Рішення

від 02.06.2016 по справі 903/754/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 червня 2016 р. Справа № 903/754/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м. Луцьк

до товариства з обмеженою відповідальністю "УМПП - Центр", м. Луцьк

третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівські макарони", смт. Млинів

про стягнення 20118920,20 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

Головуюча - суддя Якушева І.О.,

судді Кравчук В.О.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. №295-19 від 25.02.2016.),

від відповідача: ОСОБА_3 (дов. б/н від 11.03.2016р.), ОСОБА_4 (дов. б/н від 11.03.2016р.),

третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: н/з

Запис розгляду справи здійснювався за допомогою програмно-апаратного комплексу „Діловодство судуВ» .

Суть спору: 14.08.2014 року до господарського суду надійшла позовна заява №1514-19 від 13.08.2014р. публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м. Луцьк до товариства з обмеженою відповідальністю "УМПП - Центр", м. Луцьк, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівські макарони", смт. Млинів про стягнення 24090516,32 грн., з них: 8112014,18 грн. заборгованості за кредитом, наданим на підставі кредитного договору №1605/07-189 від 16.05.2007р., 10419152,38 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом за період січень 2009р. - липень 2014р., 2433604,25 грн. штрафу від простроченої суми кредиту, 3125745,71 грн. штрафу від простроченої суми процентів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17.10.2007р.: адміністративний будинок (А-6) - приміщення третього поверху №№96-124 включно, загальною площею 685,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, пр. Грушевського, 30, шляхом його продажу на прилюдних торгах за початковою ціною згідно з оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою суду від 15.08.2014р. суддею господарського суду Слободяном П.Р. позовну заяву було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 30.09.2014р. провадження у справі № 903/754/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м. Луцьк до товариства з обмеженою відповідальністю "УМПП - Центр", м. Луцьк, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівські макарони", смт. Млинів про стягнення 24090516,32 грн. було зупинено до одержання висновку судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського науково - дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2015р. у зв'язку зі звільненням з посади судді Слободяна П.Р. справу розподілено судді Якушевій І.О.

Ухвалою від 19.11.2015р. суддею Якушевою І.О. справу №903/754/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м. Луцьк до товариства з обмеженою відповідальністю "УМПП - Центр", м. Луцьк, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівські макарони", смт. Млинів про стягнення 24090516,32 грн. було прийнято до провадження.

03.02.2016р. на адресу господарського суду від Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової оціночно-будівельної експертизи №7024 від 30.12.2015р.

Ухвалою суду від 15.02.2016р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 02.03.2016р., зобов'язано сторін, третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, подати суду обґрунтовані письмові пояснення по справі, докази на їх підтвердження.

01.03.2016р. відповідач через канцелярію суду подав клопотання №4 від 01.03.2016р., в якому у зв'язку із неможливістю забезпечення присутності представника в судовому засіданні 02.03.2016р. просив розгляд справи відкласти та не здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_5 "УМПП - Центр".

01.03.2016р. від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , ОСОБА_5 "Млинівські макарони" через канцелярію суду надійшло клопотання №121 від 29.02.2016р., в якому він просив відкласти розгляд справи у зв'язку із негайним службовим відрядженням до м. Києва та неможливістю забезпечити явку іншого представника в судове засідання; також просив не здійснювати розгляд справи за відсутності представника ОСОБА_5 "Млинівські макарони".

В судове засідання 02.03.2016р. представники відповідача, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не з'явились, вимог ухвали суду від 15.02.2016р. щодо подачі суду письмових пояснень по справі, доказів на їх підтвердження - не виконали.

З метою всестороннього та об'єктивного з'ясування обставин справи, забезпечення відповідачу права на захист, ухвалою суду від 02.03.2016 розгляд справи було відкладено на 17.03.2016р.; з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення спору витребувано у позивача розрахунки сум, заявлених до стягнення, та письмові пояснення по справі.

В судове засідання 17.03.2016р. не з'явився представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівські макарони".

Ухвала суду від 02.03.2016р. була надіслана ОСОБА_5 "Млинівські макарони" за адресою, зазначеною в позовній заяві: Рівненська область, Млинівський район, смт. Млинів, вул. Народна,50. Факт її надіслання підтверджується списком рекомендованої кореспонденції господарського суду Волинської області від 09.03.2016р.

Згідно з інформацією із офіційного сайту УДППЗ В«УкрпоштаВ» відправлення суду (ухвала від 02.03.2016р.) повертається за зворотною адресою через відсутність адресата за вказаною адресою.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п.3.9.1. постанови №18 від 26.12.2011р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду .

З огляду на викладене, розгляд справи 17.03.2016р. здійснювався судом за відсутності третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

17.03.2016р. відповідач до початку розгляду судом справи по суті звернувся до суду з клопотаннями та заявами:

- про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису;

- про застосування позовної давності;

- про витребування у позивача оригіналів всіх письмових доказів, які були приєднані ним до позовної заяви та підтверджують право вимоги як кредитора. На обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що позивач отримував у Національного банку України рефінансування під заставу прав вимоги за кредитними договорами. Як стверджував відповідач, у нього є обґрунтовані підстави вважати, що право вимоги за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007р., перейшло до Національного банку України;

- про витребування у позивача оригіналів первинних бухгалтерських документів або завірених належним чином копій первинних бухгалтерських документів банку (розпорядження, заяви на видачу кредитних коштів, меморіальні ордери, платіжні доручення тощо) за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007р. за період з16.05.2007р. по 01.08.2014р., що підтверджують отримання кредитних коштів (траншів) позичальником за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007р.; погашення та сплату позичальником процентів, в тому числі прострочених, за користування кредитом в розрізі кожного місяця за період з16.05.2007р. по 01.08.2014р.; сплату інших платежів (комісії, пені, штрафу тощо) за вказаний період; виписки банку за всіма аналітичними рахунками з обліку заборгованості позичальника за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007р. (в тому числі за рахунками з обліку строкових та прострочених сум тіла кредиту, строкових та прострочених процентів, комісій, пені, штрафів, а також відповідних транзитних рахунків за їх наявності) за період з16.05.2007р. по 01.08.2014р;

- про приєднання до матеріалів справи та врахування при вирішенні спору відзиву на позов №6 від 17.03.2016р.

Клопотання відповідача були частково задоволені: на підставі ст.4-4 здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Клопотання про витребування у позивача оригіналів всіх письмових доказів, які були приєднані ним до позовної заяви та підтверджують право вимоги як кредитора,та інше клопотання про витребування бухгалтерських документів, що підтверджують видачу та погашення кредиту, які були заявлені позивачем до початку розгляду справи по суті, залишені судом без задоволення.

Сумніви відповідача у відсутності у позивача права вимоги за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007р. не підтверджені жодними доказами.

Представник позивача в судовому засіданні факт передачі в заставу Національному банку України прав за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007р. заперечував.

Як пояснив представник позивача для обліку виданих відповідачу кредитних коштів було відкрито відповідний рахунок.

Виписки з цього рахунку, в якому відображено і погашені відповідачем суми кредиту, додані позивачем до матеріалів справи.

Згідно з поясненнями представника позивача, додані позивачем до матеріалів справи розрахунок заборгованості за кредитом, розрахунок заборгованості за процентами за користування кредитом виконано саме на підставі відомостей, які містяться у цих виписках.

Висловлюючи сумніви у правильності зарахування коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості і правильності розрахунків, заявлених до стягнення сум, відповідач свого контррозрахунку не подав, а також не зазначив, які конкретно суми чи-то виданого кредиту, чи-то погашених сум віднесено позивачем не вірно.

Відхиливши наведені клопотання, які були заявлені відповідачем до початку розгляду справи по суті, судом було роз'яснено, що суд не буде позбавлений права витребувати від позивача за необхідності наведені відповідачем документи після переходу до розгляду справи по суті та заслуховування пояснень представників сторін.

Представники відповідача в судовому засіданні, відповідач у відзиві на позов №6 від 17.03.2016р. просили у задоволенні позову відмовити, посилаючись на таке:

- позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду.

Позивач, звернувшись із позовною заявою 13.08.2014р., пропустив трьохрічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову;

- договір іпотеки від 17.10.2007р. укладений з порушенням норм чинного законодавства (ч. З ст.5 Закону України В«Про іпотекуВ» ), тому є недійсним.

Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України В«Про іпотекуВ» частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

10.02.2004р. Волинське обласне бюро технічної інвентаризації зареєструвало за ОСОБА_5 В«УМПП-ЦентрВ» право власності на адміністративний будинок /А-6/, що знаходиться за адресою м.Луцьк, пр. Грушевського, 30 (номер витягу 2786332; додаток №1).

Таким чином, право власності було зареєстровано на цілісну будівлю, а не поповерхово.

Для здійснення реєстрації права власності окремо на кожен поверх згідно Тимчасового положення необхідно було здійснити поділ об'єкта нерухомого майна. В такому випадку відповідний розділ Державного реєстру прав закривається (п.6.4,), одночасно здійснюється проведенням державної реєстрації прав на новостворений(і) об'єкт (об'єкти) нерухомого майна (п.6.6.).

Проте, жодних вищезазначених дій не вчинялося, виділення в натурі частини об'єкта (поверху під іпотеку) не здійснювалося.

У зв'язку з необхідністю витребування додаткових пояснень і доказів ухвалою суду від 17.03.2016р. розгляд справи було відкладено на 31.03.2016р.

30.03.2016р. позивач через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог №368-19 від 29.03.2016р., в якій просив стягнути з відповідача 20118920,20 грн. заборгованості за кредитом, наданим на підставі кредитного договору №1605/07-189 від 16.05.2007р., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17.10.2007р.: адміністративний будинок (А-6) - приміщення третього поверху №№96-124 включно, загальною площею 685,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, пр. Грушевського, 30 , шляхом його продажу на прилюдних торгах за початковою ціною згідно з оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Також 30.03.2016р. позивачем через канцелярію суду подано письмові пояснення №369-19 від 29.03.2016р.

31.03.2016р. позивач через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог №368-19 від 29.03.2016р. (а.с.61-63,т.2), в якій просив в рахунок погашення заборгованості в розмірі 20118920,20 грн. за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007р., що складається із:

- 8112014,18 грн. заборгованості за кредитом,

- 9573301,77 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом за період червень 2009р. - червень 2014р.,

- 2433604,25 грн. штрафу від простроченої суми кредиту,

звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17.10.2007р.: адміністративний будинок (А-6) - приміщення третього поверху №№96-124 включно, загальною площею 685,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, проспект Грушевського, 30 , шляхом його продажу на прилюдних торгах за початковою ціною 4 754 000 грн.

Відповідач 30.03.2016р. через канцелярію суду подав клопотання про колегіальний розгляд справи; письмові пояснення №7 від 29.03.2016р.; клопотання про витребування доказів.

Клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи було задоволено: на підставі ст..4-6 призначено колегіальний склад господарського суду для розгляду справи №903/754/14.

В судове засідання, призначене на 31.03.2016р., не з'явився представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалу суду від 17.03.2016р. про відкладення розгляду справи на 31.03.2016р. було надіслано третій особі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5 "Млинівські макарони" за адресою, зазначеною в позовній заяві: Рівненська область, Млинівський район, смт. Млинів, вул. Народна, 50. Проте, ухвала суду повернулась з поштовою відміткою В«За зазначеною адресою не проживає В» .

Перевіряючи на підставі витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, чи за належною адресою була повідомлена третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, судом було з'ясовано, що 29.12.2015р. було внесено запис №15991170013000285 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ОСОБА_5 "Млинівські макарони".

Згідно із витягом місцезнаходження реєстраційної справи - реєстраційна служба Млинівського районного управління юстиції, Рівненської області.

З метою об'єктивного з'ясування питання припинення юридичної особи - ОСОБА_5 "Млинівські макарони", яка у справі №903/745/14 є третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, розгляд справи було відкладено на 21.04.2016р., зобов'язано позивача подати суду письмові пояснення про те, на якій стадії розгляду знаходиться справа про банкрутство ОСОБА_5 "Млинівські макарони"; реєстраційну службу Млинівського районного управління юстиції Рівненської області надіслати суду інформацію про те, чи підтверджує вона відомості щодо державної реєстрації припинення юридичної особи - ОСОБА_5 "Млинівські макарони"; чи не вносився після внесення запису №15991170013000285 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ОСОБА_5 "Млинівські макарони" запис про відміну державної реєстрації припинення; якщо так, то на якій підставі.

Згідно з протоколом автоматичної заміни складу колегії суддів від 20.04.2016р. суддю Дем'як В.М. у зв'язку із її перебуванням у відпустці замінено на суддю Кравчука В.О.

20.04.2016р. ПАТ "Західінкомбанк" через канцелярію суду подав письмові пояснення №510-19 від 20.04.2016р.

В судовому засіданні 21.04.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники відповідача позову не визнали, просили у задоволенні позову відмовити.

Також представники відповідача в судовому засіданні 21.04.2016р. заявили клопотання:

- про належне інформування третьої особи - ОСОБА_5 "Млинівські макарони" про розгляд справи;

- про перевірку повноважень представників позивача;

- про витребування оригіналів документів;

- про призначення повторної експертизи;

- про приєднання до матеріалів справи додаткових заперечень на позов.

Судом клопотання задоволені частково.

- ухвалу суду від 31.03.2016р. про відкладення розгляду справи на 21.03.2016р. було надіслано третій особі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- ТзОВ "Млинівські макарони" за адресою, зазначеною в позовній заяві: Рівненська область, Млинівський район, смт. Млинів, вул. Народна, 50. Ця ж адреса була зазначена і арбітражним керуючим ОСОБА_6 в клопотанні №121 від 29.02.2016р. на адресу суду (а.с.149). Проте, ухвала суду повернулась з поштовою відміткою В«За зазначеною адресою не проживаєВ» . Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд приходить до висновку, що третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду. Разом з цим, суд вважає за можливе при повторному повідомленні надіслати ухвалу суду і за адресою місцезнаходження ОСОБА_5 "Млинівські макарони", і за адресою місцезнаходження арбітражного керуючого ОСОБА_6: Львівська область, Дрогобицький район, Солонське, вул. Меденицька, 2.

- перед початком розгляду справи секретарем судового засідання було перевірено повноваження представників позивача та встановлено, що представники позивача діють на підставі довіреностей №293-19 від 25.02.2016р., №396-19 від 30.03.2016р., виданих ОСОБА_2, ОСОБА_7 на представництво інтересів ПАТ В«ЗахідінкомбанкВ» , підписаних Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ В«ЗахідінкомбанкВ» .

Згідно з ч.1 та 3 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Як вбачається з копій довіреностей №293-19 від 25.02.2016р., №396-19 від 30.03.2016р., виданих ОСОБА_2, ОСОБА_7 на представництво інтересів ПАТ В«ЗахідінкомбанкВ» (а.с.211, т.1, а.с. 76, т.2), ці довіреності підписані Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ В«ЗахідінкомбанкВ» .

Як зазначено позивачем у позовній заяві, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №63 від 23.07.2014р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ В«ЗахідінкомбанкВ» .

Як визначено ч.3 ст.28 Господарського процесуального кодексу України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи та посвідчується печаткою підприємства, організації за наявності.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 2, п.п.1, 8, ч.1ст.48, ч.ч.2, 4 ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: 1) здійснює повноваження органів управління банку; 8) здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

З огляду на викладене, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, підписуючи довіреності №293-19 від 25.02.2016р., №396-19 від 30.03.2016р. на представництво інтересів ПАТ В«ЗахідінкомбанкВ» ОСОБА_2, ОСОБА_7, діяла в межах повноважень, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" .

Відтак, представники ПАТ В«ЗахідінкомбанкВ» ОСОБА_2, ОСОБА_7 є належними представниками позивача у справі.

- у відповідності із ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду. З метою об'єктивного з'ясування фактичних обставин щодо фактів укладення кредитного договору №1605/07-189 від 16.05.2007р., договору іпотеки від 17.10.2007р. суд вважає за необхідне в цій частині клопотання представників відповідача задовольнити.

В частині витребування документів на підтвердження права вимоги банку як кредитора клопотання залишено без задоволення, оскільки згідно з поясненнями представника позивача в судовому засіданні за результатами проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу активів ПАТ В«ЗахідінкомбанкВ» на електронному торговому майданчику ТОВ В«УКГ МоніторингВ» будь-яких правочинів уступки права вимоги за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007р. укладено не було.

Також в судовому засіданні 21.04.2016р. було розглянуто повторне клопотання представників відповідача про витребування у ПАТ В«ЗахідінкомбанкВ» оригіналів первинних бухгалтерських документів або завірених належним чином копій первинних бухгалтерських документів банку (розпорядження, заяви на видачу кредитних коштів, меморіальні ордери, платіжні доручення тощо) за кредитним договором № 1605/07-189 від 16.05.2007 року за період з 16.05.2007 року по 01.08.2014 року, що підтверджують: отримання кредитних коштів (траншів) позичальником за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007 року; погашення кредиту та сплату позичальником процентів, в тому числі прострочених, за користування кредитом у розрізі кожного місяця за період з 16.05.2007 року по 01.08.2014 року; сплату інших платежів (комісія, пеня, штраф тощо) за вказаний вище період; виписки ПАТ В«ЗахідінкомбанкВ» за всіма аналітичними рахунками з обліку заборгованості позичальника за Кредитним договором № 1605/07-189 від 16.05.2007 року (в тому числі за рахунками з обліку строкових та прострочених сум тіла кредиту, строкових та прострочених процентів, комісій, пені, штрафів, а також відповідних транзитних рахунків за їх наявності) за період з 16.05.2007 року по 01.08.2014 року.

Клопотання судом відхилено, оскільки відповідач у відзиві на позов не заперечує факту отримання кредитних коштів позичальником, погашення кредиту та процентів. Разом з цим, позивачем вже надано до матеріалів справи виписки по рахунку ОСОБА_5 Млинівські макарониВ» . Згідно з поясненнями представника позивача, додані позивачем до матеріалів справи розрахунок заборгованості за кредитом, розрахунок заборгованості за процентами за користування кредитом виконано саме на підставі відомостей, які містяться у цих виписках. Окрім цього, господарським судом Рівненської області у справі №5019/750/11 про банкрутство ОСОБА_5 В«Млинівські макарониВ» було прийнято і визнано грошові вимоги ПАТ В«ЗахідінкомбанкВ» до ОСОБА_5 В«Млинівські макарониВ» , про що свідчать ухвала від 07.09.2011р. у справі №5019/750/11, якою затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого, включено, зокрема, і вимоги ПАТ В«ЗахідінкомбанкВ» до ОСОБА_5 В«Млинівські макарониВ» в розмірі 17513133,78 грн.; ухвала господарського суду від 21.01.2015р. у цій же справі про визнання грошових вимог ПАТ В«ЗахідінкомбанкВ» до ОСОБА_5 В«Млинівські макарониВ» в розмірі 5847078,82 грн., що також свідчить про наявність невиконаних зобов'язань позичальником перед банком.

З огляду на те, що безпосередньо в судовому засіданні 21.04.2016р. представниками відповідача були подані і озвучені додаткові заперечення на позов та клопотання про призначення у справі повторної експертизи, з метою забезпечення позивачу можливості ознайомитися з цими поясненнями і клопотанням та у зв'язку з необхідністю витребування додаткових пояснень і доказів розгляд справи було відкладено на 12.05.2016р., зобов'язано зобов'язано позивача подати суду письмові пояснення по справі з врахуванням додаткових заперечень відповідача на позов, викладених в додаткових поясненнях від 21.04.2016р.; письмові пояснення на клопотання відповідача про призначення повторної експертизи; оригінали кредитного договору №1605/07-189 від 16.05.2007р., договору іпотеки від 17.10.2007р. для огляду в судовому засіданні; пояснення про відсутність укладених правочинів уступки права вимоги за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007р. в письмовому вигляді; зобов'язано реєстраційну службу Млинівського районного управління юстиції Рівненської області надіслати суду інформацію про те, чи підтверджує вона відомості щодо державної реєстрації припинення юридичної особи - ОСОБА_5 "Млинівські макарони"; чи не вносився після внесення запису №15991170013000285 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ОСОБА_5 "Млинівські макарони" запис про відміну державної реєстрації припинення; якщо так, то на якій підставі.

11.05.2016р. на виконання вимог ухвали суду від 21.04.2016р. позивач через канцелярію суду подав додаткові пояснення №570-19 від 10.05.2016р.

В судове засідання 12.05.2016р. не з'явився представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівські макарони".

Ухвала суду від 21.04.2016р. була надіслана ОСОБА_5 "Млинівські макарони" за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Рівненська область, Млинівський район, смт. Млинів, вул. Народна,50. Факт її надіслання підтверджується списком рекомендованої кореспонденції господарського суду Волинської області від 09.03.2016р.

Проте, ухвала суду повернулась з поштовою відміткою: В«За зазначеною адресою не проживаєВ» .

Крім цього, ухвалу суду від 21.04.2016р. було надіслано арбітражному керуючому ОСОБА_5 "Млинівські макарони" ОСОБА_6 Факт отримання ухвали суду арбітражним керуючим ОСОБА_6 28.04.2016р. підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301033965162, що міститься в матеріалах справи.

В судовому засіданні 12.05.2016р. було прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог №401-19 від 31.03.2016р. (а.с.61-63,т.2), в якій позивач просить в рахунок погашення заборгованості в розмірі 20118920,20 грн. за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007р., що складається із 8112014,18 грн. заборгованості за кредитом, 9573301,77 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом за період червень 2009р. - червень 2014р., 2433604,25 грн. штрафу від простроченої суми кредиту, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17.10.2007р.: адміністративний будинок (А-6) - приміщення третього поверху №№96-124 включно, загальною площею 685,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, проспект Грушевського, 30 , шляхом його продажу на прилюдних торгах за початковою ціною 4 754 000 грн.

Фактично заява про уточнення позовних вимог №401-19 від 31.03.2016р. є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі - процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.

А тому судом прийнято до розгляду заяву позивача, а відтак має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

12.05.2016р. позивач через канцелярію суду подав клопотання №576-19 від 12.05.216р., в якому просив залучити до участі у розгляді справи третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17).

На обґрунтування клопотання позивач посилається на таке:

- 23.07.2014 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 63 В«Про початок процедури ліквідації ПАТ „Західінкомбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банкуВ» розпочато процедуру ліквідації ПАТ „Західінкомбанк".

Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 221 від 10.07.2015р. з 13.07.2015р. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ „Західінкомбанк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_8

30.10.2014 року затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ „Західінкомбанк" на загальну суму 353 810 950,26 грн. Основним кредитором бранку є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, вимоги якого у відповідності до ст. 52 Закону В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» задовольняються в третю чергу.

Сума вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ПАТ Західінкомбанк" станом на 30.10.2014р. становить 269 842 828,41 грн.

За рахунок реалізації ліквідаційної маси відбудеться задоволення вимог у тому числі і держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Оскільки, основним завданням проведення в банку ліквідаційної процедури є задоволення вимог кредиторів, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язаний здійснити всі заходи для збереження майна банку для повного задоволення вимог кредиторів, основним серед яких є держава в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Кошти від реалізації майна, звернути стягнення на яке просить ПАТ „Західінкомбанк", будуть спрямовані в першу чергу на задоволення вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як кредитора банку, а тому рішення у даній справі може вплинути на права та законні інтереси Фонду.

В судовому засіданні представник позивача клопотання підтримав.

В судовому засіданні 12.05.2016р. було розглянуто та відхилено клопотання представника позивача №576-19 від 12.05.216р. про залучення третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Також в судовому засіданні 12.05.2016р. було розглянуто і відхилено клопотання представників відповідача про призначення у справі повторної експертизи.

