Рішення

від 09.06.2016 по справі 920/386/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.06.2016 Справа № 920/386/16 Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши матеріали справи № 920/386/16:

за позовом: Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Престиж-Центр ЛТДВ» , м. Київ,

про виселення з займаного приміщення,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 08.01-27/3 від 11.05.2016),

від відповідача: не з'явився,

Суть спору: позивач просить суд виселити Товариство з обмеженою відповідальністю В«Престиж-Центр ЛТДВ» з займаного нежитлового приміщення площею 23,45 кв.м. по вул. Троїцька, 20 у місті Суми, з поверненням приміщення Управлінню майна комунальної власності Сумської міської ради та стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

26.05.2016 представник позивача подав до суду заяву від 23.05.2016 № 12/16ДП, в якій просить суд замінити позивача у справі з Управління майна комунальної власності Сумської міської ради на його правонаступника - Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.06.2016 здійснено заміну позивача у справі з Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 33525906) на його правонаступника - Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, проте надіслав клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з перебуванням представника відповідача у щорічній основній відпустці.

Представник позивача заперечував проти заявленого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Тим більше розгляд справи двічі відкладався для надання можливості відповідачу обгрунтувати свою позицію.

Отже, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

04.11.2008 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна № УМКВ-0211, згідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Троїцька, 20, площею 23,45 кв.м., право на оренду яких відповідач набув на підставі наказів управління майна комунальної власності Сумської міської ради від 10.10.2008 № 188/01-09, від 26.12.2011 № 176/01-13, від 19.02.2013 № 09.01-09/48 та від 13.03.2014 № 23.01-10/46.

Факт передачі вищезазначеного нерухомого майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 04.11.2008 року.

Відповідно до матеріалів справи договір оренди нерухомого майна № УМКВ-0211 від 04.11.2008 неодноразово викладався в нових редакціях з продовженням терміну його дії. Згідно змін № 5 від 28.05.2015 до договору оренди нерухомого майна № УМКВ-0211 від 04.11.2008 року строк дії договору встановлювався на шість місяці з 17.03.2015 по 17.09.2015.

У відповідності до п. 10.7 договору № УМКВ-0211 (в редакції зміни № 4) договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Позивачем неодноразово на адресу відповідача надсилалися листи № 08.01-16/976 від 04.09.2015, № 08.01-18/3939 від 08.10.2015, № 08.01-18/4522 від 06.11.2015 про відсутність наміру продовження договірних відносин у зв'язку з прийняттям рішення про передачу даного приміщення в оренду за конкурсом.

Проте, листами від 14.09.2015 та 20.10.2015 відповідач заперечує проти припинення договірних відносин та відмовляється повертати приміщення.

Згідно з ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно п. 3.2 договору у разі припинення дії цього договору орендар зобов'язаний в триденний термін повернути орендодавцеві об'єкт оренди у стані, не гіршому, ніж він був одержаний, чи в інший термін, визначений за згодою сторін, оформленої у письмовій формі. Об'єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Зі змісту статей 759 , 763 і 764 Цивільного кодексу України , частини другої статті 291 Господарського кодексу України , частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Аналогічна правова позиція відображена у п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".

Судом встановлено та відповідачем не спростовано той факт, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами-повідомленнями про припинення договору оренди у встановлений законом місячний строк. Ці листи за своїм змістом є достатніми та належними доказами на підтвердження своєчасної відмови орендодавця від пролонгації договору оренди.

Відповідач в порушення норм чинного законодавства та умов договору оренди належним чином не виконав зобов'язання зі звільнення та повернення позивачу орендованого приміщення за актом приймання-передачі, продовжуючи користуватися об'єктом оренди після закінчення строку дії договору.

Відповідно до ст.ст. 2 , 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди, а договір оренди нерухомого майна № УМКВ - 0211 від 04.11.2008 припинив свою дію, то у відповідача відсутні підстави для подальшого перебування у займаному приміщені, яке має бути ним звільнене.

Отже, враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню

Враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1378 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю В«Престиж-Центр ЛТДВ» ( фактична адреса: 04111, М. Київ, вул. Борщагівська, 145 офіс 178, юридична адреса: 04111, м. Київ, вул. Щербакова, б. 49 кв. 34) з займаного нежитлового приміщення площею 23,45 кв.м. по вул. Троїцька, 20 у місті Суми, з поверненням приміщення Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009).

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю В«Престиж-Центр ЛТДВ» ( фактична адреса: 04111, М. Київ, вул. Борщагівська, 145 офіс 178, юридична адреса: 04111, м. Київ, вул. Щербакова, б. 49 кв. 34) на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009) 1378 грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.06.2016.

Суддя І.В. Зайцева