Ухвала

від 31.03.2016 по справі 304/378/16-к

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/378/16-к

Провадження № 1-кс/304/44/2016

У Х В А Л А

31 березня 2016 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , її представника адвоката ОСОБА_4 , прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , слідчого Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , розглянувши в порядку ст. 303 КПК України скаргу на дії посадових осіб Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Перечинського районного суду в порядку ст. 303 КПК України надійшла скарга ОСОБА_3 , жительки АДРЕСА_1 , на дії посадових осіб Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області та зобов`язання вчинити дії. Скарга мотивована тим, що 25 березня 2016 року ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області задоволено клопотання слідчого СВ Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 в кримінальному провадженні № 120160730000118 від 24 березня 2016 року за ч. 1 ст. 213 КК України та накладено арешт на майно, а саме: близько 500 кг брухту чорних металів та на предмет, схожий на електронну вагу з маркуванням «Нокосонік». В накладенні арешту на автомобіль марки «Фіат Дукато», д/н НОМЕР_1 відмовлено.

25 березня 2016 року біля 16:30 год. скаржниця ОСОБА_3 з копією ухвали суду прибула в адмінбудівлю Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області, де знаходився вказаний автомобіль, але слідчим ОСОБА_6 , яка здійснює досудове слідство в даній справі, у видачі автомобіля було відмовлено.

26 березня 2016 року біля 10:00 скаржниця повторно прибула за автомобілем у Перечинське ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області, але їй було повторно відмовлено. Про вказану подію вона в телефонному режимі (тел.: № 102) повідомила чергову частину Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області, а також чергового Закарпатської обласної прокуратури (тел..: № 0312613560). Проте обґрунтованої відповіді не отримала. Згідно ч. 3 ст. 173, ч. 1 п. 2 ст. 169 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна. Однак посадовими особами Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області даних вимог закону виконано не було, а тому на цій підставі просить суд визнати дії посадових осіб незаконними та зобов`язати їх негайно видати її майно, а саме автомобіль марки «Фіат Дукато», д/н НОМЕР_1 .

У судовому засіданні особа, яка подала скаргу ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_4 підтримали таку повністю і просили суд її задовольнити, посилаючись на обставини викладені у скарзі. Крім того, в судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 наголосив на тому, що слідчий Перечиенського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_6 під час вказаних звернень заявниці ОСОБА_3 не роз`яснила їй порядок повернення тимчасово затриманого майна, чим також порушила вимоги національного законодавства.

Прокурор Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , слідчий Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_6 , у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечили та пояснили, що ОСОБА_3 дійсно 25 та 26 березня 2016 року усно зверталася до слідчого Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_6 з вимогою повернення автомобіля марки «Фіат Дукато», однак вона не мала права виконати дане клопотання, оскільки відповідно до ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2016 року виконання зазначеної ухвали було покладено на прокурора Перечинського відділу Ужгородської прокуратури ОСОБА_5 , який здійснює процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні. Крім того, зазначила, що після повідомлення прокурора про наявність даного усного звернення та отримання від нього процесуальної вказівки вона неодноразово телефонувала ОСОБА_3 про можливість отримання нею вказаного автомобіля. Однак ОСОБА_3 відмовилася від отримання останнього. Після цього 29 березня 2016 року скаржниці ОСОБА_3 був направлений відповідний лист, в якому їй роз`яснено порядок повернення автотранспортного засобу. Копію даного листа просила долучити до матеріалів справи.

Прокурор Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 також в судовому засіданні повідомив, що на нього згідно ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2016 року було покладено виконання зазначеної ухвали, оскільки він здійснює процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні. Однак ОСОБА_3 не зверталася до нього у встановленому законом порядку з клопотанням про повернення належного їй автомобіля марки «Фіат Дукато». Зі свого боку та з боку слідчого в даному кримінальному провадженні жодних перепон для повернення даного автомобіля не чиниться.

Заслухавши думку особи, яка подала скаргу, її представника, слідчого прокурора, ознайомившись з матеріалами справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні ухвалою слідчого судді Перечинського райнного суду Закарпатської області задоволено клопотання слідчого СВ Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 в кримінальному провадженні № 120160730000118 від 24 березня 2016 року за ч. 1 ст. 213 КК України та накладено арешт на майно, а саме: близько 500 кг брухту чорних металів та на предмет, схожий на електронну вагу з маркуванням «Нокосонік». В накладенні арешту на автомобіль марки «Фіат Дукато», д/н НОМЕР_1 відмовлено. Виконання зазначеної ухвали покладено на прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 .

В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_3 дійсно 25 березня 2016 року близько 16:30 год. та 26 березня 2016 року близько 10:00 год. в усній формі зверталася до слідчого СВ Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатскій області ОСОБА_6 з вимогою повернення автомобіля марки «Фіат Дукато», однак вона не виконала дану вимогу, мотивуючи це тим, що відповідно до ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2016 року виконання зазначеної ухвали було покладено на прокурора Перечинського відділу Ужгородської прокуратури ОСОБА_5 , який здійснює процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні.

Судом також встановлено та не заперечувалося самою ОСОБА_3 , що вона ні в усній, ні в письмовій формі не зверталася до прокурора Перечинського відділу Ужгородської прокуратури ОСОБА_5 , який здійснює процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні, з вимогою про повернення їй автомобіля.

Встановлено, що 29 березня 2016 року скаржниці ОСОБА_3 Перечинським ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області був направлений відповідний лист (вих. №1630/106/25/3-2016 р.), в якому запропоновано отримати вказаний автомобіль та роз`яснено порядок його повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Відповідно до п. 9 ч. 2. ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом,

Відповідно до п. 12 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1102 повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника).

Суд критично оцінює аргументи скаржниці стосовно порушення її прав діями посадових осіб Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області, оскільки нею під час звернення про повернення автотранспортного засобу не дотримано процесуальної форми та суб`єктної компетенції, зазначеної в ухвалі слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2016 року та п. 12 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1102.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 9, 22, 214, 223, 304, 307 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_3 , жительки АДРЕСА_1 , на дії посадових осіб Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1