cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2016 року м. Київ К/9991/61584/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,
при секретарі судового засідання Антипенку В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнона» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2011 по справі № 2а-1382/11/1270
за позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона"
про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на прибуток,-
В С Т А Н О В И В:
Державною податковою інспекцією заявлений позов про стягнення з Товариства податкового боргу з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 290 182,96 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 519 088,03 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2011, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу, заслухавши доповідь судді, Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на 01.02.2011 Товариство має заборгованість зі сплати узгоджених податкових зобов'язань у сумі 809 270,99 грн., у тому числі з ПДВ за основним платежем у сумі 182 460,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 107 699,00 грн., пені у сумі 23,66 грн. та з податку на прибуток за основним платежем у сумі 346 037,03 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 173 051,00 грн.
Вказана заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень - рішень від 15.02.2009 № 0001532301/0, яким позивачу донараховано ПДВ у сумі 323 097,00 грн. та від 15.02.2009 № 00011522301/0, яким донараховано податок на прибуток у сумі 519 153,00 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржено в судовому порядку.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2010, яка набрала законної сили, у задоволенні позовних вимог Товариства до Державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування вказаних вище податкових повідомлень-рішень відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
З 01.01.2011 набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який, зокрема, регулює і порядок стягнення з платників податків сум заборгованості.
Так, згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Статтею 95 Податкового кодексу України визначений перелік заходів, направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються податковим органом.
Згідно із п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.2 та 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).
Судами встановлено, що контролюючим органом з метою погашення податкового боргу позивачу, відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що діяв на момент виникнення боргу, направлено першу податкову вимогу від 26.11.2010 № 1/350, яка була отримана Товариством 26.11.2010.
Зазначена податкова вимога також була оскаржена ТОВ "Юнона" у судовому порядку, однак, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.02.2011 у справі № 2а-125/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Юнона" відмовлено, а отже податкова вимога від 26.11.2010 № 1/350, визнана такою, що відповідає нормам чинного законодавства.
Отже, враховуючи що, відповідач самостійно не сплатив суму податкового боргу, а контролюючим органом дотримано порядок його стягнення, та враховуючи, що вжиті заходи не призвели до погашення боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених Державною податковою інспекцією вимог та наявність підстав для стягнення з Товариства заборгованості.
Крім того, суд погоджується і з висновком судів попередніх інстанцій, що остільки контролюючий орган звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача узгодженого податкового боргу, вже під час дії Податкового кодексу України то, відповідно, податковий орган не був зобов'язаний надсилати платнику податків (відповідачу) другу податкову вимогу, оскільки такої вимоги Податковим кодексом України не передбачено.
Таким чином, з урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона" залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2011 по справі № 2а-1382/11/1270 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді І.Я. Олендер
А.О. Рибченко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2016 |
Оприлюднено | 13.06.2016 |
Номер документу | 58245352 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Карась О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні