Рішення

від 06.06.2016 по справі 922/1673/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р.Справа № 922/1673/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Терновій М.П.

розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "Український ОСОБА_2" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" ОСОБА_3, м. Донецьк до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сосонівка-Арго", с. Сосонівка 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Реал-Ком", м. Харків простягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 (дов. № 163 від 01.04.2016 року);

від відповідача: не з'явився;

3-тя особа: не з'явилась.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 акціонерного товариства "Український ОСОБА_2" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" ОСОБА_3 (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сосонівка-Агро" (відповідач) про стягнення як з солідарного боржника, заборгованості про надання кредиту овердрафт № 9-14-Хрк від 6.02.2014 року у розмірі 5 525 035, 64 грн., з яких: 5 083 790, 00 грн. - сума простроченої заборгованості по кредиту; 441 245, 64 грн. - сума простроченої заборгованості за відсотками.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.02.2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства "Український ОСОБА_2" задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 26.05.2015 року у справі №922/1673/15 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 року виправлено описку у абзацах 5,6 резолютивної частини постанови Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року у справі №922/1673/15, зазначено замість: код ЄДРПОУ 19388768, код ЄДРПОУ - 35777064 та слідуючі банківські реквізити Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сосонівка - Агро": ІПН 357770620200, р/р 26008032191001 в ПАТ В«Укрбізнесбанк», МФО 334969.

Постановою Вищого господарського суду України від 9.03.2016 року касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сосонівка-агро" задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року та рішення господарського суду Харківської області від 26.05.2015 року у справі № 922/1673/15 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Повертаючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що при новому розгляді справи суду необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону, саме необхідно з'ясувати чи направлялось відповідачу відповідне повідомлення про оплату заборгованості, що є суттєвим для вирішення питання щодо настання строку оплати заборгованості поручителем та встановити чи дотримався позивач умов визначених у пункті 2.1 укладеного сторонами договору поруки, та визначити момент, з якого права або охоронювані законом інтереси позивача є порушеними відповідачем.

Після повернення матеріалів справи № 922/1673/15 до суду першої інстанції, 21.03.2016 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Ємельяновій О.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.03.2016 року призначено справу № 922/1673/15 до розгляду у судовому засіданні на 12.04.2016 року.

У межах строків визначених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався. У судовому засіданні 25.04.2016 року оголошено перерву до 26.04.2016 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2016 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів по7.06.2016 року у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи на 06.06.2016 року.

6.06.2016 року позивач через канцелярію суду надав клопотання вх. № 18703 про долучення документів до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні 6.06.2016 року представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у понвому обсязі із підстав викладених у позовній заяві та наданих до суду додаткових документів.

Представник відповідача у призначене судове засідання 6.06.2016 року не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду, яке долучено до матеріалів справи.

Представник 3-ї особи у призначене судове засідання 6.06.2016 року не з'явився.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 23.03.2016 року; 12.04.2016 року; 26.04.2016 року та 23.05.2016 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи викладене, а також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частиною 3 статті 129 Конституції України, статті 4-3 та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, за висновками суду, в матеріалах господарської справи № 922/1673/15 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 6.06.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

06.02.2014 року між ОСОБА_1 акціонерним товариством "Український бізнес банк" (далі-позивач, банк) та Приватним підприємством "Реал-Ком" (далі-позичальник) було укладено договір про надання кредиту овердрафту №9/14-Хрк (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк здійснює платежі позичальника на суму, що перевищує залишок грошових коштів на поточному рахунку №26004032342401 в публічному акціонерного товариству "Укрбізнесбанк", в межах встановленого ліміту кредитування за кредитним овердрафтом за наявності вільних грошових коштів і періодом повного погашення заборгованості за основним боргом з утворенням кредитового сальдо на кінець банківського дня кожні 60 календарних днів (т.1, а.с. 9-13).

Сума ліміту кредитування встановлюється сторонами у розмірі 5 100 000,00 грн. Сума процентів за користування кредитом "овердрафт" складає 19,5 % річних відповідно до пункту 3.1 договору.

Відповідно до пункту 3.3. кредитного договору, позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит "овердрафт" не пізніше 05.08.2014 року.

У разі невиконання зобов'язань, визначених пунктом 3.3 (а саме - в разі неповернення отриманих кредитних коштів, несплати усіх процентів за фактичний строк користування кредитом "овердрафт") цього договору, позичальник сплачує проценти у розмірі 39% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

Пунктом 4.3. кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового розірвання кредитного договору та/або дострокового погашення суми кредиту, процентів, комісій, неустойки та збитків.

06.02.2014 року з метою забезпечення своєчасного та повного виконання за кредитним договором, між ОСОБА_1 акціонерним товариством "Український бізнес банк" (далі - позивач, банк) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Сосонівка-Агро" (далі-відповідач, поручитель) було укладено договір поруки №9-14-ХРК/ПОР 3 (т. 1, а.с. 23).

Договір набуває чинності та діє з моменту його підписання до закінчення трьох років з дня настання боржником боргових зобов'язань перед банком (пункт 3.1. договору).

Відповідно до пункту 1.1. договору поруки, сторони погодили, що поручитель зобов'язався солідарно нести відповідальність перед банком за виконання зобов'язань за договором про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014 року, укладеного між банком та Приватним підприємством "РЕАЛ-КОМ" на суму 5 100 000,00 грн. зі сплатою 19,5% річних, із встановленим строком погашення до 05.08.2014 року.

Згідно пункту 4.1. договору поруки, сторони визначили, що у разі невиконання або неналежного виконання Приватним підприємством "РЕАЛ-КОМ" зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

Зміни і доповнення умов цього договору можливі тільки по взаємному волевиявленню сторін та оформлюються додатковою угодою у письмовій формі (пункт 4.2. договору).

07.05.2014 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014 року, в якій були внесені зміни до пунктів 1.1, 3.1, 3.5, 3.16, 3.21, 3.22, 8.3 договору (т. 1, а.с. 15).

Даною додатковою угодою було змінено період повного погашення заборгованості за основним боргом з утворенням кредитного сальдо на кінець банківського дня з 06.02.2014 року по 06.05.2014 року - кожні 60 календарних днів, та з 07.05.2014 року - кожні 0 календарних днів. Також, було змінено сплату відсоткової ставки річних на 23% та за невиконання умов та зобов'язань за договором, було змінено сплату відсотків у розмірі 46% річних.

07.05.2014 року між банком та поручителем було укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №9-14-ХРК/ПОР 3 від 06.02.2014 р., у якій були внесені зміни до пункту 1.1. договору поруки, а саме було змінено сплату відсоткової ставки річних на 23,0%. Також було доповнено договір поруки пунктом 2.6. Відповідно до якого поручитель ознайомлений зі змістом додаткової угоди від 07.05.2014 року до договору про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014 року та всі умови додаткової угоди №1 йому відомі, зрозумілі та узгоджені (т. 1, а.с. 24).

24.10.2014 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду №2 до договору про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014 року, в якій були внесені зміни до пункту 3.5. договору, у якому зазначалось, що за невиконання умов та зобов'язань за договором, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 46% річних та, починаючи з 06.08.2014 року, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 24% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення (т. 1, а.с. 17).

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та належним чином, проте позичальником зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконані, у зв'язку із чим за позичальником перед банком утворилась заборгованість, яка станом на 13.03.2015 року складає суму у розмірі 5 525 035,64 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 5 083 790,00 грн. та прострочена заборгованість за відсотками - 441 245,64 грн.

Пунктом 4.3. кредитного договору передбачено право банку вимагати від позичальника дострокового розірвання договору та/або дострокового погашення суми кредиту, процентів, комісій, неустойки та збитків у разі непогашення позичальником процентів та/або щомісячного внеску за кредитом згідно з графіком впродовж двох місяців. Про намір дострокового розірвати кредитний договір та/або вимогу достроково погасити суму кредиту, процентів, комісії, неустойок та збитків банк письмово повідомляє позичальника.

Відповідно до частин 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вимога кредитора до поручителя полягає в реальному виконанні зобов'язання за боржника, оскільки така вимога може бути заявлена лише в разі невиконання боржником своїх зобов'язань та настання строку виконання основного зобов'язання.

Також позивач має право звернутися із позовом як до боржника так і до поручителя.

Відповідно до правової позиції ВСУ, викладеної у Постановах від 17.09.2014 року у справі №6-170цс13 та справі №6-53цс14 від 17.09.2014 року, згідно з якою словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців підряд від дня настання строку виконання основного зобов'язання слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної заяви, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Тобто, в розумінні чинного законодавства звернення кредитора із відповідним позовом до поручителя слід вважати пред'явленням письмової вимоги до нього.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову (пункт 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин").

Таким чином, звернення позивача 20.03.2015 року (т. 1, а.с. 41) із позовом до господарського суду про стягнення із поручителя (боржника) заборгованості за надання кредиту овердрафту № 9-14-Хрк від 06.02.2014 року у розмірі 5 525 035, 64 грн. Та 13.03.2015 року звернення із позовом до Дзержинського районного суду м. Харків про солідарне стягнення з ОСОБА_5 та приватного підприємства В«РЕАЛ-КОМВ» заборгованості за кредитним договором № 9-14-Хрк від 06.02.2014 року у сумі 5 525 035,64 грн., про що свідчить копія позовної заяви вих. № 18.015/1786 від 13.03.2015 року та рекомендоване повідомлення про врученння поштового відправлення (із відтиском поштового штемпеля від 23.03.2015 року) та ухвала суду у справі 638/4006/15-ц є пред'явленням вимоги до поручителя та боржника як звернення із вимогою у відповідності до статті 554 Цивільного кодексу України та пункту 4.3. кредитного договору та 2.1. договору поруки.

У зв'язку із чим судом встановлено, що позивач реалізував своє право на звернення із позовом до суду про виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №9-14-Хрк від 06.02.2014 року та договором поруки № 9-14-ХРК/ПОР 3 від 6.02.2014 року, і з моменту пред'явлення даної вимоги до поручителя (20.03.2015 року, т. 1, а.с. 41)), останній стає солідарним боржником щодо зобов'язань за кредитним договором № 9-14-Хрк від 6.02.2014 року.

Відповідач доказів сплати боргу за кредитним договором у розмірі 5 525 035, 64 грн. суду не надав, проти позовних вимог заперечував у повному обсязі посилаючись на те що заборгованість є погашеною, оскільки відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 29.10.2015 року у справі № 922/4001/15 було ліквідовано приватне підприємство «Реал-ком», а вимоги не задоволені за недостатністю майна банкрута, визнано погашеними.

А також на думку відповідача для визнання боржником, таким, що прострочив, необхідною умовою є надсилання кредитором вимоги. Невиконання боржником зобов'язання після спливу триденного строку встановленого пункті 2.1 договору поруки може свідчити про наявність між ними спору. Однак таких вимог матеріали справи не місять. На думку відповідача, якщо особа яка вважає, що її права порушені виконанням іншої особи своїх зобов'язань, не зверталася з відповідною до іншої сторони, то у цьому разі немає підстав стверджувати про існування спору між сторонами, тобто факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів.

У зв'язку із вищевикладеним та враховуючи те, що у правовідносинах між позивачем та відповідачем у справі № 922/1638/15 за договору поруки №9-14-ХРК/ПОРЗ від 06.02.2014 року на сьогоднішній день не має рішення суду про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №9-14-Хрк від 06.02.2014 року та у зв'язку із державною реєстрацією припинення Приватного підприємства В«Реал-КомВ» , у зв'язку із визнанням його банкрутом, зобов'язання за кредитним договором №9-14-Хрк від 06.02.2014 року є припиненими, що є підставою для припинення договору поруки №9-14- ХРК/ПОРЗ від 06.02.2014 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно пункту 2 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються:

розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

Ухвалою господарського суду Харківської області у справі № 922/4001/15 від 22.09.2015 року було затверджено наданий до суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу-приватне підприємство «Реал-Ком» та припинено провадження у справі. Визнано вимоги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на суму 9 73 465,56 грн.; ТОВ "Агротемп" у розмірі 22 726 640,30 грн.; ПАТ "Український бізнес банк" у розмірі 10 241 327,86 грн.; ТОВ "Профагро", код 34955297 у розмірі 2450133,58 грн. ТОВ "Агрофірма" Басово" у розмірі 1 034 712,00 грн.; ТОВ "Проперті менеджмент Україна" у розмірі 146 207,95 грн. - погашеними. (т. 2, а.с. 66-69).

На думку відповідача, дані обставини свідчать про погашення кредиторських вимог та припинення договору поруки.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає посилання відповідача необґрунтованими з огляду на наступне.

Ухвалою суду від 29.10.2015 року у справі № 922/4001/15 було затверджено ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс.

Ліквідовано юридичну особу - Приватне підприємство "Реал-Ком".

Як вбачається із матеріалів ухвали, визнано вимоги: ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на суму 9 73 465,56 грн.; ТОВ "Агротемп" у розмірі 22 726 640,30 грн.; ПАТ "Український бізнес банк" у розмірі 10 241 327,86 грн.; ТОВ "Профагро", код 34955297 у розмірі 2450133,58 грн. ТОВ "Агрофірма"Басово" у розмірі 1 034 712,00 грн.; ТОВ "Проперті менеджмент Україна" у розмірі 146 207,95 грн. - погашеними.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.10.2015 року було винесено ухвалу у справі № 922/4001/15 (залишеною в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 року) про погашення вимог позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Український бізнес банк" у розмірі 10 241 327,86 грн.

Статтею 609 Цивільно кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Положенням статті 559 Цивільного кодексу України стосовно припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов'язання яке виникло до ліквідації боржника не може застосовуватися до правовідносин, у яких обов'язок поручителя щодо виконання зобов'язання яке винило до ліквідації боржника, а саме 20.03.2015 року (т. 1, а.с. 41) у справі № 922/1673/15 та винесення ухвали від 29.10.2015 року у справі № 922/4001/15., оскільки у відповідності до приписів статей 554 Цивільного кодексу України поручитель став солідарним боржником за даним зобов'язанням, та мав виконати свої зобов'язання щодо погашення боргу у розмірі 5 525 035, 64 грн. у відповідності до пункту 2.1. договору поруки в триденний термін з дня отримання вимоги від ОСОБА_1 акціонерного товариства "Український ОСОБА_2" (позовної заяви), що виконано не було.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 25.11.2015 року справі № 6-172цс15.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (стаття 4-3 Господарського процесуального кодексу України).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (статті 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, суд бере до уваги, що у пункті 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Відповідач у відповідності до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав до суду доказів погашення заборгованості у розмірі 5 525 035,64 грн.

Враховуючи вищевикладене та вказівки постанови Вищого господарського суду України від 09.03.2016 року у справі № 922/1673/15, які у відповідності до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства "Український ОСОБА_2" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сосонівка-Агро" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту овердрафту № 9-14-Хрк від 06.02.2014 року у розмірі 5 525 035, 64 грн. є обґрунтованими, такими що відповідають обставинам справи, та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати у даній справі, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 73080,00 грн., у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, та підлягають стягненню на користь державного бюджету України, оскільки відповідно до п.22 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" позивачем судовий збір не сплачувався (зазначений позов поданий від імені уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справі, пов'язаній із здійсненням тимчасової адміністрації), то він подається без сплати судового збору.).

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сосонівка-Агро" (63224, Харківська обл., Нововодолазький р-н., с. Сосонівка, вул. Миру, буд. 15, ЄДРПОУ 35777064) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Український ОСОБА_2" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" ОСОБА_3 (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 125; поштова адреса: 01054, м. Київ, вул. О. Гончара, 26, ЄДРПОУ 19388768) заборгованість за договором про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014року у розмірі 5 525 035,64 грн. (з яких: прострочена заборгованість по кредиту у розмірі - 5 083 790,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками у розмірі - 441 245,64 грн.).

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сосонівка-Агро" (63224, Харківська обл., Нововодолазький р-н., с. Сосонівка, вул. Миру, буд. 15, ЄДРПОУ 35777064) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у сумі 73 080,00 грн.

Накази видати після набранням рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_6