Ухвала

від 09.06.2016 по справі 902/178/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"09" червня 2016 р. Справа № 902/178/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Гудак А.В.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "В.І.С. Плюс" від 20.05.2016 р. на рішення господарського суду Вінницької області від "11" травня 2016 р. у справі № 902/178/16

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "В.І.С. Плюс"

до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Альпарі";

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест";

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії у м. Вінниці

про зобов'язання повернути майно

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.05.2016 р. у справі № 902/178/16 (суддя Міліціанов Р.В.) в задоволенні позову ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "В.І.С. Плюс" про зобов'язання ОСОБА_3 акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач" виконати зобов'язання передбачені пунктом 2.2, абзацом 8 пункту 3.1 та пунктом 6.3 Договору складського зберігання № 01/16/01 від 16 лютого 2015 року, відмовлено.

Скаржник - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "В.І.С. Плюс", в апеляційній скарзі від 20.05.2016 р. просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 11.05.2016 р. у справі № 902/178/16; прийняти нове, яким задоволити позов повністю.

Відповідно до частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок сплати судового збору, повернення і звільнення від сплати, розміри судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р., з подальшими змінами та доповненнями.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 03.09.2015 р. № 670-VIII, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 р. № 928-VIIІ станом на 01.01.2016 р. мінімальний розмір заробітної плати встановлено у розмірі 1 378,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 % від ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просив зобов'язати ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" виконати зобов'язання передбачені пунктом 2.2, абзацом 8 пункту 3.1 та пунктом 6.3 Договору складського зберігання № 01/16/01 від 16 лютого 2015 року, тобто повернути майно передане на зберігання ПАТ "Вінницяплодоовочпостач".

Підпунктами 2.2 та 2.2.1 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами та доповненнями, визначено, що статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Зокрема, господарським судам слід враховувати, що: судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Тобто, з урахуванням підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", апелянту необхідно було сплатити судовий збір виходячи з вартості майна, яке витребовується, а саме: 2153927,50 х 1,5 % х 110 % = 35539,80 грн.

Як вбачається з квитанції № 41 від 20.05.2016 р., яка додана до апеляційної скарги, як доказ сплати судового збору, апелянтом при зверненні з вказаною апеляційною скаргою було сплачено судовий збір лише - в сумі 1515,80 грн.

Тобто, скаржником - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "В.І.С. Плюс", сплачено судовій збір за подання апеляційної скарги не у встановленому розмірі.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Отже, апеляційну скаргу позивача слід повернути без розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

При повторному зверненні, у разі пропуску строку, встановленого для подання апеляційної скарги, апелянт зобов'язаний подати разом з апеляційною скаргою заяву (клопотання) про відновлення строку.

Керуючись статтями 86, 93, 94, пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "В.І.С. Плюс" з додатками, всього на 21 аркуші, в тому числі оригінал квитанції № 41 від 20.05.2016 р. про сплату судового збору.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

ОСОБА_1