cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
26 серпня 2016 року Справа № 903/844/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Білошкап О.В., суддів -Катеринчук Л.Й., Поліщука В.Ю., розглянувши касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 та ухвалу господарського суду Волинської області від 05.04.2016 у справі №903/844/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Марлін" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сирна компанія", -
В С Т А Н О В И В:
Луцька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Волинській області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 та ухвалу господарського суду Волинської області від 05.04.2016 у справі №903/844/15.
Однак, подана касаційна скарга в частині оскарження ухвали господарського суду Волинської області від 05.04.2016 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ст. 107 ГПК України, сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: 1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.
Згідно зі ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити: найменування касаційної інстанції; найменування місцевого або апеляційного господарського суду, судове рішення якого оскаржується, номер справи та дату прийняття рішення або постанови; найменування особи, що подає скаргу, та іншої сторони (сторін) у справі; вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права; перелік доданих до скарги документів.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, заявник оскаржує ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016, яка не переглядалась судом апеляційної інстанції.
Оскільки предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, яка не була переглянута в апеляційному порядку, в прийнятті касаційної скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській на ухвалу господарського суду Волинської області від 05.04.2016 у справі №903/844/15 необхідно відмовити.
Також, касаційна скарга Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області в частині оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 у справі №903/844/15 підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.
Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (в редакції від 01.09.2015).
У відповідності до підпункту 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору з апеляційних і касаційних скарг на ухвалу суду, що подаються до господарських судів встановлена у розмірі 1-го розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати судового збору, обчисленого виходячи із ставок судового збору з касаційних скарг на ухвалу суду.
До касаційної скарги Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Волинській області додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому скаржник зазначає про те, що відповідне фінансування Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області є обмеженим і кошторисні призначення для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справи відсутні.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які повинні підтверджуватись належними доказами.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до прикінцевих положень Закону Україну "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIІІ від 22.05.2015 Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Розглянувши клопотання Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки заявником не додано жодних доказів на підтвердження наявності виключних обставин, а відсутність фінансування державних органів, які позбавлені пільг щодо сплати судового збору не є підставою для звільнення цих органів від сплати судового збору судами.
Згідно п. 4 ч.1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області в частині оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 у справі № 903/844/15 не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до ч.3 ст. ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 107, 110, 111, п. 4 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В :
Відмовити в прийнятті касаційної скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області на ухвалу господарського суду Волинської області від 05.04.2016 у справі №903/844/15.
Відмовити Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 у справі №903/844/15.
Повернути касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 у справі №903/844/15 без розгляду.
Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Катеринчук Л.Й. Поліщук В.Ю.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2016 |
Оприлюднено | 02.09.2016 |
Номер документу | 60171132 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Білошкап О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні