Ухвала

від 11.01.2016 по справі 1-30/2011

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-30/2011

Провадження № 1-в/525/6/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2016 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області клопотання захисника ОСОБА_4 та заяву засудженого

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Бабка Чугуївського

району Харківської області, зареєстрованого на проживання

в

АДРЕСА_1 , українця,

громадянина України, освіта базова середня,

проживаючого без реєстрації (як встановлено в ході розгляду

справи) в

АДРЕСА_2 , раніше судимого:

31.01.2004 року Слов`янським міським судом

Донецької області за ст.15, ч.5 ст.185 КК України до 10 років

позбавлення волі з конфіскацією всього майна; ухвалою

Апеляційного суду Донецької області від 09.07.2004 року

вирок змінено, ухвалено вважати ОСОБА_6 засудженим до

7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

засудженого вироком Великобагачанського районного суду від 22.08.2011 року за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі (як вбачається з матеріалів справи; відомості про подальші засудження ОСОБА_6 в матеріалах справи відсутні)

про перерахунок строку перебування в СІЗО згідно ч.5 ст.72 КК України, -

в с т а н о в и в:

29.12.2015 року до Великобагачанського районного суду Полтавської області надійшла заява засудженого ОСОБА_6 про перерахунок строку перебування його в СІЗО згідно ч.5 ст.72 КК України.

Також, 30.12.2015 року до Великобагачанського районного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_6 (захисника згідно КПК України 1960 року) ОСОБА_4 про перерахування її сину ОСОБА_6 строку перебування його в СІЗО згідно ч.5 ст.72 КК України.

Засуджений ОСОБА_6 через місце відбування покарання Машівську виправну колонію №9 повідомлений про день і час розгляду його клопотання (т.21, а.с.а.с.7,8,9). ОСОБА_4 повідомлялась про день і час розгляду клопотання поштовою кореспонденцією (т.21, а.с.9), оскільки номер засобів її зв`язку нею у клопотанні не вказаний.

Прокурор Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що клопотання захисника ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_6 задоволенню не підлягають, оскільки подані не до належного суду, оскільки така заява засудженого та його захисника згідно ст.ст.537,539 КПК України повинні розглядатися судом в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

Суд, розглянувши клопотання захисника ОСОБА_4 та заяву засудженого ОСОБА_6 про перерахунок засудженому ОСОБА_6 строку перебування в СІЗО згідно ч.5 ст.72 КК України, вислухавши думку та міркування прокурора ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_6 , направлені до Великобагачанського районного суду Полтавської області про перерахунок засудженому ОСОБА_6 строку перебування в СІЗО згідно ч.5 ст.72 КК України задоволенню не підлягають, оскільки подані не до належного суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 22.08.2011 року ОСОБА_6 засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі. До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено без змін раніше обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Вказано, що строк покарання рахувати з 15.09.2010 року, тобто з моменту його затримання (т.19, а.с.а.с. 209-245).

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області від 16.02.2012 року, апеляції старшого помічника прокурора Великобагачанського району та засудженого залишені без задоволення, а вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 22.08.2011 року щодо ОСОБА_6 без змін (т.20 а.с.а.с.67-95).

З розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили на ім`я начальника Полтавського СІЗО вбачається, що даний вирок суду відносно ОСОБА_6 набрав законної сили 16.02.2012 року (а.с.99).

Також, в подальшому, ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області від 02.04.2013 року, апеляції прокурора та засудженого залишені без задоволення, а вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 22.08.2011 року щодо ОСОБА_6 без змін (т.20 а.с.а.с.221-240).

Як вбачається з довідки Полтавського СІЗО №Д 1379, засуджений ОСОБА_6 23.10.2013 року вибув для відбуття покарання в Кременчуцьку ВК №69 (т.20 а.с. 309).

Однак, на даний час, як вбачається з поштового конверту, в якому засуджений ОСОБА_6 направив до Великобагачанського районного суду клопотання про перерахунок строку перебування його в СІЗО згідно ч.5 ст.72 КК України, ОСОБА_6 в даний час відбуває покарання в Машівській виправній колонії №9 (с. Кустолово-Суходілка Машівського району Полтавської області) (т.21 а.с.2).

Отже, з наявних матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_6 на даний час відбуває покарання в Машівській ВК №9 Полтавської області, тобто поза межами юрисдикції Великобагачанського районного суду Полтавської області.

Положеннями ст.537 КПК України визначено питання, які вирішуються судом під час виконання вироків.

Також, нормами ст.539 КПК України визначений порядок вирішення судом питань, пов`язаних із виконанням вироку, зокрема, визначено місцеві суди, які у відповідних випадках вирішують питання, що пов`язані із виконанням конкретного вироку.

Відповідно до ч. 1 ст.539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадку, встановленому законом.

Пунктами 1 та 2 ч.2 цієї статті визначено місцеві суди, які розглядають відповідні клопотання, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання та в межах якого виконується вирок. При цьому, у п.4 ч.2 цієї статті визначено повноваження суду, який ухвалив вирок.

Що стосується поняття та суті належного суду, встановленого законом в межах розуміння Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних форм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом».

Отже, виходячи зі змісту клопотання ОСОБА_4 та заяви засудженого ОСОБА_6 , який в даний час відбуває покарання в Машівській ВК №9, тобто поза межами юрисдикції Великобагачанського районного суду Полтавської області, виходячи з положень п.1 ч.2 ст.539 КПК України суд приходить до висновку, що клопотання даного засудженого про перерахунок строку перебування його в СІЗО згідно ч.5 ст.72 КК України повинно розглядатися судом в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання. Тому, з цієї підстави в задоволенні вищевказаного клопотання, а також клопотання захисника ОСОБА_4 , поданих до Великобагачанського районного суду Полтавської області належить відмовити, роз`яснивши засудженому та захиснику процесуальне право звернутися до належного місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст.ст. 537,539 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 та заяви засудженого ОСОБА_6 про перерахунок засудженому строку перебування його в СІЗО згідно ч.5 ст.72 КК України у зв`язку з поданням клопотань захисника та засудженого до неналежного суду.

Роз`яснити захиснику ОСОБА_4 та засудженому ОСОБА_6 процесуальне право звернутися до належного місцевого суду з відповідним клопотанням (заявою) в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1