Ухвала

від 11.02.2016 по справі 903/844/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"11" лютого 2016 р. Справа № 903/844/15 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Марлін» , м. Луцьк

до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» , м. Луцьк

про банкрутство

Суддя Шум М. С.

За участю представників:

від заявника: н/з.

від боржника: ОСОБА_1 - довіреність від 01.05.2015р.

від Луцької ОДПІ: ОСОБА_2 - довіреність № 46 від 02.04.2015р.

ліквідатор: ОСОБА_3 Я

Встановив: ухвалою господарського суду Волинської області від 20.08.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» , розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3, розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 06.10.2015 року, розпорядника майна зобов'язано надати суду реєстр вимог кредиторів боржника, акт інвентаризації майна боржника.

21.08.2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» .

Ухвалою суду від 13.10.2015 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Постановою суду від 03.11.2015 року визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» , відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3.

04.11.2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури ТзОВ «Українська сирна компанія» .

04.01.2015 року від Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області надійшла заява від 22.12.2015 року №14988/10/03-18-10-07 про визнання кредиторських вимог до банкрута на суму 11460346,89 грн.

Свою заяву обґрунтовує тим, що станом на 21.12.2015 року за ТОВ Українська сирна компанія рахується несплачене грошове зобов'язання до державного бюджету в загальній сумі 11460346,89грн.:

По податку на додану вартість:

21.12.2015р. - донараховано основного платежу в сумі 6 388 708, 00 грн. та штрафні санкції в сумі 3 194 354, 00 грн. по ППР №0021631501 від 16.10.2015 року;

21.12.2015р. - донараховано штрафні санкції в сумі 170,00 грн. по ПГІР №0021641501 від 16.10.2015 року;

21.12.2015р. - донараховано основного платежу в сумі 669 570,00 грн. та штрафні санкції в сумі 334 785, 00 грн. по ППР №0005172203 від 05.10.2015 року; нараховано пені в сумі 165099,45грн.;

21.12.2015р. - донараховано штрафні санкції в сумі 57 819,40 грн. по ППР №0017981501 від 28.09.2015 року;

По податку на прибуток приватних підприємств: 21.12.2015р. - донараховано основного платежу в сумі 368 733,00 грн. та штрафні санкції в сумі 184 366,50 грн. по ППР №0005122203 від 05.10.2015 року; нараховано пені в сумі 97 830,42 грн.

Ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» ОСОБА_3 в заперечені № 5 від 08.02.2016р. та в судовому засіданні вважає, що кредиторські вимоги Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області на суму 11460346,89грн. підлягають відхиленню з тих підстав, що на даний час всі суми грошових зобов'язань відображені в податкових - повідомленнях рішеннях, на які посилається Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області в заяві від 22.12.2015 року №14988/10/03-18-10-07 є неузгодженими. Відповідно необґрунтованими є посилання податкового органу на те, що вказані суми донараховані 21.12.2015р., адже на даний час у ТОВ Українська сирна компанія не виникло податкового боргу по вищевказаним ППР.

Представник боржника в судовому засіданні заперечення ліквідатора майна повністю підтримав та просив в задоволення заяви Луцької ОДПІ відмовити.

Відповідно до ст. 38 Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом №2343- XII від 14.05.1992 року, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

Пунктам 14.1.175, 14.1.153 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;

Згідно п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або від ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (П. 56.2.).

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (77. 56.15.).

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (П. 56.18.).

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, податковим боргом визнається узгоджене платником податків або встановлене судом податкове зобов'язання. Таким чином, відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства, з моменту прийняття податкового повідомлення-рішення у платника податку виникає податкове зобов'язання. Однак, у випадку оскарження такого податкового повідомлення-рішення, у платника податку не виникає обов'язку сплатити визначену ППР суму податкових платежів до моменту його узгодження, тобто до моменту трансформації податкового зобов'язання в податковий борг. Податковим кодексом України визначено, що до моменту узгодження податкового зобов'язання у платника податків не виникає податкового боргу, а відтак - не виникає обов'язку сплачувати нараховані суми. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

На даний час всі суми грошових зобов'язань відображені в податкових - повідомленнях рішеннях, на які посилається Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області в заяві від 22.12.2015 року №14988/10/03-18-10-07 є неузгодженими. Відповідно необґрунтованими є посилання податкового органу на те, що вказані суми донараховані 21.12.2015р., адже на даний час у ТОВ Українська сирна компанія не виникло податкового боргу по вищевказаним ППР.

Вказане підтверджується наступним: ППР №00216331501 від 16.10.2015 року та ППР №0021641501 оскаржується ОВ Українська сирна компанія до ДФС України, що підтверджується ОСОБА_1 ДФС України №28042 6 99-99-10-01-04-25 від 30.12.2015 року (копія є в матеріалах справи); ППР №0005172203 від 05.10.2015 року та ППР №0005122203 від 05.10.2015 оскаржуються ОВ Українська сирна компанія до ДФС України, що підтверджується ОСОБА_1 ДФС України №27969 6 99-99-10-01-01-25 від 29.12.2015 року (копія є в матеріалах справи): ППР №0017981501 від 28.09.2015 року оскаржується ОВ Українська сирна компанія до Волинського окружного адміністративного суду, що підтверджується позовною заявою вих. №27 01- В-П від 27.01.2016 року, фіскальним чеком від 28.01.2016р., списком автопризначених справ, що надійшли вперше до Волинського окружного адміністративного суду (копія є в матеріалах справи).

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні заяви Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 22.12.20.15р. №14988/10/03-18-10-07 про визнання кредиторських вимог до банкрута на суму 11460346,89грн.

Керуючись Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні заяви Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 22.12.20.15 року №14988/10/03-18-10-07 про визнання кредиторських вимог до банкрута на суму 11460346,89грн. відмовити.

Суддя М. С. Шум