Рішення

від 11.04.2007 по справі 12/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

11.04.2007                                                                                               Справа  № 12/37

За позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі центру електрозв'язку № 2 Закарпатської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Іршава

до Іршавського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ,              м. Іршава

про стягнення заборгованості в сумі 13 413,66 грн.

                                                                                                        Суддя    Тисянчин  В. М.

                    Представники:

Від позивача –Горзов В. Й., (представник за довіреністю від 10.01.2007 року)

Від відповідача –не викликався (явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі центру електрозв'язку № 2 Закарпатської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Іршава до Іршавського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ, м. Іршава про стягнення заборгованості в сумі 13 413,66 грн.

          Позивачу роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

          Позивач підтримує позовні вимоги посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи та проінформував суд про те, що станом на момент слухання даної справи на рахунок позивача від відповідача не надійшло жодних коштів в рахунок погашення боргу за надані послуги.

          Відповідач свого уповноваженого представник у судове засідання не направив, однак надісланою письмовою заявою (вх. № 3211 від 06.04.2007 року) визнав борг в повному обсязі.  

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 13 413,66 грн.  –основного боргу щодо оплати за надані, згідно договору № 65-235 від 03.05.2004 року  послуги телефонного зв'язку за період з 01.06.2006 року по 28.02.2007 року, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

          -  розрахунком дебіторської  заборгованості в період з 01.06.2006 року по 28.02.2007 року;

           -  рахунками за період з 01.06.2006 року по 28.02.2007 року;

          - розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

                   Заявлені вимоги позивача (претензія № 15-107 від 09.02.2007 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України та з урахуванням Закону України „Про телекомунікації” (ст. ст. 33, 36).

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є надання послуг телефонного зв'язку (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість наданих послуг телефонного зв'язку є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності відповідача, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Методика розрахунку позивачем вартості та обсягу наданих послуг ґрунтується на встановлених нормативах і відповідачем не оспорювалась за весь період стосунків.

                   Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43, 44; 49; 82 - 84, 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

   1.          Позов задоволити  повністю.

           2. Стягнути з Іршавського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ (м. Іршава, вул. Шевченка, 17; код 08672302) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі центру електрозв'язку № 2 Закарпатської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (м. Іршава, вул. Шевченка, 32; код 25438186) суму 13 413,66 (тринадцять тисяч чотириста тринадцять грн. 66 коп.) –основного боргу та 134,14 (сто тридцять чотири грн. 14 коп.) -  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

       Суддя                                                                                     Тисянчин В. М.