Постанова

від 04.12.2015 по справі п/811/193/15

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2015 року справа № П/811/193/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В. розглянувши у порядку письмового провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр-ВДМ"

доКіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

проскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр-ВДМ" (далі позивач, ТОВ "Центр-ВДМ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі відповідач, Кіровоградської ОДПІ), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 28.11.2013року №0001312206, №0001322206 та №0001332206.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі висновку акта перевірки про порушення позивачем: п.5.1,пп..5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",п.138.2, п.138ю4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 43407,00 грн. (в тому числі за 4 квартал 2010р. 4669,00 грн., за 2 квартал 2011 року 3059,00 грн., з квартал 2011року-2428,00грн., за 4 квартал 2011 року 29295,00 грн. та за 2 квартал 2012 року 3956,00 грн.). та пп..7.4.1,пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 15395,00 грн.

Позивач вважає, що висновки Акта перевірки є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами. Як наслідок, штрафні (фінансові) санкції застосовані згідно спірних податкових повідомлень-рішень на його підставі, являються неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

За таких обставин, відповідач зазначає, що оскаржувані рішення винесені правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ "Центр-ВДМ" зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради Кіровоградської області 18.05.2010 року. Види діяльності за КВЕД: виробництво дорогоцінних металів 924.41); ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (33.12); ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування; збирання безпечних відходів (38.11); відновлення відсортованих відходів (38.32); оптова торгівля металами та металевими рудами (46.72); ремонт комп`ютерів та периферійного устаткування (95.11).

Досліджуючи спірні правовідносини суд зазначає наступне.

На підставі наказу №1037 від 29.10.2013 року посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Центр-ВДМ" з питань правильності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, валових доходів та доходів, валових витрат і витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ "Шакті Д", Дочірнім підприємством "ЦАС" ТОВ "Єва Дніпро", ТОВ "УСП-ДФ" та ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД" за період з 01.11.2010 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт №117/11-23-22-06/37097116 від 12.11.2013 року (т.1,а.с.13-53).:

В акті перевірки податковим органом зафіксовано порушення позивачем: п.5.1,пп..5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",п.138.2, п.138ю4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 43407,00 грн. (в тому числі за 4 квартал 2010р. 4669,00 грн., за 2 квартал 2011 року 3059,00 грн., з квартал 2011року-2428,00грн., за 4 квартал 2011 року 29295,00 грн. та за 2 квартал 2012 року 3956,00 грн.). та пп..7.4.1,пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 15395,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення - рішення № 0001332206 від 28.11.2013р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 46552,00 грн., в тому числі за основним платежем 43407,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3145,00 грн. (т.1, а.с.8);

- податкове повідомлення - рішення № 0001312206 від 28.11.2013р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 49611,00 грн., в тому числі за основним платежем 33980,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15631,00 грн. (т.1, а.с.9);

- податкове повідомлення - рішення № 0001322206 від 28.11.2013р., яким збільшено розмір від`ємного значення суми з податку на додану вартість в розмірі 22356,00 грн. (т.1, а.с.10).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно п.5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно до п.11.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно із приписами п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, виходячи з положень пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу витрати операційної діяльності включають, в тому числі, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Зі змісту наведених норм випливає, що витрати підприємства можна віднести до складу валових лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування валових витрат. В свою чергу, фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі за текстом Закон про ПДВ), податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

У відповідності до п.п.7.2.6. Закону про ПДВ, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення податкового кредиту визначено дату здійснення першої з подій, що сталася раніше: або дату списання коштів з рахунку платника або дату одержання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.5.1. Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності із Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про податок на додану вартість», первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов`язкові реквізити, а саме містити назву посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Отже наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та його контрагентами ТОВ "Шакті Д", ДП "ЦАС" ТОВ "Єва Дніпро", ТОВ "УСП ДФ" та ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД" на підставі яких були сформовані валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

По взаємовідносинам з ТОВ "Шакті Д " судом встановлено наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 05.11.2010 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Шакті Д" (виконавець) укладено договір №1105/03. Предметом укладеного договору є виконання робіт з завантаження, розвантаження та сортування застарілої техніки (т.2,а.с.3-4).

Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме акти приймання виконаних робіт, рахунки та податкові накладні №120801 від 08.12.2010 року на загальну суму 2499,00 грн., в тому числі ПДВ 416 грн.,№121404 від 14.12.2010 року на загальну суму 7854,00 грн., в тому числі ПДВ 1309,00грн., №122901 від 29.12.2010р. на загальну суму 12054,00 грн., в тому числі ПДВ 2009,00 грн. (т.1,а.с.57-66), свідчать про фактичне виконання сторонами умов даного договору.

