Постанова

від 14.06.2016 по справі 32/218-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року Справа № 32/218-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач), суддів:Бакуліної С.В., Грейц К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуГоловного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 за скаргоюМіського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на діїдержавного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області у справі№ 32/218-10 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомПрокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі: 1. Дніпропетровської міської ради, 2. Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" доАкціонерного товариства закритого типу страхової компанії "Діско" простягнення 113 438, 47 грн,

за участю представників

від прокуратури: Кандзюба Р.В. - прокурор відділу ГПУ

від позивача-1: не з'явились;

від позивача-2: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

від ДВС: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 у справі № 32/218-10 (суддя Васильєв О.Ю.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 (головуючий суддя - Кузнецова І.Л., судді - Герасименко І.М., Сизько І.А.), задоволено скаргу Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Визнано незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - Макарової Ю.В. щодо винесення постанови від 11.03.2015 ВП № 40967572 про повернення стягувачу виконавчого документа. Скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 11.03.2015 ВП № 40967572 про повернення виконавчого документа стягувачеві. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийняти до виконання наказ № 32/218-10, виданий 29.10.2010 Господарським судом Дніпропетровської області та винести відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження.

Не погоджуючись із зазначеними ухвалою та постановою, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 у справі № 32/218-10 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Касаційна скарга мотивована порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: ст.ст. 41, 42, ч. 4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

У призначене судове засідання з'явився представник прокуратури. Представники позивачів, відповідача та органу ДВС своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.10.2010 рішенням Господарським судом Дніпропетровської області у даній справі, зокрема, стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу страхова компанія "Діско" на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" 82 186,92 грн заборгованості та 5 551,55 грн пені.

29.10.2010 на виконання вказаного рішення Господарським судом Дніпропетровської області видано відповідний наказ.

21.02.2015 Відділом примусового виконання рішень на адресу МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" направлено лист № 021-14/3291 від 13.02.2015, в якому останньому було повідомлено про перебування у відділі зведеного виконавчого провадження у кількості 28 виконавчих проваджень про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу "Діско" боргу в загальній сумі 5 476 757, 54 грн та про накладення 30.12.2014 арешту на прості іменні акції боржника в кількості 1 402 690 штук, що становить 70.5115 відсотків від статутного капіталу емітента. Крім того, стягувачу було запропоновано до 23.02.2015 внести на депозитний рахунок певну грошову суму для здійснення авансування необхідних витрат на проведення біржових торгів з реалізації цінних паперів, на які звернено стягнення, у зв'язку з тим, що при укладенні договору з фондовою біржею є необхідним сплачувати біржовий збір та попереджено стягувача про повернення без виконання виконавчого документа на підставі п. 4 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Факт направлення Відділом примусового виконання рішень на адресу МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" вказаного листа 21.02.2015 підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

11.03.2015 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень повернуто МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" наказ Господарського суду Дніпропетровської області № 32/218-10 від 29.10.2010 та повідомлено про завершення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що на адресу стягувача направлялася пропозиція про авансування витрат на проведення виконавчих дій в порядку ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження", однак зазначене авансування останнім здійснено не було. При цьому, стягувача попереджено про можливість повторного пред'явлення виконавчого документа в строк до 11.03.2016.

У зв'язку з викладеним, МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області в якій просило визнати незаконними дії державного виконавця вказаного відділу щодо винесення постанови від 11.03.2015 ВП № 40967572 про повернення стягувачу виконавчого документа, скасувати постанову державного виконавця від 11.03.2015 ВП № 40967572 про повернення виконавчого документа стягувачеві, зобов'язати Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби прийняти до виконання наказ Господарського суду Дніпропетровської області № 32/218-10 від 29.10.2010.

Задовольняючи скаргу на дії державного виконавця, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що в строк, запропонований державним виконавцем стягувач фактично був позбавлений можливості узгодити суму коштів, яку необхідно внести на рахунок, зазначений в листі відділу, безпосередньо з державним виконавцем та здійснити авансування, оскільки лист Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби з пропозицією МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" здійснити в строк до 23.02.2015 авансування витрат, необхідних для проведення біржових торгів, тільки 23.02.2015 надійшов до відділення поштового зв'язку, в якому обслуговується стягувач. Крім того, відповідно до приписів чинного законодавства авансування виконавчих дій є правом, а не обов'язком стягувача.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками господарських судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються з: авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Статтею 42 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. Після завершення виконавчого провадження авансовий внесок повністю повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про те, що авансування виконавчих дій з примусового виконання рішення суду є правом, а не обов'язком стягувача.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

При цьому, у вказаному законі відсутнє посилання на обов'язковість внесення авансового платежу при здійсненні примусового виконання рішення суду шляхом проведення біржових торгів з реалізації цінних паперів.

Крім того, згідно з п. 3.14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5, авансові внески для здійснення необхідних витрат на забезпечення провадження виконавчих дій або для покриття їх частини можуть бути зроблені стягувачем шляхом перерахування цих коштів безпосередньо на відповідний рахунок органу ДВС. Суму коштів, яку необхідно внести на відповідний рахунок органу ДВС, стягувач визначає за погодженням з державним виконавцем з урахуванням необхідних витрат для проведення робіт.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, зокрема з витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, лист Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області з пропозицією МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" здійснити в строк до 23.02.2015 авансування витрат, необхідних для проведення біржових торгів тільки 23.02.2015 надійшов до відділення поштового зв'язку, в якому обслуговується стягувач. Отже, в строк, запропонований державним виконавцем стягувач фактично був позбавлений можливості узгодити суму коштів, яку необхідно внести на рахунок, зазначений у вказаному листі, безпосередньо з державним виконавцем та здійснити авансування.

Таким чином, висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення скарги МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області є законними і обгрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 у справі № 32/218-10 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 у справі № 32/218-10 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 у справі № 32/218-10 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

К.В. Грейц