Рішення

від 30.11.2015 по справі 369/2593/15-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2593/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нікушина В.В.

при секретарі Сокиран І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного агентства земельних ресурсів України, державного підприємства Науково-дослідний, виробний агрокомбінат Пуща-Водиця до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, малого приватного підприємства фірми Ерідон , треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними наказів, розпоряджень, скасування державної реєстрації, витребування майна з незаконного володіння , -

в с т а н о в и в :

У березні 2014 року перший заступник прокурора Київської області звернувсь до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що за результатами проведеної перевірки було встановлено порушення встановленого порядку припинення права постійного користування землею та в подальшому передачі земельних ділянок. Вказали, що на підставі державного акту на право постійного користування землею ДП НДВА Пуща-Водиця передано в користування земельну ділянку площею 1448,5994 га, яка знаходиться в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. За добровільної відмови підприємства від частини земельної ділянки, її з порушенням вимоги та без відповідних погоджень передано за розпорядженнями адміністрації громадянам. В подальшому вони уклали договори купівлі-продажу з відповідачами. Оскільки передача цих земельних ділянок у власність первісним та подальшим набувачам відбувалась не з метою забезпечення потреб робітників та працівників соціальної сфери, а з метою подальшого перепродажу та передачі у власність приватних структур, тобто дані договори є нікчемними, бо порушують публічний порядок, тому судового визнання їх не дійсними не потребують.

Враховуючи на порушення порядку припинення права користування земельними ділянками, нікчемність укладених договорів купівлі-продажу, просили суд: визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 15.05.2013 №КИ/3222486200:02:002/00000082 Про припинення права користування земельною ділянкою; визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 17.06.2013 №КИ/3222486200:04:001/00001085 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ; визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 17.06.2013 №КИ/3222486200:04:001/00001090 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ; визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 17.06.2013 №КИ/3222486200:04:001/00001081 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ; визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 17.06.2013 №КИ/3222486200:04:001/00001093 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ; визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 17.06.2013 №КИ/3222486200:04:001/00001040 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ; визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 17.06.2013 №КИ/3222486200:04:001/00001069 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ; визнати недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 06.12.2012 № 988 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення громадянину України ОСОБА_2 земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ; визнати недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 06.12.2012 № 985 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення громадянину України ОСОБА_1 земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ; визнати недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 06.12.2012 № 986 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення громадянину України ОСОБА_7 земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ; визнати недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 06.12.2012 № 987 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення громадянину України ОСОБА_7 земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса ОСОБА_8, індексний номер 9619660 від 27.12.2013 15:24:19, на підставі якого зареєстровано право приватної власності малого приватного підприємства фірми Ерідон на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5033; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса ОСОБА_8, індексний номер 9545673 від 26.12.2013 12:14:47, на підставі якого зареєстровано право приватної власності малого приватного підприємства фірми Ерідон на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5038; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса ОСОБА_8, індексний номер 9549800 від 26.12.2013 12:57:05, на підставі якого зареєстровано право приватної власності малого приватного підприємства фірми Ерідон на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5037; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса ОСОБА_8, індексний номер 9547451 від 26.12.2013 12:32:58, на підставі якого зареєстровано право приватної власності малого приватного підприємства фірми Ерідон на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5036; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса ОСОБА_8, індексний номер 9542410 від 26.12.2013 11:41:10, на підставі якого зареєстровано право приватної власності малого приватного підприємства фірми Ерідон на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5035; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса ОСОБА_9, індексний номер 9631331 від 27.12.2013 18:06:52, на підставі якого зареєстровано право приватної власності малого приватного підприємства фірми Ерідон на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5034; витребувати із незаконного володіння малого приватного підприємства фірми Ерідон на користь держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України та у постійне користування державного підприємства Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця земельну ділянку площею 1,6558 га з кадастровим номером 3222486200:04:001:5034, грошовою вартістю 330 830,02 грн; витребувати із незаконного володіння малого приватного підприємства фірми Ерідон на користь держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України та у постійне користування державного підприємства Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця земельну ділянку площею 1,6559 га з кадастровим номером 3222486200:04:001:5035, грошовою вартістю 330 850 грн; витребувати із незаконного володіння малого приватного підприємства фірми Ерідон на користь держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України та у постійне користування державного підприємства Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця земельну ділянку площею 1,6557 га з кадастровим номером 3222486200:04:001:5036, грошовою вартістю 330 810,04 грн; витребувати із незаконного володіння малого приватного підприємства фірми Ерідон на користь держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України та у постійне користування державного підприємства Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця земельну ділянку площею 1,6558 га з кадастровим номером 3222486200:04:001:5037, грошовою вартістю 330 830,02 грн; витребувати із незаконного володіння малого приватного підприємства фірми Ерідон на користь держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України та у постійне користування державного підприємства Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця земельну ділянку площею 0,9770 га з кадастровим номером 3222486200:04:001:5038, грошовою вартістю 195 205,30 грн.

У судовому засідання прокурор позовні вимоги підтримав. Просив суд задовольнити позов.

У судовому засідання представник Міністерства аграрної політики та продовольства України позовні вимоги підтримав. Просив суд задовольнити позов.

У судовому засіданні представники регіонального відділення Фонду державного майна в Київській області, ДП Науково-виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця позовні вимоги підтримали. Просили суд задовольнити позов.

У судове засідання представник Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, направили заяву в якій просили розглядати у їх відсутністі.

У судовому представник третьої особи ОСОБА_4 проти позову заперечували.

У судове засідання треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені. Причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При розгляді справи встановлено, що розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 11 грудня 2002 року № 427 державному підприємству Пуща-Водиця надано у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку загальною площею 1448,5994 га.

11 листопада 2002 року видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003658, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 549.

Відповідно до листа від 25 грудня 2012 року за № 07-23/7036 Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області звернулася до державного підприємства та Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням припинити право постійного користування земельними ділянками ДП Пуща-Водиця орієнтовною площею 80 га з метою забезпечення потреб робітників підприємства та працівників соціальної сфери.

Листом від 08 січня 2013 року за №18/1 ДП Пуща-Водиця звернулося до Міністерства аграрної політики та продовольства України з клопотанням про погодження вилучення вказаних земель.

ДП Пуща-Водиця звернулося до Києво-Святошинської райдержадміністрації Київської області про добровільну відмову від права постійного користування частинами вищезазначеної земельної ділянки площами 150 та 100 га відповідно, з метою забезпечення потреб робітників підприємства та працівників соціальної сфери. Відмова була погоджена листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18 вересня 2012 року за № 37-31-13/17241.

Вказане клопотання погоджено листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.02.2013 року за №37-31-3-13/3041.

Наказом Головного управління Держземагенства у Київській області від 15.05.2013 №КИ/3222486200:06:002/00000082 припинено ДП Пуща Водиця право постійного користування вказаними земельними ділянками, які розташовані в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, віднесено їх до складу земель сільськогосподарського призначення державної власності.

У подальшому Головним управлінням Держземагенства у Київській області прийняті накази від 17 червня 2013 року №№ КИ/3222486200:04:001/00001085, КИ/3222486200:04:001/00001090, КИ/3222486200:04:001/00001081, КИ/3222486200:04:001/00001093, КИ/3222486200:04:001/00001040, КИ/3222486200:04:001/00001069, якими затверджено документацію із землеустрою і надано за рахунок земель ДП Пуща-Водиця у власність ОСОБА_6 земельні ділянки площею 0,9770 га, ОСОБА_4 - 1,6557 га, ОСОБА_1 - 1,6558 га, ОСОБА_2 - 1,6558 га, ОСОБА_3 - 1,6559 га, ОСОБА_5 - 1,6558 га.

На підставі зазначених наказів ОСОБА_6. ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 отримали свідоцтва про право власності на нерухоме майно

Встановлено, що ОСОБА_4А, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі договорів купівлі-продажу від 28.08.2013 року та 29.08.2013 року відчужили свої земельні ділянки ОСОБА_7

Окрім того, розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 06.12.2012 № 988 затверджено проект землеустрою щодо відведення громадянину України ОСОБА_2 земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області .

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 06.12.2012 № 985 затверджено проект землеустрою щодо відведення громадянину України ОСОБА_1 земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 06.12.2012 № 986 затверджено проект землеустрою щодо відведення громадянину України ОСОБА_7 земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області .

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 06.12.2012 № 987 затверджено проект землеустрою щодо відведення громадянину України ОСОБА_7 земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області .

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 19.08.2013 №639 ОСОБА_6 передано функції замовника та надано дозвіл на розробку детального плану території щодо зміни цільового призначення з ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення адміністративно-офісних та складських приміщень, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості загальною площею 9,2560 га в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об єкта нерухомого майна № 27302644 вбачається, що 27.12.2013 року ОСОБА_1 відчужила належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5033 малому приватному підприємству фірмі Ерідон . На підставі вищевказаного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 прийнято рішення № 9619660 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вищевказану земельну ділянку за малим приватним підприємством фірмою Ерідон .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об єкта нерухомого майна №27250862 вбачається, що 26.12.2013 року ОСОБА_7 відчужила належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5038 малому приватному підприємству фірмі Ерідон . На підставі вищевказаного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 прийнято рішення № 9545673 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вищевказану земельну ділянку за малим приватним підприємством фірмою Ерідон .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об єкта нерухомого майна №27250669 вбачається, що 26.12.2013 року ОСОБА_7 відчужила належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5037 малому приватному підприємству фірмі Ерідон . На підставі вищевказаного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 прийнято рішення № 9549800 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вищевказану земельну ділянку за малим приватним підприємством фірмою Ерідон .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об єкта нерухомого майна №27250560 вбачається, що 26.12.2013 року ОСОБА_7 відчужила належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5036 малому приватному підприємству фірмі Ерідон . На підставі вищевказаного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 прийнято рішення № 9547451 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вищевказану земельну ділянку за малим приватним підприємством фірмою Ерідон .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об єкта нерухомого майна №27250461 вбачається, що 26.12.2013 року ОСОБА_7 відчужила належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5035 малому приватному підприємству фірмі Ерідон . На підставі вищевказаного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 прийнято рішення № 9542410 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вищевказану земельну ділянку за малим приватним підприємством фірмою Ерідон .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об єкта нерухомого майна №27250323 вбачається, що 27.12.2013 року ОСОБА_2 відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5034 малому приватному підприємству фірмі Ерідон . На підставі вищевказаного договору приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_9 прийнято рішення № 9631331 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вищевказану земельну ділянку за малим приватним підприємством фірмою Ерідон .

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від такого права, вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом тощо.

Частинами 3, 4 ст. 142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 6 Закону України Про місцеві державні адміністрації розпорядження голови місцевої державної адміністрації видаються на виконання законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень.

Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно статті 13 ЗК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Відповідно до норм ЗК України, Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями розпорядження землями сільськогосподарського призначення та погодження відмови підприємства від права постійного користування земельними ділянками.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України Про утворення Комісії з контролю за використанням і відчуженням земель оборони та інших земель державної власності основними завданнями Комісії є: проведення аналізу законності прийняття зазначеними органами, органами місцевого самоврядування, окремими посадовими особами рішень про відчуження земельних ділянок, які перебували (перебувають) у користуванні військових частин, військово-навчальних закладів, підприємств, установ та організацій Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, органів і підрозділів цивільного захисту, а також інших земельних ділянок державної власності, подання Кабінетові Міністрів України пропозицій та рекомендацій щодо погодження добровільної відмови або згоди на вилучення або відчуження земельних ділянок згідно з пропозиціями Міноборони, МВС, МНС, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, інших центральних органів виконавчої влади. До повноважень комісії з контролю за використанням і відчуженням земель оборони та інших земель державної власності не відноситься право надавати погодження на відчуження або відмови від земельної ділянки. Вказана комісія має право надавати лише пропозиції Кабінету Міністрів України стосовно вказаних питань. У пункті 3 вказані лише завдання, а не повноваження цієї комісії.

Таким чином, вказана комісія являється дорадчим органом Кабінету Міністрів України і надає тільки рекомендації з питань, які належать до компетенції останнього. Також, вказана комісія лише вивчає питання відчуження земельних ділянок, розпорядження якими здійснює Кабінет Міністрів України, а саме - земельних ділянок, які перебували (перебувають) у користуванні військових частин, військово-навчальних закладів, підприємств, установ та організацій Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно ч. 4 ст. 142 ЗК України власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до ч. 7 ст. 122 ЗК України (на час виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

За правилами ч. 9 ст. 149 ЗК України (на час виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для не лісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб'єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв'язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених ст. 150 цього Кодексу.

В ч. 2 ст. 150 ЗК України (на час виникнення спірних правовідносин) вказано, що земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що Кабінет Міністрів України не наділений правом розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а тому не має право як уповноважений орган власника - держави, приймати рішення про припинення права користування земельною ділянкою, таким же правом не наділена і Комісія з контролю за використанням і відчуженням земель оборони та інших земель державної власності, яка є постійно діючим робочим органом Кабінету Міністрів України. Тому припинення права на постійне користування ДП НДВА Пуща-Водиця не потребувало погодження з Комісією з контролю за використанням і відчуженням земель оборони та інших земель державної власності, яка і не могла надати відповідне погодження в силу відсутності відповідних повноважень. Крім вказаного, земельним законодавством України не передбачено при добровільній відмові від земельної ділянки погодження жодної комісії.

Відповідно до пп. 68 п. 4 Указу Президента України Про Міністерство аграрної політики та продовольства України від 23 квітня 2011 року № 500/2011 не вказується про затвердження Кабінетом Міністрів України рішень Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Згідно п. 4 розпорядження Кабінету Міністрів України Деякі питання збереження об'єктів державної власності від 11 лютого 2010 року № 318-р визначено, що Державному комітетові із земельних ресурсів разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади та іншими суб'єктами управління об'єктами державної власності, у тому числі Національними та галузевими академіями наук, не допускати погодження документів, прийняття рішень, на підставі яких може здійснюватися відчуження з державної власності земельних ділянок, наданих у постійне користування державним підприємствам, установам та організаціям (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, та земельних ділянок, відчуження яких здійснюється для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності), до законодавчого врегулювання питання щодо визначення порядку їх відчуження.

Слід відмітити, що заборона центральними органами виконавчої влади та іншими суб'єктами управління об'єктами державної власності здійснювати свої повноваження, яка встановлена розпорядженням Кабінету Міністрів України, суперечить законодавчим актам України та Конституції України так як в ст. 18 Конституції України вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

З огляду на наведене, вказане розпорядження № 318-р має рекомендаційний характер, а відповідач при прийнятті спірних розпоряджень № 985-988 діяв у чіткій відповідності до вимог зазначеного вище чинного законодавства, яке має вищу юридичну силу.

Відповідно до п. а ст. 141 ЗК України (в редакції станом на час припинення права користування) підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Також, вказане розпорядження не поширюється на правовідносини у цій справі, так як ДП НДВА Пуща-Водиця здійснювало відмову від права постійного користування і не здійснювало відчуження земельної ділянки.

Частинами 3-4 ст. 142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Згідно пункту 1.1, 5.5. Наказу Міністерства аграрної політики України Про затвердження примірного статуту державного підприємства, віднесеного до сфери управління Мінагрополітики від 12 грудня 2008 року № 826 державне підприємство засновано на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України (надалі - Уповноважений орган управління) і є підзвітним йому. Підприємство не має права без попереднього погодження з Уповноваженим органом управління приймати рішення щодо вилучення чи добровільної відмови від користування земельною ділянкою, укладання договорів про спільну діяльність (спільний обробіток земельних ділянок) та інших видів договорів, що можуть призвести до вилучення земельних ділянок, зміни цільового призначення земельних ділянок або їх частин, які закріплені за підприємством на праві постійного користування.

Тому, на виконання вказаних норм, Києво-Святошинська районна державна адміністрація звернулась до ДП НДВА Пуща-Водиця та Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням припинити право постійного користування земельними ділянками ДП Пуща-Водиця , в свою чергу державне підприємство звернулось до Головного управління держземагенства у Київській області з заявою про відмову від права постійного користування земельною ділянкою, попередньо отримавши погодження Міністерства аграрної політики та продовольства України, тобто з дотриманням норм законодавства.

Отже, ДП НДВА Пуща-Водиця скористалося своїм правом добровільно відмовитися від користування вищевказаними земельними ділянками, погодивши відмову з Міністерством аграрної політики та продовольства України, звернувшись з заявою до Головного управління Держземагенства у Київській області, а Головне Управління Держземагенства у Київській області на підставі заяви прийняло рішення про припинення права користування земельними ділянками, про що повідомила орган державної реєстрації.

Припинення права постійного користування не може вважатись відчуженням, так як власник земельної ділянки не змінюється, а сама земельна ділянка залишається у власності держави.

Як було вже зазначено, ДП НДВА Пуща-Водиця у відповідності до ст. 142 ЗК України скористалося своїм правом добровільно відновитися від користування вищевказаними земельними ділянками, погодивши відмову з Міністерством аграрної політики та продовольства України, звернувшись з заявою до Головного управління Держземагенства у Київській області, а Головне Управління Держземагенства у Київській області на підставі заяви прийняло рішення про припинення права користування земельними ділянками, про що повідомила орган державної реєстрації.

Отже, Головне Управління Держземагенства у Київській області при вирішенні питання про припинення права користування земельними ділянками не порушувало норми права вказані прокурорам, так як відповідно до чинних нормативно-правових актів України у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою в порядку встановленому ч 3, 4 ст. 142 ЗК України документація з землеустрою не розробляється.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а не постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, як зазначено у позові прокурора. Вимоги спеціального закону, що регулює правовідносини з припинення права постійного користування земельною ділянкою, а саме ст. 142 ЗК України дотримані.

Таким чином, оспорюваний наказ Головного Управління Держземагенства у Київській області від 15.05.2013 № КИ/3222486200:02:002:/00000082 Про припинення права користування земельною ділянкою прийняттий у відповідності до діючого законодавства України і передбачені законом підстави для визнання його незаконним відсутні, тому в задоволенні позову в цій частині суд відмовляє

Крім того, Законом України Про землеустрій визначені правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою які спрямовані на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Статтею 28 Закону України Про землеустрій встановлено, що розробники проектів із землеустрою зобов'язані: дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою, інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою, виконувати всі умови договору, виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору. Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

В ст. 66 Закону України Про землеустрій визначена професійна підготовка та кадрове забезпечення у сфері землеустрою. Частиною першою даної норми права встановлено, що професійною діяльністю у сфері землеустрою можуть займатися громадяни, які мають спеціальну вищу освіту, отримали кваліфікацію інженера-землевпорядника, мають стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склали кваліфікаційний іспит та одержали сертифікат відповідно до вимог цієї статті.

Відповідно до даних норм права, кваліфіковані інженери-землевпорядники (які мають сертифікат) розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

Закон України Про державний земельний кадастр установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Статтею 9 Закону України Про державний земельний кадастр встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем. Державним кадастровим реєстратором може бути громадянин України, який має вищу землевпорядну або юридичну освіту та стаж землевпорядної або юридичної роботи не менш як два роки. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства, формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг, здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні, присвоює кадастрові номери земельним ділянкам, надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні, здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки. Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора та власну печатку. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Статтею 39 Закону України Про державний земельний кадастр визначено відповідальність у сфері Державного земельного кадастру, а саме: виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом. Дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом. Шкода, заподіяна Державним кадастровим реєстратором фізичним чи юридичним особам під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню за рахунок держави у порядку, встановленому законом.

Отже, якщо проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України були розроблені з порушенням Закону України Про землеустрій та Закону України Про державний земельний кадастр , то за порушення даних законів несуть персональну відповідальність у відповідності до діючого законодавства кваліфіковані інженери землевпорядники (які мають сертифікат) розробники документації із землеустрою та державний кадастровий реєстратор, які вчиняли професійні дії щодо проектів із землеустрою по спірним земельним ділянкам, а порушення ними даних законів не є підставою для визнання недійсними наказів Головного Управління Держземагенства у Київській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність, а також розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення громадянам України земельних ділянок.

Крім того, ст. 50 Закону України Про землеустрій передбачає акт приймання-передачі на зберігання межових знаків, а не погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами.

Як було зазначено вище, спірні земельні ділянки після добровільної відмови від права постійного користування ДП НДВА Пуща - Водиця були віднесені до складу земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області є місцевим органом виконавчої влади і входить в систему виконавчої влади.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області мала законне право розпоряджатися землями, які знаходяться за межами населених пунктів.

Статтею 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

За таких обставин, суд вважає, що громадяни України скористалися своїм законним правом та отримали безоплатно у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства (в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошигського району Київської області) у відповідності до ст. 121 ЗК України, а Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, в особі держави, у відповідності до чинного законодавства України розпорядилася земельними ділянками та передала їх безоплатно у власність фізичним особам.

Статтею 126 ЗК України (в редакції, яка діяла на моменти виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Державний акт на право приватної власності на земельні ділянки власниками яких є фізичні особи, які є відповідачами по справі, були видані у відповідності до діючого законодавства України та підтверджують право приватної власності фізичних осіб на земельні ділянки.

В ст. 41 Конституції України вказано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку, смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємців, відчуження земельної ділянки за рішенням власника: звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора, відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб, конфіскація за рішенням суду, відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно статті 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Зі змісту даної статті можна зробити висновок, що вона передбачає випадки примусового припинення права власності на земельну ділянку хоча в її тексті не використовується термін примусове відчуження.

В ст. 143 ЗК України вказано, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіо активними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару гранту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, конфіскації земельної ділянки; викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб, примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку про те, що Головне управління Держземагенства у Київській області відповідно до наказів затвердило документацію із землеустрою та надало земельні ділянки у власність, Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області у відповідності до діючого законодавства України своїми розпорядженнями передала безоплатно у власність громадянам України спірні земельні ділянки, тому ні дані накази, ні розпорядження не можуть бути визнані судом недійсними, оскільки передбачені законом підстави для визнання їх недійсними відсутні, тому в позові суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 57-64, 208-223 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов Першого заступника прокурора Київської області, що діє в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного підприємства Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Головного управління Держземагенства у Київській області, Малого приватного підприємства фірми Ерідон , треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним наказів, розпорядження, скасування державної реєстрації на право власності та витребування земельних ділянок - залишити без задоволення.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2015 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Суддя: В.В. Нікушин