Постанова

від 06.06.2016 по справі 905/2012/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.06.2016 справа №905/2012/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:не прибув не прибув розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжоілгруп", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 12 січня 2016 р. у справі№ 905/2012/15 (суддя С.Ю. Гринько) за позовомУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" ОСОБА_5, м. Донецьк до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжоілгруп", м. Донецьк простягнення 70745,44 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.01.2016р. по справі №905/2012/15 позовні вимоги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" ОСОБА_5, м. Донецьк задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЗапоріжоілгрупВ» , ЄДРПОУ 37221260, м. Донецьк - 83117, Донецька область, вул. Бахметьєва, 46 (поштова адреса: 69041, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Весніна, буд. 17 А, офіс 11) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства В«УкрбізнесбанкВ» в особі Уповноваженої особи ОСОБА_5, ЄДРПОУ 19388768, м. Донецьк - 83001, Донецька область, вул. Артема, 125 (фактична адреса: м. Київ - 02660, пр. Гагарина, 23) заборгованість за основним боргом в розмірі 63862,43 грн., заборгованість по процентам в розмірі 5193,16 грн.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжоілгруп", м. Донецьк звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 12.01.2016р. по справі №905/2012/15, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято із порушенням норм матеріального права та процесуального права. Зазначив, що у зв'язку із зачиненням відділення банку позивача, в якому обслуговувався відповідач, останній не мав можливості здійснювати платежі за кредитним договором. Вважає, що з 23.04.2015р. до дня подачі позову до суду мало місце прострочення кредитора, яке унеможливлювало виконання зобов'язання за кредитним договором, з огляду на відкликання банківської ліцензії позивача, початку процедури його ліквідації та неповідомлення позивачем реквізитів, за якими відповідач повинен був здійснювати оплати. Крім того, зазначив, що позивач безпідставно змінив строк виконання основного зобов'язання та застосував процентну ставку 39,6%.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.02.2016р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Агапов О.Л., М'ясищев А.М.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.04.2016р. у зв'язку із перебуванням судді М'ясищева А.М. у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Агапов О.Л., Будко Н.В.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.05.2016р. у зв'язку із перебуванням судді Будко Н.В. у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Агапов О.Л., М'ясищев А.М.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.06.2016р. у зв'язку із перебуванням суддів М'ясищева А.М. у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Агапов О.Л., Будко Н.В.

Позивач у судове засідання 06.06.2016р. не прибув, причини неявки не повідомив. Через канцелярію суду надав відзив на апеляційну скаргу, яким повідомив, що відповідачем не сплачувалась щомісячна комісія в сумі 465,12 грн., а суд першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення безпідставно дійшов висновку про її сплату.

Відповідач у судове засідання 06.06.2016р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 08 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариством В«УкрбізнесбанкВ» (далі ОСОБА_6) і Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЗапоріжоілгрупВ» (далі Позичальник) укладено кредитний договір №КТДЕЮ/322519.5 (далі Договір), за яким ОСОБА_6 надав позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі непоновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 93800,00грн. на придбання легкового автомобіля Renault Logan, 2013 р.в., строком до 08 серпня 2018 року зі сплатою 19,8 % річних. Ліміт кредитування зменшується відповідно до графіку погашення, викладеного у Додатку № 1. Проценти за користування кредитом нараховуються за кожен календарний день за методом В«факт/360В» , тобто для розрахунку використовується умовно 360 днів у році (п.1.1 ОСОБА_6).

Відповідно до п.3.2. ОСОБА_6 зобов'язувався зарахувати грошові кошти (кредит) на поточний рахунок Позичальника №26004032251901, відкритий у ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК», МФО 334969, ЄДРПОУ Позичальника 37221260.

В свою чергу Позичальник зобов'язався в процесі користування кредитом дотримуватись принципів кредитування: строковості, зворотності, платності, цільового використання, забезпеченості.

Так, Позичальник зобов'язався відповідно до умов Розділу 4 ОСОБА_6:

-щомісячно, не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним, перераховувати на рахунок №37392032251903 суму процентів за користування кредитом. У разі, якщо дата погашення процентів припадає на вихідний або святковий день, то платежі у погашення заборгованості повинні бути здійсненні не пізніше наступного банківського дня (п.4.2 ОСОБА_6);

-починаючи з вересня 2013 року щомісячно, не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним, сплачувати Банку комісійну винагороду за супроводження кредитної заборгованості у сумі 93,80грн. без ПДВ на рахунок № 37392032251903 у ПАТ В«УКРБІЗНЕСБАНКВ» , МФО 334969 (п.4.3 ОСОБА_6);

-погашати наданий Банком кредит згідно з графіком погашення, наведеним в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною ОСОБА_6. Сплачувати суму кредиту на рахунок № 37392032251903 з призначенням платежу В«Погашення заборгованості за кредитним договором № КТДЕЮ/322519.5 від 08 серпня 2013 року без ПДВВ» (п.4.5 ОСОБА_6);

-у разі невиконання зобов'язань відповідно до п.4.5 договору, а саме - невиконання зобов'язання щодо зменшення суми ліміту кредитування згідно з графіком погашення та/або не виконання зобов'язання щодо повного остаточного погашення кредиту до 08 серпня 2018 року включно, Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі 39,6% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення (п.4.6 ОСОБА_6).

-кошти погашення будь-якої заборгованості за цим ОСОБА_6 направляти на рахунок № 37392032251903 для розподілу у наступній послідовності: прострочена заборгованість за комісіями; прострочена заборгованість за процентами; прострочена заборгованість за кредитом; комісії, строк сплати яких настав; проценти, строк сплати яких настав; поточна заборгованість за кредитом (п.4.7 ОСОБА_6).

Відповідно до п. 8.12 ОСОБА_6 строк дії останнього встановлюється з дня підписання і до повного погашення Позичальником усіх зобов'язань за цим ОСОБА_6.

У зв'язку із несвоєчасним виконанням Позичальником своїх зобов'язань щодо сплати платежів за кредитним договором, ОСОБА_6 звернувся до місцевого господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 70745,44 грн., з яких 63 862,43 грн. - заборгованість за кредитом (6011,41 грн. - прострочена сума), 5193,16 грн. - сума заборгованості за процентами (4426,28 грн. - прострочена сума), 465,12 грн. - заборгованість по сплаті щомісячної комісії (371, 32 грн. прострочена сума), 180,34 грн. - штрафні санкції, 1044,39 грн. - пеня.

При розгляді вищезазначених вимог колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір №КТДЕЮ/322519.5 від 08.08.2013р. є кредитним договором, згідно якого за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, а саме перерахував на рахунок відповідача 93 800 грн. кредитних коштів, що підтверджується платіжним дорученням №827_1 від 09.08.2013р. (а.с.13)

В той же час, відповідач свої зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом виконав неналежним чином, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість за кредитом в сумі 63862,43 грн. та заборгованість по процентам в сумі 5193,16 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача за кредитом в сумі в сумі 63862,43 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 5193,16 грн. підтверджується виписками з особових рахунків, що додані до матеріалів справи, які, за змістом ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" є належними доказами, які підтверджують наявність/відсутність та розмір відповідної заборгованості.

Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі в сумі 63862,43 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 5193,16 грн.

Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення штрафу в розмірі 180,34 грн. та пені в розмірі 1044,39 грн. Колегія суддів з цього приводу вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За умовами п. 5.4 договору у разі несвоєчасного повернення кредиту у строки, вказані у пункті 4.5. цього ОСОБА_6 банк має право вимагати від позичальника штраф у розмірі 3% від суми заборгованості за основним боргом на дату пред'явлення вимоги.

У пункті 5.10 договору передбачено, що при порушенні строків погашення кредиту, нарахованих за ним процентів, комісій (п. п. 4.2, 4.3, 4.5) позивач має право вимагати від Позичальника (відповідача) за кожен день прострочення сплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Згідно зі ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» від 02.09.2014р. № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014р. № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі - Перелік).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Донецьк.

Відповідно до ст. 2 Закону України В«Про судоустрій і статус суддівВ» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.

Крім того, статтею 1 Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014р. № 33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.

Отже, проведення з 07.04.2014р. антитерористичної операції на території Донецької області, до складу якої відноситься м. Донецьк, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача зареєстровано за адресою: 83117, м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 46.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» щодо введення мораторію на нарахування пені та штрафу підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи наведене, з огляду на нарахування позивачем пені та штрафу за період, що виник після 14.04.2014 року, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення штрафу в розмірі 180,34 грн. та пені в розмірі 1044,39 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті щомісячної комісії в розмірі 465,12 грн.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині, мотивуючи це сплатою відповідачем вказаної суми.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись із вищевказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до п.4.3 договору, відповідач зобов'язується сплачувати позивачу, починаючи з вересня 2013 року щомісячно, але не пізніше сьомого місяця, наступного за звітним - комісію за супровід кредитного договору в розмірі 93,80 грн. У разі, якщо дата погашення комісійної винагороди припадає на вихідній або святковий день, то платежі у погашення заборгованості повинні бути здійснені не пізніше наступного банківського дня.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо сплати щомісячної комісії виконав частково, у зв'язку із чим за останнім обліковується заборгованість по сплаті щомісячної комісії в розмірі 465,12 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахункам, платіжними дорученнями та не спростовано відповідачем належними доказами в розумінні ст.34 Господарського процесуального права.

Жодний доказ сплати відповідачем 465,12 грн. комісії в матеріалах справи відсутній. Позивач проти факту сплати вказаної суми заперечив і іншого відповідачем не доведено.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення щомісячної комісії в розмірі 465,12 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника, викладені останнім в апеляційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи та нормам діючого законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведені обставини, рішення господарського суду Донецької області від 12.01.2016р. по справі №905/2012/15 підлягає скасуванню в частині відмови стягнення заборгованості по сплаті щомісячної комісії в розмірі 465,12 грн. із прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог. В залишковій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, при цьому, враховуючи той факт, що позивач був звільнений від сплати судового збору на момент подання позовної заяви, вказана сума підлягає стягненню в дохід державного бюджету.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжоілгруп", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 12.01.2016р. по справі №905/2012/15 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 12.01.2016р. по справі №905/2012/15 - скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості по сплаті щомісячної комісії в розмірі 465,12 грн.

В скасованій частині прийняти нове рішення про стягнення заборгованості по сплаті щомісячної комісії в розмірі 465,12 грн.

Абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 12.01.2016р. по справі №905/2012/15 викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЗапоріжоілгрупВ» , ЄДРПОУ 37221260, м. Донецьк - 83117, Донецька область, вул. Бахметьєва, 46 (поштова адреса: 69041, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Весніна, буд. 17 А, офіс 11) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства В«УкрбізнесбанкВ» в особі Уповноваженої особи ОСОБА_5, ЄДРПОУ 19388768, м. Донецьк - 83001, Донецька область, вул. Артема, 125 (фактична адреса: м. Київ - 02660, пр.. Гагарина, 23) заборгованість за основним боргом в розмірі 63862,43 грн., заборгованість по процентам в розмірі 5193,16 грн., заборгованість по сплаті щомісячної комісії в розмірі 465,12 грн.»

Абзац третій резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 12.01.2016р. по справі №905/2012/15 викласти в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЗапоріжоілгрупВ» , ЄДРПОУ 37221260, м. Донецьк - 83117, Донецька область, вул. Бахметьєва, 46 (поштова адреса: 69041, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Весніна, буд. 17 А, офіс 11) на користь державного бюджету судові витрати в розмірі 1795,37 грн.

В залишковій частині рішення господарського суду Донецької області від 12.01.2016р. по справі №905/2012/15 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: Н.В. Будко

ОСОБА_2