Постанова

від 10.04.2007 по справі 29/306

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/306

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 10.04.07 р.          № 29/306

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Борисенко  І.В.

 суддів:                                          Шипка  В.В.

                                        Алданової  С.О.

 при секретарі:                              Дубінкіній Ю.А.

 За участю представників:

 від позивача - Баранець О.В. – дов. № ст./03-3 від 01.09.2005

 від відповідача - Волохова Ю.В. – дов. № 401/9/10-113 від 09.02.2007

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Електровимірювання, Пуск, Налагодження"

 на постанову Господарського суду м.Києва від 23.11.2005  

 у справі № 29/306 (Усатенко І.В.)

 за позовом                               Приватного підприємства "Електровимірювання, Пуск, Налагодження"

 до                                                   Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

 про                                                  визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство „Електровимірювання, Пуск,Налагодження” (надалі – позивач, апелянт) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом (з врахуванням заяви від 18.10.2005 про уточнення позовних вимог) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі – відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 23.02.2005 № 0000232610/0, від 18.03.2005 №0000232610/1 та від 04.10.2005 № 0000232610/2.

Постановою Господарського суду м. Києва від 23.11.2005р. у справі № 29/306 у позові відмовлено повністю.

Господарський суд м.Києва свою постанову мотивував тим, що позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих особою, не зареєстрованою у встановленому порядку у податковому органі в якості платника ПДВ.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 21.12.2005р. № 02/12-2005, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 23.11.2005р. у справі №29/306 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 23.02.2005 № 0000232610/0, від 18.03.2005 №0000232610/1 та від 04.10.2005 №0000232610/2.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права (а саме пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість”).

Від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він проти доводів позивача заперечує та просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову Господарського суду м. Києва від 23.11.2005р. у справі № 29/306 залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2006 у справі №29/306 зупинено провадження у справі до вирішення судом пов'язаної з нею справи № 2-4161.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 у справі №29/306 провадження у справі було поновлено.

Представник апелянта (позивача) в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив в її задоволенні відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, судова колегія Київського апеляційного господарського суду, -

ВСТАНОВИЛА:

 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2005 № 0000232610/0, яким за порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 166 977,00 грн., в тому числі 111 318,00 грн. основного платежу та 55 659,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в порядку адміністративного узгодження та за результатами розгляду скарг позивача відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.03.2005 №0000232610/1 та від 04.10.2005 №0000232610/2, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у тих же сумах та з тих же підстав.

Оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 22/26-23/30115154 від 21.02.2005р. „Про результати позапланової документальної перевірки обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість Приватним підприємством „Електровимірювання, Пуск, Налагодження”, код 30115154, при здійсненні взаєморозрахунків із ТОВ „Універсал Постач” за період з 01.10.2002 по 01.12.2004” (надалі – акт перевірки від 21.02.2005р.).

Як вбачається з акту перевірки від 21.02.2005р., перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме – позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за листопад-грудень 2002р. та за січень-серпень 2003р. у розмірі 111 318,00 грн., внаслідок чого підприємством занижено суми податкового зобов'язання з ПДВ за вказані періоди та завищено суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2002р. – 161 грн., січень 2003р. – 159 грн.  

Вказаний висновок перевіряючими мотивований тим, що наявні у позивача податкові накладні, які виписані на його адресу Товариством з обмеженою відповідальністю „Універсал Постач”, не можуть бути використані в податковому обліку ПП „Електровимірювання, Пуск, Налагодження”, так як рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 06.09.04 визнано недійсною з 11.09.02 державну реєстрацію ТОВ „Універсал Постач” та визнано недійним свідоцтво № 38278063 про реєстрацію ТОВ „Універсал Постач” в якості платника ПДВ.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду не погоджується з доводами відповідача та з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості прийнятих відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Згідно п.1.6 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання – це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит у відповідності до п. 1.7 ст. 1 названого Закону визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану варітсть" (в редакції, чинній на момент здійснення позивачем господарських операцій) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану  вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону).

