97 ГПК України.

ОСОБА_4 міська рада не погодилась з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду та звернулась з апеляційною скаргою до ОСОБА_4 апеляційного господарського суду в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2015 р. у справі №922/917/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції апелянт, зокрема, вказує на те, що матеріалами справи, а саме довідкою форми 6-ЗЕМ спростовано твердження належності спірної земельної ділянки позивачу, у зв'язку з чим, на думку апелянта, місцевим господарським судом зроблено помилкові висновки щодо необхідності зміни цільового призначення в порядку встановленому частиною 2 статті 149 Земельного кодексу України (в редакції станом на день ухвалення рішення ОСОБА_4 міської ради 2010 року).

Крім того, зазначає, що передача спірної земельної ділянки в оренду ПП «Травень» відбулась ще у 2004 році на підставі рішення ОСОБА_4 міської ради від 23.06.2004 року за №170/04.

На думку заявника апеляційної скарги, в матеріалах даної справи відсутні докази належності позивачу вказаної земельної ділянки та не підтверджено право позивача на вказану земельну ділянку.

Ухвалою ОСОБА_4 апеляційного господарського суду від 07.07.2015р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Черленяк М.І.) прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_4 міської ради до провадження та призначено до розгляду на 28.07.2015р., відстрочено ОСОБА_4 міській раді сплату судового збору за подання апеляційної скарги до 28.07.2015р.

16.07.2015р. на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу ОСОБА_4 міської ради залишити без задоволення (вх.№10741).

20.07.2015р. на адресу суду від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю представника в судовому засіданні Дергачівського районного суду (вх.№10798).

23.07.2015р. на адресу суду від 1-ї третьої особи - Державного підприємства В«ОСОБА_4 державна лісовпорядна експедиціяВ» надійшов відзив на апеляційну скаргу. (вх.№11058).

27.07.2015р. на адресу суду від ОСОБА_6 управління Держземагенства у Харківській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. (вх.№11122).

28.07.2015р. на адресу суду від ОСОБА_4 міської ради надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 609,00 грн. (вх.№111205).

Ухвалою ОСОБА_4 апеляційного господарського суду від 28.07.2015р. розгляд справи відкладено на 01.09.2015р., у зв'язку з задоволенням клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи.

Приватне підприємство В«ТравеньВ» вдруге не погодилось з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду та звернулось з апеляційною скаргою до ОСОБА_4 апеляційного господарського суду в якій просило скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2015 р. у справі №922/917/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою ОСОБА_4 апеляційного господарського суду від 30.07.2015р. повернуто апеляційну скаргу ПП «Травень» на підставі п.4 ч.1 статті 97 ГПК України.

Ухвалою ОСОБА_4 апеляційного господарського суду від 05.08.2015р. провадження у справі №922/917/14 зупинялось до розгляду Вищим господарським судом України ухвали ОСОБА_4 апеляційного господарського суду від 30.07.2015р. у справі №922/917/14, матеріали справи №922/917/14 надсилались до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2015р. касаційну скаргу ОСОБА_5 підприємства В«ТравеньВ» залишено без задоволення, ухвалу ОСОБА_4 апеляційного господарського суду від 30.07.2015р. у справі №922/917/14 залишено без змін.

Ухвалою ОСОБА_4 апеляційного господарського суду від 11.11.2015 року поновлено провадження по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 міської ради, розгляд справи призначено на 24.11.2015 року.

24.11.2015р. представник 2-го відповідача звернувся з письмовим клопотанням про продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів та відкладення розгляду справи.

Ухвалою ОСОБА_4 апеляційного господарського суду від 24.11.2015р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 15.12.2015р., у зв'язку з задоволенням клопотання представника 2-го відповідача про продовження строку розгляду справи на 15 днів та відкладення розгляду справи.

15.12.2015р. на адресу суду від представника 2-го відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копії проекту відведення земельної ділянки, затвердженої КП «Міськпроект», які були долучені до матеріалів справи.(т.3, а.с.48-78)

Відповідно до п.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України», відповідно до частини першої статті 101 ГПК, апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

У судовому засіданні 15.12.2015р. представник 1-го відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник 2-го відповідача просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2015 р. у справі №922/917/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники 1-ї, 2-ї третіх осіб та 3-го відповідача в судове засідання 15.12.2015 року не з'явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №6102216821920 (т.3, а.с.31), №6102216720201 (т.3, а.с. 46), №6102216821911 (т.3, а.с. 47), проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте 1-я, 2-я треті особи та 3-й відповідач по справі не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України ) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників 1-ї, 2-ї третьої особи та 3-го відповідача по справі за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників 1-го, 2-го відповідачів та позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

На підставі наказу Міністерства лісового господарства УРСР № 147 від 27 липня 1998 року на базі ОСОБА_4 і Жовтневого лісгоспзагів був створений Жовтневий лісгоспзаг, який складався із 13 лісництв, загальною площею 65494 га.

Після об'єднання Жовтневого та ОСОБА_4 лісгоспзагів Харківської області в головному підприємстві під назвою "Жовтневий ласгоспзаг" відбулися територіальні і структурні зміни - об'єднання Дергачівського і ОСОБА_4 лісництв в Дергачівський комплексний лісоцех.

В результаті структурних та територіальних змін протягом 1980-1990 років відповідно до планово - картографічних матеріалів та таксаційного опису проекту організації і розвитку лісового господарства Дергачівського комплексного лісоцеху від 1991 року (виділ 4 та виділ 5 кварталу 27 Дергачівського лісництва Жовтневого лісгоспзагу) були об'єднані у один виділ під номером 4 та квартал 27 змінено на квартал 367.

Станом на 1991 рік спірна земельна ділянка була віднесена до земель лісогосподарського призначення в межах кварталу 367 виділ 4 Дергачівського комплексного лісоцеху.

Відповідно право державної власності, постійного лісокористування та цільове призначення спірної земельної ділянки виникло ще у Жовтневого та ОСОБА_4 лісгоспзагів Харківської області у відповідності до вимог чинного на зазначений час законодавства України.

Надалі, наказом Державного комітету лісового господарства України № 55 від 23 травня 2002 року "Про вдосконалення управління лісовим господарством у Харківській області" проведено реорганізацію Жовтневого держлісгоспу об'єднання "Харківліс" та Данилівського дослідного держлісгоспу шляхом виділення із складу Жовтневого держлісгоспу Дергачівського лісництва та приєднання його до Данилівського дослідного держлісгоспу.

Відповідно до проекту організації і розвитку лісового господарства Данилівського дослідного держлісгоспу 2006 року та таксаційного опису по Дергачівському лісництву 2007 року спірна земельна ділянка віднесена до земель лісогосподарського призначення в межах кварталу 367 виділу 4 Дергачівського лісництва Данилівського дослідного держлісгоспу.

Згідно вказаних вище проектів організації і розвитку лісового господарства (таксаційний опис, поквартальні підсумки розподілу земель за категоріями) спірна земельна ділянка визначена як галявина (прогалина).

На підставі пункту 96 Додатку 1 до рішення ОСОБА_4 міської ради від 23 червня 2004 року за №170/04 ОСОБА_5 підприємству "Травень" було надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 0,22 га. по Кільцевій дорозі (в районі вул. Архітекторів) для будівництва стаціонарної АЗС, АГЗП з елементами автосервісу та подальшої експлуатації об'єкту.

Відповідно до рішення ОСОБА_4 міської ради від 23 червня 2004 року за №170/04 Комунальним підприємством "Міськпроект" розроблено проект відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_5 підприємству "Травень", який було погоджено з Управлінням містобудування та архітектури ОСОБА_4 міської ради (висновок №10550 від 19 жовтня 2004 року), ОСОБА_4 міським управлінням земельних ресурсів (висновок №3343/04 від 20 жовтня 2004 року), ОСОБА_4 обласною санітарно-епідеміологічною станцією (висновок №81 від 22 жовтня 2004 року), Державним управлінням екології та природних ресурсів в Харківській області (висновок №14-19-2439 від 28 жовтня 2004 року), Управлінням культури ОСОБА_4 обласної державної адміністрації (висновок №08-20/1659 від 04 листопада 2004 року). ОСОБА_4 обласним головним управлінням земельних ресурсів (висновок №3640 державної землевпорядної експертизи від 04 листопада 2004 року).

