Рішення

від 02.12.2015 по справі 904/7374/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015Справа №904/7374/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добра Справа»

до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Банк «Восток»

про визнання поруки припиненою.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Позняков В.С., за довіреністю

від відповідача: Сахно Р.М., за довіреністю

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Добра Справа» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» (далі - відповідач) про визнання поруки припиненою.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2015 було порушено провадження у справі № 904/7374/15 та призначено її до розгляду на 02.09.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2015 справу № 904/7374/15 було передано за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

14.09.2015 до господарського суду міста Києва надійшла справа № 904/7374/15.

За результатами автоматичного розподілу справ вищезазначену справу було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2015 було прийнято справу № 904/7374/15 до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 21.10.2015.

30.09.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.

08.10.2015 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

21.10.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Банк «Восток» та приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Л.Л., заяву про зміну предмету позову та клопотання про витребування доказів.

У судове засідання 21.10.2015 представники сторін з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні 21.10.2015 клопотання представника позивача про витребування доказів, суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання, у зв'язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши у судовому засіданні 21.10.2015 клопотання представника позивача про залучення до участі у справі ПАТ «Банк «Восток» в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання.

Розгляд клопотання представника позивача про залучення до участі у справі приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Л.Л. в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору відкладено судом до наступного судового засідання.

У судовому засіданні 21.10.2015 суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1.

Враховуючи необхідність витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 11.11.2015.

05.11.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів на вимогу ухвали суду.

11.11.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 11.11.2015 представник позивача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 21.10.2015 позивач виконав.

У судове засідання 11.11.2015 представник відповідача з'явився та подав клопотання про продовження строку розгляду справи.

У судове засідання 11.11.2015 представники третіх осіб не з'явились. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 21.10.2015 треті особи не виконали.

Розглянувши у судовому засіданні 11.11.2015 клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання.

Враховуючи те, що представник позивача у судове засідання 11.11.2015 не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням третіми особами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 21.10.2015, розгляд справи було відкладено на 02.12.2015.

02.12.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про зупинення провадження у справі, клопотання про призначення судової експертизи та письмові пояснення на відзив відповідача.

Представники сторін у судове засіданні 02.12.2015 з'явились, представники третіх осіб не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні 02.12.2015 заяву представника позивача про зміну предмета позову, суд дійшов висновку про неможливість її прийняття, з огляду на наступне.

З поданої представником позивача заяви про зміну предмета позову вбачається, що зазначена заява за своїм змістом є заявою про одночасну зміну предмета і підстав позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з частинами 4, 5 та 6 п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Розглянувши у судовому засіданні 02.12.2015 клопотання представника позивача про залучення до участі у справі третьої особи, суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання, у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Розглянувши у судовому засіданні 02.12.2015 клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання, у зв'язку з його безпідставністю.

Розглянувши у судовому засіданні 02.12.2015 клопотання представника позивача про призначення судової експертизи, суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання, у зв'язку з його безпідставністю.

У судовому засіданні 02.12.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.12.2015 надав усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2007 між Закритим акціонерним товариством «Агробанк» (далі - кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Добра справа» (далі - позивач, поручитель) та ОСОБА_1 (далі - позичальник, третя особа - 1) було укладено Договір поруки № 47.480.07.14.М.5 (далі - Договір поруки), предметом якого є зобов'язання поручителя перед банком в повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком, які випливають з умов Договору про надання кредитної лінії № 47.840.07.14.М від 18.05.07, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Договору про надання кредитної лінії № 47.840.07.14.М від 18.05.2007 (надалі за текстом «Основний договір»), в повному обсязі цих зобов'язань.

Під основним договором у Договорі поруки розуміється Договір про надання кредитної лінії № 47.480.07.14.М від 18.05.2007, який укладений між Закритим акціонерним товариством «Агробанк» та ОСОБА_1 (далі - Кредитний договір).

Позивач зазначає про те, що порука за Договором поруки є припиненою, оскільки ЗАТ «Агробанк», який в подальшому було перейменовано на ЗАТ «Хоум Кредит Банк», було припинено, а відповідно й припинилось основне зобов'язання забезпечене порукою, відповідачем не було надано позивачу документів на підтвердження переходу права вимоги до відповідача, а також у зв'язку із збільшенням обсягу відповідальності поручителя без його згоди.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що ЗАТ «Агробанк», який в подальшому було перейменовано на ЗАТ «Хоум Кредит Банк», реорганізовано шляхом перетворення та в подальшому право вимоги перейшло до відповідача за Кредитним договором та Договором поруки, про що позивач був обізнаний, оскільки сторонами укладались додаткові договори до Договору поруки.

Частинами 1 та 2 ст. 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як вбачається з п. 1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства «Банк Восток», ПАТ «Банк Восток» є правонаступником усіх прав та зобов'язань, коштів та майна ПАТ «Хоум Кредит Банк», що згідно протоколу Загальних зборів акціонерів від 01.02.2011 змінило назву, є правонаступником ВАТ «Хоум Кредит Банк», що згідно протоколу установчих зборів акціонерів № 1 від 16.12.2008 реорганізовано шляхом перетворення, є правонаступником усіх прав та зобов'язань, коштів та майна ЗАТ «Хоум Кредіт Банк», є правонаступником усіх прав та зобов'язань, коштів та майна ЗАТ «Агробанк».

12.07.2011 між ПАТ «Банк Восток» (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» (новий кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги № 20110712/1-Г (далі - Договір відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 та 2 п. 1.1 Договору відступлення права вимоги первісний кредитор відступає всі свої права вимоги, а новий кредитор приймає всі права вимоги за Кредитним договорами, згідно переліку, наведеному у Додатку № 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною та за Договорами поруки згідно переліку, наведеному у Додатку № 2 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору відступлення права вимоги до відповідача перейшло право вимоги, зокрема за Кредитним договором.

З Додатку 2 до Договору відступлення права вимоги вбачається, що до відповідача перейшло також право вимоги, зокрема за Договором поруки.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на вищевикладене, позивачем не доведено факту припинення зобов'язання забезпеченого порукою, у зв'язку із припинення кредитора та відсутністю права вимоги у відповідача.

Щодо тверджень позивача про збільшення обсягу його відповідальності, як поручителя, без відповідної згоди суд зазначає наступне.

19.10.2012 між відповідачем та третьою особою-1 було укладено Додаткову угоду № 7 до Договору про надання кредитної лінії № 47.840.07.14.М від 18.05.2007.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена Додаткова угода є останньою додатковою угодою, якою сторони вносили зміни до Кредитного договору.

Відповідно до п. 3.1 Додаткової угоди № 7 сторони дійшли згоди викласти пункт 1.1 Кредитного договору в наступній редакції:

« 1.1 Банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді відкличної не поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 369 868 доларів США 63 центи (починаючи з 19.10.2012 кредитна заборгованість визначається сторонами у національній валюті України і після сплати попередніх платежів за кредитом становить 2 197 253,08 грн., строком з 18.05.2007 до 25.05.2027 зі сплатою процентів за користування кредитом у наступному розмірі: з моменту укладання цього Договору до 31.12.2011 включно 14,5 % річних,

з 01.01.2012 до 29.03.2012 включно 0,0001% річних,

починаючи з 30.03.2012 до кінця строку користування кредитом 14,5 % річних,

починаючи з 19.10.2012 до кінця строку користування кредитом 15,7 % річних, в порядку визначеному цим Договором».

Також 19.10.2012 відповідачем та позивачем було укладено Додаткову угоду № 5 до Договору поруки, відповідно до умов якої у зв'язку з укладенням між позичальником та банком Додаткової угоди № 7 від 19.10.2012 до Кредитного договору, сторони домовились та погодились викласти п. 1.2 Договору поруки в наступній редакції:

« 1.2 Поручителю добре відомі всі умови вищезгаданого Кредитного договору, укладеного між кредитором і позичальником, у тому числі:

- Ліміт кредитування 369 868 доларів США 63 центи (починаючи з 19.10.2012 кредитна заборгованість визначається сторонами у національній валюті України і після сплати попередніх платежів за кредитом становить 2 197 253,08 грн;

- процентна ставка - та, що визначена в Кредитному договорі;

- строки і порядок сплати відсотків, пені, штрафних санкцій - згідно умов Кредитного договору з усіма змінами та доповненнями».

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивач був обізнаний про збільшення обсягу його відповідальності та погодився із зазначеним збільшенням, що прямо випливає із укладеної сторонами Додаткової угоди № 5 до Договору поруки.

Відтак позивачем не доведено належними доказами факту припинення поруки за Договором поруки з підстав визначених ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про визнання припиненою поруки за Договором поруки не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судовий збір покласти на позивача.

Повне рішення складено 21.12.2015.

Суддя О.В. Нечай