Рішення

від 07.09.2016 по справі 910/13043/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2016Справа №910/13043/15 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Першого заступника прокурора Хмельницької області до За участю 1. Хмельницької обласної ради; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Городище - Агро»; 3. Хмельницької обласної товарної біржі Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідачів Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально - побутовим підприємствам і установам «Облпаливо» провизнання недійсним п.3 додатку до рішення та визнання недійсними договорів Представники:

від Прокуратури: Лиховид О.С. (представник за Довіреністю);

від Відповідача - 1: Циц С.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача - 2: Євтушенко А.С. (представник за Довіреністю);

від Відповідача - 3: не з'явились;

від Третьої особи: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Перший заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Хмельницької обласної ради (надалі також - «Відповідач - 1»), Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" (надалі також - «Відповідач - 2») та Хмельницької обласної товарної біржі (надалі також - «Відповідач - 3»), про визнання недійсним п.3 додатку до рішення та визнання недійсними договорів .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Хмельницької обласної ради №21-13/2012 від 26.09.2012 року, яким включено майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо" (комплекс будівель - 514,0 кв.м, вбиральня - 9,0 кв.м, під'їздні шляхи-12000 кв.м), що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, с.Клубівка, вул. Залізнична, 3, до переліку об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають викупу, суперечить положенням ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Прокурор зазначає, що на момент прийняття рішення об'єкт попередньо не виставлявся на продаж на аукціоні або за конкурсом та договором оренди не передбачено право орендаря на приватизацію орендованого майна шляхом викупу, а також орендарем не здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше 25% ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду. За таких підстав, прокурор звернувся до суду з вказаним позовом та просить Суд визнати недійсним пункт 3 додатку №2 до рішення Хмельницької обласної ради №21-13/2012 від 26.09.2012 року, яким включено майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо" (комплекс будівель - 514,0 кв.м, вбиральня - 9,0 кв.м, під'їздні шляхи-12000 кв.м), що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, с.Клубівка, вул. Залізнична, 3, до переліку об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають викупу; визнати недійсним договір купівлі - продажу комплексу нежитлових будівель та споруд шляхом викупу №2 від 17.09.2013 року, укладений між Хмельницькою обласною товарною біржею та ТОВ "Городище-Агро"; визнати недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу паливного складу загальною площею 523,0 кв.м, основною площею 61,6 кв.м, що розташований за адресою: с. Клубівка, вул. Залізнична,3, Ізяславського району, Хмельницької області, та під'їздні майданчики та площадки площею 1200 кв.м, укладений 01.08.2013 року між спільними територіальними громадами сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради (в господарському віданні Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо") від імені якої діє Хмельницька обласна товарна біржа та ТОВ "Городище-Агро", посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В., зареєстрований в реєстрі за №959.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року (суддя Смирнова Ю.М.) позовні вимоги Першого заступника прокурора Хмельницької області задоволено частково. Визнано недійсним пункт 3 додатку №2 до рішення Хмельницької обласної ради №21-13/2012 від 26.09.2012, яким включено майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо" (комплекс будівель - 514,0 кв.м, вбиральня - 9,0 кв.м, під'їзні шляхи - 12000,00 кв.м), що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, с.Клубівка, вул. Вокзальна, 3, до переліку об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають викупу. Визнано недійсним Договір купівлі-продажу від 01.08.2013, укладений між спільними територіальними громадами сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради (в господарському віданні Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо"), від імені якої діє Хмельницька обласна товарна біржа, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро", посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В., зареєстрованого в реєстрі за №959. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Хмельницької обласної Ради в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1624 грн. 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 406 грн. 00 коп. Стягнуто з Хмельницької обласної товарної біржі в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 406 грн. 00 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 року (судді: Тищенко А.І. - головуючий, Отрюх Б.В., Михальська Ю.Б.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Городище - Агро» задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року у справі №910/13043/15 скасовано. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2016 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 року та рішення господарського суду м. Києва від 17.09.2015 року у справі №910/13043/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 21.06.2016 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/13043/15.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/13043/15 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 року справу №910/13043/15 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., судове засідання призначено на 06.07.2016 року.

06.07.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

06.07.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представники сторін вимоги ухвали суду від 22.06.2016 року не виконали.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Відповідача-2 про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 року відкладено розгляд справи на 20.07.2016 року, у зв'язку з неявкою представників відповідачів та третьої особи в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

07.07.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-1 надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду.

13.07.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Прокуратури надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду.

20.07.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

20.07.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

20.07.2016 року в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача2. Представники відповідача-1, відповідача-3 та третьої особи в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд зазначає, що представник відповідача-1 не виконав належним чином вимоги ухвали суду від 22.06.2016 року, оскільки письмові пояснення, які надійшли 07.07.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію), підписані представником Цицом С.В., якому за довіреністю не надано права представляти інтереси у господарських судах.

В судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник відповідача-2 в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, якими заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзивів Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище - Агро" та Хмельницької обласної товарної біржі.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника позивача про продовження строків розгляду спору, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 07.09.2016 року, у зв'язку з неявкою представників відповідачів та третьої особи в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

26.07.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 07 вересня 2016 року представник Прокуратури підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представники Відповідачів - 1, 2 заперечили проти заявлених позовних вимог, просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В судове засідання представники Відповідача - 3 та Третьої особи не з»явились, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень 28.07.2016 року уповноваженим представникам підприємств Відповідача - 3 та Третьої особи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач - 3 та Третя особа були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Відповідача -3 та Третьої особи не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 07 вересня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Рішенням Хмельницької обласної ради №22-4/2011 року від 18.05.2011 року затверджено Програму приватизації об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки.

У додатку 3 до рішення Хмельницької обласної ради №22-4/2011 року від 18.05.2011 року затверджено перелік об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають викупу.

01.07.2011 року між Хмельницьким обласним підприємством по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам «Облпаливо» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городище-Агро» (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення (нерухомого майна) №174, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає комплекс будівель і споруд (адміністративний будинок площею 179,1 кв.м, підвал площею 55,8 кв.м, ваги 66,7 кв.м, гараж 212,4 кв.м, вбиральня 9 кв.м, загорожа 955,5 кв.м, ворота з хвірткою 14,5 кв.м) Клембівського паливного складу, який знаходиться за адресою: вул. Вокзальна, 3, с.Клубівка, Ізяславський район, Хмельницька область.

Термін дії цього договору починається за згодою сторін з 01.07.2011 р. та закінчується 01.06.2014 р.. Орендодавець та орендар мають право продовжити термін дії договору за погодженням з Хмельницькою обласною радою (п. 1.3 Договору оренди).

Пунктом 1.4 Договору оренди визначено, що власником орендованого майна залишаються територіальні громади сіл, селищ, міст області, а орендар користується ним протягом терміну дії оренди, обумовленим цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нежитлового приміщення (нерухомого майна) №174 від 01.07.2011 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв комплекс будівель і споруд (адміністративний будинок площею 179,1 кв.м, підвал площею 55,8 кв.м, ваги 66,7 кв.м, гараж 212,4 кв.м, вбиральня 9 кв.м, загорожа 955,5 кв.м, ворота з хвірткою 14,5 кв.м) Клембівського паливного складу, який знаходиться за адресою: вул. Вокзальна, 3, с.Клубівка, Ізяславський район, Хмельницька область, що підтверджується Актом прийому - передачі.

Рішенням Хмельницької обласної ради №21-13/2012 від 26.09.2012 року внесено зміни до рішення обласної ради №22-4/2011 від 18.05.2011 року "Про програму приватизації об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки", викладено додатки 2 і 3 вказаного рішення у новій редакції згідно з додатками 1 і 2 до цього рішення.

Пунктом 3 додатку №2 до рішення Хмельницької обласної ради №21-13/2012 від 26.09.2012 року визначено, що до переліку об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають викупу, включено, зокрема, майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо", в тому числі комплекс будівель - 514,0 кв.м, вбиральня - 9,0 кв.м, під'їзні шляхи - 12000,00 кв.м.

