Ухвала

від 15.12.2015 по справі 2а-17508/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2015 року м. Київ К/800/21756/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015

у справі № 2а-17508/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майндшер"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16.08.2011 №0007952208.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Інтермедіагруп" за період квітень, вересень 2011 року, складено акт №549/22-8/35372210 від 26.07.2012, в якому встановлені, зокрема, порушення вимог ст. 185, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 1 006 899,00 грн.

На підставі акта перевірки, 16.08.2012 відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №0007952208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 364 411,00 грн., в тому числі основний платіж - 1 006 899,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 357 512,00 грн.

Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Інтермедіагруп» (Виконавець) укладено договір про надання послуг в галузі реклами від 15.07.2010 №15/2010, предметом якого було здійснення виконавцем рекламного та інформаційного обслуговування замовника, а також надання замовникові послуг і робіт в галузі реклами (креативні, дизайнерські, консультаційні, медіа, інформаційні й інші) на підставі доручення замовника, а замовник зобов'язувався прийняти й оплатити ці роботи і послуги.

Також, згідно умов зазначеного договору, строки, вартість і інші істотні умови надання послуг і виконання робіт обумовлюються сторонами в додатках до даного договору, які є невід'ємною його частиною.

Як вбачається з додатків до договору від 15.07.2010 №15/2010, ТОВ «Майндшер» доручає, а ТОВ «Інтермедіагруп» зобов'язується розмістити рекламні матеріали замовника в ефірі телеканалу ТРК «Україна».

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інтермедіагруп» на виконання умов вказаного договору, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); податковими накладними; довідкою з банку з додатком 1 щодо здійснення ТОВ «Майндшер» оплати на користь контрагента ТОВ «Інтермедіагруп»; ефірними довідками; листом ТРК «Україна» від 24.02.2015 № К-0189, яким підтверджується розміщення в ефірі телеканалу «Україна» в квітні та вересні 2011 року рекламних матеріалів; листом від 16.02.2015 № 150216-1, яким підтверджується рекламна активність роликів на телеканалі ТРК «Україна» в квітні та вересні 2011 року; листом Індустріального телевізійного комітету від 16.02.2015 № 1602-01, яким підтверджується результат рекламної кампанії на каналі «Україна» в квітні та вересні місяцях 2011 року; СД-диском з рекламними відео роликами.

Також, матеріали справи містять докази використання отриманих від ТОВ «Інтермедіагруп» послуг у власній господарській діяльності ТОВ «Майндшер» щодо виконання власних договірних зобов'язань перед замовниками та клієнтами.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угоди позивачем з ТОВ «Інтермедіагруп», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Посилання податкового органу на акт Державної податкової інстанції у Жовтневому районі міста Луганська від 27.04.2012 №504/15-300/32829381 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтермедіагруп» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень місяць 2011 року правомірно не прийняті до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки, як вбачається з даного акта, обставини щодо господарських операцій, здійснених цим Товариством, податковим органом реально не встановлювались.

Також, слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що у податкового органу були відсутні підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 16.08.2011 № 0007952208.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль