Рішення

від 10.05.2016 по справі 597/246/16-ц

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №597/246/16-ц

Провадження №2/597/147/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2016 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Дудяка С.В.

з участю секретаря Богдана В.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

В позовній заяві позивач просить поновити його на роботі на посаді головного спеціаліста відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти рослин Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області та стягнути з відповідача в його користь належну йому середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач разом із своїм представником змінили позовні вимоги, відмовившись від вимоги про поновлення позивача на роботі.

Разом з тим, конкретизували позовну вимогу в частині стягнення з відповідача в користь позивача середньої зарплати та просять стягнути 9278,77 грн. зарплати за вимушений прогул.

Також просять зобов'язати відповідача видати позивачу трудову книжку, у зв'язку з його звільненням із займаної посади.

Позивач та його представник в підтвердження своїх змінених позовних вимог покликаються на те, що згідно наказу №17-к "Про призначення ОСОБА_1" позивач був призначений на посаду головного спеціаліста відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти рослин за переведенням із Заліщицької районної державної насіннєвої інспекції. 10.07.2015 року позивач одержав повідомлення про його звільнення згідно ст.49-2 КЗпП України з 11.09.2015 року. Наказом від 10.09.2015 року №29 відповідачем було створено комісію з інвентаризації товаро-матеріальних цінностей, однак сам опис товаро-матеріальних цінностей було проведено 24.12.2015 року. В той же час позивачу стало відомо, що 23.12.2015 року відповідачем було видано довіреність на ознайомлення його з наказом про звільнення та видачу трудової книжки, однак без виплати розрахункових. Проте, як стверджує позивач та його представник, по даний час ні наказу про звільнення ні трудової книжки позивач не одержував. Посвідчення державного службовця в нього не вилучено, ним він володіє по даний час.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак надіслав заперечення проти позову в якому просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицією наступним: відповідно до вимог ст.49-2 ч.1 КЗпП України Державною інспекцією сільського господарства в Тернопільській області 10.09.2015 року позивача було попереджено про наступне вивільнення. 24.12.2015 року дійсно було проведено інвентаризаційний опис товаро-матеріальних цінностей, однак незважаючи, що його було проведено в день звільнення з займаної посади позивача, представник відповідача вважає, що це не являється порушенням його прав. В той же день - 24.12.2015 року представник відповідача намагався ознайомити позивача з наказом про його звільнення та вручити трудову книжку, однак останній відмовився, про що було складено відповідний акт. Після цього дані документи були направлені позивачу цінним листом з повідомленням, який згодом повернувся у зв'язку з його не отриманням позивачем. На думку представника відповідача, дані дії свідчать про максимальну старанність відповідача виконати свій обов'язок перед позивачем. Кошти, які підлягали виплаті позивачу при звільненні відповідач йому нарахував, згідно платіжної відомості №12 від 24.12.2015 року.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що змінені позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, виходячи із наступного:

згідно наказу Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області №17-к від 22.01.2013 року "Про призначення ОСОБА_1" позивача призначено на посаду головного спеціаліста відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти рослин Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області з 22.01.2013 року за переведенням з Заліщицької районної державної насіннєвої інспекції.

Наказом Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області №25 від 09.07.2015 року затверджено склад комісії та план заходів з ліквідації ДІСГ в Тернопільській області.

Згідно інформації про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці від 09.07.2015 року посаду, яку займав позивач заплановано вивільнити 11.09.2015 року.

Позивач попереджений 10.07.2015 року про майбутнє звільнення його із займаної посади по закінченню двох місяців з дня цього попередження у зв'язку з ліквідацією Державної інспекції сільського господарства України та Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області.

Відповідно до наказу Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області №87-К від 23.12.2015 року "Про звільнення ОСОБА_1" позивача звільнено із посади головного спеціаліста відділу контролю насінництва Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, у зв'язку з ліквідацією територіальних органів Державної інспекції сільського господарства.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (ст.40 ч.1 п.1 КЗпП України).

Крім цього, наказано виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку та грошову компенсацію за 13 днів невикористаної відпустки.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №447 від 30.06.2015 року "Про ліквідацію територіальних органів Державної інспекції сільського господарства" ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної інспекції сільського господарства за переліком згідно з додатком, в тому числі Державну інспекцію сільського господарства в Тернопільській області.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 24.12.2015 року ОСОБА_1 передано, а ОСОБА_3 прийнято товаро-матеріальні цінності, які були ОСОБА_1 ввірені.

Згідно двох актів від 24.12.2015 року №1 та №1а складених працівниками Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області позивач ОСОБА_1 24.12.2015 року о 15 год 55 хв. відмовився від ознайомлення з наказом про його звільнення, як і відмовився одержувати свою трудову книжку.

Дані акти, як вищевказано, складені працівниками Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, позивач наполягає на тому, що дані особи в силу їх перебування у трудових відносинах з відповідачем являються зацікавленими особами, тому акти №№1, 1а від 24.12.2015 року не є доказом його відмови від одержання трудової книжки та ознайомлення з наказом про звільнення.

Представник відповідача у заяві про застосування строків позовної давності адресованій суду покликається на те, що при відмові позивача також був присутній інспектор контрольно-ревізійного управління, однак не заявив про допит у судовому засіданні даної особи як свідка.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

У своєму запереченні на позовну заяву ОСОБА_1 та відповіді на запит адвоката ОСОБА_2 представник відповідача наголошує на тому, що витяг з наказу про звільнення позивача, трудова книжка та копії актів про його відмову в отриманні вищевказаних документів були надіслані поштовим відправленням на адресу ОСОБА_1, однак повернулись без вручення адресату, через його відмову в одержанні.

В той же час, представник відповідача не надає суду достатніх та переконливих доказів цього, що тягне за собою критичне ставлення до даних тверджень.

Позивач у свою чергу заявляє, що листа від відповідача з вказаними документами не отримував та від його отримання не відмовлявся.

Копії документів отримав лише після звернення до відповідача його адвоката. Всі його намагання зробити це раніше не увінчались успіхом.

Представник відповідача у запереченні на позов визнав, що трудова книжка позивача знаходиться у відповідача, заявивши, що поштове відправлення в якому знаходилась трудова книжка ОСОБА_1 повернулось відповідачу без вручення адресату.

Згідно ст.61 ч.1 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Представником відповідача належним чином не доведено суду, що відповідачем дотримані вимоги вищевказаної статті, крім персонального попередження позивача про наступне вивільнення.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Що стосується заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності по даній справі, суд вважає, що вона до задоволення не підлягає виходячи із положень ст.233 КЗпП України - працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

А, тому, суд вважає, що оскільки трудова книжка позивача знаходиться у відповідача, що визнано його представником, позовна вимога в частині видачі позивачу трудової книжки підлягає до задоволення.

Також суд вважає, що враховуючи, що днем звільнення позивача із займаної посади не можна вважати 24.12.2015 року, а слід вважати день ухвалення рішення по даній справі, до задоволення також підлягає позовна вимога про стягнення з відповідача в користь позивача належної йому середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, яка становить 9278,77 грн.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що даний змінений позов слід задоволити, стягнути з відповідача в користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 9278,77 грн. та зобов'язати відповідача видати позивачу трудову книжку, у зв'язку з його звільненням із займаної посади.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі між сторонами, суд враховує ст.88 ч.3 ЦПК України, згідно якої, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно ст.5 ч.1 п.1 ЗУ "Про судовий збір" позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільнені від сплати судового збору.

Тому, вважає, що з відповідача слід стягнути в дохід держави 551,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.40, 47, 49-2, 116, 233 КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України №447 від 30.06.2015 року "Про ліквідацію територіальних органів Державної інспекції сільського господарства", ст.5 ч.1 п.1 ЗУ "Про судовий збір", ст.ст.10, 11, 57, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Змінений позов задоволити.

Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, що знаходиться в м.Тернопіль по вул.Текстильна 6, код ЄДРПОУ 38027013 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 9278 (дев'ять тисяч двісті сімдесят вісім) гривень 77 копійок.

Зобов'язати Державну інспекцію сільського господарства в Тернопільській області видати ОСОБА_1 його трудову книжку, у зв'язку із звільненням із займаної посади.

Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, що знаходиться в м.Тернопіль по вул.Текстильна 6, код ЄДРПОУ 38027013 в дохід держави 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок судового збору.

На рішення може бути подано апеляцію, яка подається апеляційному суду Тернопільської області через Заліщицький районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення .

Суддя

С. В. Дудяк