Рішення

від 27.03.2007 по справі 9/224пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/224пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.03.07 р.                                                                               Справа № 9/224пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Марченко О.А.,

судді Морщагіної Н.С., судді Богатир К.В.

при секретарі судового засідання Борзих Н.В.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні  матеріали справи

за позовом: Маріупольського музичного училища, м. Маріуполь

до відповідача: Комунальної установи „Маріупольська спеціалізована музична школа”, м. Маріуполь

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Донецької обласної ради, Управління культури, м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Донецької обласної ради, м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Маріупольської міської ради, Управління культури, м. Маріуполь

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

про: розірвання визнання недійсними договорів усунення перешкод та передачі майна.

У судове засідання з'явились представники сторін:

від позивача: Андронова В.А. – директор;  

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи на стороні позивача 1: Самойлович-Бречка Л.В. – представник (за дов. №047-29 від 26.02.2007р.);

від третьої особи на стороні позивача 2: не з'явився;

від третьої особи на стороні відповідача 1: не з'явився;

від третьої особи на стороні відповідача 2: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Маріупольське музичне училище, м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунальної установи „Маріупольська спеціалізована музична школа”, м.Маріуполь про розірвання договору безоплатного користування майном б/н від 01.09.1998р. та виселення відповідача з нежитлових приміщень – учбових класів, переданих йому у користування за договором, а саме: №№ 27,11,52,24,39,15,9,12,19,17,16, та з класів, які використовуються ним без узгодження з Позикодавцем: №№ 3,34,18,54,14,34,22,23,6,36,47 та зобов'язання передати за актом приймання-передачі майно, яке належить Музичному училищу та знаходиться у нього на балансі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір б/н від 01.09.1998 р., листи, наказ №37 від 29.04.2006 р., акти, акти приймання-передачі.

Заявою №б/н від 02.08.2006р. позивач уточнив позовні вимоги на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просить суд зобов'язати відповідача звільнити приміщення – учбові класи, передані йому у користування за договором (№№ 27,11,52,24,39,15,9,12,19,17,16) та класи, які використовуються ним без узгодження з Позикодавцем (№№ 3,34,18,54,14,34,22,23,6,36,47), а також ключі від вищезазначених класів передати Позикодавцю. Позивач також просить суд зобов'язати відповідача передати за актом приймання-передачі майно, яке належить Маріупольському музичному училищу та знаходиться у нього на балансі, зобов'язати відповідача звільнити клас №54 від майна, яке належить відповідачу -  Комунальній установі „Маріупольська спеціалізована музична школа”.

Заявою №б/н від 20.10.2006р. позивач доповнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті правової допомоги адвоката в сумі 1 000грн.00коп.

Відповідно до заяви № б/н від грудня 2006р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд розірвати договір безоплатного користування майном б/н від 01.09.1998р., а також виселити відповідача з будівлі Маріупольського музичного училища, м.Маріуполь по пр.Леніна, 5/62 у м.Маріуполі. В іншій частині Маріупольське музичне училище, м. Маріуполь позовні вимоги залишило без змін.

Заявою № б/н від 22.02.2007р. Маріупольське музичне училище, м.Маріуполь доповнило позовні вимоги та просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні права користування та володіння нежитловим приміщенням по пр.Леніна, 5/62 у м.Маріуполі, зобов'язавши останнього до 01.08.2007р. звільнити нежитлові приміщення – учбові класи, передані йому позивачем у користування за договором від 01.09.1998р. „Про безоплатне користуванні майном”, а саме:  №№ 27,11,52,24,39,15,9,12,19,17,16 та класи, самовільно зайняті ним: №№ 3,34,18,54,14,34,22,23,6,36,47, а також відновити строк на пред'явлення до відповідача позовної вимоги про визнання недійним договору від 01.09.2000 р., визнати його недійсним та застосувати по відношенню до відповідача штрафні санкції за умисне затягування вирішення спору. В іншій частині позовні вимоги позивач залишив без змін.

27.03.2007р. на адресу господарського суду надійшла заява б/н від 26.03.2007р. від Маріупольського музичного училища, м.Маріуполь, згідно якій останній вимогу про виселення відповідача з будівлі Маріупольського музичного училища, м.Маріуполь по пр.Леніна, 5/62 у м.Маріуполі змінив на вимогу зобов'язати відповідача звільнити будівлю Маріупольського музичного училища, м.Маріуполь по пр.Леніна, 5/62 у м.Маріуполі.  

Суд розглядає змінені позовні вимоги.

Відповідач надав суду відзив на позов, згідно якого позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що між сторонами 01.09.2000 р. був укладений договір оренди, який до теперішнього часу є дійсним. Таким чином, посилання позивача на самовільне зайняття відповідачем учбових класів останній вважає необґрунтованими.

Ухвалою від 04.08.2006р. по справі №9/224пд господарський суд на підставі ст.27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі  третю особу, яка не заявляє самостійних вимога на предмет спору на стороні позивача – Донецьку обласну раду, Управління культури, м. Донецьк, а також третю особу, яка не заявляє самостійних вимога на предмет спору на стороні відповідача – Маріупольську міську раду, Управління культури, м. Маріуполь.

Ухвалою від 13.12.2006р. суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Донецьку обласну раду та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Маріупольську міську раду.

Від третьої особи – Маріупольської міської ради 26.10.2006 р. на адресу господарського суду надійшов лист № б/н від 25.10.2006 р., згідно якого остання пояснила, що надати які-небудь пояснення по суті спору є неможливим, у зв'язку з чим просить суд розглянути дану справу без її участі.

Треті особи, Донецька обласна рада, Управління культури, м. Донецьк, Донецька обласна рада, м. Донецьк та Маріупольська міська рада, Управління культури, м. Маріуполь письмових пояснень по суті спору суду не представили.

20.10.2006 р. на адресу господарського суду від відповідача - Комунальної установи „Маріупольська спеціалізована музична школа”, м. Маріуполь надійшло клопотання № 379 від 18.10.2006р. з проханням зупинити провадження у справі до розгляду справи про стягнення на користь позивача заборгованості по комунальним послугам та заробітній платі для прибиральниці училища.

Суд у заявленому відповідачем клопотанні відмовляє, оскільки останнім не представлено суду доказів того, що розгляд даної справи є неможливим до розгляду пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається судом.

Витребувані ухвалою суд від 27.02.2007 р. документи, що необхідні для встановлення взаємовідносин між сторонами по справі суду не надані.

Разом з тим, зважаючи на те, що державна власність охоплює також і власність територіальної громади, суд вважає, що назва Маріупольське державне музичне училище є назвою позивача. Крім того, відповідно до пояснень Маріупольського музичного училища  від 27.03.2007р., Маріупольське державне музичне училище мало загальнодержавну форму власності. У зв'язку зі зміною форми власності з загальнодержавної на комунальну, змінилась і назва училища. Як вбачається з листа Маріупольської міської ради №1467 від 15.03.2002р., факт передачі Маріупольського державного музичного училища у власність територіальних громад Донецької області підтверджується актом прийняття-передачі від 26.01.2003р.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали, зібрані по справі, заслухавши пояснення представників позивача,  відповідача та третіх осіб, господарський суд встановив:

Маріупольське державне музичне училище є суб'єктом господарювання, установою, яка створена як установа до комунальної власності міста Маріуполь.

Актом приймання-передачі, який було складено  відповідно до рішення обласної Ради від 30.01.2001 р. за № 3/18-405б «Про обласний бюджет на 2002р.», рішенням міської ради від 15.03.2002 р. № 1467 «Про передачу Маріупольського державного музичного училища у власність територіальних громад Донецької області» та рішення Обласної Ради від 28.11.2002 р. за № 4/5-120 «Про приймання навчальних закладів культури та мистецтв у загальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, які знаходяться в управлінні обласної  Ради, позивач був переданий до загальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, які знаходяться в управлінні обласної ради.

Таким чином, позивач - Маріупольське музичне училище на час розгляду справи у суді відноситься до обласної комунальної власності.

Відповідач належить до комунальної власності міста Маріуполь.

01.09.1998 р. між Маріупольським державним музичним училищем, м.Маріуполь та Маріупольською спеціалізованою музичною школою для обдарованих дітей”, яка була перейменована у Комунальну установу „Маріупольська спеціалізована музична школа” на підставі рішення Маріупольської міської ради №1449 від 15.03.2002р., був укладений договір безоплатного користування майном (позики) № б/н, згідно якого Позикодавець (позивач) передав у безплатне тимчасове користування Позикоотримувача (відповідача) майно, а саме учбові класи музичного училища, розташовані в будинку №5/62 за пр. Леніна, загальною площею 253,17 м2: №№ 27,11,52,24,39,15,9,12,19,17,16, а також майно яке знаходиться в цих класах (п.п.1.1., 1.2. договору).

Суд застосовує до правовідносин положення Цивільного кодексу Української РСР 1963 р., враховуючи, що станом на 01.01.2004 р. правовідносини, що виникли між сторонами припинились.

Відповідно до ст.324 Цивільного кодексу (у редакції 1963 року) за договором безоплатного користування майном одна сторона зобов'язується передати або передає майно у безоплатне тимчасове користування другій стороні, а остання зобов'язується повернути те ж майно.  

За приписом ч.1 ст.325 Цивільного кодексу УРСР строк договору безоплатного користування майном, укладеного між соціалістичними організаціями, не повинен перевищувати одного року, якщо законодавством Союзу РСР або Української РСР не встановлене інше. Якщо договір, який може бути укладений на строк не більше одного року, укладений на більш тривалий строк, він вважається укладеним на один рік.

З наведеного випливає, що укладений між сторонами договір безоплатного користування майном (позики) № б/н від 01.09.1998р. є таким, що припинив свою дію 01.09.1999 р.

З огляду на вищенаведеного, позовні вимоги Маріупольського музичного училища, м. Маріуполь стосовно розірвання договору безоплатного користування майном (позики) б/н від 01.09.1998 р. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про звільнення приміщень слід зазначити наступне.

Заперечення відповідача будуються на твердженні про правомірне користування майном, зокрема на підставі договору № б/н на оренду приміщення, що укладений 01.09.2000р. між сторонами та який є дійсним до теперішнього часу (копія договору залучено до матеріалів справи).

Оцінюючи зазначене заперечення суд зазначає: згідно до ст.153 Цивільного кодексу УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається зі ст.256 Цивільного кодексу УРСР, за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.

З наведеного випливає, що суттєвою умовою договору оренди (майнового найму) є узгоджена сторонами орендна плата.

У договорі на оренду приміщення б/н від 01.09.2000р. сторонами розміру орендної плати, яка підлягає внесенню Орендарем за надані послуги не встановлено, у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що сторонами не досягнуто згоди щодо цієї умови договору.

За приписом ч.8 ст.181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Таким чином, з огляду на те, що позивач та Комунальна установа „Маріупольська спеціалізована музична школа”, м. Маріуполь при укладенні договору оренди від 01.09.2000р. не досягли згоди з усіх істотних умов даного договору, даний договір вважається неукладеним та таким, що не відбувся.

Судом оцінено довід відповідача про те, що однією з умов передачі будівлі в обласну комунальну власність з фінансуванням з коштів обласного бюджету була домовленість, за якою „Маріупольська спеціалізована музична школа” залишається у спірному приміщенні на умовах безоплатної оренди.

Ухвалою суду 27.02.2007 р. від сторін та третіх осіб по справі витребувані відповідні докази, що могли б свідчити про відповідні домовленості та встановлювали б інший порядок користування приміщенням, ніж встановлено по справі. Однак зазначених доказів суду не представлено.  

Як вже було зазначено вище, частиною 1 ст.325 Цивільного кодексу України (у редакції 1963 року) передбачено, що строк договору безоплатного користування майном, укладеного між соціалістичними організаціями, не повинен перевищувати одного року. Якщо договір, який може бути укладений на строк не більше одного року, укладений на більш тривалий строк, він вважається укладеним на один рік.

Навіть якщо вважати укладений між Маріупольським музичним училищем, м. Маріуполь та відповідачем договір на оренду приміщення № б/н від 01.09.2000 р. є за своєю правовою природою договором безоплатного користування майном, даний договір є таким, що припинив свою дію 01.09.2001 р.

Під час розгляду справи судом встановлено, що судовий спір виник з неправомірних дій третьої особи - Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, яка під час розпорядження майном територіальної громади не врахувала майнові інтереси створеної нею ж комунальної установи „Маріупольська спеціалізована музична школа”.

На підставі вищенаведеного, з огляду на нікчемність договору оренди № б/н від 01.09.2000 р., господарський суд дійшов до висновку, що вимоги Маріупольського музичного училища, м. Маріуполь стосовно відновлення строку на пред'явлення до відповідача позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди від 01.09.2000 р. та визнання даного договору недійним є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У той же час слід зробити висновок про відсутність законних підстав для знаходження відповідача - Комунальної установи „Маріупольська спеціалізована музична школа”, м. Маріуполь у переданих йому позивачем у тимчасове користування приміщеннях (учбових класах) №№27,11,52,24,39,15,9,12,19,17,16 та користування майном, яке знаходиться у вказаних спірних приміщення, а також у самовільно зайнятих відповідачем класах №№3,34,18,54,14,22,23,6,36,47.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За ст. 48. Закону УРСР "Про власність" № 697-XII від 07.02.1991 р. власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння при цьому положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

Таким чином, з огляду на те, що позивачем доведено суду факт незаконного знаходження Комунальної установи „Маріупольська спеціалізована музична школа”, м. Маріуполь у вищенаведених учбових приміщеннях, суд  вважає позовні вимоги Маріупольського музичного училища, м. Маріуполь в частині усунення перешкод у здійсненні права користування та володіння приміщенням по пр. Леніна, 5/62 в м. Маріуполі та зобов'язання відповідача звільнити нежитлові приміщення – учбові класи, передані йому у користування за договором від 01.09.1998р. (№№ 27,11,52,24,39,15,9,12,19,17,16) та самовільно зайняті ним класи, які використовуються останнім без узгодження з Позикодавцем (№№ 3,34,18,54,14,34,22,23,6,36,47), та зобов'язання звільнити клас №54 від майна, яке належить Комунальній установі „Маріупольська спеціалізована музична школа обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем одночасно заявлена вимога про зобов'язання передати позивачу майно, зокрема музичні інструменти, які належать Маріупольському музичному училищу та знаходяться у нього на балансі.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, суду не надано переліку майна, щодо якого заявлено позов, доказів права власності на зазначене майно та доказів, що відповідач неправомірно утримує саме спірне майно. За таких підстав позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають за недоведеністю.

Вимога Маріупольського музичного училища, м. Маріуполь щодо застосування до відповідача штрафних санкцій за умисне затягування вирішення спору, не є позовною вимогою, у зв‘язку з чим судом не розглядається.

Позивач у позовній заяві також просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату правової допомоги адвоката у розмірі 1 000грн.00коп.

В підтвердження наданих послуг позивачем надано договори про юридичне обслуговування від 01.06.2006р. (т.2 а.с. 41-42) та від 01.10.2006р. (т. 2 а.с. 43-44), копії яких наявні в матеріалах справи.

У якості доказів здійснених витрат на послуги адвоката позивачем надано звіт від 18.05.2006 р. та від 16.10.2006 р., квітанція прибуткового касового ордеру № 30 від 08.05.2006 р. та № 41 від 16.10.2006 р. видатковий касовий ордер № 91 від 07.06.2006 р. (т. 2 а.с. 45-49) Всі зазаначені письмові документи подані в порушення ст. 36 ГПК України у вигляді незасвідчених світлокопій. За таких підстав посилання на здійсненні витрати судом не приймаються до судових витрат оплати послуг адвокату 1000 грн. не зараховується.

Щодо представленого оригіналу квитанції прибуткового касового ордеру №80 від 27.03.2007р., суд зазначає, що позивачем не надано доказів витрат, здійснених юридичною особою – позивачем. Зазначена квитанція не може свідчити про витрати юридичної особи, оскільки вона підтверджує лише витрати фізичної особи, яка є директором установи.

Зважаючи на вимоги ст.83 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що виконання рішення неможливо провести в терміни, передбачені Законом України „Про виконавче провадження”, суд  вважає за необхідне відстрочити виконання рішення строком на 6 місяців.

У тому числі для забезпечення третьою особою – Маріупольською міською радою відповідача приміщенням, необхідно для функціонування останнього або ліквідування вказаної комунальної установи.    

Судові витрати, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають розподілу між сторонами.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.153, 256, 324, 325 Цивільного кодексу Української РСР, ст.181 Господарського кодексу України, господарський  суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

Позов Маріупольського музичного училища, м. Маріуполь до Комунальної установи „Маріупольська спеціалізована музична школа”, м. Маріуполь про розірвання, визнання недійсними договорів усунення перешкод та передачі майна – задовольнити частково.

Зобов'язати Комунальну установу „Маріупольська спеціалізована музична школа” (за адресою: пр. Леніна, 5/62, м. Маріуполь Донецької області, 87532, ЄДРПОУ 25582606) усунути перешкоди у здійсненні права користування та володіння нежитловим приміщенням по пр. Леніна, 5/62 в м. Маріуполі шляхом звільнення відповідачем до 01.08.2007р. нежитлових приміщень – учбових класів, переданих йому у користування за договором б/н від 01.09.1998р. (№№27,11,52,24,39,15,9,12,19,17,16) та класи, які використовуються ним без узгодження з Маріупольським музичним училищем (за адресою: пр. Леніна, 5/62, м. Маріуполь Донецької області, 87532, ЄДРПОУ 02214580)  (№№3,34,18,54,14,34,22,23,6,36,47).

Зобов'язати Комунальну установу „Маріупольська спеціалізована музична школа”, м. Маріуполь звільнити клас №54 від майна, яке йому належить.

Стягнути з Комунальної установи „Маріупольська спеціалізована музична школа” (за адресою: пр. Леніна, 5/62, м. Маріуполь Донецької області, 87532, р/р 25422215046352, банк УСБ м. Маріуполя, МФО 334185, ЄДРПОУ 25582606) на користь  Маріупольського музичного училища (за адресою: пр. Леніна, 5/62, м. Маріуполь Донецької області, 87532, р/р 35419004003168, банк УГК у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 02214580) витрати по сплаті державного мита в сумі 42грн.50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59грн.00коп.

Відстрочити строк виконання рішення на шість місяців.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.  

У позові в частині розірвання договору №б/н від 01.09.1998р., поновлення строку на пред'явлення до відповідача позовної вимоги, про визнання недійсним договору оренди від 01.09.2000р. та в частині зобов'язання передати позивачу майно, зокрема музичні інструменти – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У судовому засіданні 27.03.2007р. оголошено повний текст рішення.

Головуючий суддя                                                                         Марченко О.А.                               

Суддя                                                                                 Морщагіна Н.С.

Суддя                                                                                 БогатирК.В.