Ухвала

від 21.12.2015 по справі 918/510/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А

УХВАЛА

"21" грудня 2015 р. Справа № 918/510/15

Суддя Павленко Є.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Волинський екологічний продукт" (далі - Товариство) про виправлення помилки в наказі господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2015 року у справі № 918/510/15 за позовом Товариства до фермерського господарства "АКО" (далі - Господарство) про стягнення заборгованості в сумі 115 684 грн. 21 коп.,

за участі представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: ОСОБА_1 за дов. від 7 грудня 2015 року № 3,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Товариство звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви від 10 червня 2015 року, просило стягнути з Господарства заборгованість у розмірі 116 184 грн. 21 коп., нараховану у зв'язку з несвоєчасним поверненням грошових коштів та порушенням відповідачем взятого на себе за укладеним між сторонами договором поставки від 3 жовтня 2013 року № 04/01 зобов'язання щодо поставки товару, з яких: 500 грн. 00 коп. - пеня, 108 571 грн. 02 коп. - інфляційні втрати, 7 113 грн. 19 коп. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20 травня 2015 року порушено провадження у справі № 918/510/15 та призначено її до розгляду.

Ухвалою суду від 7 липня 2015 року було прийнято відмову Товариства від позову в частині вимог щодо стягнення з Господарства 500 грн. 00 коп. пені та припинено провадження у даній справі в цій частині.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15 липня 2015 року у даній справі у задоволенні позову Товариства було відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 8 вересня 2015 року вищезазначене рішення місцевого господарського суду було скасовано в частині відмови в позові та прийнято у цій частині нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з Господарства на користь Товариства 7 113 грн. 19 коп. трьох процентів річних, 108 571 грн. 02 коп. інфляційних втрат, 2 323 грн. 68 коп. судового збору за розгляд позовної заяви та 1 156 грн. 86 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

На виконання вищезазначеної постанови 17 вересня 2015 року господарським судом Рівненської області були видані відповідні накази.

Листом від 8 вересня 2015 року № 918/510/15/1426/15 матеріали справи № 918/510/15 були направлені до Вищого господарського суду України у зв'язку з надходженням до Рівненського апеляційного господарського суду касаційної скарги Господарства на вищезазначену постанову.

30 жовтня 2015 року через канцелярію господарського суду Рівненської області надійшла заява Товариства від 30 жовтня 2015 року про виправлення помилки в наказі господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2015 року, виданого на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 8 вересня 2015 року № 918/510/15.

Ухвалою суду від 2 листопада 2015 року вирішення питання про прийняття вищезазначеної заяви було відкладено до повернення матеріалів справи № 918/510/15 у господарський суд Рівненської області.

Водночас у зв'язку з надходженням 7 грудня 2015 року через канцелярію суду матеріалів даної справи з Вищого господарського суду України, ухвалою господарського суду Рівненської області від 9 грудня 2015 року заяву Товариства про виправлення помилки в наказі господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2015 року у справі № 918/510/15 було прийнято до розгляду та призначено до слухання в судовому засіданні на 21 грудня 2015 року.

У судовому засіданні 21 грудня 2015 року представник Господарства просив суд відмовити Товариству в задоволенні його заяви про виправлення помилки в наказі господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2015 року у справі № 918/510/15 у зв'язку з її необґрунтованістю.

Товариство про дату, час та місце розгляду заяви було повідомлене належним чином, проте явку свого повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечило, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

За змістом частини 3 статті 117 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви про виправлення помилки в наказі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Господарства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вищезазначеної заяви з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 117 ГПК України передбачено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Зі змісту наказу господарського суду Рівненської області від 3 вересня 2014 року, виданому на примусове виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 8 вересня 2015 року у справі № 918/510/15, вбачається, що у даному виконавчому документі відсутня назва грошової одиниці суми інфляційних втрат, стягнутих на користь позивача зазначеним рішенням господарського суду апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому, зокрема, резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення; розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу); найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна); найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа про стягнення коштів у безспірному порядку (у спорі про визнання цього документа як такого, що не підлягає виконанню), а також сума, що не підлягає списанню.

Відповідно до положень статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Системний аналіз статей 84, 116, 117, 119, 120 ГПК України дає можливість дійти висновку, що наказ відтворює резолютивну частину прийнятого господарським судом рішення і залишається незмінним до повного виконання чи втрати ним юридичної сили у випадках, встановлених Кодексом.

Аналогічного висновку дійшов Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі № 1-7/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження".

У той же час зі змісту постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 8 вересня 2015 року у справі № 918/510/15 вбачається, що в її резолютивній частині не було зазначено назву грошової одиниці, в якій слід проводити стягнення вказаної у даному судовому рішенні суми інфляційних втрат.

Відтак, з огляду на вищезазначені положення, а також зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні докази внесення змін у резолютивну частину постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 8 вересня 2015 року у справі № 918/510/15, суд позбавлений можливості внести виправлення до наказу господарського суду Рівненської області від 3 вересня 2014 року, виданого на примусове виконання зазначеної постанови, оскільки останній повинен повністю відтворювати резолютивну частину вказаного судового рішення.

Слід також зазначити, що постановою Вищого господарського суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 918/510/15 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 8 вересня 2015 року у даній справі, на виконання якої господарським судом Рівненської області було видано наказ від 17 вересня 2015 року, було скасовано, а рішення місцевого господарського суду від 15 липня 2015 року у цій справі про відмову в задоволенні вимог Товариства було залишено без змін.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Товариства про виправлення помилки в наказі господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2015 року у справі № 918/510/15 за позовом Товариства до Господарства про стягнення заборгованості в сумі 115 684 грн. 21 коп.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 117 ГПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Волинський екологічний продукт" про виправлення помилки в наказі господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2015 року у справі № 918/510/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волинський екологічний продукт" до фермерського господарства "АКО" про стягнення заборгованості в сумі 115 684 грн. 21 коп. відмовити.

Суддя Є.В. Павленко