Постанова

від 07.06.2016 по справі 914/4272/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2016 р. Справа № 914/4272/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Оштук Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Київська РусьВ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2 за вих. №2575/16 від 28.04.2016 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/2284/16 від 12.05.2016 р.)

на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.04.2016 р.

у справі №914/4272/15 (суддя - Петрашко М.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Київська РусьВ» , м. Київ

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Аптека ЗІВ» , с. Сокільники, Пустомитівського району, Львівської області

про стягнення 2 334 191,47 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: ОСОБА_4 - представник згідно довіреності від 01.06.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.04.2016 р. у справі №914/4272/15 призначено судову економічну експертизу та поставлено наступне питання судовому експерту: Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача розмір заборгованості, за поставлений товар згідно умов договору купівлі-продажу №J/107-01-11 від 03.01.2011р.? Проведення економічної експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі №914/4272/15 зупинено.

Позивач - ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ» , не погодившись із винесеною ухвалою, подав апеляційну скаргу за вих. №2575/16 від 28.04.2016 р., в якій посилається на те, що остання прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України внаслідок недотримання місцевим господарським судом порядку призначення та проведення судової експертизи відповідно до приписів статті 41 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

Судом, на думку Скаржника, не обгрунтовано доцільність проведення експертизи, не визначено конкретних підстав для проведення такою, а також не з'ясовано які обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, потребують спеціальних знань. При цьому, ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ» зазначає, що зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи є не обов'язком суду, а правом, при реалізації якого, суду слід навести обгрунтовані мотиви вчинення такої процесуальної дії.

Дані обставини Скаржник вважає безумовною підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду.

Відповідач - ТОВ «Аптека ЗІ», - у відзиві на апеляційну скаргу за вих. №218 від 02.06.2016 р. доводи Апелянта заперечує, вважає, що місцевим господарським судом не було допущено порушення норм процесуального права, а отже, немає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції. Відповідно до цього, просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Київська РусьВ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2 за вих. №2575/16 від 28.04.2016 р. на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.04.2016 р. у справі №914/4272/15 (Том VII а.с. 13-14).

Ухвалою суду від 24.05.2016 р. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Київська РусьВ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2 за вих. №2575/16 від 28.04.2016 р. на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.04.2016 р. у справі №914/4272/15 та призначено до розгляду в судове засідання на 07.06.2016 р. в складі колегії: головуючого судді - Давид Л.Л., суддів - Галушко Н.А., Гриців В.М. (Том VII а.с. 15).

06.06.2016 р. в канцелярію суду від представника Позивача поступило клопотання за вих. №3123/16 від 02.06.2016 р. про проведення судового засідання без участі представника Апелянта (Том VII а.с. 35 -36).

У судове засідання 07.06.2016 р. з'явилась представник Відповідача - ОСОБА_4, яка заперечила доводи апеляційної скарги, з мотивів наведених у відзиві на неї. Позивач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши представника Відповідача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про невідповідність ухвали господарського суду Львівської області від 12.04.2016 р. нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Призначення і проведення судової експертизи врегульовано статтею 41 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 1 якої для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (пункт 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи зі змісту частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості за неналежне виконання ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Аптека 3ІВ» своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №J/107-01-11 від 03.01.2011р., за яким Відповідач (ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Аптека 3ІВ» ) зобов'язався приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов договору, при цьому Позивач стверджує, що відповідачем було отримано товар відповідно до видаткових накладних, однак Відповідач проти позову заперечує.

Натомість суд першої інстанції при винесенні ухвали від 12.04.2016 р. про призначення експертизи необгрунтував доцільності проведення такої експертизи.

Відповідно до пункту 9 Постанови пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012 р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертиз» про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК, зазначаються, зокрема:

- обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи;

- підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи;

- організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи;

- перелік питань, що потребують роз'яснення;

- мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи;

- об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження;

- обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК;

- сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи;

- про попередження судового експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

Формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням згаданих Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.

Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.

Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Разом з тим, суд першої інстанції обмежився тим, що сам факт призначення судової експертизи є достатньою підставою для зупинення провадження у справі.

В даному випадку зупиняючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд повинен був в обов'язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи та навести підстави і мотиви такого призначення.

Відповідно до цього, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду Львівської області від 12.04.2016 р. такою, яка прийнята з порушенням норм процесуального права, а від так така підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Київська РусьВ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2 за вих. №2575/16 від 28.04.2016 р. задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 12.04.2016 р. у справі №914/4272/15 скасувати.

3. В задоволенні клопотання ТОВ «Аптека ЗІ» від 23.02.2016 р. про призначення судово-бухгалтерської експертизи - відмовити.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

6. Матеріали справи №914/4272/15 повернути місцевому господарському суду.

Повний тест постанови складено 13.06.2016 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Судді Галушко Н.А.

ОСОБА_1