Ухвала

від 31.01.2007 по справі 15/344-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/344-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

  29 січня 2007 року                                                          Справа № 15/344-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі –Байбак О.І.

за участю представників сторін:

позивача – Вовк Д.О.

відповідача – не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача  (вх. №4584Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2006 р. по справі    № 15/344-06

за позовом –ТОВ «МКМ Харків», м. Харків

до –ВАТ «Красноградський маслосирзавод», м. Красноград

про стягнення 18056,68 грн.

встановила:

      Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "МКМ Харків" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Красноградський маслосирзавод", м.Красноград пені у сумі 90128,34 грн. та платні за користування чужими грошовими коштами 90128,34грн., судові витрати у сумі 1802,57 грн. та втрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. покласти на відповідача.

    Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги ст. 536, 546, 549, 551 Цивільного кодексу України, умовами договору 224-05 від 09.11.2005 року з урахуванням положень Додаткової угоди №1 від 29.12.2005 року.

     Рішенням господарського суду Харківської області від 23.11.2006 р. (суддя Лаврова Л.С.) по справі № 15/344-06 позов задоволений повністю. Стягнено з Відкритого акціонерного товариства „Красноградський маслосирзавод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МКМ ХАРКІВ"  пеню у розмірі 90128,34грн., платню за користування чужими грошовими коштами у сумі 90128,34 грн., державне мито у сумі 1802,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн.

   В задоволені клопотання позивача щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача відмовлено.

   В задоволені клопотання щодо призначення судово-економічної експертизи відмовлено.

    Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 09.11.2005 року між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "МКМ Харків" та відповідачем - Відкритим акціонерним товариством "Красноградський маслосирзавод" було укладено договір поставки № 224-05, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити партіями, а відповідач прийняти і оплатити паливно-мастильні матеріали. Відповідно до Додаткової угоди №1 від 29.12.2005 року сторони виклали в новій редакції розділ 7 Договору (відповідальність сторін) та продовжили дію останнього. Пунктом 1.2. договору передбачено, що ціна, асортимент і кількість (об'єм) кожної партії товару узгоджується сторонами в Додаткових угодах до Договору. Відповідно до п.1.3 Договору доказом факту поставки є оформлені належним чином видаткові документи (товарно-транспортні накладні і (або) видаткові накладні, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.

     Згідно п.4.1. договору Покупець (відповідач) зобов'язався здійснювати оплату вартості кожної партії товару на поточний рахунок позивача в день поставки.

     Відповідно до додаткових угод до Договору № 224-05-13 від 18.05.2006р., № 224-05-12 ВІД від 04.05.2005, № 224-05-11 від 20.04.2006р., № 224-05-10 від 13.02.2006р., № 224-05-9 від 09.02.2006р., № 224-05-7 від 13.01.2006р., № 224-05-6 від 04.01.2006р., відповідачеві були відвантажені паливно-мастильні матеріали на загальну суму 334005,21 грн., що підтверджується накладними №№ 05/18-05 від 18.05.2006р. на суму 47649,56 грн., 05/05-06 від 05.05.2006р. на суму 42315,38грн., 04/20-08 від 20.04.2006р. на суму 53517,95 грн., № 02/13-04 від. на суму 49514,00грн.ю, № 02/09-09 від 09.02.2006р. на суму 45464,10 грн., № 01/13-05 від 13.01.2006р. на суму 50826,62грн., № 01/04-08 від 04.01.2006 року на суму 44717,60грн. Паливно-мастильні матеріали одержані представниками відповідача на підставі довіреностей №№ серії ЯЛО № 122426 від 04.01.2006 року, № 122445 від 13.01.2006 року, серії ЯЛП № 824072 від 09.02.2006 року, ЯЛП № 824086 від 13.02.2006 року, серії ЯМД № 062267 від 20.04.2006р., № 062325 від 05.05.2006р., № 062358 від 18.05.2006 року.

     Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

    Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу встановлює, що неустойка є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

   Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки, встановлений законом може бути збільшений у договорі. Судом встановлено, що сторони згідно п.7.2.договору дійшли згоди збільшити розмір неустойки (пені) встановлений чинним законодавством ( у тому числі Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань") і встановити його у розмірі 2 відсотки від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки оплати.

   Додаткова угода № 1 від 29.12.2005 року до договору поставки № 224-05 від 09.11.2005 року підписана сторонами, на час розгляду справи є дійсною. Факт укладання вищезазначеного договору та додаткових угод до нього не заперечувався відповідачем та не спростовується матеріалами справи.

   Доводи відповідача щодо своєчасної оплати накладних №№ 05/18-05 від 18.05.2006р. на суму 47649,56 грн., 05/05-06 від 05.05.2006р. на суму 42315,38грн., 04/20-08 від 20.04.2006р. на суму 53517,95 грн., № 02/13-04 від. на суму 49514,00грн.ю, № 02/09-09 від 09.02.2006р. на суму 45464,10 грн., № 01/13-05 від 13.01.2006р. на суму 50826,62грн., № 01/04-08 від 04.01.2006 року на суму 44717,60грн., що є предметом позову, є недоведеними матеріалами справи.  Надані відповідачем платіжні документи свідчать про оплату паливно-мастильних матеріалів згідно договору без зазначення номерів рахунків. Акт звіряння розрахунків сторонами в судове засідання не надано. Дані щодо оплати поставлених товарів згідно платіжних документів відповідають даним, вказаним позивачем у розрахунку до позову. Таким чином, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

    Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

   Свою скаргу відповідач обґрунтовує тим, що застосування норми ЦК України за цією справою неможливо, так як Цивільний кодекс України в частині застосування майнової відповідальності за неналежне виконання грошових зо6ов"язань. по-перше, регулює загальні відносини у цій сфері, а по друге. учасниками цих відносин за договором поставки № 165-06 від 23.06.2006 р. с виключно юридичні особи (якщо б хоча б одна із сторін була фізичною особою, то відповідно до ст.2 ЦК України застосовувати норми ЦК України до цих відносин було б можливим).

  За цими підставами, відповідач вважає, що у цій справі необхідно використовувати не загальний, а спеціальний нормативний акт, який регулює правовідносини у сфері застосування майнової відповідальності за неналежне виконання грошових зобов'язань виключно між господарськими суб'єктами.

  Таким нормативним актом на думку відповідача є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/96-ВР від 22.1 І. 1996 р., який набрав силу з 14.01.1997 р.. із змінами та доповненнями, внесеними Законом України №2921-111 від 10.01.2002р.

      До розгляду апеляційної скарги по суті та винесення постанови, відповідач згідно ст.100 Господарського процесуального кодексу звернувся з заявою про відмову від апеляційної скарги, вважаючи спір урегульованим.

   Представник позивача у засіданні судової колегії підтримує заяву відповідача.      

  Розглянувши заяву відповідача №29/01 від 29.01.2007 року про відмову від апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вказана відмова не суперечить чинному законодавству та підлягає задоволенню.

   Керуючись ст. ст. 22, 49, 100 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

                                                              ухвалила:

    Прийняти відмову скаржника від апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2006 р. по справі №15/344-06. Провадження за поданою апеляційною скаргою по справі №15/344-06 припинити.

         Головуючий суддя                                                             Могилєвкін Ю.О.

                                 судді                                                              Пушай В.І.

                                                                                                         Плужник О.В.