25.10.2012 року між Хмельницькою обласною радою (Замовник) та Хмельницькою обласною товарною біржею (Виконавець) укладено Договір про виконання делегованих повноважень з приватизації об'єктів, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області №147, за умовами якого на виконання рішення сесії Хмельницької обласної ради від 26.09.2012 р. №21-13/2012 Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов'язок надавати послуги по виконанню делегованих повноважень з приватизації об'єктів (майна), що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області, а саме: майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо", а саме: комплекс будівель - 514,0 кв.м, вбиральня - 9,0 кв.м, під'їзні шляхи - 12000,00 кв.м, розташований за адресою: вул. Вокзальна, 3, с. Клубівка, Ізяславський район, Хмельницька область, визначеним Програмою шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом чи шляхом викупу на умовах, передбачених чинним законодавством України, цим договором та Програмою.

Рішенням Хмельницької обласної ради №31-16/2013 від 19.06.2013 року внесено зміни до рішення обласної ради №22-4/2011 від 18.05.2011 року "Про програму приватизації об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки", викладено додатки 2 і 3 вказаного рішення у новій редакції згідно з додатками 1 і 2 до цього рішення.

Пунктом 3 додатку №2 до рішення Хмельницької обласної ради №31-16/2013 від 19.06.2013 року визначено, що до переліку об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають викупу, включено, зокрема, майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо", в тому числі комплекс будівель - 514,0 кв.м, вбиральня - 9,0 кв.м, під'їзні шляхи - 12000,00 кв.м. за адресою: Ізяславський район, с. Клубівка, вул. Вокзальна, 3.

12.07.2013 року між Хмельницькою обласною товарною біржею, діючої від імені Хмельницької обласної ради на підставі договору №147 від 25.10.2012 р., (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу комплексу нежитлових будівель та споруд шляхом викупу №2, за яким Продавець зобов'язується шляхом викупу передати у власність Покупця комплекс споруд паливного складу, а саме: адмінбудинок 1А площею 179,1 кв.м, підвал площею 55,8 кв.м, вага 66,7 кв.м, гараж 212,4 кв.м, вбиральня 9 кв.м, загорожа 955,5 кв.м, ворота з хвірткою 14,5 кв.м, майданчики та площадки 12000,00 кв.м, що розташовані за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, с. Клубівка, вул. Залізнична, 3, та перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області, а покупець зобов'язується прийняти зазначені будівлі та і сплатити вартість відповідно до умов, що визначені в даному договорі.

01.08.2013 року між Спільними територіальними громадами сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради (в господарському віданні Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо"), від імені якого діє Хмельницька обласна товарна біржа (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю цілісний майновий комплекс паливного складу загальною площею 523,0 кв.м, основною площею 61,6 кв.м, що розташований за адресою: вул. Залізнична, 3, с. Клубівка, Ізяславський район, Хмельницька область, та під'їзні майданчики та площадки - 12000,00 кв.м, а покупець зобов'язується прийняти вказане майно та сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в договорі.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В., зареєстрований в реєстрі за №959.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору купівлі - продажу від 01.08.2013 року Хмельницька обласна рада передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" в свою чергу прийняло нежитлові будівлі та споруди, що підтверджується Актом прийому - передачі від 01.08.2013 року.

Суд зазначає, що у Рішенні Хмельницької обласної ради №21-13/2012 від 26.09.2012 року та наведених вище договорах від 01.07.2011 року, 25.10.2012 року, 12.07.2013 року, 01.08.2013 року існує невідповідність в адресі спірного майнового комплексу, а саме: зазначено різні найменування вулиці, на якій розташовані відповідні будівлі та споруди (Залізнична/Вокзальна). Однак, з матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що майновий комплекс, про який йдеться у наведених документах, фактично є одним і тим самим майном.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Прокурор зазначає, що рішення Хмельницької обласної ради №21-13/2012 від 26.09.2012 року, яким включено майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо" (комплекс будівель - 514,0 кв.м, вбиральня - 9,0 кв.м, під'їздні шляхи-12000 кв.м), що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, с.Клубівка, вул. Залізнична, 3, до переліку об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають викупу, суперечить положенням ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Прокурор зазначає, що на момент прийняття рішення об'єкт попередньо не виставлявся на продаж на аукціоні або за конкурсом та договором оренди не передбачено право орендаря на приватизацію орендованого майна шляхом викупу, а також орендарем не здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше 25% ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду. За таких підстав, прокурор звернувся до суду з вказаним позовом та просить Суд визнати недійсним пункт 3 додатку №2 до рішення Хмельницької обласної ради №21-13/2012 від 26.09.2012 року, яким включено майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо" (комплекс будівель - 514,0 кв.м, вбиральня - 9,0 кв.м, під'їздні шляхи-12000 кв.м), що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, с.Клубівка, вул. Залізнична, 3, до переліку об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають викупу; визнати недійсним договір продажу комплексу нежитлових будівель та споруд шляхом викупу №2 від 17.09.2013 року, укладений між Хмельницькою обласною товарною біржею та ТОВ "Городище-Агро"; визнати недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу паливного складу загальною площею 523,0 кв.м, основною площею 61,6 кв.м, що розташований за адресою: с. Клубівка, вул. Залізнична,3, Ізяславського району, Хмельницької області, та під'їздні майданчики та площадки площею 1200 кв.м, укладений 01.08.2013 року між спільними територіальними громадами сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради (в господарському віданні Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо") від імені якої діє Хмельницька обласна товарна біржа та ТОВ "Городище-Агро", посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В., зареєстрований в реєстрі за №959.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Першого заступника прокурора Хмельницької області не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок відчуження майна на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною чи комунальною власністю визначається, зокрема Законом України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992 року №2163-XII, Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 року №2171-XII.

Статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992 року №2163-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що приватизація державного майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992 року №2163-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що Хмельницькою обласною радою прийнято рішення від 18 травня 2011 року №22-4/201, яким затверджено "Програму приватизації об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки".

Відповідно до п. 1.2. Програми, вона визначає основні цілі, пріоритети, завдання і способи приватизації об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області, групи об'єктів, які підлягають приватизації, обсяги приватизації та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.

Згідно із п. 6.1 Програми, приватизація об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області здійснюється такими способами: викуп, продаж на аукціоні, за конкурсом.

Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 року № 2171-XII встановлює правовий механізм приватизації єдиних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 2 Закону об'єктами малої приватизації є, зокрема, єдині майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені в самостійні суб'єкти господарювання - юридичні особи (у тому числі ті, що передані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації), на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за такий період не перевищує 70 мільйонів гривень та/або вартості майна яких недостатньо для формування статутного капіталу акціонерного товариства, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані (група А); окреме індивідуально визначене майно, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано (група А);

Статтею 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 року № 2171-XII визначено три способи малої приватизації - викуп, продаж на аукціоні, за конкурсом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення, викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами.

В пункті 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено право орендаря на викуп орендованого державного майна у разі прийняття рішення про приватизацію такого майна.

Вказана норма закріплює право орендаря на викуп орендованого майна за умови: 1) прийняття рішення про приватизацію даного майна, 2) здійснення за рахунок коштів орендаря поліпшення, яке неможливо відокремити від об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше як 25% ринкової вартості майна, за яким воно було передане саме в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна.

Отже, вищенаведеними нормами законодавства визначено обставини згідно яких у орендаря комунального майна виникає переважне право на його викуп у випадку прийняття відповідним органом приватизації рішення щодо відчуження такого майна шляхом його приватизації.

Проте, Суд зазначає, що наведені обставини не виключають права відповідного органу приватизації самостійно встановити будь-який спосіб приватизації (в тому числі шляхом викупу), зокрема в частині приватизації комунального майна.

Положеннями статті 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Нормами статей 142, 143 Конституції України передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно із ст. 327 Цивільного кодексу України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Пунктом 19 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" № 280/97-ВР від 21.05.1997 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виключно на пленарних засіданнях сесії обласної ради, за дорученням відповідних рад, вирішуються питання про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку.

Частинами 5, 6 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Таким чином, умови приватизації комунального майна територіальної громади (в тому числі визначення способу) визначаються відповідним органом місцевого самоврядування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2016 року у справі №910/13687/14.

Судом встановлено, що Рішенням Хмельницької обласної ради (шосте скликання) №21-13/2012 від 26.09.2012 року внесено зміни до рішення обласної ради №22-4/2011 від 18.05.2011 року "Про програму приватизації об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки", викладено додатки 2 і 3 вказаного рішення у новій редакції згідно з додатками 1 і 2 до цього рішення. Пунктом 3 додатку №2 до рішення Хмельницької обласної ради №21-13/2012 від 26.09.2012 року визначено, що до переліку об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають викупу, включено, зокрема, майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо", в тому числі комплекс будівель - 514,0 кв.м, вбиральня - 9,0 кв.м, під'їзні шляхи - 12000,00 кв.м.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, цілісний майновий комплекс паливного складу, адмінбудинок з підвалом 1 - А, вага - Б, гараж - В, вбиральня - Г, загорожа, що розташовані за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, с. Клубівка, вул. Залізнична, 3, на момент його приватизації належав на праві комунальної власності спільним територіальним громадам сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради, про що свідчить Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САА №299760, а тому особою, наділеною правом визначення доцільності, порядку та умов приватизації такого майна виступала саме Хмельницька обласна рада.

Частинами 1, 3 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється з ініціативи державного органу приватизації, уповноваженого органу управління чи покупця.

У рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2000 № 14-рп/2000 "У справі за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні №163 "Черемшина" (м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації)") вказано, що способи приватизації визначаються шляхом прийняття цими органами рішень про затвердження конкретних переліків об'єктів приватизації. Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законами.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, Суд приходить до висновку, що Хмельницька обласна рада була наділена правом самостійно на власний розсуд обирати той чи інший спосіб приватизації спірного майна, зокрема, шляхом викупу.

Оскільки Хмельницька обласна рада відповідно до положень законодавства, як орган місцевого самоврядування, наділена правом щодо розпорядження майном, яке перебувало у комунальній власності спільних територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області, тому обласна рада мала право приймати рішення щодо приватизації майнового комплексу с. Клубівка, Ізяславський район, Хмельницької області, та визначати спосіб приватизації майна, яке перебувало у комунальній власності, зокрема, шляхом викупу.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених Законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загроза порушень інтересів держави.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження порушення прав та законних інтересів спільних територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області внаслідок прийняття Рішення Хмельницької обласної ради (шосте скликання) №21-13/2012 від 26.09.2012 року. Більше того, у зв'язку з продажем спірного майна до державного бюджету України на розрахунковий рахунок казначейства Відповідачем -2 були перераховані грошові кошти у розмірі 143 788 грн. 20 коп.

Крім того, 25.10.2012 року між Хмельницькою обласною радою (Замовник) та Хмельницькою обласною товарною біржею (Виконавець) укладено Договір про виконання делегованих повноважень з приватизації об'єктів, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області №147, за умовами якого на виконання рішення сесії Хмельницької обласної ради від 26.09.2012 р. №21-13/2012 Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов'язок надавати послуги по виконанню делегованих повноважень з приватизації об'єктів (майна), що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області, а саме: майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо", а саме: комплекс будівель - 514,0 кв.м, вбиральня - 9,0 кв.м, під'їзні шляхи - 12000,00 кв.м, розташований за адресою: вул. Вокзальна, 3, с. Клубівка, Ізяславський район, Хмельницька область, визначеним Програмою шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом чи шляхом викупу на умовах, передбачених чинним законодавством України, цим договором та Програмою.

Судом встановлено, що спірне майно - комплекс будівель і споруд (адміністративний будинок площею 179,1 кв.м, підвал площею 55,8 кв.м, ваги 66,7 кв.м, гараж 212,4 кв.м, вбиральня 9 кв.м, загорожа 955,5 кв.м, ворота з хвірткою 14,5 кв.м) Клембівського паливного складу, який знаходиться за адресою: вул. Залізнична, 3, с.Клубівка, Ізяславський район, Хмельницька область, неодноразово виставлялось для реалізації, а саме: біржею були подані оголошення в газету "Всім" №4 (315) від 23.01.2012 р. (продаж на аукціоні з правом викупу), №50 (339) від 12.12.2012 р. (аукціон), №24 (365) від 12.06.2013 р. (викуп), №28 (369) від 10.07.2013 р. (викуп).

Крім того, як вбачається з довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа - Холдінг - Груп» від 30.06.2016 року реклама Хмельницької обласної товарної біржі дійсно була надрукована в газеті «Всім» №50 (339) від 12.12.2012 р.

Судом не приймаються до уваги доводи прокуратури щодо призначення продажу комплексу будівель і споруд Клембівського паливного складу, який знаходиться за адресою: вул. Залізнична, 3, с.Клубівка, Ізяславський район, Хмельницька область на 10.12.2013 року відповідно до оголошення у газеті «Всім» №50 (339) від 12.12.2012 р., проте здійснення продажу спірного майна 12.07.2013 року з огляду на наступне.

Як вбачається з оголошення в газеті "Всім" №50 (339) від 12.12.2012 р., кінцевий термін прийняття заяв від юридичних та фізичних осіб та сплати грошових внесків - 04.01.2013 року включно, аукціон відбудеться 10.12.2013 року о 10.00 годині. Протоколом №1 від 14.01.2013 року Хмельницької обласної товарної біржі встановлено, що аукціон, який був призначений на 10.12.2013 р. по продажу об'єкта не відбувся у зв'язку з відсутністю покупців.

У зв'язку з тим, що аукціони з реалізації майнового комплексу Клембіського паливного складу КП "Облпаливо" не відбувались, Рішенням Хмельницької обласної ради №31-16/2013 від 19.06.2013 року внесено зміни до рішення обласної ради №22-4/2011 від 18.05.2011 року "Про програму приватизації об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки", викладено додатки 2 і 3 вказаного рішення у новій редакції згідно з додатками 1 і 2 до цього рішення. Пунктом 3 додатку №2 до рішення Хмельницької обласної ради №31-16/2013 від 19.06.2013 року визначено, що до переліку об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають викупу, включено, зокрема, майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо", в тому числі комплекс будівель - 514,0 кв.м, вбиральня - 9,0 кв.м, під'їзні шляхи - 12000,00 кв.м. за адресою: Ізяславський район, с. Клубівка, вул. Вокзальна, 3.

Враховуючи відсутність покупців комплексу будівель і споруд Клембівського паливного складу, який знаходиться за адресою: вул. Залізнична, 3, с.Клубівка, Ізяславський район, Хмельницька область на 10.12.2013 року, у газеті «Всім» Хмельницькою обласною товарною біржею було розміщено оголошення №28 (369) від 10.07.2013 року про проведення аукціону з продажу спірного майна 25.07.2013 року.

На рекламу Хмельницької обласної товарної біржі подану в газету "Всім" від 10.07.2013 року (викуп) виявило бажання купити даний об'єкт підприємство ТОВ "Городище-Агро", як орендар майна, розташованого за адресою Хмельницька область, Ізяславський район, с. Клубівка, вул. Залізнична, 3.

Як вбачається з інформації Хмельницької обласної товарної біржі №26-2015 від 09.09.2015 року 24.01.2013 року для участі в аукціоні Товариство з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" було перераховано гарантійний внесок в сумі 151200 грн. 00 коп., а 22.07.2013 року останнім було перераховано кошти в сумі 145 526 грн. 00 коп. за придбане майно цілісного майнового комплексу, а також біржовий збір та експертну оцінку, в свою чергу біржа перерахувала кошти за мінусом винагороди біржи в сумі 143 788 грн. 20 коп. до державного бюджету України на розрахунковий рахунок казначейства, що підтверджується платіжним дорученням №104 від 23.07.2013 року на суму 143 788 грн. 20 коп.

Судом встановлено, що 01.08.2013 року між Спільними територіальними громадами сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради (в господарському віданні Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо"), від імені якого діє Хмельницька обласна товарна біржа (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю цілісний майновий комплекс паливного складу загальною площею 523,0 кв.м, основною площею 61,6 кв.м, що розташований за адресою: вул. Залізнична, 3, с. Клубівка, Ізяславський район, Хмельницька область, та під'їзні майданчики та площадки - 12000,00 кв.м, а покупець зобов'язується прийняти вказане майно та сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в договорі. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В., зареєстрований в реєстрі за №959.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору купівлі - продажу від 01.08.2013 року Хмельницька обласна рада передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" в свою чергу прийняло нежитлові будівлі та споруди, що підтверджується Актом прийому - передачі від 01.08.2013 року.

Суд звертає увагу, що продаж спірного майна відбувся 01.08.2013 року на підставі Договору купівлі - продажу від 01.08.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В., зареєстрований в реєстрі за №959, а не 12.07.2013 року, як помилково вважає прокурор.

За таких обставин, Хмельницька обласна рада правомірно, в межах наданих їй чинним законодавство України повноважень, прийняла рішення №21-13/2012 від 26.09.2012 року про внесення змін до рішення обласної ради №22-4/2011 від 18.05.2011 року "Про програму приватизації об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки", а тому Суд приходить до висновку, що при здійсненні приватизації спірного майна був дотриманий порядок приватизації, визначений чинним законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним п.3 додатку № 2 до рішення Хмельницької обласної ради №21-13/2012 від 26.09.2012, яким включено майновий комплекс Клембівського паливного складу КП "Облпаливо" (комплекс будівель - 514,0 кв.м, вбиральня - 9,0 кв.м, під'їздні шляхи-12000 кв.м), що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, с.Клубівка, вул. Залізнична, 3, до переліку об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають викупу у зв'язку з відсутністю порушень встановленого порядку приватизації майна.

Крім того, прокурором заявлені позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі - продажу комплексу нежитлових будівель та споруд шляхом викупу №2 від 17.09.2013 року, укладеного між Хмельницькою обласною товарною біржею та ТОВ "Городище-Агро", проте у прохальній частині позову прокуратурою Хмельницької області невірно зазначена дата договору купівлі - продажу комплексу нежитлових будівель та споруд шляхом викупу №2, укладеного між Хмельницькою обласною товарною біржею та ТОВ "Городище-Агро", оскільки вірною є дата 12.07.2013 року, а не 17.09.2013 року.

Що стосується заявлених позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі - продажу комплексу нежитлових будівель та споруд шляхом викупу №2 від 12.07.2013 року, укладеного між Хмельницькою обласною товарною біржею та ТОВ "Городище-Агро"; визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу паливного складу загальною площею 523,0 кв.м, основною площею 61,6 кв.м, що розташований за адресою: с. Клубівка, вул. Залізнична,3, Ізяславського району, Хмельницької області, та під'їздні майданчики та площадки площею 1200 кв.м, укладеного 01.08.2013 року між спільними територіальними громадами сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради (в господарському віданні Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо") від імені якої діє Хмельницька обласна товарна біржа та ТОВ "Городище-Агро", посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В., зареєстрований в реєстрі за №959, Суд зазначає.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписівст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття «заінтересована особа». Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків.

Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі - продажу, у визначені строки.

Відповідно до ч. 6 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі - продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

Інших підстав для визнання договорів купівлі - продажу об'єкта приватизації, ніж визначені наведеними статтями приватизаційне законодавство не містить.

Судом встановлено, що при здійсненні приватизації комплексу будівель і споруд Клембівського паливного складу, який знаходиться за адресою: вул. Залізнична, 3, с.Клубівка, Ізяславський район, Хмельницька область, не було порушено встановленого порядку приватизації майна, оскільки Хмельницька обласна рада правомірно, в межах наданих їй чинним законодавство України повноважень, прийняла рішення №21-13/2012 від 26.09.2012 року про внесення змін до рішення обласної ради №22-4/2011 від 18.05.2011 року "Про програму приватизації об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки». Крім того, прокуратурою не надано суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, а Судом не встановлені такі докази, на підтвердження порушення прав та законних інтересів покупців при здійсненні приватизації спірного майна з урахуванням того, що єдиним, хто виявив бажання купити даний об'єкт було підприємство ТОВ "Городище-Агро", як орендар майна, розташованого за адресою Хмельницька область, Ізяславський район, с. Клубівка, вул. Залізнична, 3.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97-ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписану від імені України 9 листопада 1995 року, Перший протокол, протоколи № 4 і № 7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року, та протоколи № 2 і № 11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

У постанові Верховного Суду України від 14.03.2007 у справі № 21-8во07 "Про аспекти розгляду справ про приватизацію майна" визначено, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов і порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі, порушуючи право власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця.

Проте, Суд звертає увагу, що матеріали справи не місять жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності винної, протиправної поведінки самого покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Городище - Агро».

Крім того, виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 "Стретч проти Сполученого Королівства" майном, у значенні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Даним рішенням суду з прав людини встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Суд зазначає, що при укладенні договору купівлі-продажу майна від 01.08.2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Городище - Агро» було орендарем комплексу будівель і споруд (адміністративний будинок площею 179,1 кв.м, підвал площею 55,8 кв.м, ваги 66,7 кв.м, гараж 212,4 кв.м, вбиральня 9 кв.м, загорожа 955,5 кв.м, ворота з хвірткою 14,5 кв.м) Клембівського паливного складу, який знаходиться за адресою: вул. Вокзальна, 3, с.Клубівка, Ізяславський район, Хмельницька область на підставі Договору оренди нежитлового приміщення (нерухомого майна) №174 від 01.07.2011 року. Крім того, укладаючи договори купівлі-продажу спірного майна та перераховуючи власні грошові кошти за нього, що підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Городище - Агро» мало право очікувати на набуття права власності в значенні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України № 36/10 від 02.03.2011 року, № 910/13687/14 від 08.09.2015 року.

Однак, здійснюючи приватизацію нежитлового приміщення Хмельницька обласна рада, яка діяла як орган публічної влади, мала виключні повноваження стосовно визначення умов приватизації спірного майна та укладення необхідних правочинів, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Городище - Агро» в свою чергу зобов'язалось дотримуватися встановлених обласною радою умов та порядку приватизації.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що прокуратурою не доведено суду належними засобами доказування, що оспорювані нею Договір купівлі - продажу комплексу нежитлових будівель та споруд шляхом викупу №2 від 12.07.2013 року, укладений між Хмельницькою обласною товарною біржею та Товариством з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро", та Договір купівлі-продажу від 01.08.2013 року, укладений між спільними територіальними громадами сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради (в господарському віданні Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо") від імені якої діє Хмельницька обласна товарна біржа та Товариством з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро", суперечать закону, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, або що особи, які вчинили ці правочини, не мали на це необхідного обсягу цивільної дієздатності, чи що волевиявлення учасників правочинів не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, або що правочин не було вчинено у формі, встановленій законом, чи що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, Позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсними Договору купівлі - продажу комплексу нежитлових будівель та споруд шляхом викупу №2 від 12.07.2013 року, укладеного між Хмельницькою обласною товарною біржею та Товариством з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро", та Договору купівлі-продажу від 01.08.2013 року, укладеного між спільними територіальними громадами сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради (в господарському віданні Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо") від імені якої діє Хмельницька обласна товарна біржа та Товариством з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро", також не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, позовні вимоги Першого заступника прокурора Хмельницької області до Хмельницької обласної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" та Хмельницької обласної товарної біржі за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідачів - Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально - побутовим підприємствам і установам «Облпаливо», про визнання недійсним п.3 додатку до рішення та визнання недійсними договорів задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки при зверненні до суду прокурор був звільнений від сплати судового збору, судовий збір не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позовних вимог Першого заступника прокурора Хмельницької області до Хмельницької обласної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" та Хмельницької обласної товарної біржі за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідачів - Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально - побутовим підприємствам і установам «Облпаливо», про визнання недійсним п.3 додатку до рішення та визнання недійсними договорів - відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 вересня 2016 року.

Суддя О.В. Чинчин