ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
31 травня 2017 року К/800/8536/17
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДФС)
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2016
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016
у справі № 815/2218/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об'єднані зернові технології"
до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
ДФС 17.03.2017 (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 у справі № 815/2218/16.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21.03.2017 касаційну скаргу ДФС залишив без руху як таку, що подана без дотримання вимог ч. 2 ст. 212 та ч. 4 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а клопотання про поновлення строку є необгрунтованим; копія довіреності на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, оформлена без дотримання нормативно встановлених вимог. Цією ж ухвалою було зазначено, зокрема, що, звертаючись 17.03.2017 до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою та заявляючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області посилається на те, що первісно подана до Вищого адміністративного суду України касаційна скарга була повернута ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.01.2017 № К/800/34053/16 на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 цього Кодексу через невиконання вимог суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору (ухвала від 09.12.2016). При цьому відповідач зазначає, що відсутність коштів на сплату судового збору об'єктивно виключило можливість сплатити судовий збір під час подання первісної касаційної скарги, а право на наступне звернення із касаційною скаргою було використано лише після того, як на рахунки податкового органу надійшли кошти в достатній кількості для сплати судового збору. Разом з тим, відповідач не надає доказів на підтвердження відсутності фінансування витрат на сплату судового збору з Державного бюджету України (кошторис на 2017 рік; довідки територіального органу ДКС України щодо фактичного стану фінансування видатків на сплату судового збору; виписки з казначейського рахунку ДФС по коду економічної класифікації 2800 тощо ), що унеможливлює зробити висновок про наявність об'єктивних перешкод для звернення з касаційною скаргою повторно протягом двадцяти днів з моменту отримання ухвали Вищого адміністративного суду України про повернення первісно поданої касаційної скарги.
У межах встановленого строку, наданого для виправлення недоліків при поданні касаційної скарги, відповідач не надав копію довіреності на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, оформлену з дотриманням нормативно встановлених вимог, та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, обґрунтоване посиланням на неможливість сплати судового збору під час подання первісної касаційної скарги, надаючи докази на підтвердження цих доводів лише лист Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 28.02.2017 № 10-08/103-1050 про надання ДФС інформації щодо безпірного списання коштів у сумі 7827,23 грн протягом 5 робочих днів з дати отримання цього листа. Доказів на підтвердження відсутності фінансування витрат на сплату судового збору з Державного бюджету України не надає.
Оскільки доводи, викладені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, з урахуванням вищевикладених обставин не є належно обґрунтованими, а інші доводи щодо причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 відповідач не наводить, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДФС.
Згідно з п. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Процесуальна правоздатність особи визначається нормами процесуального права, які діють на дату існування певної події чи вчинення дії, з якими пов'язано виникнення процесуального права чи обов'язку.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Керуючись частинами 4, 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 у справі № 815/2218/16.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.І. Бившева
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2017 |
Оприлюднено | 12.06.2017 |
Номер документу | 67035311 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бившева Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні