Ухвала

від 24.03.2016 по справі 640/2882/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 640/2882/16-к Головуючий суддя І інстанції Муратова

Провадження № 11-сс/790/339/16 Суддя доповідач ОСОБА_1

Категорія: В порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2016 року м.Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючогосудді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

при секретарі - ОСОБА_4 ,

за участю прокурора - ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_7 та прокурора на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 березня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено частково скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 в порядку ст. 206 КПК України.

В задоволенні клопотання старшого слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_8 по кримінальному провадженню № 42016221080000034 від 22.01.2016 року про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_6 відмовлено.

Застосовано відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, заборонено підозрюваному залишати житло без дозволу слідчого, прокурора, суду цілодобово, в межах строку досудового розслідування, на строк 1 місяць 29 днів, тобто до 10 травня 2016 року.

Як зазначено в ухвалі, 10 березня 2016 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 в порядку ст.. 206 КПК України, в якій захисник просив постановити ухвалу про негайне звільнення його підзахисного, посилаючись на те, що ОСОБА_6 не повідомлено підозру протягом 24 годин з часу затримання.

Задовольняючи клопотання захисника ОСОБА_7 , слідчий суддя послався на те, що відповідно до протоколу затримання підозрюваного, ОСОБА_9 затриманий 9 березня 2016 року об 17-00 год. в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

10 березня 2016 року о 17-40 год., ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України. Тобто повідомлення про підозру вручено ОСОБА_6 із запізненням на 40 хвилин від граничного строку.

Застосовуючи до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя зазначив, що вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та враховує наявність обгрунтованої підозри.

Між тим, слідчий суддя дійшов до висновку, що прокурором не доведено, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, тому правові підстави для застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою відсутні.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 та прокурор у кримінальному провадженні подали апеляційні скарги.

Захисник ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою обрати у відношенні ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого забов`язання, зафіксувати в ухвалі факт порушення права ОСОБА_6 на свободу та задовольнити його скаргу в порядку ст. 206 КПК України повністю та виключити з переліку доказів обґрунтування клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу матеріали, які прокурором подані з порушенням вимог КПК.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, захисник посилається на порушення норм діючого КПК України з боку слідчого, прокурора та слідчого судді. Зазначає, що в порушення ч.2 ст.184 КПК України прокурор заявив клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових доказів на обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , однак зазначені докази не були в додатках до клопотання не вручені ОСОБА_6 та його захиснику за 3 години до розгляду клопотання. Крім того вважає, що в клопотанні слідчого взагалі відсутні докази існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а слідчий суддя обґрунтував їх існування лише припущеннями слідчого та прокурора. Вказує, що в порушення вимог ч. 2 ст. 206 КПК України, слідчий суддя розглянув скаргу захисника про негайне звільнення ОСОБА_6 , яка була подана до Київського районного суду м. Харкова 10 березня 2016 року, лише наступного дня о 18-45 год.

Прокурор в своїй апеляції також просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати у відношенні ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам КПК України.

Заслухавши суддю доповідача, захисника що наполягав на задоволенні своєї апеляції та заперечував проти апеляційної скарги прокурора, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити та заперечував проти задоволення апеляції захисника, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних причин.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя по суті вказав, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу встановлено наявність обставин, визначених п.1,2 ч.1 ст.194 КПК України, але не встановлено обставин визначених п. 3 ч.1 ст. ст.194 КПК України.

Відповідно до вимог п. 5 ч.1 ст.184 КПК України клопотання слідчого повинно містити виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов до висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Пункт 6 ч.1 ст.184 КПК України вказує на необхідність обгрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Данні вимоги КПК України слідчим не виконані, а слідчий суддя розглядав справу в межах заявленого слідчим клопотання.

Колегія суддів приходить до висновку, що прокурором не були доведені обставини передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України.

Не зміг їх довести прокурор і при апеляційному розгляді.

Судова колегія вважає заслуговуючими на увагу доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 щодо невідповідності клопотання слідчого, погодженого з прокурором вимогам п. 6 ч.1 ст.184 КПК України п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України.

Проте чинний КПК не передбачає у слідчого судді права повертати з цього приводу клопотання слідчого чи прокурора для усунення недоліків.

За таких обставин слідчий суддя обгрунтовано керувався ч. 4 ст. 194 КПК України, яка передбачає право саме слідчого судді застосувати більш м`який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.

Слідчий судя в оскарженій ухвалі на виконання вимог ст. 206 КПК України константував порушення вимог ч.2 ст.278 КПК України при врученні підозри ОСОБА_6 та доручив прокурору здійснити перевірку на предмет недозволених методів досудового розслідування.

Судова колегія також значає, що чинний КПК України не передбачає право оскаржувати рішення слідчого судді, винесені в порядку ст. 206 КПК України, що необхідно було враховувати захиснику при викладенні апеляційних вимог з урахуванням того які рішення згідно до ч.3 ст.407 КПК України має право прийняти апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді.

Фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обгрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляціях прокурора та захисника колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.03.2016 року щодо обрання у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: