Постанова

від 22.05.2007 по справі 53/390-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

53/390-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

22 травня 2007 р.                                                                                   № 53/390-06  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В.

суддіПолянський А.Г.

Коробенко Г.П.

розглянувши

касаційну скаргуТОВ "Агросервіс" ЛТД

на  постанову від 05.03.2007 р. Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 53/390-06 господарського суду Харківської області

за позовомПП "Автосервіс"

ДоТОВ "Агросервіс" ЛТД

про                                        Стягнення 4 478,22 грн.

За участю представників сторін:

позивач  –не з'явились,

відповідач- не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.12.2006 року (суддя Прохоров С.А.) в задоволенні клопотання відповідача про вжиття запобіжних заходів в порядку ст. 431 , 432 , 433  ГПК України відмовлено. В задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову відмовлено. Розгляд справи відкладено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2007 р. (судді –Афанасьєв В.В., Бухан А.І., Шевель О.В.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.12.2006 року в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про вжиття запобіжних заходів залишено без змін.

          Не погоджуючись ухвалою та постановою, ТОВ "Агросервіс" ЛТД звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами норм процесуального права.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

Відзиву від позивача не надходило.

Розпорядженням В.о. Голови судової палати від 21.05.2007 р. у зв'язку з відпусткою судді Фролової Г.М. для перегляду в касаційному порядку справи № 53/390-06 призначеної до розгляду на 22.05.2007 р., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О.В., судді – Полянський А.Г., Коробенко Г.П.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.    

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Агросервіс" ЛТД звернулось до  місцевого господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту в розмірі заявлених вимог по справі № 53/390-06 на майно позивача. Заява мотивована тим, що за спірним договором позивач недопоставив відповідачу певну кількість товару, чим завдав відповідних збитків. Відповідач зазначав, що ним готується зустрічний позов про стягнення з позивача завданих збитків, але до звернення з зустрічним позовом існує реальна загроза, що позивач не буде мати активів, які задовольнять позовні вимоги заявника.

Відповідно до ст. 431 ГПК України, особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Згідно ст. 432 ГПК України одним із видів вжиття запобіжних заходів є накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування заявника і особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, їх поштові адреси; документи, що підтверджують за заявником-громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності; вид і суть запобіжного заходу; обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; підпис заявника або його представника, якщо заява подається представником.  До заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених законом порядку і розмірі. Разом з заявою про вжиття запобіжних заходів подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи. Заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову (ст. 433 ГПК України).

Як правомірно було зазначено в ухвалі Господарського суду Харківської області від 21.12.2006 року, скаржником на надано належних доказів в обґрунтування своєї заяви.

Крім того, не було належним чином наведено обставин, які б свідчили про необхідність вжиття запобіжних заходів та не вказано на яке саме майно та у якій сумі слід вжити запобіжні заходи.

         За таких обставин, місцевим господарським судом правомірно було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про вжиття запобіжних заходів.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" ЛТД залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.12.2006 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2007 року у справі № 53/390-06 залишити без з мін.

Головуючий    суддя                                                                   Муравйов О.В.

Судді                                                                                             Полянський А.Г.

                                                                                           Коробенко Г.П.