Як вбачається з пояснювальної записки до вказаного проекту, земельна ділянка розташована в зоні житлової та громадської забудови і межує: А-А землі житлової та громадської забудови.

Відповідно до Архітектурного завдання на розробку містобудівного обґрунтування розташування об'єкту, затвердженого 04 червня 2004 року головним архітектором м. Харкова земельна ділянка станом на червень 2004 року вільна від забудови та зелених насаджень.

17 червня 2004 року головним архітектором міста було затверджено комплексний висновок ОСОБА_5 підприємства "Травень" по розташуванню АЗС, АГЗС з елементами автосервісу по Окружній дорозі (в районі вул. Архітекторів) відповідно до якого вказана земельна ділянка придатна для розташування вказаних об'єктів містобудування.

Відповідно до Форми 6-ЗЕМ вказана земельна ділянка загальною площею 1227 га. відноситься до земель, які не надані у власність та постійне користування у межах населених пунктів.

Згідно з Технічним завданням на виконання робіт по складанню проекту відведення земельної ділянки, виданого та затвердженого 21 серпня 2004 року ОСОБА_4 міським управлінням земельних ресурсів, земельна ділянка по Кільцевій дорозі (в районі вул. Архітекторів) знаходиться у Дзержинському районі Харкова, цільове призначення земельної ділянки - землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг (Код 1.11.3).

На підставі розробленого та погодженого у встановленому законом порядку проекту відведення земельної ділянки, рішенням ОСОБА_4 міської ради від 14 листопада 2004 року за №191/04 (пункт 6 додатку 1) ОСОБА_5 підприємству "Травень" було затверджено проект відведення земельної ділянки та надано в оренду земельну ділянку по Кільцевій дорозі (район вул. Архітекторів) загальною площею 0,2227 га. для будівництва стаціонарної АЗС, АГЗП з елементами автосервісу до 31 грудня 2006 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації та обслуговування об'єкту до 31 грудня 2029 року.

Згідно рішення ОСОБА_4 міської ради від 22 листопада 2006 року за №171/06 (пункт 37 додатку 1) ОСОБА_5 підприємству "Травень" було надано в оренду земельну ділянку по Кільцевій дорозі (в районі вул. Архітекторів) загальною площею 0,2227 га. в межах договору оренди від 19 вересня 2005 року №040567100043 для будівництва станції технічного обслуговування автомобілів та складські приміщення до 01 листопада 2008 року, але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації.

На підставі зазначеного рішення між ОСОБА_4 міською радою та ОСОБА_5 підприємством "Травень" 27 липня 2007 року було укладено договір оренди землі, який 01 жовтня 2007 року зареєстровано у ОСОБА_4 регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за №140767100130.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Теодоліт" складено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та документи, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ОСОБА_5 підприємства "Травень" для експлуатації та обслуговування СТО автомобілів та складських приміщень по вул. Архітекторів №1 та №3 у Дзержинському районі м. Харкова.

Технічну документацію із землеустрою, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_5 підприємства "Травень" у встановленому законом порядку погоджено з Управлінням містобудування та архітектури ОСОБА_4 міської ради (висновок №2958/0/27-10 від 02 червня 2010 року) та Управлінням Держкомзему у місті Харків (висновок №508/10 від 09 червня 2010 року).