В судовому засіданні 12.05.2016р. представники відповідача звернулися до суду з клопотаннями:

- про зупинення провадження у справі №903/754/14 за позовом публічного акціонерного товариства В«ЗахідінкомбанкВ» до товариства з обмеженою відповідальністю В«УМПП-ЦентрВ» про звернення стягнення на предмет іпотеки до вирішення по суті справи №1-26/2016 (№2-4/2016) щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» від 23 лютого 2012р. №4452-VI. На обґрунтування клопотання посилаються на те, що умовою виникнення у позивача права на подання позову в межах ГПК України є визнання Конституційним судом України конституційним Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23 лютого 2012 р. №4452-VI по справі №1-26/2016 (№2-4/2016) щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23 лютого 2012 p. №4452-VI. Зазначають про те, що неможливість розгляду даної справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі через різний предмет позову, а вирішення справи №903/754/14 без врахування результатів по справі №1-26/2016 (№2-4/2016) щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23 лютого 2012 p. №4452-VI може призвести до скасування рішення по даній справі;

- про витребування у позивача первинних бухгалтерських документів (розпорядження, заяви на видачу кредитних коштів, меморіальні ордери, платіжні доручення) за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007 року за період з 16.05.2007 року по 01.08.2014 року, що підтверджують отримання кредитних коштів (траншів) ОСОБА_5 В«Млинівські макарониВ» за кредитним договором № 1605/07-189 від 16.05.2007 року; погашення кредиту та сплату позичальником - ОСОБА_5 В«Млинівські макарониВ» процентів, в тому числі прострочених, за користування кредитом у розрізі кожного місяця за період з 16.05.2007 року по 01.08.2014 року; сплату інших платежів (комісій, пені, штрафів тощо) за вказаний період. На обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що 28.04.2016 р. ОСОБА_5 В«УМПП-ЦентрВ» звернувся до ПАТ В«ЗахідінкомбанкВ» із запитом щодо надання в строк до 11 травня 2016р. належним чином завірених копій первинних бухгалтерських документів банку (розпорядження, заяви на видачу кредитних коштів, меморіальні ордери, платіжні доручення) за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007 року за період з 16.05.2007 року по 01.08.2014 року, що підтверджують отримання кредитних коштів (траншів) ОСОБА_5 В«Млинівські макарониВ» за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007 року; погашення кредиту та сплату позичальником - ОСОБА_5 В«Млинівські макарониВ» процентів, в тому числі прострочених, за користування кредитом у розрізі кожного місяця за період з 16.05.2007 року по 01.08.2014 року; сплату інших платежів (комісій, пені, штрафів тощо) за вказаний період, проте, зазначені документи не були надані відповідачу. Зазначає, що без надання документів ОСОБА_5 В«УМПП-ЦентрВ» не може запропонувати суду альтернативний розрахунок суми заборгованості та штрафних санкцій, без чого розгляд справи є односторонній та такий, що порушує принципи рівності та змагальності сторін;

- про призначення судової економічної експертизи, на вирішення якої просить поставити наступні питання: 1. Чи настав строк виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 1605/07-189 від 16.05.2007 року? Якщо так, то з якої дати існує заборгованість за кредитним договором № 1605/07-189 від 16.05.2007 року? 2. Чи існує на дату призначення експертизи прострочена заборгованість зі сплати тіла кредиту, пені, відсотків та штрафних санкцій по кредитному договору № 1605/07-189 від 16.05.2007 року? Якщо так, то у якому розмірі? 3. Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника перед позивачем умовам укладеного кредитного договору № 1605/07-189 від 16.05.2007 року та підтверджений документами первинного обліку, які відображають надання та часткове повернення заборгованості? 4. Чи усі вихідні дані використані позивачем в розрахунку позовних вимог у справі, випливають з умов кредитного договору № 1605/07-189 від 16.05.2007 року та підтверджуються документами первинного обліку? 5. Чи при розрахунку усіх штрафних санкцій, які зазначено в розрахунку позовних вимог у справі, позивач виходив із дійсних сум заборгованості, підтверджених умовами кредитного договору № 1605/07-189 від 16.05.2007 року та документами первинного обліку?

На обґрунтування клопотання відповідач посилається на існуванні потреби у спеціальних знаннях для перевірки обґрунтованості заявленої до стягнення з відповідача заборгованості в сумі 24090516,32 гривень, необхідності дослідити правильність розрахунків заборгованості та його складових станом на 01.08.2014р., які надані позивачем.

Представник позивача просив у задоволенні клопотань відмовити.

З метою всестороннього з'ясування фактичних обставин справи клопотання відповідача №15 від 12.05.2016р. про витребування у позивача доказів частково задоволено: в частині витребування первинних бухгалтерських документів (розпоряджень, заяв на видачу кредитних коштів, меморіальних ордерів, платіжних доручень) за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007 року за період з 16.05.2007 року по 01.08.2014 року, що підтверджують отримання кредитних коштів (траншів) ОСОБА_5 В«Млинівські макарониВ» за кредитним договором № 1605/07-189 від 16.05.2007 року; погашення кредиту та сплату позичальником - ОСОБА_5 В«Млинівські макарониВ» процентів; в частині витребування у позивача документів, що підтверджують сплату ОСОБА_5 В«Млинівські макарониВ» інших платежів (комісій, пені, штрафів тощо) за вказаний період судом клопотання відхилено у зв'язку із необґрунтованістю.

У зв'язку із необхідністю витребування від позивача заперечень на клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, про зупинення провадження у справі в письмовому вигляді, необхідністю витребування додаткових доказів розгляд зазначених клопотань та розгляд справи ухвалою суду від 12.05.2016р. було відкладено на 02.06.2016р.

01.06.2016р. по електронній пошті, 03.06.2016р. по пошті Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надіслав клопотання про залучення його третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

В судовому засіданні 02.06.2016р. були розглянуті та відхилені клопотання про зупинення провадження у справі №903/754/14 за позовом публічного акціонерного товариства В«ЗахідінкомбанкВ» до товариства з обмеженою відповідальністю В«УМПП-ЦентрВ» про звернення стягнення на предмет іпотеки до вирішення по суті справи №1-26/2016 (№2-4/2016) щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» від 23 лютого 2012р. №4452-VI; про призначення судової економічної експертизи.

Виходячи із положень ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону. У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, у разі визнання неконституційним Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» він вважатиметься неконституційним і втратить чинність з дня прийняття Конституційним Судом України рішення про його неконституційність.

Отже, всі дії, вчинені тимчасовим адміністратором та ліквідатором ПАТ „Західінкомбанк" до прийняття відповідного рішення Конституційним Судом України України слід вважати законними, та такими, що вчиненні на підставі чинного Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Як визначено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. повторна судова експертиза призначається якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні.

Жодної із наведених підстав не існує.

Твердження відповідача про необґрунтованість висновку є лише його припущеннями.

Не має жодних підстав вважати, що експертом при проведенні судової експертизи були порушенні норми, які регламентують проведення експертизи. Незазначення у висновку судової експертизи відомостей про осіб, які були присутні під час проведення досліджень, ненаведення бібліографічного опису літератури та реєстраційних кодів методик жодним чином не впливають на правильність проведення експертом судової експертизи.

На обґрунтування своїх доводів і заперечень представниками сторін подані відповідні докази та пояснення, яким судом буде надана правова оцінка самостійно.

В судовому засіданні 02.06.2016р. було розглянуто клопотання Фону гарантування вкладів фізичних осіб про залучення його третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.1.6 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ", ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

З урахуванням вищенаведеного та враховуючи те, що рішенням у даній справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не буде наділено новими правами та на нього не буде покладено нові обов'язки, або змінено його наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, клопотання до задоволення не підлягає.

В судове засідання, призначене на 02.06.2016р., представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не з'явився .

Ухвалу суду від 12.05.2016р. про відкладення розгляду справи на 02.06.2016р. було надіслано і арбітражному керуючому ОСОБА_5 "Млинівські макарони" , і третій особі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5 "Млинівські макарони" за адресою, зазначеною в позовній заяві: Рівненська область, Млинівський район, смт. Млинів, вул. Народна, 50. Проте, ухвала суду, надіслана за адресою місцезнаходження юридичної особи, повернулась з поштовою відміткою В«За зазначеною адресою не проживаєВ» . Арбітражний керуючий ОСОБА_5 "Млинівські макарони" ухвалу суду отримав 20.05.2016р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, наявним в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України в редакції доповнень, внесених Законом України №2453-VІ від 7.07.2010р., ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від15.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п.16 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01/8-482 від 13.08.2008р. якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, справу розглянуто за відсутності третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

16 травня 2007 року між КБ «Західінкомбанк» ОСОБА_5 (правонаступником якого згідно із п.1.1. Статуту, затвердженого наказом тимчасового адміністратора банку №05-ОД-02 від 12.02.2010р., є ПАТ «Західінкомбанк») як кредитором і ОСОБА_5 «Млинівські макарони» як позичальником було укладено кредитний договір №1605/07 -189, згідно з п.1.1. якого позичальнику надано кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії для придбання товарів, матеріалів, сировини, обладнання, виплати заробітної плати та нарахувань на неї, сплати податків за отримані послуги та на здійснення іншої господарської діяльності в розмірі 800 000 грн. зі сплатою 20 % річних терміном до 28 грудня 2007 року (а.с. 14-15, т.1).

В подальшому умови кредитного договору змінювалися шляхом укладення додаткових договорів від 17.10.2007 року, від 23.01.2008 року, від 20.02.2008 року, від 15.07.2008року, від 26.09.2008 року, від 17.10.2008 року, від 01.12.2008 року, від 29.01.2009 року, 18.08.2009 року: 30.11.2009 року. 29.10.2010 року.

Відповідно до додаткового договору від 15.07.2008 року сума кредиту збільшена до 9 500 000 грн.

У відповідності до п.3.2.3 кредитного договору №1605/07-189 від 16.05.2007 року в редакції додаткової угоди від 01.12.2008р. позичальник зобов'язувався сплачувати проценти за користування кредитними коштами, виходячи з розрахунку 22 % річних щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця включно, шляхом перерахування коштів на рахунок кредитора.

Згідно з додатковим договором від 29.10.2010 року термін користування кредитними коштами пролонговано до 26.04.2011 року включно.

Згідно з п.п..3.2.1., п.п.3.2.3. кредитного договору позичальник зобов'язувався забезпечити своєчасне повернення одержаних кредитних коштів, сплату нарахованих процентів та належне виконання інших умов договору; сплачувати процентів за користування кредитними коштами щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця включно.

Підпунктом 3.2.15. кредитного договору передбачено, що в разі порушення (невиконання) умов договору позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 30 процентів від простроченої суми боргу, незалежно від нарахованої пені, збитків та інших стягнень.

Позичальником умови кредитного договору не виконано, кошти банку не повернуті.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.09.2011 року у справі №5019/750/11 було затверджено реєстр вимог кредиторів боржника ОСОБА_5 «Млинівські макарони», в якому сума вимог ПАТ «Західінкомбанк» за кредитним договором № 1605/07-189 від 16.05.2007 року визнана в розмірі 17513008,78 грн.

На підтвердження факту надання і погашення кредиту позивач надав суду виписки з особового рахунка позичальника (а.с. 52-57, т.1, а.с.11-47, т.2).

Додані банківські виписки з особових рахунків позичальника є первинними документами у відповідності до приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно із.ст.1 цього Закону первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до частини 1 ст.99 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою НБУ від 30.12.1098р. № 566, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим Постановою НБУ від 18.06.2003р. №254, визначено перелік первинних документів, які складаються банками в залежності від виду операції та їх обов'язкові реквізити.

В залежності від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують операції з готівкою та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

Згідно з пунктом 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою НБУ від 18.06.2003року №254, первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою НБУ від 18.06.2003р. №254, визначено, що інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписки з рахунків ОСОБА_5 „Млинівські макарони" на видачу кредитних коштів банком позичальнику та платежів за кредитом слід вважати належними і достатніми доказами отримання коштів позичальником від ПАТ "Західінкомбанк", нарахування відсотків за кредитом та погашення кредиту.

