Постанова

від 09.06.2016 по справі 910/13043/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року Справа № 910/13043/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.(доповідач), суддівГоголь Т.Г., Грейц К.В. розглянувши матеріали касаційної Заступника прокурора Хмельницької області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.02.16 у справі №910/13043/15 Господарського суду міста Києва за позовомПершого заступника прокурора Хмельницької області до 1.Хмельницької обласної ради 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" 3.Хмельницької обласної товарної біржі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаХмельницьке обласне підприємство по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо" провизнання недійсним пункту 3 додатку до рішення та визнання недійсними договорів Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.04.16 розгляд касаційної скарги призначено на 26.05.16. Ухвалою суду від 26.05.16 продовжено строк розгляду скарги на п'ятнадцять днів та оголошено перерву до 09.06.16.

У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Клюге Л.М. - прокурор ГПУ посв. №014652;

від відповідача -1: Циц С.В. - за дов. від 22.01.16;

від відповідача -2: Вознюк Р.П. - за дов. від 12.11.15.

Представники від Хмельницької обласної товарної біржі і Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо" у судове засідання не з'явились, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Першим заступником прокурора Хмельницької області у травні 2015 року заявлений позов до Хмельницької обласної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" та Хмельницької обласної товарної біржі, в якому позивач просив суд:

- визнати недійсним пункт 3 додатку №2 до рішення Хмельницької обласної ради від 26.09.12 №21-13/2012, яким включено майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо" (комплекс будівель - 514,0 кв.м, вбиральня - 9,0 кв.м, під'їздні шляхи-12000 кв.м), що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, с.Клубівка, вул. Залізнична,3, до переліку об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають викупу;

- визнати недійсним договір продажу комплексу нежитлових будівель та споруд шляхом викупу, укладений 17.09.13 між Хмельницькою обласною товарною біржею та Товариством з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" за №2;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу паливного складу загальною площею 523,0 кв.м, основною площею 61,6 кв.м, що розташований в селі Клубівка, укладений 01.08.13 між спільними територіальними громадами сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради від імені якої діє Хмельницька обласна товарна біржа і Товариством з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро", посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В., зареєстрований в реєстрі за №959.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Хмельницької обласної ради від 26.09.12 №21-13/2012, яким включено майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо" до переліку об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають викупу, суперечить приписам статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". У зв'язку із порушенням процедури приватизації відповідного майна, прокурор також вказує на наявність підстав для визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених за результатами приватизації.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.15, ухваленим суддею Смирновою Ю.М., позов задоволено частково, визнано недійсним пункт 3 додатку №2 до рішення Хмельницької обласної ради від 26.09.12 №21-13/2012, яким включено майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо" до переліку об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають викупу. Рішенням суду визнано недійсним спірний договір купівлі-продажу від 01.08.13. В частині визнання недійсним договору продажу комплексу нежитлових будівель та споруд шляхом викупу, укладений 17.09.13 між Хмельницькою обласною товарною біржею та ТОВ "Городище-Агро" за №2 судом відмовлено.

Суд установив, що матеріали справи не містять доказів ані проведення приватизації спірного майнового комплексу шляхом продажу на аукціоні або за конкурсом ані доказів існування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" права на викуп майна. Місцевий суд визнав, що оскільки розмір здійснених відповідачем поліпшень спірного майна становить менше 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, то, відповідно, права на викуп спірного майна в порядку пункту 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" у Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" не виникало. Тому суд першої інстанції визнав, що рішення Хмельницької обласної ради від 26.09.12 №21-13/2012 про внесення змін до рішення обласної ради від 18.05.11 №22-4/2011 "Про програму приватизації об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки" в частині викладення додатків 2 і 3 вказаного рішення у новій редакції суперечить приписам статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Місцевий суд також визнав, що договір від 17.09.13 №2 продажу нежитлових будівель та споруд шляхом викупу від 12.07.13 нотаріально посвідчено не було, а отже правочин є нікчемним в силу приписів статті 220 Цивільного кодексу України, а тому визнання його недійсним судом не потребується. Суд керувався приписами статей 1-3, 7, 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Тищенка А.І. - головуючого, Отрюха Б.В., Михальської Ю.Б., постановою від 25.02.16 перевірене рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нове рішення про відмову у позові. Суд установив, що здійснюючи приватизацію нежитлового приміщення Хмельницька обласна рада, яка діяла як орган публічної влади, мала виключні повноваження щодо встановлення умов приватизації та укладення необхідних правочинів, а покупець зобов'язався дотримуватися встановлених обласною радою умов та порядку приватизації. Спірне майно виставлялось на продаж шляхом аукціону, проте не було продано, а матеріали справи не містять винної, протиправної поведінки покупця при укладенні оспорюваних договорів купівлі-продажу. Суд керувався приписами статей 1, 3, 11, 18-2, 27, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Прокуратура Хмельницької області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою у якій просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін. Скаржник посилається на порушення апеляційним судом приписів статей 7 та 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", оскільки в матеріалах справи відсутнє відповідне рішення сесії обласної ради, яке має бути доказом продажу спірного об'єкта на аукціоні. На думку скаржника апеляційна інстанція порушила приписи статей 4-2, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України. Піддає сумніву прокуратура інформацію яка міститься в копіях оголошень про продаж спірного об'єкта. При цьому скаржник вказує, що апеляційна інстанція залишили поза увагою лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Холдінг "ВСІМ" від 31.07.15 відповідно до якого такі оголошення не публікувались.

На виконання вимог ухвали Вищого господарського суду України від 27.04.16, скаржником надано фіскальний чек поштового зв'язку від 11.05.16 на підтвердження скерування ним копії касаційної скарги третій особі і справі.

Від Хмельницької обласної ради отримано відзив на касаційну скаргу у якому Рада просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Рада вважає, що апеляційною інстанцією повно і всебічно установлені усі обставини спору, а доводи касаційної скарги є помилковими.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро", Хмельницької обласної товарної біржі і Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо" відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Від Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо" отримано клопотання про розгляд справи за відсутності представника Підприємства, яке задоволено судом.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення присутнього у судовому засіданні представника скаржника і заперечення на касаційну скаргу представників відповідачів, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає таке.

Розглядаючи даний спір судами обох інстанцій установлено, що між Хмельницьким обласним підприємством по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо" як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" як орендарем 01.07.11 укладено договір оренди №174. Відповідно до пункту 1.2 договору оренди орендодавець надав, а орендар прийняв комплекс будівель і споруд (адміністративний будинок площею 179,1 кв.м, підвал площею 55,8 кв.м, ваги 66,7 кв.м, гараж 212,4 кв.м, вбиральня 9 кв.м, загорожа 955,5 кв.м, ворота з хвірткою 14,5 кв.м) Клембівського паливного складу, який знаходиться за адресою: вул. Вокзальна, 3, с.Клубівка, Ізяславський район, Хмельницька область. За згодою сторін термін дії цього договору почався з 01.07.11 та закінчився 01.06.14. Пунктом 1.3 договору сторони погодили, що орендодавець та орендар мають право продовжити термін дії договору за погодженням з Хмельницькою обласною радою. Пунктом 1.4 договору оренди визначено, що власником орендованого майна залишаються територіальні громади сіл, селищ, міст області, а орендар користується ним упродовж терміну дії оренди, обумовленим цим договором. Рішенням Хмельницької обласної ради від 18.05.11 №22-4/2011 затверджено Програму приватизації об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки. У додатку 3 до рішення Хмельницької обласної ради від 18.05.11 №22-4/2011 затверджено перелік об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають викупу. Рішенням Хмельницької обласної ради від 26.09.12 №21-13/2012 внесено зміни до рішення обласної ради від 18.05.11 №22-4/2011, викладено додатки 2 і 3 вказаного рішення у новій редакції. Пунктом 3 додатку №2 до рішення Хмельницької обласної ради від 26.09.12 №21-13/2012 визначено, що до переліку об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають викупу, включено майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо", в тому числі комплекс будівель - 514,0 кв.м, вбиральня - 9,0 кв.м, під'їзні шляхи - 12000,00 кв.м. Поряд з цим, між Хмельницькою обласною радою - замовник та Хмельницькою обласною товарною біржею - виконавець 25.10.12 укладено договір №147, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок надавати послуги з виконання делегованих повноважень з приватизації об'єктів (майна), що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області, а саме: майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо", визначений Програмою шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом чи шляхом викупу на умовах, передбачених чинним законодавством України, цим договором та Програмою. Хмельницька обласна товарна біржа - продавець та Товариство з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" - покупець 12.07.13 підписали договір №2 продажу комплексу нежитлових будівель та споруд шляхом викупу, за яким продавець зобов'язався шляхом викупу передати у власність покупця комплекс споруд паливного складу, загальною площею 523,0 кв.м, основною площею 61,6 кв.м, що розташований за адресою: вул. Залізнична, 3, с. Клубівка, Ізяславський район, Хмельницька область, та під'їзні майданчики та площадки - 12000,00 кв.м, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області, а покупець зобов'язався прийняти зазначені будівлі і сплатити вартість відповідно до умов, що визначені в даному договорі. Окрім того, між спільними територіальними громадами сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради (в господарському віданні Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо") від імені якого діє Хмельницька обласна товарна біржа - продавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" - покупець, 01.08.13 укладеного договір відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю цілісний майновий комплекс паливного складу, а покупець зобов'язався прийняти вказане майно і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в договорі. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В., зареєстрований в реєстрі за №959. За актом прийому-передачі від 01.08.13 Товариство з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" прийняло, а Хмельницька обласна товарна біржа передала відповідні нежитлові будівлі та споруди. Судами установлено, що у рішенні ради від 26.09.12 та наведених вище договорах від 01.07.11, 25.10.12, 12.07.13, 01.08.13 існує невідповідність у адресі спірного майнового комплексу, а саме: зазначено різні найменування вулиці, на якій розташовані відповідні будівлі та споруди (Залізнична/Вокзальна). Підставою позовних вимог прокурором визначено порушення порядку приватизації спірного майна, передбаченого статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" за приписами якої приватизації майна шляхом викупу можлива за умови, якщо об'єкт приватизації не було продано на аукціоні, за конкурсом або у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами . Відмовляючи у задоволенні позову апеляційний господарський суд визнав позовні вимоги прокуратури необґрунтованими. Проте такі висновки апеляційної інстанції визнаються судом передчасними.

Правовий механізм приватизації окремого індивідуально визначеного майна регулюється Законом України "Про приватизацію державного майна", Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) приватизація - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки. Згідно з частиною 4 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування. Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції на час прийняття рішення Ради від 26.09.12 №21-13/2012) унормовано, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Частина 1 статті 2 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначає об'єкти малої приватизації, якими є: єдині майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені в самостійні суб'єкти господарювання - юридичні особи (у тому числі ті, що передані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації), на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за такий період не перевищує 70 мільйонів гривень та/або вартості майна яких недостатньо для формування статутного капіталу акціонерного товариства, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані (група А); окреме індивідуально визначене майно , в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано (група А); об'єкти незавершеного будівництва, законсервовані об'єкти, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані (група Д); об'єкти соціально-культурного призначення, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані, крім тих, що не підлягають приватизації (група Ж). Відповідно до статті 3 названого Закону приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом викупу, продажу на аукціоні або за конкурсом. За приписами статті 15 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація майна невеликих державних підприємств (об'єктів малої приватизації) здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) унормовано, що викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами . Отже, викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію. За приписами частини 6 статі 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України. Відтак при розгляді спорів про визнання договорів купівлі-продажу майна недійсними на підставі порушенням порядку приватизації спірного майна судові слід з'ясувати чи дотриманий порядок здійснення приватизації та чи відповідають умови договору приписам законодавства про приватизацію та установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків. Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. За приписами частин 1 - 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Втім, ухвалюючи постанову у справі, апеляційний господарський суд, як і господарський суд першої інстанції, не досліджував усіх обставин справи, з наданням оцінки усім зібраним у справі доказам та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору. Апеляційний господарський суд визнаючи законною спірну угоду купівлі-продажу виходив з того, що тільки Хмельницька обласна рада відповідно до положень законодавства, як орган місцевого самоврядування, наділена правом щодо розпорядження майном шляхом приватизації. Проте судом залишено поза увагою те, що відповідно до приписів статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" повноваження обласної Ради реалізуються шляхом прийняття нормативних і інших актів у формі рішень . Апеляційна інстанція обґрунтувала свою постанову доказами які не надавалися судові першої інстанції. При цьому у постанові не зазначено обґрунтування неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції, як це передбачено приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України. Отже, судові необхідно дослідити те, чи не були допущені порушення приватизаційного законодавства при викупі майна з боку самого покупця. На необхідності з'ясування цих обставин наголошував Верховний Суд України у своїй постанові від 14.03.07 у справі №21-8во07. Поряд з цим, переглянувши законність прийнятого рішення судом першої інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України визнає, що місцевий господарський суд ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог залишив без з'ясування питання щодо дотримання справедливого балансу інтересів сторін передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував , що мета досягнення справедливого балансу інтересів суспільних (публічних) і приватних полягає у необхідності дотримання розумного співвідношення між засобами, що використовуються, та цілями, які повинні бути досягнуті. При цьому суд повинен забезпечувати справедливий баланс між інтересами усіх причетних осіб та загальним інтересом забезпечення дотримання верховенства права. (справи "Еванс проти сполученого Королівства", "Булвес" АД проти Болгарії", "Дубецька та інші проти України" "Гримковська проти України", "Хабровські проти України" тощо). Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, а касаційна скарга задовольняється частково.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.16 у справі №910/13043/15 і рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.15 скасувати.

Справу скерувати до Господарського суду міста Києва для нового розгляду.

Касаційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області задовольнити частково.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

К.Грейц