Згідно статті 123 Земельного кодексу України (в редакції 2010 року) надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

На підставі розробленої та погодженої у встановленому законом порядку технічної документації із землеустрою, рішенням ОСОБА_4 міської ради від 23 червня 2010 року за №158/10 (пункт 9 додатку 2) - ОСОБА_5 підприємству "Травень" надано в оренду строком до 01 червня 2025 року земельну ділянку площею 0,2227 га. за рахунок земель транспорту по вул. Архітекторів, 1, З (Дзержинський район) в межах, які визначені договором оренди землі №140767100130 від 01 жовтня 2007 року, для експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів та складських приміщень.

В проекті відведення земельної ділянки по вул. Архітекторів, 1, 3 з кадастровим №6310136300:14:011:0001 міститься довідка форми 6-ЗЕМ, де вказано, що земельна ділянка загальною площею 0,2227 га. відноситься до земель, які не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів.

Відповідно до статті 55 Земельного кодексу України (у редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення) до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Приписами частини 2 статті 56 Земельного кодексу України (у редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 Лісового кодексу України полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт "б" частини 1 статті 164 Земельного кодексу України).

Таким чином, однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв'язок їх використання із лісокористуванням.

Відповідно до статті 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.

Відповідно до статті 8 Лісового кодексу України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрації згідно із законом.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема за змістом пункту 1.1. Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а чатина 2 зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Правовий режим земельної ділянки підтверджується: наказом Державного комітету лісового господарства України № 55 від 23 травня 2002 року "Про вдосконалення управління лісовим господарством у Харківській області" щодо реорганізації Жовтневого держлісгоспу та передання відповідних активів Данилівському держлісгоспу; проектом організації і розвитку лісового господарства; планшетними матеріалами лісовпорядкування; планом лісонасаджень; експертними висновками фахових організацій з питань лісовпорядкування; рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради № 292 від 03 липня 1972 року про затвердження встановлених меж лісних земель Жовтневого лісгоспзагу.

В матеріалах справи міститься лист №А-10-96 від 21 травня 2014 року Державного агентства лісових ресурсів України в якому вказано, що земельна ділянка з кадастровим №6310136300:14:011:0001 площею 0,2227 га по вул. Архітекторів, 1, 3 у м. Харкові знаходиться в межах кварталу 367 виділ 4 урочище "Олексіївське" ці землі віднесені до земель лісового фонду та надані у постійне користування Данилівському дослідному державному лісгоспу.

Відповідно до статті 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається та реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.

За статтею 2 Земельного кодексу України, земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки на права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Приписами статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Приписами частини 2 статті 149 Земельного кодексу України встановлено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Стаття 57 Лісового кодексу України визначає вимоги щодо порядку та умов зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства.

Відповідно до частини 1 статті 57 Лісового кодексу України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Згідно статті 20 Земельного Кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою.

Відповідно до частини 3 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами 2, 3 статті 134 Земельного кодексу України, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно абзаца 2 частини 1 статті 123 Земельного кодексу України рішення органів місцевого самоврядування про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

Відповідно до пунктом 2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26 січня 2000 року № 02-5/35 підставами для визнання акту дійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Правовими підставами для визнання недійсним у відповідній частині оскарженого рішення ОСОБА_4 міської ради є статті 21, 393, 396 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно статті 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Верховний Суд України в обов'язковій для врахування в аналогічних справах постанові від 13 листопада 2013 року по справі №6-123цс13 вказав на те, що відповідно до змісту статті 20 Земельного кодексу України надання (передача) земельної ділянки громадянам та юридичним особам відбувається згідно з їх цільовим призначенням. Надання земельної ділянок для потреб, які не відповідають її призначенню, без зміни у встановленому законом порядку їх цільового призначення на підставі пункту а) статті 21 Земельного кодексу України є підставою для визнання таких рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними.

Як зазначено у пункті 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6, для правильного вирішення земельних спорів особливе значення має дослідження судом правового статусу і приналежності спірної земельної ділянки, підстави надання такої ділянки та її цільове призначення, наявність порушення порядку зміни цільового призначення землі, тягне за собою наслідки статті 21 Земельного кодексу України; порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсним рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також визнання недійсним угод щодо відповідних земельних ділянок.

Відповідно до частини 2 статті 149 Земельного кодексу України (у редакції станом на день ухвалення оскарженого рішення міської ради) вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, сільських рад відповідно до їх повноважень.

Отже, при вирішенні законності прийняття рішення ОСОБА_4 міської ради № 158/10 від 03 червня 2010 року слід враховувати положення частини 9 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції від 30 квітня 2010 року) де зазначається, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Однак, відповідно до пункту 9 чинного на час прийняття оскаржуваного рішення ОСОБА_4 міської ради Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, що місця не мало.

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року N 610-р заборонено вилучення лісових земель з лісокористування державних спеціалізованих підприємств, яким є позивач, що фактично відбулося.

А отже, вилучення земельної ділянки для потреб, не пов'язаних із веденням лісокористування у постійного землекористувача та її передача ОСОБА_5 підприємству "Травень" у користування для будівництва об'єктів, мало б здійснюватися за згодою позивача, як Державного підприємства та лише після припинення права постійного користування земельної ділянки постійним землекористувачем, з подальшою розробкою проекту відведення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та передачі в оренду за рішенням відповідного органу виконавчої влади.

Данилівським дослідним держлісгоспом погодження на вилучення вищевказаної земельної ділянки з користування держлісгоспу та передачі її в користування ОСОБА_5 підприємству "Травень" для будівництва станції технічного обслуговування автомобілів та складських приміщень не надавалось.

За таких обставин, оскаржуваним рішенням ОСОБА_4 міська рада, за відсутності належних підстав, віднесла спірну земельну ділянку до земель транспорту та передала її у користування ОСОБА_5 підприємству "Травень".

Оскільки надана в оренду ОСОБА_5 підприємству "Травень" спірна ділянка, загальною площею 0,2227 га. по вул. Архітекторів, 1, 3 (Дзержинський район) відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення в межах кварталу 367 виділу 4 Дергачівського лісництва, а її користувачем на час ухвалення оскаржуваного рішення та на час звернення позивача до господарського суду є Данилівський дослідний держлісгосп, з володіння та користування якого вказана земельна ділянка не вилучалася, цільове призначення спірної земельної ділянки не змінювалося, проект відведення щодо надання ОСОБА_5 підприємству "Травень" спірної земельної ділянки та зміни її цільового призначення не затверджувався, а тому, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування пунктів 9, 9.1 додатку № 2 рішення ОСОБА_4 міської ради № 158/10 від 23 червня 2010 року "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель та споруд".

А тому, не приймаються до уваги колегії суддів твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази належності позивачу вказаної земельної ділянки та ним не підтверджено його право на вказану земельну ділянку.

Вказана земельна ділянка віднесена до земель лісового фонду та надана у постійне користування Данилевському дослідному державному лісгоспу.

Також, за таких обставин, не можливо взяти до уваги і надані у судовому засіданні 15.12.2015 року представником 2-го відповідача додаткові докази - копію проекту відведення земельної ділянки (т.3, а.с.48-78), з яких вбачається відсутність погодження вказаного проекту з землевласником або землекористувачем у встановленому чинним законодавством України порядку.

Щодо позовних вимог до третього відповідача колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Головне управління Держземагентства у Харківській області є органом, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України наділений повноваженнями з передачі у власність або користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території області.

Враховуючи те, що рішення по даній справі жодним чином в майбутньому не вплине на права та обов'язки третього відповідача, так як фактично до повноважень ОСОБА_6 управління Держземагентства у Харківській області позивачем не пред'явлено жодних позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача до третього відповідача.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції апелянтом не надано ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів, які б спростували висновки, викладені в рішенні господарського суду першої інстанції, та всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України не доведені ті обставини, на які апелянт посилався, як на підставу своїх вимог.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами.

Таким чином, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_4 міської ради, м. Харків слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області - без змін.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 міської ради, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2015р. у справі № 922/917/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 18.12.2015р.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Черленяк М.І.