Виходячи зі змісту пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час здійснення господарських операцій та проведення перевірки), названим Законом передбачений лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, не заперечується відповідачем та вбачається з наданих до справи документів, між позивачем (як замовником) та ТОВ „Універсал Постач” (як виконавцем) укладено договори щодо виконання електровимірювальних налагоджувальних робіт.

Факт виконання вказаних договорів сторонами підтверджується:

- актами прийому-передачі виконаних робіт;

- податковими накладними на загальну суму 669 831,51 грн., у т.ч. ПДВ 111 638, 58 грн., виписаних ТОВ „Універсал Постач”;

- банківськими виписками.

Копії названих документів наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з вищевказаних податкових накладних (копії яких надані позивачем до матеріалів справи), вони оформлені у відповідності до вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Усі податкові накладні включені позивачем до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) за вказані податкові періоди та містять необхідні реквізити, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість".

Відповідачем не надано доказів визнання недійсними в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Посилання податкового органу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06.09.2004р. у справі № 2-4161/2004, яким визнано недійсними з моменту реєстрації статут та установчий договір ТОВ „Універсал Постач” від 11.09.2002 №04652; визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість № 38278063 від 07.10.2002 з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення Оболонського районного суду м.Києва від 06.09.2004р. у справі № 2-4161/2004 скасовано ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.04.2006. Крім того, рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 12.10.2006 в задоволенні позову про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва про реєстрацію ТОВ „Універсал Постач” платником ПДВ відмовлено.

Відповідачем не надано суду доказів оскарження та скасування вказаного рішення у встановленому порядку.

Відповідачем також не надано належних доказів притягнення до кримінальної відповідальності (за ухилення від оподаткування, фіктивне підприємництво, підроблення документів тощо) посадових осіб ТОВ „Універсал Постач”.

За таких обставин на момент укладання та виконання договорів між позивачем та ТОВ „Універсал Постач”, а також складання останнім податкових накладних, ТОВ „Універсал Постач” було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому порядку як платник податку на додану вартість.

Таким чином, доводи відповідача про те, що позивач не мав права на віднесення до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ на підставі податкових накладних, виданих ТОВ “Універсал Постач”, є помилковими.

Отже, помилковими є й висновки суду першої інстанції про те, що податкові накладні, видані ТОВ „Універсал Постач”, не надають права позивачу відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності донарахування позивачу податкового зобов'язання по ПДВ та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями та вважає обґрунтованими доводи апелянта.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Приватного підприємства „Електровимірювання, Пуск, Налагодження” підлягає задоволенню, а постанова Господарського суду м. Києва від 23.11.2005р. у справі №29/306 – скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 209, 212 та 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

 1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Електровимірювання, Пуск, Налагодження” від 21.12.2005р. № 02/12-2005 на постанову Господарського суду м. Києва від 23.11.2005р. у справі № 29/306 задовольнити.

2.  Постанову Господарського суду м. Києва від 23.11.2006р. у справі № 29/306 за позовом Приватного підприємства „Електровимірювання, Пуск, Налагодження” до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва скасувати та прийняти нову постанову.

3.    Позов задовольнити повністю.

4. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 23.02.2005 № 0000232610/0, від 18.03.2005 №0000232610/1 та від 04.10.2005 № 0000232610/2.

5.  Стягнути з Державного бюджету України (через відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м.Києва, рахунок № 31110095700011 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код 26077968) на користь Приватного підприємства „Електровимірювання, Пуск, Налагодження” (04050, м. Київ, вул. Артема, 103, кв. 42, код 30115154, п/р 269001141130214 в ВАТ „Міжнародний комерційний банк”, МФО 320456) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита.

6.     Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

7.     Матеріали справи № 29/306 направити до Господарського суду м. Києва.

8.  Постанова  набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст.ст. 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

 Головуючий суддя          Борисенко  І.В.

 Судді

           Шипко  В.В.

          Алданова  С.О.