Постанова

від 16.06.2009 по справі 2/417-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 р. № 2/417-08

Вищий господарський су д України у складі колегії су ддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,

суддів Чернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

за участю представників :

позивача - не з'явився,

відповідачів - не з'явилися,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу

приватного підприємця ОСОБА_1.

на постанову Запорізького апеляційног о господарського суду від 25.12.20 08

у справі №2/417-08

за позовом приватного підприємця О СОБА_1.

до 1.Управління комунальної в ласності м.Херсона;

2.Херсонської міської ради

про стягнення 30123,85 грн. збитків т а 20000 грн. моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськог о суду Херсонської області в ід 30.10.2008 (суддя Скобєлкін С.В.), за лишеним без змін постановою Запорізького апеляційного г осподарського суду від 25.12.2008 (су дді: Антонік С.Г., Зубкова Т.П., К оробка Н.Д.), в позові відмовле но повністю з посиланням на н едоведеність завдання позив ачу збитків та моральної шко ди з вини відповідачів. Рішен ня мотивоване посиланнями на ст.ст.22,610,611,614,623 ЦК України, ст.ст.218,2 24 ГК України та п.2 ч.2 ст.27 Закону України "Про оренду державно го та комунального майна", а та кож на умови договору оренди від 17.08.2004, яким не передбачено к омпенсацію орендарю (позивач у) здійснених за згодою оренд одавця (відповідача-1) поліпше нь орендованого майна в разі визнання договору недійсним .

Приватний підприємець ОС ОБА_1. в поданій касаційній с карзі просить рішення та пос танову скасувати в частині в ідмови у задоволення позовни х вимог про стягнення 18097 грн. з битків, прийняти нове рішенн я про задоволення позову в ці й частині, посилаючись на пор ушення та неправильне застос ування судами норм матеріаль ного та процесуального права , а саме ч.2 ст.216, ст.ст. 610,611,614,623,1173 ЦК Ук раїни, ст.218 ГК України та ч.2 ст.27 Закону України "Про оренду де ржавного та комунального май на". Зокрема, скаржник вважає, що в результаті вчинення нед ійсного договору оренди від 17.08.2004 позивачу були завдані зби тки в сумі 18097 грн., які полягают ь у витратах орендаря за згод ою орендодавця на поліпшення орендованих нежилих приміще нь у вигляді обладнання газо вої системи, та право на відшк одування яких, передбачене ч .2 ст.27 Закону України "Про оренд у державного та комунального майна", позивач втратив внасл ідок незаконних дій відповід ача-1, що полягають в укладенні договору оренди стосовно не рухомого майна, прав на яке ос танній не мав та не міг ним роз поряджатися. На думку позива ча, вина та протиправність ді й відповідача-1 (орендодавця) п олягає в укладенні договору оренди щодо чужого майна, роз поряджатися яким відповідач -1 не мав права, і даний факт вст ановлено чинним рішенням гос подарського суду Херсонсько ї області від 08.06.2007 у справі №13/373-О . До того ж, відповідно до ст.1173 Ц К України шкода, завдана неза конними діями органу місцево го самоврядування відшкодов ується ним незалежно від вин и цього органу. Причинний зв'я зок позивач вбачає у тому, що ч ерез визнання договору оренд и в судовому порядку недійсн им на майбутнє, орендаря позб авлено права на компенсацію здійснених за згодою орендод авця поліпшень орендованого майна, які б за звичайних умов (припинення договору внаслі док закінчення строку його д ії) були б компенсовані оренд арю на підставі ч.2 ст.27 Закону У країни "Про оренду державног о та комунального майна". Окрі м того, скаржник також вказує на те, що в дійсності виходячи зі змісту п.11.3 договору оренди від 17.08.2004 (договірне застережен ня), на який апеляційний суд по слався в обґрунтування залиш ення за орендодавцем узгодже них поліпшень орендованого м айна без подальшої компенсац ії їх вартості орендарю, пози вач не мав би права вимагати к омпенсації своїх витрат на о бладнання газової системи ли ше в разі розірвання цього до говору. Суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин полож ення ст.ст.610,611,614,623 ЦК України та с т.218 ГК України, оскільки заявл ені позивачем до стягнення з битки виникли не в результат і порушення відповідачем-1 (ор ендодавцем) договірних зобов 'язань (недійсний договір не с творює зобов'язань), а є за сво єю правовою природою позадог овірною майновою шкодою, пра вовою підставою відшкодуван ня якої є норми ч.2 ст.216 ЦК Украї ни та ст.1173 ЦК України.

Колегія суддів, перевіривш и в межах вимог (доводів) касац ійної скарги фактичні обстав ини справи на предмет повнот и їх встановлення і правильн ості юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, дійшл а висновку, що касаційна скар га підлягає частковому задов оленню, а оскаржувана рішенн я та постанова - скасуванню в ч астині позовних вимог про ст ягнення 18097 грн. збитків з перед ачею справи на новий розгляд в цій частині позовних вимог до господарського суду Херс онської області з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісн е рішення про відмову в позов і апеляційний господарський суд виходив з того, що:

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закон у України “Про оренду держав ного та комунального майна” якщо орендар за рахунок вл асних коштів здійснив за зго дою орендодавця поліпшення о рендованого майна, які немож ливо відокремити від майна б ез заподіяння йому шкоди, оре ндодавець зобов'язаний компе нсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в резул ьтаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначе ної в установленому законода вством порядку, яке відбулос я в результаті таких поліпше нь, якщо інше не визначено договором оренди.

Однак, виходячи з умов п. 11.3 до говору оренди від 17.08.2004, узгодже ні з орендодавцем поліпшення , здійснені орендарем за влас ні кошти, залишалися б за орен додавцем без подальшої компе нсації їх вартості орендарю. Тобто, у випадку, якби договір не було визнано недійсним, по зивач як орендар, не мав би мож ливості вимагати компенсаці ї своїх витрат на обладнання газової системи. Що стосуєть ся витрат на систему опаленн я в сумі 12035,85 грн., то позивач вза галі не отримував дозволу ор ендодавця на такі зміни орен дованого майна.

Тому доводи заявника про те , що саме в результаті визнанн я договору недійсним він поз бавлений можливості вимагат и компенсації своїх витрат в сумі 18097 грн., апеляційний суд в изнав безпідставними.

Позивачем не доведено факт у спричинення йому відповіда чами збитків. Під час розгляд у даної справи судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено наявності в дія х відповідачів складу цивіль ного правопорушення, за яке в становлена відповідальніст ь у вигляді зобов' язання ві дшкодувати майнову шкоду (зб итки). Позивач не довів, що заз нав збитків внаслідок протип равної поведінки відповідач ів, більш того, ним взагалі не надано доказів наявності шкі дливого результату такої пов едінки (шкоди). Причинний зв'яз ок між протиправною поведінк ою і шкодою відсутній. Вина ві дповідачів не доведена. Тобт о, елементи складу цивільног о правопорушення відсутні.

Проте, колегія не може погод итися з передчасним висновко м суду апеляційної інстанції про недоведеність понесення позивачем 18097 грн. збитків з ог ляду на таке.

Статтею 22 Цивільного кодекс у України встановлено, що осо ба, якій завдано збитків у рез ультаті порушення її цивільн ого права, має право на їх відш кодування.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.216 ЦК України якщо у зв'язку із вчиненням не дійсного правочину другій ст ороні або третій особі завда но збитків та моральної шкод и, вони підлягають відшкодув анню винною стороною. Правов і наслідки, передбачені част инами першою та другою цієї с татті, застосовуються, якщо з аконом не встановлені особли ві умови їх застосування або особливі правові наслідки о кремих видів недійсних право чинів.

З огляду на те, що законодав ством про оренду, в тому числі Законом України "Про оренду д ержавного та комунального ма йна" не встановлені особливі умови відшкодування збитків , завданих у зв'язку із вчиненн ям недійсного договору оренд и, то такі збитки підлягають в ідшкодуванню на загальних за садах.

У відповідності до вимог ст .1166 ЦК України, майнова шкода, з авдана неправомірними рішен нями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особ и, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особ и, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала .

Для застосування такої міри відповідальності, як в ідшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів ск ладу цивільного правопоруше ння.

1) протиправної поведінки ;

2) шкоди ;

3) причинного зв'язку між про типравною поведінкою заподі ювача шкоди та шкодою

4) вини.

За відсутності хоча б одног о з цих елементів цивільна ві дповідальність не настає.

Згідно зі статтею 22 Цивільн ого кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа за знала у зв'язку зі знищенням а бо пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила аб о мусить зробити для відновл ення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа мог ла б реально одержати за звич айних обставин, якби її право не було порушене (упущена виг ода).

Важливим елементом доказу вання наявності шкоди є вста новлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерп ілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяль ність заподіювача є причиною , а збитки, які виникли у потер пілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиці ї дотримується Верховний Суд України при здійсненні каса ційного перегляду судових рі шень у справах про відшкодув ання шкоди (постанова ВСУ від 30.05.2006 у справі №42/266-6/492).

Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільн ого кодексу України підставо ю виникнення цивільних прав та обов' язків є, зокрема, зав дання майнової (матеріальної ) шкоди.

Вирішуючи спори про стягне ння заподіяних збитків, госп одарський суд перш за все пов инен з'ясувати правові підст ави покладення на винну особ у зазначеної майнової відпов ідальності. При цьому господ арському суду слід відрізнят и обов'язок боржника відшкод увати збитки, завдані невико нанням або неналежним викона нням зобов'язання, що виплива є з договору (стаття 623 Цивільн ого кодексу України) від поза договірної шкоди, тобто від з обов'язання, що виникає внасл ідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК України ).

Правильне розмежування пі дстав відповідальності необ хідне ще і тому, що розмір відш кодування збитків, завданих кредиторові невиконанням аб о неналежним виконанням зобо в'язань за договором, може бут и обмеженим (ч.3 ст.22 ЦК України) , а при відшкодуванні позадог овірної шкоди, остання підля гає стягненню у повному обс язі (стаття 1166 ЦК України).

Зазначене розмежування пі дстав відповідальності необ хідне також і тому, що збитки, заподіяні невиконанням дого вірних зобов'язань, повинен в ідшкодувати контрагент за до говором, а позадоговірну шко ду відшкодовує особа, яка її з аподіяла.

Водночас відповідно до при писів ст.1173 ЦК України шкода, за вдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями , дією чи бездіяльністю орган у державної влади, органу вла ди Автономної Республіки Кри м або органу місцевого самов рядування при здійсненні ним и своїх повноважень, відшкод овується державою, Автономно ю Республікою Крим або орган ом місцевого самоврядування незалежно від вини цих орган ів.

Зважаючи на те, позивач у по зовній заяві послався на пол оження ст.1173 ЦК України в обґру нтування заявлених позовних вимог, колегія вважає помилк овим застосування судом перш ої інстанції до спірних прав овідносин відшкодування поз адоговірної майнової шкоди п оложень ст.ст.610,611,614,623 ЦК України та ст.218 ГК України, які регулюю ть підстави та умови відшкод ування збитків, що виникли в р езультаті порушення контраг ентом договірних зобов'язань .

Судами попередніх інстанц ій залишено поза увагою та не надано належної правової оц інки тим обставинам, що рішен ням господарського суду Херс онської області від 08.06.2007 у спра ві №13/373-О між тими ж сторонами, я ке залишено без змін постано вою Запорізького апеляційно го господарського суду від 18.0 7.2007 та постановою Вищого госпо дарського суду України від 27.1 1.2007 і набрало законної сили, ук ладений між Управлінням кому нальної власності м.Херсона та приватним підприємцем О СОБА_1. договір оренди від 17.08. 2004 визнано недійсним на майбу тнє саме з підстав його уклад ення стосовно чужого нерухом ого майна, яке не належить до к омунальної власності Херсон ської міської ради та цим май ном вказане Управління, як ор ендодавець, не мало права роз поряджатися.

Колегія також враховує, що у хвалою Верховного Суду Украї ни від 21.02.2008 відмовлено у поруше нні касаційного провадження з перегляду постанови ВГСУ в ід 27.11.2007 у справі №13/373-О.

Отже, в силу імперативних пр иписів ч.2 ст.35 ГПК України не пі длягає доведенню при вирішен ні даного спору факт неправо мірного (незаконного) укладе ння договору оренди від 17.08.2004 Уп равлінням комунальної власн ості м.Херсона, як орендодавц ем.

Відтак, не виключається ная вність підстав вважати, що ви на та протиправність поведін ки відповідача-1 у даній справ і (орендодавця) полягає в укла денні договору оренди щодо ч ужого майна, розпоряджатися яким відповідач-1 не мав права , і даний факт не потребує дока зування, чим спростовується передчасний висновок апеляц ійного суду про недоведеніст ь вини відповідача-1 в частині позовних вимог про стягненн я 18097 грн. збитків.

Окрім того, відповідно до ст .1173 ЦК України шкода, завдан а фізичній або юридичній осо бі незаконними рішеннями , дією чи бездіяльністю органу державної влади, орга ну влади Автономної Республі ки Крим або органу місцево го самоврядування при здійсн енні ними своїх повноважень , відшкодовується де ржавою, Автономною Республік ою Крим або органом місцев ого самоврядування незалежн о від вини цих органів.

Відповідно до ч.3 ст.140 Консти туції України та ст.ст.11,54 Закон у України "Про місцеве самовр ядування в Україні" Управлін ня комунальної власності м.Х ерсона, як виконавчий орган Х ерсонської міської ради, від носиться до органів місцевог о самоврядування.

Слід зазначити, що завдана ш кода відшкодовується не безп осередньо органами державно ї влади, органами влади Автон омної Республіки Крим або ор ганами місцевого самоврядув ання, а за рахунок державного бюджету, бюджету Автономної республіки Крим, бюджетів ор ганів місцевого самоврядува ння.

Враховуючи те, що вищевказа не судове рішення у справі №13/ 373-О набрало законної сили мен ш як за місяць до закінчення с троку дії договору оренди ві д 17.08.2004 (п.11.1 договору), та відсутні сть в матеріалах справи дока зів його розірвання до цього часу у встановленому порядк у (за згодою сторін чи на підст аві ст.ст.783,784 ЦК України, ч.3 ст.26 З акону України "Про оренду дер жавного та комунального майн а"), колегія не виключає, що в да ному випадку наявність причи нно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями відпов ідача-1 (укладення договору ор енди особою, яка не була власн иком об'єкта оренди) може проя влятися у тому, що саме внасл ідок визнання договору оренд и недійсним в судовому поряд ку, орендаря (позивача) позбав лено права на компенсацію зд ійснених за згодою орендодав ця поліпшень орендованого ма йна вартістю 18097 грн., які б за зв ичайних умов припинення дого вору внаслідок закінчення ст року його дії (абзац 2 ч.2 ст.26 Зак ону України "Про оренду держа вного та комунального майна" ) мали б бути обов'язково компе нсовані орендарю орендодавц ем на підставі п.2 ч.2 ст.27 Закону України "Про оренду державно го та комунального майна".

Отже, судами попередніх інс танцій не досліджувалася нал ежним чином наявність причин но-наслідкового зв'язку між н еправомірними діями Управлі ння комунальної власності м. Херсона, як виконавчого орга ну Херсонської міської ради, при здійсненні ним своїх пов новажень та завданою шкодою.

Водночас колегія також виз нає помилковим посилання суд у апеляційної інстанції на п .2 ч.2 ст.27 Закону України "Про оре нду державного та комунально го майна" та п.11.3 договору оренд и від 17.08.2004 в обґрунтування існу вання договірного застереже ння щодо залишення за орендо давцем узгоджених поліпшень , здійснених орендарем за вла сні кошти, без подальшої комп енсації їх вартості орендарю , та обумовленої цим неможлив ості компенсації орендарю (п озивачу) його витрат на облад нання газової системи навіть в разі невизнання договору н едійсним, оскільки, як вбачає ться зі змісту п.11.3 договору ор енди від 17.08.2004 та правильно зазн ачив скаржник, орендар не мав би права вимагати компенсац ії своїх витрат на обладнанн я газової системи лише в ра зі розірвання цього договору . Саме про дострокове розі рвання договору оренди йдеть ся в цьому пункті в якості пер едумови для залишення за оре ндодавцем узгоджених та здій снених орендарем за власні к ошти поліпшень без права оре ндарю на подальшу компенсаці ю їх вартості.

Таким чином, вміщений в оска ржуваній постанові висновок суду з цього приводу ґрунтує ться на помилковому ототожне нні терміну "розірвання" дого вору оренди, підстави для чог о врегульовано ч.ч.1,2 ст.651, ст.ст. 783,784 ЦК України та ч.3 ст.26 Закону У країни "Про оренду державног о та комунального майна", з "пр ипиненням" договору оренди з інших підстав, врегульовани х ст.781 ЦК України та ч.2 ст.26 Зако ну України "Про оренду держав ного та комунального майна".

З огляду на зміст положень ч .ч.1,2 ст.27 Закону України "Про оре нду державного та комунально го майна" та п.11.3 договору оренд и від 17.08.2004 в їх сукупності орен дар (позивач) може реалізуват и своє право на відшкодуванн я вартості узгоджених з орен додавцем та здійснених оренд арем за власні кошти поліпше нь лише в разі припинення дог овору внаслідок закінчення с троку його дії (абзац 2 ч.2 ст.26 За кону України "Про оренду держ авного та комунального майна "), а тому колишній орендар пра вомірно на підставі ч.2 ст.216 ЦК України звернувся з позовом до колишнього орендодавця пр о відшкодування поліпшень в якості шкоди, заподіяної дія ми останнього щодо вчинення недійсного правочину.

Адже, згідно з ч.1 ст.216 ЦК Украї ни недійсний правочин не ств орює юридичних наслідків, кр ім тих, що пов'язані з його нед ійсністю.

Наведене вище переконливо свідчить про неповне з'ясува ння судами обставин справи в частині позовних вимог про с тягнення 18097 грн. збитків та є п ідставою для її передачі на н овий розгляд в цій частині до суду першої інстанції.

Водночас позивачу при ново му розгляді справи слід уточ нити підстави заявленого поз ову (ч.2 ст.216 чи ст.1173 ЦК України), о скільки на відміну передбаче ної ст.1173 ЦК України позадогов ірної шкоди, яка підлягає від шкодуванню органом місцевог о самоврядування незалежно в ід вини цього органу, норма ч.2 ст.216 цього Кодексу виходить з необхідності встановлення в ини сторони недійсного право чину у завданні збитків внас лідок вчинення недійсного пр авочину.

Касаційна інстанція також вважає за необхідне на підст аві ст.11112 Господарського проц есуального кодексу України д оручити суду першої інстанці ї при новому розгляді справи з достовірністю встановити наявність чи відсутність без посереднього причинно-наслі дкового зв' язку між діями о станнього щодо вчинення неді йсного правочину та завданою позивачу шкодою від втрати п рава на компенсацію вартості невідокремлюваних поліпшен ь орендованого нерухомого ма йна, а також вирішити питання про необхідність залучення до участі у справі відповідн ого територіального відділе ння Держказначейства Україн и в якості іншого відповідач а, оскільки виходячи з вимог с т.1173 ЦК України завдана шкода в ідшкодовується не безпосере дньо органами державної влад и, органами влади Автономної Республіки Крим або органам и місцевого самоврядування, а за рахунок державного бюдж ету, бюджету Автономної респ убліки Крим, бюджетів органі в місцевого самоврядування.

Разом з тим, місцевому госпо дарському суду також слід з'я сувати, чи вірно обрано позив ачем спосіб захисту цивільни х прав у спірних правовіднос инах з огляду на положення п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України, яким сторон і недійсного правочину надає ться право вимагати повернен ня виконаного за таким право чином, в тому числі і витрат ор ендаря на поліпшення орендов аного майна за недійсним дог овором оренди.

Правомірність відмови в за доволенні інших позовних вим ог (12035,85 грн. збитків та 20000 грн. мор альної шкоди) не є предметом д аного касаційного оскарженн я, в зв'язку з чим законність т а обґрунтованість судових рі шень в цій частині касаційно ю інстанцією не перевіряєтьс я виходячи з меж перегляду сп рави в порядку касації.

Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються пр едмета даного господарськог о спору, судами першої та апел яційної інстанції всупереч вимогам ст.43 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни не надано ретельної право вої оцінки, а згідно імперати вних вимог ч.2 ст.1117 Господарськ ого процесуального кодексу У країни касаційна інстанція н е має права встановлювати аб о вважати доведеними обстави ни, що не були встановлені у рі шенні та постанові господарс ького суду чи відхилені ним, в ирішувати питання про перева гу одних доказів над іншими, з бирати нові докази чи додатк ово перевіряти наявні у спра ві докази.

Зважаючи на вищенаведене, к асаційна інстанція на підста ві ч.2 ст.1115 Господарського проц есуального кодексу України д ійшла висновку про неповне в становлення обставин справи та обумовлену цим неможливі сть надання належної юридичн ої оцінки всім обставинам сп рави, в зв' язку з чим справа п ідлягає направленню на новий розгляд в частині позовних в имог про стягнення 18097 грн. збит ків з передачею справи на нов ий розгляд в цій частині позо вних вимог до господарського суду Херсонської області дл я достовірного з' ясування і нших обставин, які мають істо тне значення для правильного вирішення спору в цій частин і позовних вимог.

Враховуючи викладене та ке руючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарсь кого процесуального кодексу України, Вищий господарськи й суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приват ного підприємця ОСОБА_1. з адовольнити частково.

Рішення господарського су ду Херсонської області від 30.1 0.2008 та постанову Запорізького апеляційного господарськог о суду від 25.12.2008 у справі №2/417-08 ска сувати в частині позовних ви мог про стягнення 18097 грн. збитк ів з передачею справи на нови й розгляд в цій частині позов них вимог до господарського суду Херсонської області з п ередачею справи на новий роз гляд в цій частині позовних в имог до господарського суду Херсонської області.

Головуючий, суддя В.О вечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун