Постанова

від 31.03.2007 по справі 53/390-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

53/390-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2007 року                                                       Справа № 53/390-06

Колегія суддів у складі:                   головуючого  судді Афанасьєва В.В.,

                                                                                        судді  Бухана А.І.,

                                                                                        судді Шевель О.В.

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –не з'явився,

відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 561Х/3-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21 грудня 2006 року по справі № 53/390-06

за позовом Приватного підприємства «Автосервіс»м. Харків

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»ЛТД, с. Волохів Яр, Чугуївського району Харківської області

про  стягнення 4478,22 грн.

                                              встановила:

Позивач, Приватне підприємство «Автосервіс», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про  стягнення з відповідача,  Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»ЛТД на свою користь заборгованості за договором поставки від 10 січня 2006 року в сумі 4390,42 грн., 87,80 грн. штрафу, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

19 грудня 2006 року до господарського суду Харківської області відповідачем подана заява про вжиття запобіжних заходів, в якій він просив накласти арешт в розмірі заявлених  вимог по справі № 53/390-06 на майно позивача, ПП «Автосервіс».

Ухвалою господарського суду Харківської області  від  21 грудня 2006 року по справі № 53/390-06 (суддя Прохоров С.А.) в задоволенні клопотання відповідача про вжиття запобіжних заходів відмовлено.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»ЛТД, з даною ухвалою в цій її частині не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21 грудня 2006 року по справі № 53/390-06 та прийняти нове рішення, не вказуючи яке. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що оскаржувана ухвала в частині відмови у вжитті запобіжних заходів прийнята при неповному з'ясуванні обставин справи. Свої вимоги відповідач обгрунтовує тим, що позивачем не були виконані зобов'язання, а саме в порушення умов договору позивач недопоставив відповідачу бензин та дизтопливо на загальну суму 176113,80 грн. Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, в зв'язку з невиконанням позивачем умов договору відповідач не зміг своєчасно виконувати сільгоспроботи, внаслідок чого поніс збитки. Відповідач в апеляційній скарзі вказує, що у відповідності до ст. 60 ГПК України він готує зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача завданих збитків, про що вказувалося у заяві про вжиття запобіжних заходів, та невжиття запобіжних заходів, на думку відповідача може поставити заявника перед фактом відсутності у позивача матеріальних активів, на які буде заявлений зустрічний позов. В судове засідання представник відповідача не з‘явився, надіслав заяву розпочати розгляд апеляційної скарги без його представника.

Позивач, Приватне підприємство «Автосервіс», відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу в тій її частині, що оскаржується такою, що підлягає залишенню без змін зважаючи на наступне:

звертаючись до місцевого господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів  відповідач посилався на те, що за спірним договором позивач недопоставив відповідачу певну кількість товару, чим завдав відповідних збитків. Відповідач вказував, що ним готується зустрічний позов про стягнення з позивача завданих збитків, але до звернення з зустрічним позовом існує реальна загроза, що позивач не буде мати активів, які задовольнять позовні вимоги заявника.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про вжиття запобіжних заходів місцевий господарський суд посилався на відсутність належних доказів в обгрунтування поданої заяви.

У відповідності до статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позовної заяви.

Статтею 43-2 п. 3) ГПК України передбачено, що запобіжні заходи включають накладення арешту на  майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Згідно зі ст. 43-3 ГПК України, заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити обставини, якими заявник обгрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів (п.4), перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (п.5). Ч. 2 названої статті передбачено, що до заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Як вбачається із поданої відповідачем заяви, ним не було належним чином обгрунтовано обставин та не надано належних доказів, які б свідчили про необхідність вжиття запобіжних заходів, відповідачем у поданій заяві не вказано, на яке саме майно та у якій сумі слід вжити запобіжних заходів, а тому місцевим господарським судом правомірно встановлено відсутність підстав для задоволення заяви відповідача.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що оскільки відповідачем не зазначена сума (вартість) майна, на яке слід вжити запобіжних заходів, неможливо встановити, що відповідачем здійснено  оплату держмита за подану заяву у встановленому порядку та розмірі (держмито сплачено у сумі 102 грн.).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б підтверджували наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи,  на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України  доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права які б могли бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Таким чином колегія суддів вважає, що викладені в ухвалі господарського суду Харківської області висновки стосовно безпідставності заяви відповідача повністю відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, їм  надана правильна  та належна  правова оцінка, тому підстави  для задоволення апеляційної скарги і скасування судової ухвали в оскаржуваній частині відсутні.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями  43-1 –43-3, 99, 101, п. 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

                                                  постановила:

       Ухвалу господарського суду Харківської області від 21 грудня 2006 року по справі № 53/390-06 в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про вжиття запобіжних заходів залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

    Головуючий суддя                                                              Афанасьєв В.В.

                          Суддя                                                              Бухан А.І.

                                         Суддя                                                              Шевель О.В.