Постанова

від 13.06.2016 по справі 815/2218/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2218/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Гур'євої К.І.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач: ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.03.2016р., -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 червня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.03.2016р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" за платежем: податок на додану вартість в частині донарахування податкового зобов'язання в розмірі 300000,00 грн. та застосованими штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 150 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт, висновки якого не відповідають діючому податковому законодавству України та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним. Так, позивач не згодний з висновками фіскального органу про порушення п. 192.1 ст. 192 ПК України та заниження податкових зобов'язань з ПДВ, донарахуванням податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 300000,00 грн. і застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 150 000,00 грн., оскільки після погодження між позивачем та контрагентом ПП «Корпоративні зернові системи» акту взаємозаліку зустрічних вимог, саме у відповідності з п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України було здійснено відповідне коригування податкових зобов'язань з ПДВ. Висновок перевіряючих про неоднорідність зустрічних вимог та відсутність підстав для коригування податкових зобов'язань з ПДВ є хибним та не ґрунтується на дійсних обставинах.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 104-106), зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області згідно пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, наказу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № 14 від 05.01.2016р. «Про проведення документальної виїзної планової перевірки ТОВ «НВПІІ "Об`єднані зернові технології, код ЄДРПОУ 37679522», наказу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № 136 від 02.02.2016р. «Про внесення змін до наказу від 05.01.2016 № 14», на підставі направлень №№ 213/22-09, 214/22-09, 215/22-09, 216/22-09, 217/22-09, 220/22-09, 219/22-09, 218/22-09 від 22.01.2016р., проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р.

За наслідками перевірки складено акт № 26/15-32-22-09/37679522 від 19.02.2016р. «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «НВПІІ "Об`єднані зернові технології», код за ЄДРПОУ 37679522, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014» (а.с. 10-45), відповідно до висновків якого, серед іншого, встановлено порушення:

п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, вимог ст.601 ЦК України №435-ІV від 16.01.2003р., Наказу Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в редакції Наказу Міністерства фінансів України №1342 від 17.12.2012р., Наказу Міністерства фінансів України №966 від 23.09.2014р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 302983 грн., в т.ч. у липні 2013 року на 125383 грн., листопаді 2013 року на 177100 грн., грудні 2014 року на 500 грн.

25.02.2016р. позивачем надано до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області заперечення до акту перевірки № 26/15-32-22-09/37679522 від 19.02.2016р. (а.с. 64-67).

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000182209 від 03.03.2016р., яким товариству з обмеженою відповідальністю «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 302983 грн. та 151492 грн. за штрафними санкціями (а.с. 9).

Позивач, не погоджуючись з висновками фіскального органу щодо порушення п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, донарахуванням податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 300000,00 грн. та застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 150000,00 грн. по взаємовідносинах з ПП «Корпоративні зернові системи», звернувся з позовом до суду, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення в частині.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 77.1, п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що копію наказу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № 136 від 02.02.2016р. «Про внесення змін до наказу від 05.01.2016 № 14» вручено 08.02.2016р. головному бухгалтеру товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології".

За приписами ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1,54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Згідно пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Форма та порядок заповнення податкової накладної передбачені ст. 201 ПК України, відповідно до п. 201.1 якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.

Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Згідно акту перевірки № 26/15-32-22-09/37679522 від 19.02.2016р. перевіркою відображених у рядку 8 Декларацій "Коригування податкових зобов'язань", у т.ч. рядку 8.1 Декларації "Коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов'язань", показників за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року у загальній сумі 188246 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій та відображенні в обліку операцій з повернення коштів покупцям, коригування ціни відвантаженого товару, зміна дати виписки податкової накладної.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року в сумі 188246 грн. встановлено заниження задекларованих TOB "НВПІІ "Об'єднані зернові технології" показників у рядку 8 Декларацій "Коригування податкових зобов'язань", у т.ч. рядку 8.1 Декларації "Коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов'язань" всього в сумі 300000 грн., а саме: на порушення п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України TOB НВПІІ "Об'єднані зернові технології" у періоді, який перевірявся, занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 300000 грн., в т.ч. по періодах: липень 2013 року - 300000 грн. (а.с. 25).

Як вбачається з акту перевірки № 26/15-32-22-09/37679522 від 19.02.2016р., відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем ст.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 300 000 грн. по взаємовідносинах з ПП «Корпоративні зернові системи». При цьому, зазначено, що зарахування зустрічних вимог сторонами відбулось неоднорідністю вимог, відтак, на думку відповідача, для коригування податкових зобов'язань ПДВ на 300 000 грн. у ТОВ «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" немає підстав (п.3.2.1 акту перевірки № 26/15-32-22-09/37679522 від 19.02.2016р.) (а.с. 24).

Відповідач вважає, що ТОВ «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" порушено ст. 601 ЦК України, відтак, внаслідок проведення заліку неоднорідних вимог, припинення зобов'язань сторін за договорами № 9 від 28.09.2011р.та № МС-03/3180 від 20.09.2011р. на суму 1800000 грн. та проведення зарахування зустрічних вимог між сторонами не мають підстав і не можуть припинити зобов'язань, а саме: по взаємовідносинах з покупцем ПП «Корпоративні зернові системи» кредиторська заборгованість в сумі 1800000 грн. (по рахунку 361) та з постачальником (по рахунку 3771) дебіторська заборгованість в сумі 1800000 грн. (а.с. 26).

Судом встановлено, що 20.09.2011р. між ТОВ «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" (Постачальник) та ПП «Корпоративні зернові системи» (Покупець) укладено договір № МС-03/3180 поставки, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця у порядку та строки обумовлені даним договором сушарку модульну безперервної дії виробництва «Mathews Company 3180 BEM NG» (обладнання), а покупець зобов'язується сплатити та прийняти у постачальника обладнання на умовах та в порядку, визначених цим договором (а.с.70-73).

На виконання договору № МС-03/3180 від 20.09.2011р. позивачем надано засвідчені копії податкових накладних: № 3 від 28.09.2011р., № 4 від 29.09.2011р. (а.с. 74-75).

Як вбачається з акту перевірки № 26/15-32-22-09/37679522 від 19.02.2016р., за даними бухгалтерського обліку TOB "НВПІІ "Об'єднані зернові технології"' по рахунку 361 «Розрахунки з покупцями» станом на 01.01.2013 р. по взаємовідносинам з покупцем ПП «Корпоративні зернові системи» (код 33477486) відображено кредиторську заборгованість в сумі 1800000 грн.

Згідно умов договору № МС-03/3180 від 20.09.2011р. ПП «Корпоративні зернові системи» перераховано 1 800 000,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології". Протягом строку, передбаченого договором, ПП «Корпоративні зернові системи» зобов'язання щодо поставки товару не виконано.

Таким чином, TOB "НВПІІ "Об'єднані зернові технології" не було здійснено поставку товару по договору поставки №МС-03/3180 від 20.09.2011р., тому станом на 01.01.2013р. по взаємовідносинах з покупцем ПП «Корпоративні зернові системи» (код 33477486) відображено кредиторську заборгованість в сумі 1800000 грн. (по рахунку 361).

В матеріалах справи наявна претензія ПП «Корпоративні зернові системи» від 03.06.2013р. (вих. № 125), якою повідомлено ТОВ «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" про порушення останнім умов договору поставки та зазначено про відмову ПП «Корпоративні зернові системи» отримувати вказаний у договорі товар, а також про необхідність повернути сплачені ПП «Корпоративні зернові системи» грошові кошти у розмірі 1 800 000,00 грн. (а.с. 79).

28.09.2011р. між ТОВ «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" (Позикодавець) та ПП «Корпоративні зернові системи» (Позичальник) укладено договір № 9 безпроцентної позики, яка підлягає поверненню, відповідно до п.1 якого за цим договором позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти в розмірі, що обумовлені цим договором, а позичальник зобов'язується повернути таку саму суму грошових коштів в порядку та на умовах, визначених договором. Згідно п. 2.1 договору сума позики складає 1 800 000,00 грн. без ПДВ (а.с. 68-69).

31.07.2013 р. ТОВ «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" та ПП «Корпоративні зернові системи» складено акт взаємозаліку, згідно якого сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорічних вимог на загальну суму 1 800 000,00 (один мільйон вісімсот тисяч) гривень. Як вказано в акті, останній підтверджує, що зазначені суми взаємної заборгованості вважаються погашеними і є підставою для проведення відповідних бухгалтерських проводок (а.с. 82).

На підтвердження здійснення оплати згідно договору № 9 від 28.09.2011р. позивачем надано засвідчену копію виписки/особового рахунку № 26005149800684 (філія ПАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» м. Одеса) від 29.09.2011р. (а.с. 77-78).

Приписами п.192.1 ст. 192 ПК України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Згідно п.192.1.1 цієї норми, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За приписами ч.3 вказаної статті позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди щодо зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями згідно вказаних договорів. Після погодження сторонами акту взаємозаліку зустрічних вимог відповідно до вимог п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) позивачем здійснено відповідне коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість (а.с. 80-81).

Отже, позивач обґрунтовано скористався правом наданим йому вимогами ЦК України щодо припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних вимог і провів розрахунки відповідно до ст. 601 ЦК України.

Камеральна перевірка податковим органом за наслідками подання уточнюючого розрахунку коригування сум з ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість у липні 2013 року не проводилась. Протилежного не доводилось відповідачем та не підтверджувалось належними та допустимими доказами.

Водночас, у грудні 2013 року ДПІ у Малиновському районі м.Одеси проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВПІІ «Об'єднані зернові технології» (код ЄДРПОУ 37679522) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2013 року.

За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси складено довідку № 72/22-214/37679522/129 від 18.12.2013р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВПІІ «Об'єднані зернові технології» (код ЄДРПОУ 37679522) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2013 року», в якій серед іншого зазначено, що аналізом результатів опрацювання податкових декларацій за звітні (податкові) періоди, починаючи з періоду за наслідками якого виникло від'ємне значення до періоду, в якому заявлено бюджетне відшкодування ПДВ включно (тобто період липень-вересень 2013р.) та перевіркою правомірності визначення податкових зобовязань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у декларації за вересень 2013 року (з додатками) порушень не встановлено. Уточнюючий розрахунок позивачем подано у липні 2013 року, тобто у період, який було охоплено вказаною перевіркою.

Згідно висновку п.4 довідки № 72/22-214/37679522/129 від 18.12.2013р., складеної ДПІ у Малиновському районі м.Одеси, перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ «НВПІІ «Об'єднані зернові технології» у декларації (з урахуванням уточнюючого розрахунку) за вересень 2013 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 209 125 гривень.

Крім того, слід виходити з того, що залік зустрічних однорідних вимог тягне за собою такі ж юридичні наслідки, як при зустрічній оплаті грошовими коштами. В даному випадку, наявні договір поворотної фінансової допомоги та договір поставки, за якими наявні зустрічні вимоги, тобто факт оплати за кожним з договорів надасть право включити сторонам вказаних договорів суми ПДВ до податкової звітності. Грошова оплата за даними договорами (зустрічна) включає також оплату й сум ПДВ, тобто суми ПДВ, сплачені за договорами, є такими, що фактично сплачені отримувачем у зв'язку з придбанням товарів/послуг.

Отже, відповідачем не доведено відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України ані обставин, на яких ґрунтуються заперечення проти позову, ані правомірності та обґрунтованості податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.03.2016р.

З огляду на зазначене суд вважає, що податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № НОМЕР_1 від 03.03.2016р. є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність присудити позивачу сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.03.2016р., - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № НОМЕР_1 від 03.03.2016р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" за основним платежем - податок на додану вартість в частині донарахування податкового зобов'язання у розмірі 300000,00 грн. (триста тисяч гривень 00 коп.) та застосованими штрафними санкціями в розмірі 150000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч 00 коп.)

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" (65005, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 84, офіс.301, ЄДРПОУ 37679522) судовий збір у розмірі 6750 грн. (шість тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.06.2016р.

Суддя Самойлюк Г.П.

.