Постанова

від 11.01.2007 по справі 3/535-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/535-06

УКРАЇНА

Харківський апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10 січня  2007 року                                                              Справа № 3/535-06

          Колегія суддів у складі: головуючого судді Лащенко Л.Д.,                                                                   судді Кравець Т.В.,   судді Погребняк В.Я.

При секретарі –Андросовій О.В.

За участю представників сторін:

Позивача –Шевченко І.В. (ліц. АБ № 116138 від 21.12.2004 року), Рижов С.Є. (дов. № 1 від 09.01.2007 року), Шатов С.Л. (дов. № 4 від 09.01.2007 року), Ященко В.В. (дов. № 2 від 09.01.2007 року).

Відповідача –Кравченко  Т.О. (дов. № б/н від 09.01.2007 року), Потураєв С.В. (дов. № 956/05-26 від 05.10.2006 року).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. 4342 С\2 від 29.11.2006 р.) відповідача, Сумської міської ради м. Суми на Рішення господарського суду Сумської обл.  від 06.11.2006 року  по справі № 3\535-06         

За позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімтепло” в особі ліквідатора арбітражного керуючого Шевченко І.В.

До Сумської міської ради м. Суми.

Про стягнення 623 300 грн. 00 коп.   

Встановила:

          Рішенням господарського суду Сумської обл. від 06.11.2006 року (суддя Левченко П.І.) позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Сумської міської ради на користь позивача в особі арбітражного керуючого Шевченко І.В. - 632 300 грн. 00 коп. боргу, 6 323 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення прийнято судом з посиланням на те, що позивач у відповідності до ст. 530 ЦК України надіслав відповідачеві вимогу щодо сплати боргу в сумі 623 300 грн. 00 коп., однак відповідач борг не сплатив. Позивачеві було запропоновано погасити заборгованість шляхом проведення взаємозаліку через погашення податкової заборгованості ВАТ “Сумигаз”, що на думку суду, є неможливим внаслідок перебування позивача у стані ліквідаційної процедури, за якою погашення заборгованості відбувається виключно шляхом проведення розрахунків грошовими коштами, які повинні бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів у черговості встановленій законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Відповідач –Сумська міська рада з рішенням господарського суду Сумської обл. не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд Рішення господарського суду Сумської обл. від 06 листопада 2006 року скасувати і припинити провадження у справі. Подану апеляційну скаргу відповідач обгрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем у справі відсутні будь –які договірні зобов'язання; підстави виникнення зобов'язання відповідача сплатити позивачу грошову суму  позивачем не викладені, судом  не досліджені. Позов подано до особи, яка не має права на затвердження тарифів, будь –якої відповіді щодо підтвердження розміру різниці в тарифах за 2004 рік Сумська міська рада позивачеві не надавала, як і сам позивач не надавав відповідачу у 2004 році розрахунки тарифів на теплопостачання. Відповідно до Постанови КМУ № 705 погашення заборгованості з різниці в тарифах провадиться виключно за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, які надавали такі послуги або їх кредиторів.

          Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення господарського суду Сумської області  обгрунтованим та законним, апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Позивач вказує на те, що Сумська міська рада є належним відповідачем по справі, а виконавчий комітет Сумської міської ради не може бути відповідачем по справі, оскільки рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 716 від 18.12.2001 року «Про тарифи на теплову енергію по ДКП «Сумитеплокомуненерго»не стосується позивача по справі. Постанова КМУ № 705 від 22.05.2006 року «Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затвержених для населення», на яку в апеляційній скарзі посилається відповідач, регулює міжбюджетні відносини щодо порядку перерахування у 2006 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах. Недотримання міським бюджетом м. Суми субвенції для погашення заборгованості з різниці в тарифах за теплопостачання не звільняє відповідача від обов'язку погасити заборгованість перед ТОВ «Хімтепло».

          Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в Рішенні суду їх юридичну оцінку, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноважених представників позивача та відповідача апеляційний суд встановив, що прийняте судом Рішення (з урахуванням Ухвали від 10 листопада 2006 року про виправлення арифметичної помилки) підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Сумської обл. від 12.09.2006 року порушено провадження за даною справою у зв'язку з  прийняттям до розгляду, підписаної представником позивача за довіреністю Рижовим С.Є, позовної заяви, поданої від імені ТОВ “Хімтепло” в особі ліквідатора арбітражного керуючого Шевченко І.В. Відповідачем у позовній заяві визначено: - Сумську міську раду.

Предметом позову є стягнення з відповідача “суми боргу” у розмірі 623 300 грн.00 коп.

У якості підстави стягнення “суми боргу” у розмірі 623 300 грн. 00 коп. з Сумської міської ради на користь позивача, позивачем визначено лист заступника начальника управління економіки Сумської міської ради від 06.07.2006 року, направлений на адресу першого заступника міського голови Бойко С.О., з пропозицією передати документи ТОВ “Хімтепло” до фінансого управління міської ради.

В порушення п.5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України в позовній заяві не викладено обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; не зазначено і не додано до позовної заяви докази, що підтверджують позов; в позовній заяві відсутній (і до позовної заяви не доданий) обгрунтований розрахунок суми, що стягується; у позовній заяві відсутні посилання на законодавство, на підставі якого подається позов. До позовної заяви, крім копії довіреності, доказів сплати державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та доказів направлення позову відповідачу додано лише:

-          копію листа Ліквідатора ТОВ “Хімтепло” Шевченка І.В. на адресу першого заступника міського голови м. Суми Бойко С.О., з пропозицією розглянути “матеріали підприємства ТОВ “Хімтепло” за 2004 рік для здійснення перевірки до постанови № 705 від 22.05.2006 року для проведення взаємозаліку”;

-          копію листа від 06.07.2006 року заступника начальника управління економіки на адресу першого заступника міського голови Бойка С.О., з пропозицією “у відповідності до п.п. 5, 6 постанови КМУ від 22.05.2006 року № 705 передати документи ТОВ “Хімтепло” до фінансового управління міської ради для їх подальшої реалізації”;

-          копію додатку до Порядку перерахування  у вигляді “Розрахунку обсягу заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплопостачання надану населенню ТОВ “Хімтепло”;

-          копію “вимоги” від 07.08.2006 року на адресу голови Сумської міської ради Мінаєва Г.М. з посиланням на те, що за  вказаною особою “рахується борг за різницю в тарифах на теплопостачання станом на 07.08.2006 року на суму 632 300 грн. 00 коп.” Керуючись ст. 530 ЦК України Ліквідатор ТОВ “Хімтепло” вимагає до 15.08.2006 року сплатити “суму боргу” та попереджає голову міської ради, що у разі “просторочення грошового зобов'язання у відповідності до ст. 625 ЦК України будуть нараховані 3% річних та інфляційні нарахування починаючи з 16.08.2006 року, а також судові витрати та витрати на правову допомогу”.

Будь –яких доказів того, що такий борг дійсно обліковується за даними бухгалтерського обліку банкрута, у якості дебіторської заборгованості позивач до позовної заяви не додає.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд “відхилити” в повному обсязі вимоги ТОВ “Хімтепло” в особі ліквідатора арбітражного керуючого Шевченка І.В. про стягнення боргу у сумі 632 300 грн. 00 коп. з посиланням на те, що розрахунок різниці в тарифах на теплову енергію був дійсно перевірений управлінням міської ради відповідно до вимог Постанови КМУ № 705, однак це ніяким чином не підтверджує прямі зобов'язання міського бюджету стосовно відшкодування коштів. Одночасно, відповідач зазначає, що відповідно до ст.116 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року, перерахування субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію..., що постачалась населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії... тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, що надавали такі послуги, або їх кредиторів до державного бюджету, яка утворилась станом на 1 липня 2005 року. Прийнята на підставі ст. 116 Закону України Постанова Кабінету міністрів України № 705 “Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію...” визначає, що погашення заборгованості з різниці в тарифах провадиться за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, які надавали такі послуги, або їх кредиторів, що утворилась на 1 липня 2005 року. Таким чином, як зазначає відповідач, погашення заборгованості з різниці в тарифах можливо лише шляхом погашення податкових зобов'язань.

Як вказано вище, Рішенням господарського суду Сумської обл. від 06.11.2006 року позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Сумської міської ради на користь позивача в особі арбітражного керуючого Шевченко І.В. - 632 300 грн. 00 коп. боргу, 6 323 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В порушення ст. 117 ГПК України в Рішенні суду відсутні посилання на найменування і номери рахунків особи на користь якої задоволено позов. Таким чином, колегія суддів не має можливості встановити особу, яка за рішеням суду повинна була б отримати суму “боргу” 623 300,00 грн. (чи 6323000 грн.00 коп.) 6 323 грн. 00 коп., витрат по оплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Переглядаючи, у порядку встановленому ст. 99, 101 ГПК України, Рішення господарського суду Сумської обл. колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що  особа, яка подала позов не надала жодного доказу, якій свідчив би про наявність у позивача права вимагати сплати заявленої до відповідача суми, а у відповідача - Сумської міської ради, наявність зобов'язання сплатити грошову суму у розмірі 623 300,00 грн. або 632 300 грн.00 коп.

До того ж, до компетенції відповідача у справі не належить вирішення питань встановлення та затвердження тарифів. Відповідно до п.п.2 п.а, ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами та організаціями, які належать до комунальної власності. Відповідач до апеляційної скарги додав копії свідоцтва про реєстрацію двох юридичних осіб: - Виконавчого комітету Сумської міської ради та Сумської міської ради. Виконавчий комітет Сумської міської ради є самостійною юридичною особою. Таким чином, позов подано до особи, яка не має грошового зобов'язання перед позивачем та до компетенції якої не входить вирішення питань пов'язаних з тарифами для населення. За відсутності самого грошового зобов'язання, посилання на статтю 530 ЦК України, яка врегульовує питання пов'язані з наявністю зобов'язання, однак, за відсутності строку виконання зобов'язання є безпідставними. На час звернення позивача з позовом до відповідача, позивач не мав і відповідно до позовної заяви не додав документи (докази), які б підтверджували визнання саме відповідачем у справі на користь позивача розміру різниці в тарифах за 2004 рік. Як зазначає відповідач у апеляційній скарзі, відповіді щодо питань пов'язаних з тарифами він позивачу не надавав, як і сам позивач не надавав відповідачу у 2004 році розрахунків тарифів на теплопостачання.

Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Рішенням господарського суду від 06 листопада по даній справі стягненню підлягає грошова сума у розмірі 623 300 грн. 00 коп ( 632 000 грн. 00 коп за Ухвалою про виправлення помилки) з Сумської міської ради на користь ТОВ “Хімтепло” в особі арбітражного керуючого Шевченко І.В.

Відповідно до ст. 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” арбітражний керуючий це самостійний суб'єкт підприємницької діяльності, який відповідно має самостійні рахунки в банківських установах та самостійно виступає у цивільних відношеннях, має власний баланс, веде облік своїх доходів, збитків і боргових зобов'язань. Підстави стягненя на його користь грошової суми, ні в позові, ні в Рішенні господарського суду Сумської обл. взагалі не викладені.

Щодо ТОВ “Хімтепло”, то з часу прийняття господарським судом Сумської обл. Постанови про визнання вказаної особи банкрутом, підприємницька діяльність такої особи припинена, строк виконання всіх грошових зобов'язань вважається таким що настав, припинено повноваження органів управління банкрутом щодо управління банкрутом та розпорядження його майном (ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”). З дня призначення ліквідатора до нього перейшли права керівника юридичної особи-банкрута та саме на цю особу покладено обов'язок закрити усі рахунки банкрута та відкрити один основний рахунок для здійснення розрахунків з кредиторами у ліквідаційній процедурі (ст. 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Повноваження Ліквідатора у ліквідаційній процедурі встановлені ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Вказана стаття Закону не передбачає права Ліквідатора звертатися з позовами про стягнення різниці в тарифах, яка не обліковувалась за даними бухгалтерського обліку банкрута в якості його активів на час визнання боржника банкрутом та відповідно не входить до ліквідаційної маси.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, Рішення господарського суду Сумської обл. від 06 листопада 2006 року підлягає скасуванню, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102,  п.2 ст. 103, п.1 ч. 1 ст. 104, 105 ГПК України:

                               ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської обл. від 06 листопада 2006 року по справі № 3\535-06 скасувати

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

          Головуючий суддя                            Лащенко Л.Д.

                                    Суддя                           Кравець Т.В.

                                   Суддя                           Погребняк В.Я.