Оплата за надані послуги підтверджується долученими до справи копіями платіжних доручень №5 від 11.11.2010р. на суму 31206,00 грн., в тому числі ПДВ 5201,00 грн.,№ 7 від 08.12.2010р. на загальну суму 2499,00грн., в тому числі ПДВ 416,50грн.,№10 від 14.12.2010р. на суму 7854,00грн., в тому числі ПДВ -1309,00грн. та №12 від 29.12.2010р. на загальну суму 12054,00 грн., в тому числі ПДВ 2009,00 грн. (т.1,а.с.213-216).

По взаємовідносинам з ДП "ЦАС" ТОВ "Єва Дніпро " судом встановлено наступне.

На виконання договору про надання послуг від 01.04.2011року, ДП "ЦАС" ТОВ "Єва Дніпро" в перевірений період надало позивачеві послуги з навантаження, розвантаження, демонтажу та сортування списаної великогабаритної техніки, згідно акту № 1 здачі прийняття робіт та податкової накладної №159 від 27.04.2011 року на загальну суму 15960,00 грн., в тому числі ПДВ 2660,00 грн. (т.1, а.с.55-56).

Оплату вартості наданих послуг позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується копією платіжного доручення №27 від 27.04.2011 року (т.1,а.с.231).

По взаємовідносинам з ТОВ " УСП ДФ " судом встановлено наступне.

На виконання договору про надання послуг від 22.07.2011 року №0722-03, ТОВ "УСП-ДФ" в перевірений період надало позивачеві послуги з навантаження, розвантаження, демонтажу та сортування списаної великогабаритної електронної техніки, згідно актів здачі прийняття робіт, рахунків та податкової накладної №185 від 28.09.2011 року на загальну суму 2289,00 грн., в тому числі ПДВ 381,50 грн., податкової накладної №194 від 29.09.2011 року на загальну суму 3906,00 грн., в тому числі ПДВ 651,00 грн., податкової накладної №98 від 22.09.2011 року на загальну суму 6468,00 грн., в тому числі ПДВ 1078,00грн., податкової накладної №216 від 28.10.2011 року на загальну суму 1386,00 грн., в тому числі ПДВ 231,00 грн., податкової накладної №217 від 28.10.2011 р. на загальну суму 6762,00 грн., в тому числі ПДВ 1127,00 грн., податкової накладної №240 від 31.10.2011 року на загальну суму 3570,00 грн., в тому числі ПДВ 595,00грн., податкової накладної №140 від 18.11.2011 року на загальну суму 3822,00 грн., в тому числі ПДВ 637,00грн., податкової накладної №172 від 24.11.2011 року на загальну суму 6132,00 грн., в тому числі ПДВ 1022,00 грн., податкової накладної №206 від 30.11.2011 року на загальну суму 20244,00 грн., в тому числі ПДВ 3374,00грн., податкової накладної №137 від 16.12.2011 року на загальну суму 4746,00 грн., в тому числі ПДВ 791,00грн., податкової накладної №179 від 22.12.2011 року на загальну суму 3738,00 грн., в тому числі ПДВ 623,00 грн., податкової накладної №184 від 23.12.2011 року на загальну суму 14952,00 грн., в тому числі ПДВ 2492,00грн., податкової накладної №192 від 28.12.2011 року на загальну суму 12180,00грн., в тому числі ПДВ 2030,00 грн., податкової накладної №198 від 29.12.2011 року на загальну суму 16674,00 грн., в тому числі ПДВ 2779,00 грн.,податкової накладної №217 від 30.12.2011 року на загальну суму 18438,00 грн., в тому числі ПДВ 3073,00 грн.,податкової накладною №220 від 20.12 .2011 року на загальну суму 39732,00 грн., в тому числі ПДВ 6622,00 грн., (т.1, а.с.66-83,86-103).

Крім того, відповідно до укладеного договору поставки від 17.11.2011 року, ТОВ "УСП-ДФ" поставило ТОВ "Центр-ВДМ" товар (папір А4 "Maestro Standart" С80г/м.кв (500арк.), папір для нотаток 85х85х40 Мікс, ручку кулькову "Cello" (0.7) синю. Файл А4 глян. "Legion" 55мк (100шт), блок паперу з липким шаром 76х76100 арк, швидкозшивач 0.35 (1шт), ручку кулькову "Cello" (0.7) чорну), відповідно до видаткової накладної №1117-01 від 17.11.2011 року та податкової накладної №128 від 17.11.2011 року на загальну суму 468,54 грн., в тому числі ПДВ 78,09 грн. (т.1,а.с.84-85).

Оплату вартості наданих послуг та отриманих товарів позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.1,а.с.217-230).

По взаємовідносинам з ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД " судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що між позивачем (відправник) та ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД" (відправник) укладено договір №14/05 від 14.05.2012 року перевезення вантажу. Предметом укладеного договору є надання послуг з перевезення вантажу з місця призначення та видача його уповноваженій особі ТОВ "Центр ВДМ" (т.2,а.с.1-2).

Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме акти приймання-здачі виконаних робіт та податкова накладна №2571 від 11.06.2012 року на загальну суму 4266,00 грн., в тому числі ПДВ 711,00 (т.1,а.с.115-116), свідчать про фактичне виконання сторонами умов даного договору.

Оплата за надані послуги підтверджується долученими до справи копіями платіжних доручень (т.1,а.с.232-236).

Всі документи підписані відповідальними особами та скріплені печатками як позивача так і контрагента.

Крім того, судом встановлено, що вищевказані послуги використані у межах власної господарської діяльності позивача, а саме за договором №04/10 від 04.10.2010р., укладеного з ПАТ "ПриватБанк", предметом якого є переробка та утилізація морально застарілої офісної та побутової техніки (т.2,а.с.5-9), договором №2-12 УТ від 22.12.2012року, укладеного з ПАТ КБ "ПриватБанк" (т.2,а.с.27-29), договором №3659 від 25.11.2010 року, укладеного з ЗАТ з ІІ "Запорізький автомобілебудівний завод" про надання послуг з утилізації офісної та комп`ютерної техніки (т.2,а.с.33-38), договором від 01.12.2010 року, укладеного з військовою частиною 3033 ВВ МВС України (т.2,а.с.39-41), договором №11 від 27.12.2010 року, укладеного з Бабушкінським РЦЗ м. Дніпропетровська (т.2,а.с.42-44), договором №30 від 11.03.2011 року, укладеного з Інститутом проблем природокористування та екології НАН України, предмет якого надання послуг з розбирання, демонтажу, сортування, підготовки до утилізації списаної з балансу обчислювальної, комп`ютерної та оргтехніки, електрообладнання, яка містить чорні метали, кольорові метали та полімери (т.2,а.с.55-57), договором №17 від 29.08.2011 року, укладеного з ПАТ НДПІ "Механобрчормет" (т.2,а.с.65-67) Виконання укладених договорів підтверджується долученими до справи первинними документами (т.2, а.с.10-26,30-32,45-47,50-54,58-64,68-76).

Судом також враховано наступні обставини.

01.01.2011 року між позивачем та ТОВ "Кіровоград-ВДМ Груп" (переробник) укладено договір №4-01/11, відповідно до якого позивач здає брухт та відходи морально застарілої офісної, комп`ютерної, побутової техніки та інших приладів спеціального призначення з вмістом дорогоцінних металів для переробки з подальшим поверненням ліквідних супутніх металів (чорний метал, мідь, алюміній, латунь, бронза, пластмас) (т.2,а.с.77-79).

Суд також враховує, що відповідно до ліцензії серії АВ №522676, виданої Міністерством фінансів України 25.06.2010 року, позивач отримав право на збирання, первинну обробку відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння (т.1,а.с.174).

Отже, в судовому засіданні доведено фактичне здійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту та валових витрат.

Дослідивши надані до суду первинні документи, суд встановив, що останні складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

За таких обставин, факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів валових витрат, а також відповідно до положень ст. 198 Податкового кодексу України - податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки позивача, відповідачем у ході перевірки використано акти про неможливість проведення зустрічних звірок та акти перевірок контрагентів позивача. За результатами перевірок вказаних контрагентів позивача податковим органом встановлено відсутність поставок товарі та укладення угод без мети настання реальних наслідків. У зв`язку з цим, податковим органом визнано угоди поставки нікчемними, в тому числі, укладені з позивачем.

Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбання товару (послуги)не безпосередньо дол. Бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007 р., справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не взнав про такі зловживання і не міг про них знати.

На час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентами, останні мали статус юридичної особи, були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України та включені до ЄДРПОУ (т.1,а.с.237-247).

Наявними матеріалами даної адміністративної справи позивачем підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ "Шакті Д", ДП "ЦАС" ТОВ "Єва Дніпро", ТОВ "УСП ДФ" та ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД" за перевірений період, на підставі яких було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В процесі розгляду справи відповідачем не доведено суду правомірність оскаржуваного рішення, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь ТОВ "Центр-ВДМ" судові витрати у розмірі 237,04 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-ВДМ" - задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001332206 від 28.11.2013р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 46552,00 грн., в тому числі за основним платежем 43407,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3145,00 грн.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001312206 від 28.11.2013р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 49611,00 грн., в тому числі за основним платежем 33980,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15631,00 грн.

4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001322206 від 28.11.2013р., яким збільшено розмір від`ємного значення суми з податку на додану вартість в розмірі 22356,00 грн.

5.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-ВДМ" (код ЄДРПОУ -37097116) судові витрати у розмірі 237,04 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Жук