Ухвала

від 01.07.2014 по справі 2-5996/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-5996/11 01.07.2014 01.07.2014 01.07.2014

Провадження №22-ц/784/1948/14

У Х В А Л А

Іменем України

01 липня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Кутової Т.З.

суддів: Крамаренко Т.В., Буренкової К.О.

із секретарем судового засідання: Бакутою Т.В.,

за участю: позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2014 року, постановлену за її заявою про відстрочку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самовільно збудованої споруди та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

В лютому 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про надання відстрочки виконання заочного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 жовтня 2012 року, постановленого у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самовільно збудованої споруди та стягнення моральної шкоди.

В своїй заяві ОСОБА_4 зазначає, що 10 січня 2014 року нею було отримано постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 26 грудня 2013 року про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання вказаного заочного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 жовтня 2012 року. Однак, на її думку, зазначене заочне рішення суду першої інстанції, на виконання якого відкрито виконавчі провадження, не може бути виконано до розгляду цим же судом іншої цивільної справи за її та ОСОБА_5 позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування державного акту на право власності на землю та набрання цим рішенням законної сили, оскільки в разі визнання приватизації землі відповідачами недійсною, не буде необхідності в знесенні спірної споруди.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_4 просила відстрочити виконання рішення суду.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить вказану ухвалу суду скасувати, посилаючись на її незаконність, та постановити нову ухвалу про задоволення її заяви.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 жовтня 2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зобов'язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 3,8 кв. м., що розташована по вул. Потьомкінській, 3/3 у м. Миколаєві, шляхом знесення за їх рахунок сараю, який розташований на вказаній земельній ділянці, та стягнуто з кожного відповідача на користь кожного позивача по 500 грн. моральної шкоди.

Ухвалою цього ж районного суду від 17 грудня 2012 року виправлено описку у заочному рішенні Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 жовтня 2012 року.

На підставі виконавчого листа № 2-5996, виданого 11 січня 2013 року Центральним районним судом м. Миколаєва, постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 26 грудня 2013 року (далі - відділ ДВС) відкрито виконавчі провадження щодо примусового виконання вказаного заочного рішення.

В лютому ОСОБА_4 звернулася із заявою про надання відстрочки щодо примусового виконання вказаного заочного рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що воно не може бути виконано до розгляду по суті Центральним районним судом м. Миколаєва іншої цивільної справи за її та ОСОБА_5 позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування державного акту на право власності на землю, оскільки в разі визнання приватизації землі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 недійсною, не буде необхідності в знесенні спірних споруд.

Відповідно до положень ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Встановивши наведені обставини, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що обставини, на які посилається заявник як на підставу надання відстрочки виконання судового рішення, не є тим винятковим випадком в розумінні ст. 373 ЦПК України, який утруднює виконання рішення, що є необхідною умовою для задоволення заяви.

А тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_4 у задоволенні заяви про надання відстрочки виконання даного заочного рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростовували б висновки суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча: Судді