Рішення

від 08.04.2016 по справі 922/2541/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2016 р.Справа № 922/2541/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Пустоваловій І.С.

розглянувши матеріали справи

за позовомПрокурора Дзержинського району м. Харкова до 1 - Харківської міської ради 2 - ОСОБА_2 кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Триумф", м.Харків 3 - Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, м. Харків про скасування рішення за участю представників:

прокурора - Тарасова С.С. (посвідчення №036251 від 12.11.2015)

1 відповідача - ОСОБА_1 (довіреність №08-11/7812/2-15 від 30.12.2015)

2 відповідача - не з'явився

3 відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дзержинського району міста Харкова звернувся до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати п. 66.3. додатку 1 до рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 24.12.2008р. №350/08. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯВ №492651 на земельну ділянку, площею 1,6823 га, розташовану у місті Харкові по пров. Тульському, з кадастровим номером 6310136300:16:009:0003. Визнати недійсним запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №120961100010 від 17.06.2009 р. щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку. Зобов'язати ОСОБА_2 кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Триумф" передати територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради, а Харківську міську раду прийняти земельну ділянку 1,6823 га, розташовану у місті Харкові по пров. Тульському, з кадастровим номером 6310136300:16:009:0003 за актом прийому-передачі. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.08.2015 у справі № 922/2541/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2015, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення у цій справі, яким задовольнити позов прокурора у повному обсязі.

ОСОБА_3 Вищого господарського суду України від 12.01.2016 касаційну скаргу задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 у справі №922/2541/15 скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 24.02.2016, справу передано до розгляду судді Прохорову С.А.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримував.

Представники другого та третього відповідачів в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвал суду не виконали.

Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Ухвала суду, яка направлялася на адресу другого відповідача повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 08.04.2016 року, місцезнаходження відповідача 2 - м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 ОСОБА_3 Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи.

Перший відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. №9465 від 22.03.2016) в якому проти позову заперечує.

Вказаний відзив долучено судом до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в судові засідання з'являлися повноважні представники сторін, які надавали письмові пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій, внаслідок чого справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, враховуючи обов'язкові вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 12.01.2016 суд встановив наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 24.12.2008 № 350/08 вирішено: (пункт 66.1) передати ОСОБА_2 ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ ТРИУМФ функції замовника на будівництво об'єкту зі зміною його функціонального призначення під житлову забудову по пров. Тульському.

66.2- Припинити ТОВ ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ВЕРСАЛЬ право користування земельною ділянкою площею 1,6823га (договір оренди землі від 06.03.2008р. №140867100019) по пров. Тульському, за його добровільною відмовою.

66.3- Надати ОСОБА_2 ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ ТРИУМФ у власність земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 1,6823га, в межах договору оренди землі від 06.03.2008р. №140867100019, для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по пров. Тульському. Будівництво виконати до 31.12.2011р.

66.4- Договір оренди землі від 06.03.2008р. №140867100019 втрачає чинність з моменту державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку з ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ ТРИУМФ .

Відповідно до інформації ДПІ у Дзержинському р-ні міста Харкова нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 8433552 грн.

У подальшому, на підставі вказаного рішення Харківської міської ради Управлінням Державного земельного агентства у місті Харкові (на той час - Управління Держкомзему у м. Харкові) видано ОК «ЖБК «Триумф» державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:16:009:0003 серії ЯЕ №492651, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №120961100010 від 17.06.2009.

Межі та розмір спірної земельної ділянки було визначено відповідно до містобудівного обґрунтування розробленого попереднім користувачем земельної ділянки ТОВ ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ВЕРСАЛЬ а також проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою та затвердженого рішенням міської ради від 24.12.2008 № 350/08. Дане рішення ХМР про межі та розмір спірної земельної ділянки є чинним.

Відповідно дост.123 Земельного кодексу України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення та надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі, без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно дост.123 Земельного кодексу України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення та надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Згідно зі ст. 56 ЗУ Про землеустрій (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включає зокрема рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди.

Отже, рішення органу виконавчої влади є передумовою для розроблення технічної документації. За умови наявності діючого договору оренди землі технічну документацію було розроблено після прийняття рішення міської ради щодо передачі у власність земельної ділянки ОК ЖБК Триумф .

Згідно з вищенаведеним, надання земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі, без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку на підставі рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність.

Згідно із ст. 1 ЗУ від 20.04.2000, № 1699-ІІІ "Про планування і забудову територій" (який був чинний на час прийняття рішення і втратив чинність з прийняттям Закону України від 17.02.2011, № 3038-УІ "Про регулювання містобудівної діяльності") були визначені наступні терміни:

містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій, з урахуванням яких визначається цільове призначення земель;

генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

містобудівне обґрунтування - вид містобудівної документації, в якому відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (об'єкта будівництва), обов'язкові для врахування при відведенні земельної ділянки та/або проектуванні цього об'єкта;

Так, містобудівне обґрунтування є передумовою відповідно до діючих норм станом на 2008 рік для надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність або у користування.

Відповідно до ст. 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Статус житлово-будівельного кооперативу закріплено в Житловому кодексі Української РСР, порядок його створення, організації, порядок вступу до кооперативу, хто може бути членом кооперативу, статтями 133 та 137 якого встановлено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється, зокрема, цим Кодексом та Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства Української РСР, які в силу ОСОБА_3 Верховної ОСОБА_3 України від 12.09.1991 N 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" є діючими.

Згідно зі ст. 135 Житлового кодексу Української РСР до членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни, зазначені в частині першій статті 143, частині другій статті 145 і частині першій статті 146 цього Кодексу.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу і зареєстрованого в установленому порядку. Громадяни, яких включено до затвердженого виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_3 народних депутатів списку осіб, що вступають до організовуваного житлово-будівельного кооперативу, вважаються членами цього кооперативу з дня реєстрації статуту, а громадяни, яких прийнято до діючого житлово-будівельного кооперативу, - з дня затвердження виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_3 народних депутатів рішення загальних зборів членів кооперативу про прийом до кооперативу (ч.ч. 5, 6 ст. 137 Житлового кодексу).

Пунктами 1.1. та 2.1.1. Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу встановлено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів, а саме: забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, одно і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинків з надвірними будівлями, або котеджів з будівництва паркінгів, гаражів, спортивних, культурно-побутових і господарських приміщень за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинками кооперативу.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 134 Житлового кодексу Української РСР на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов. Порядок обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР. Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затверджуються ОСОБА_3 Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

ОСОБА_3 Міністрів Української РСР і Української ОСОБА_4 професійних спілок від 05.06.1985 № 228 затверджено Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу.

Відповідно до п. 2 Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, кооперативний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_4 народних депутатів.

Частиною 5 ст. 7 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу при будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_4 народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

Згідно з п. 16 ч. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, житлово-будівельний кооператив має право одержати в установленому порядку в безстрокове користування земельну ділянку для будівництва жилого будинку (будинків) та надвірних будівель.

Частиною 1 ст. 41 Земельного кодексу України встановлено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Інформацію про ОК ЖБК Триумф внесено до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що свідчить про державну реєстрацію цієї юридичної особи і відповідність її статутних документів вимогам чинного законодавства України.

Згідно зі статтею 2 цього Закону його дія поширюється на відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Стаття 3 цього ж Закону поширює сферу його дії на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Отже, саме ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців є спеціальним законом, який врегульовує порядок засвідчення фактів створення юридичних осіб, за результатами перевірки порядку їх створення вимогам чинного законодавства.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та і фізичних осіб - підприємців, встановлений ч. 2 ст. 4 та ст. 25 Закону, передбачає здійснення ряду заходів, зокрема: відбувається перевірка комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; здійснюється перевірка документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; здійснюється внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлюється і видається виписка з Єдиного державного реєстру.

Статтею 27 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначено підстави для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, серед яких, невідповідність установчих документів вимогам ч. З ст.8 цього Закону (щодо відповідності змісту установчих документів юридичної особи чинному законодавству) та/або порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом; невідповідність найменування вимогам закону.

За правилами ч. 3 ст. 25 Закону державний реєстратор вносить запис до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації юридичної особи виключно за відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

Так, на підтвердження правового статусу як зареєстрованої юридичної особи Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив Поляна надано до Харківської міської ради виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , що цілком відповідає вимогам ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців .

Також, ст. 1 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначено, зокрема, термін модельний статут - типовий установчий документ, затверджений Кабінетом Міністрів України, який використовується для створення та провадження діяльності юридичних осіб відповідних організаційно-правових форм, містить встановлені законом правила, що регулюють правовий статус, права, обов'язки та відносини, які пов'язані із створенням, управлінням та провадженням господарської діяльності відповідних юридичних осіб.

Згідно із ч. 4 ст. 56 ГК України суб'єкт господарювання може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом.

Згідно із ч. 5 ст. 56 ГК України якщо суб'єкт господарювання створюється та діє на підставі модельного статуту в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про його найменування, мету і предмет господарської діяльності, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту.

Відповідно до ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом.

Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі.

Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про затвердження модельного статуту житлово-будівельного кооперативу.

До того ж, прийняття модельного статуту, його застосування у діяльності певного кооперативу віднесено до компетенції засновників юридичної особи і не є обов'язковим.

У зв'язку з цим, застосування Примірного статуту не може бути визнано обов'язковим, а його положення повинні відповідати нормам діючого законодавства України.

Отже як вбачається, з огляду на приписи ст. ст. 2, 6, 19-1, 41 ЗУ Про кооперацію цей закон регулює в тому числі діяльність житлово-будівельних кооперативів. З огляду на приписи ч. ч. 2, 3 ст. 41 статути кооперативів мають відповідати вимогам цього Закону.

Таким чином, оскільки норми ст. 133, 135, 137 ЖК та Примірного статуту суперечать нормам ЗУ Про кооперацію , то застосовуватись має саме ЗУ Про кооперацію .

Згідно із п. 1 Положення про Міністерство юстиції України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 N 228, Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до листа заступника міністра - керівника апарату Міністерства Юстиції України від 05.05.2015 № К-6462/8.1 Щодо застосування чинного законодавства України стосовно діяльності житлово-будівельного кооперативу примірний статут має рекомендаційний характер, оскільки у примірних статутах відповідні уповноважені органи виконавчої влади можуть саме рекомендувати їх орієнтовні умови.

У свою чергу 10 липня 2003 року набрав чинності ЗУ Про кооперацію , який є спеціальним законом, що визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ Про кооперацію відповідно до завдань та характеру діяльності кооператив може бути обслуговуючим , а за напрямом діяльності - житлово- будівельними . Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ Про кооперацію ОК ЖБК Поляна може бути одночасно і житлово-будівельним і обслуговуючим, що не суперечить, а ні ЖК УРСР, а ні Примірному статуту ЖБК, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, а саме КВЕД.

Статтею 2 ЗУ Про кооперацію визначено термін обслуговуючий кооператив. ОСОБА_2 кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Згідно із ст. 6 ЗУ Про кооперацію передбачено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово - будівельними, садово-городніми, гаражними, торгівельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Таким чином, поняття обслуговуючий кооператив та житлово-будівельний кооператив характеризують тип і напрям діяльності кооперативу та не можуть підмінятися.

Відповідно до п.3.3.1 Державного класифікатору України класифікація організаційно - правових форм господарювання , затвердженого Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97, визначено, термін і ОСОБА_2 - юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої І діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах І самоврядування.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Отже найменування визначає його тип та напрям діяльності відповідно до різновидів юридичних осіб організаційно-правових форм кооперативи, що узгоджується із п. 1.2. Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу зазначені у І ст.ст. 143, 145, 146 ЖК УРСР.

Однак, зазначає, що відповідно до вищевказаних норм законодавства, передаючи земельну ділянку у власність ОК "Житлово-будівельний кооператив "Триумф", рада мала врахувати мету створення такого кооперативу, порядок його організації та діяльності відповідно до вимог ЖК УРСР та Примірного статуту. Надаючи у користування ділянку, рада формально виходила з того, що ОК "Житлово-будівельний кооператив "Триумф" був зареєстрований в установленому порядку як юридична особа, а Харківська міська рада не є органом державної реєстрації юридичних осіб та може з'ясувати мету, підстави створення ЖБК, порядок організації його діяльності виключно ознайомившись із статутом ЖБК. Проте, з'ясування саме цих обставин при наданні земельної ділянки ЖБК як спеціальному суб'єкту, передбаченому статтею 41 Земельного кодексу України, зобов'язує відповідну раду з'ясовувати правовий статус, мету та підстави його створення, а також порядок його організації відповідно до Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, що відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній в постанові Верховного суду України від 17.06.2014 у справі № 21-195а14.

З огляду на вказане, суд не приймає заперечення відповідача 1, що Харківська міська рада при перевірці правового статусу, мети кооперативу, під час прийняття оскарженого рішення № 350/08 від 24.12.2008 року, врахувала А розподіл кооперативів на типи не тільки за категорією завдань та характеру діяльності, яку вони виконують, (виробничі, обслуговуючі, споживчі), але й за категорією напрямів діяльності (садово-огородні, гаражні, житлово-будівельні, туристичні, тощо).

При цьому, суд зазначає, що згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або І інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом, норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, у тому числі й на ті, що виникли з участю держави та її адміністративно - територіальних утворень як суб'єктів цивільних прав. Але у законі є й винятки з цього правила (ст. 83 ЦК України).

Якщо відновлення порушеного суб'єктивного права не досягнуто в оперативному або і претензійному порядку, управомочена особа може звернутися за захистом своїх прав і законних інтересів до юрисдикційного органу. Можливість захисту права у примусовому порядку і обмежена встановленими законом строками позовної давності. Призначення останніх полягає не лише у тому, щоб визнати існуючим, відновити суб'єктивне право або юридичний обов'язок або іншим способом захистити їх, а й забезпечити здійснення, реалізацію закладених у і суб'єктивному праві можливостей і задовольнити інтерес управомоченого.

Спеціальні строки позовної давності встановлено законодавчими актами для окремих видів вимог. Отже, якщо для даного виду вимог не передбачено спеціального строку позовної давності, до неї має застосовуватися загальний строк, тобто, три роки.

Відповідно до п. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Таким чином, для визначення моменту виникнення права на звернення до суду з позовом важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення) моменти.

Під час розгляду справи було встановлено і підтверджено відповідними доказами, які є в матеріалах справи, що згідно з витягом з протоколу 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання 24.12.2008 на пленарному засіданні міської ради був присутній прокурор м. Харкова ОСОБА_5, який відповідно до ст.121 Конституції України та ЗУ Про прокуратуру здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів місцевими Радами та їх виконавчими органами.

Також, згідно з листом від 13.01.2009 № 08-4/25/2-09 Харківською міською радою до прокуратури міста Харкова було направлено рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання.

Отже, зазначене судами у оскаржуваних рішеннях, що прокурор довідався про наче б то порушення порядку передачі земельної ділянки під час проведення перевірки у 2015 році суд вважає безпідставним.

Така позиція прокурора та суду не відповідає ч. 1 ст. 261 ЦК України, відповідно до положень якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Прокурор, приймаючи на себе компетенцію представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично приймає на себе обов'язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин. Отже, прокурор як позивач вважається таким, що довідався або міг би довідатись про порушення прав безпосередньо після прийняття вищевказаного рішення Харківської міської ради.

Відповідно до Наказу Генерального прокурора України від 19.09.2005 №3гн Про організацію наглядової діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів , який діяв на момент прийняття рішення Харківською міською радою, прокурор повинен забезпечити нагляд за додержанням законів органами виконавчої влади, місцевого самоврядування.

Згідно з п. 10 Наказу Генеральної прокуратури України від 18.10.2010 №3гн Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів , з метою підвищення ефективності наглядової діяльності за додержанням і застосуванням законів, керуючись ст.ст. 1,15, 19-24 ЗУ Про прокуратуру , було наказано, зокрема: періодично, але не рідше одного разу на місяць, перевіряти законність правових актів Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Використовувати право участі у засіданні цих органів.

Відповідно до ст. 6 ЗУ Про прокуратуру прокуратура міста Харкова та прокуратура тури районів м. Харкова становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящими.

Отже, прокурор, будучи присутнім на засіданні сесії міської ради та отримавши рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання згідно наказів Генерального прокурора зобов'язаний був та мав всі можливості ознайомитися з матеріалами, які стали підставами для прийняття міською радою оскаржуваного рішення та довідатись про його законність.

Така можливість прокурором реалізована не була, а тому зазначення судом про те, що прокурор довідався про порушення міською радою порядку передачі земельної ділянки ОК ЖБК Триумф під час проведення перевірки у 2015 році зроблено без урахування вимог ч. 1 ст. 261 ЦК України.

Закон (п. 10 ч. 2 ст. 16 та ст. 21 ЦК України, абз. З ч. 2 ст.20 ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність (постанова пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів ).

Таким чином, обізнаність прокурора з оскаржуваним рішенням є доведеною з дати ухвалення рішення Харківською міською радою - 24.12.2008, саме з цієї дати починається початок перебігу позовної давності щодо оскарження рішення Харківської міської ради № 350/08 та у відповідності до ст.257 ЦК України строк позовної давності за вимогами щодо оскарження цього рішення сплинув 24.12.2011.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову прокурора Дзержинського району міста Харкова звернувся до господарcького суду Харківської області в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст. ст. 1, 4, 12, 32-33, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.04.2016 р.

Суддя ОСОБА_6

(справа №922/2541/15)