А тому твердження відповідача про їх неналежність є необґрунтованими та приймаються судом до уваги.

17.10.2007 року між КБ «Західінкомбанк» ОСОБА_5 як іпотекодержателем і ОСОБА_5 «УМПП-Центр» як іпотекодавцем було укладено договір іпотеки (а.с.28-33, т.1).

Додатковими угодами від 30.10.2008р., 29.12.2009р., 21.12.2010р. до нього були внесені зміни.

Згідно з п.1.1. договору іпотеки у порядку та на умовах, визначених цим договором, іпотекодавець передає нерухоме майно, визначене в розділі 3 договору, в іпотеку іпотекодержателю для часткового забезпечення зобов'язань позичальника ОСОБА_5 «Млинівські макарони» за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007р. та додаткового договору до кредитного договору від 17.10.2007р.

Згідно з п.3.1. договору іпотеки в забезпечення належного виконання зобов'язань, що виникають з кредитного договору та додаткових до нього договорів, іпотекодавець як майновий поручитель передає в іпотеку адміністративний будинок (А-6): приміщення третього поверху з № 96 по №124 включно, загальною площею 685,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр.. Грушевського, 30, який належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі рішення господарського суду Волинської області від 02.02.2004 року і зареєстроване у КП «Волинське бюро технічної інвентаризації» 16.08.2007р. за № 4676872.

У відповідності із п. 6.6 договору іпотеки іпотекодержатель за рахунок предмета іпотеки задовольняє свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного виконання зобов'язання за кредитним договором та додатковими до нього договорами, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, неустойку, тощо.

Заявлені позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007р. визнаються судом обґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи встановлено, що позичальник - ОСОБА_5 «Млинівські макарони» належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, не повернув кредитних коштів та не сплатив у повному обсязі проценти за користування кредитними коштами, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за кредитом за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007р. в розмірі 8 112 014,18 грн. , заборгованість за процентами в розмірі 9 573 301,77 грн. (розрахунки знаходяться в матеріалах справи - а..161-162, т.1, 64-65,т.2).

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності із ст.35 Закону України „Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконаним порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Як встановлено судом, ПАТ „Західінкомбанк" не вчиняв дій щодо позасудового врегулювання спору (не набував у власність майно, яке передано в іпотеку, не продавав його від свого імені, не вчиняв виконавчого напису нотаріуса тощо), то і відповідних вимог банком на адресу ОСОБА_5 „УМПП-Центр" не направлялось.

Разом з цим, ч.2 ст.35 Закону України „Про іпотеку" визначено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Отже, якщо іпотекодержатель не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ст. 39 Закону України "Про іпотеку".

Положеннями ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 26.01.2010 року у справі № 38/126-09 та від 22.12.2009 року у справі № 14/215, в постановах Вищого господарського суду України від 10.05.2011 р. у справі №02/5026/1266/2011, від 28.11.2012 р. у справі №16/5026/479/2012.

За таких обставин, іпотекодержатель в порядку ст.35 Закону України "Про іпотеку" не позбавлений права звернення до суду за захистом свого права без позасудового врегулювання спору.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007р. на час пред'явлення позову та на час розгляду справи судом позичальником не погашена.

З огляду на викладене, враховуючи невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, вимога позивача ( згідно із заявою про уточнення позовних вимог №368-19 від 29.03.2016р. (а.с.61-63,т.2) про стягнення з відповідача як з іпотекодавця заборгованості за кредитом в розмірі 8112014,18 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 9573301,77 грн. за період червень 2009р. - червень 2014р., 2433604,25 грн. штрафу від простроченої суми кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає до задоволення.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності.

Статтею 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Отже, іпотека, є способом забезпечення виконання основного зобов'язання і є невід'ємною від основного зобов'язання, адже іпотекодавець, поруч з основним боржником, набув обов'язку за рахунок переданого в іпотеку майна, виконати основне зобов'язання, а отже також є боржником по відношенню до основного зобов'язання.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Обов'язок виконати основне зобов'язання за кредитним договором №1605/07-11.9 існує у позичальника - ОСОБА_5 „Млинівські макарони", який зобов'язаний був повернути отримані кредитні кошти та нараховані проценти у встановлений договором строк; та іпотекодавця - ОСОБА_5 „УМПП-Центр", який зобов'язувався виконати обов'язок позичальника по поверненню кредитних коштів за рахунок майна, переданого в іпотеку.

Отже, і у позичальника, і у іпотекодавця існує один спільний обов'язок - повернути кредитні кошти та нараховані проценти, право на які має ПАТ „Західінкомбанк" як кредитор, що випливає з кредитного договору №1605/07-189.

Таким чином, боржниками у зобов'язанні щодо повернення кредитних коштів та нарахованих процентів, що випливають з кредитного договору №1605/07-189, є і позичальник - ОСОБА_5 „Млинівські макарони", і іпотекодавець - ОСОБА_5 „УМПП-Центр".

Такий висновок випливає також і з частини 2 ст.510 ЦК України, в якій зазначено, що у зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб, що в даному випадку і має місце, оскільки на місці боржника одночасно виступають дві особи - позичальник та іпотекодавець.

Отже, якщо внаслідок зобов'язання у якоїсь особи виникає обов'язок, така особа є боржником у даному зобов'язанні, щодо виконання цього обов'язку. Якщо ж у особи відсутні обов'язки в конкретному зобов'язанні, вона не є боржником.

У ст. 511 ЦК України зазначено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Отже, оскільки у відповідача - ОСОБА_5 „УМПП-Центр" існує обов'язок виконати зобов'язання позичальника, що випливає з кредитного договору №1605/07-189 від 16.05.2007р., повернути кредитні кошти за рахунок майна, переданого ОСОБА_5 „УМПП-Центр" в іпотеку, останній є боржником у цьому зобов'язанні, разом із позичальником, по відношенню до ПАТ „Західінкомбанк".

11.04.2014 року ПАТ „Західінкомбанк" звернувся з позовною заявою в Луцький міськрайонний суд до поручителів позичальника - ОСОБА_9, ОСОБА_10 та іпотекодавця - ТОВ „УМПП-Центр" з позовом про стягнення кредитної заборгованості станом на 01.04.2014 року.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 30.07.2014р. у справі №161/5817/14-ц ПАТ „Західінкомбанк" було відмовлено у задоволенні позову до поручителів, а щодо ТОВ „УМПП-Центр" провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що позов до юридичної особи повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Статтею 264 ЦК України передбачено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Отже, подавши позов до ОСОБА_9, ОСОБА_10, які також є боржниками в розумінні ст. 509 ЦК України, оскільки мають обов'язок повернути кредитну заборгованість, яка виникла у позичальника за кредитним договором №1605/07-139 поряд із ОСОБА_5 „УМПП-Центр", трирічний строк позовної давності було перервано 11.04.2014 року і відповідно до ч.3 ст.264 ЦК України з цього часу він розпочався з початку.

Таким чином ПАТ „Західінкомбанк", звернувшись у даній справі із позовом 14.08.2014р. щодо стягнення кредитної заборгованості, яка виникла за період з червня 2009 року по 01.08.2014 року, подав його в межах строку позовної давності.

Окрім цього, при вирішенні питання про пропуск строку позовної давності позивачем судом враховано роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України, надані в п.п.4.4.1. п.4.4. постанови від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», в яких зазначено, що у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Додатковими доказами, які свідчить про переривання строку позовної давності є вчинення боржником дій щодо погашення кредиту, починаючи з 28.03.2012р. Цей факт підтверджується наданими позивачем в процесі розгляду справи виписками з особового рахунка позичальника (а.с. 52-57, т.1, а.с.11-47, т.2), розрахунком заборгованості за кредитом (а.с.161, т.1).

Окрім цього, представники ПАТ «Західінкомбанк" разом з директором ОСОБА_5 „УМПП-Центр" ОСОБА_11, періодично проводили огляд заставного майна, що було передано в забезпечення належного виконання умов кредитного договору №1605/07-189 від 16.05.2007р. та додаткових договорів до нього, що підтверджується актами перевірки наявності, стану та вартості заставного майна від 13.02.2012р., 11.05.2012р., 27.06.2012р., 27.09.2012р., 27.12.2012р., 27.03.2012р. Представник відповідача підписував вказані акти, відтак визнавав існування у нього зобов'язання з виконання умов кредитного договору №1605/07-189 від 16.05.2007р. за рахунок переданого в іпотеку майна - приміщення площею 685,5 кв.м., що знаходиться у м. Луцьку, проспект Грушевського, 30.

Судом не приймаються також доводи відповідача про те, що зобов'язання, яке виникло з договору іпотеки №4102 від 17.10.2007 року є припиненим, оскільки 29.13.2015 року було проведено реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ «Млинівські макарони".

У зв'язку із скасуванням ухвали господарського суду Рівненської області про ліквідацію ОСОБА_5 „Млинівські макарони" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено зміни, у відповідності до яких боржник перебуває у стані припинення з 29.10.2015 року.

Отже, оскільки ОСОБА_5 „Млинівські макарони" як позичальник не є ліквідованим і перебуває в процесі припинення відсутні підстави для застосування ч.1 ст.609 ЦК України.

У відповідності із статтею 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Доказів, які б свідчили про наявність інших кредиторів на майно, передане в іпотеку, не подано.

Згідно з ч.6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Згідно з висновком Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз №7024 судової оціночно-будівельної експертизи від 30.12.2015р. (а.с.124-130, т.1) ринкова вартість предмета іпотеки за договором іпотеки, укладеного 17.10.2007р. між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_5 «УМПП-Центр», визначена порівняльним підходом , на час проведення експертизи, становить 4 754 000 грн.

Доказів на підтвердження оскарження висновку про вартість майна не подано.

Оскільки суду надані документи на підтвердження проведеної оцінки іпотечного майна в розумінні ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», судом визначено спосіб реалізації згідно із ст.591 ЦК України - публічні торги та початкову ціну предмету іпотеки відповідно до висновку Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз №7024 від 30.12.2015р.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України В«Про судовий збірВ» (в редакції, чинній на час подання позову позивачем) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України В«Про судовий збірВ» (в редакції, чинній на час подання позову позивачем) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України В«Про судовий збірВ» (в редакції, чинній на час подання позову позивачем) від сплати судового збору звільняється, зокрема, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 73080 грн. (20118920,20 грн. х 2% = 402378,40 грн., 1218 грн. х 60 = 73080 грн.).

Керуючись ст.ст. 264, 509, 510, 511, 546, 572, 575, 589, 591,599, ст.ст.1, 33, 35, 38, 39, 43 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 В«Млинівські макарониВ» перед ПАТ «Західінкомбанк» (43005, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 19233095) в розмірі 20118920,20 грн. за кредитним договором №1605/07-189 від 16.05.2007р., що складається із:

- 8 112 014,18 грн. заборгованості за кредитом,

- 9 573 301,77 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом,

- 2 433 604,25 грн. штрафу від простроченої суми кредиту,

звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17.10.2007р.- адміністративний будинок (А-6) - приміщення третього поверху з №96 по №124 включно, загальною площею 685,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, проспект Грушевського, 30, що належить ОСОБА_5 "УМПП - Центр" (43005, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 30/19, код ЄДРПОУ 32396752), шляхом його продажу на прилюдних торгах за початковою ціною 4 754 000 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УМПП - Центр" (43005, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 30/19, код ЄДРПОУ 32396752) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код отримувача 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у Волинської області, код банку отримувача МФО 803014, рахунок отримувача 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030101, код ЄДРПОУ суду - 03499885, призначення платежу: «судовий збір за позовом публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", господарський суд Волинської області») 73080 грн. судового збору.

У відповідності із ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Повне рішення складено: 07.06.2016р.

Головуюча суддя І. О. Якушева

Судді В.О.Кравчук

ОСОБА_1