Ухвала

від 14.06.2016 по справі 820/446/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 р.Справа № 820/446/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін : позивача - ОСОБА_1, першого та другого відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2016р. по справі № 820/446/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛЬЕХО"

до Державної фіскальної служби України , Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області , ОСОБА_3 державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції , Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві , Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві третя особа Державна казначейська служба України

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛЬЕХО" (далі по тексту - ТОВ «Вальехо», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - ДФС України, перший відповідач), Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області (далі по тексту - Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області), ОСОБА_3 державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції (далі по тексту - ОСОБА_3 державної реєстрації ХМУЮ), Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві), третя особа - Державна казначейська служба України, в якому, з урахуванням частково відкликаних позовних вимог, просив суд:

- скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про розірвання договору №270320151 від 27.03.2015 року; вважати податкову звітність, подану засобами електронного зв'язку, прийнятою та поновити дію договору № 270320151 від 27.03.2015 р.;

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкових накладних ТОВ «Вальехо» та зобов'язати Державну фіскальну службу України податкові накладні №1 від 01.07.2015 року та №5 від 30.06.2015 року вважати прийнятими та зареєстрованими;

- скасувати запис Реєстраційної служби Київського міського управління юстиції щодо відсутності за місцезнаходженням ТОВ "ВАЛЬЕХО";

- скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ВАЛЬЕХО" та поновити дію реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ "ВАЛЬЕХО" (індивідуальний податковий номер 396126626597) від 01.03.2015 р.;

- зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління відновити відомості про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "ВАЛЬЕХО" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- зобов'язати ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області зарахувати суму податкового кредиту 7 411 739 гривень на рахунках ТОВ "ВАЛЬЕХО".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 року по справі № 820/446/16 позов частково задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо невиконання умов договору №270320151 від 27.03.2015 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛЬЕХО" та неприйняття податкової звітності, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛЬЕХО" засобами електронного зв'язку.

Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛЬЕХО" №1 від 01.07.2015 року та №5 від 30.06.2015 року для реєстрації та зобов'язати Державну фіскальну службу України вчинити дії щодо їх прийняття та реєстрації.

Скасовано запис Реєстраційної служби Київського міського управління юстиції від 31.07.2015 року, номер реєстраційної дії 10741430005052822, щодо відсутності за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛЬЕХО".

Скасовано рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ВАЛЬЕХО" від 31.07.2015 р. № 107/11 та зобов"язано ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві поновити дію реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ "ВАЛЬЕХО" (індивідуальний податковий номер 396126626597) від 01.03.2015 р.

Щодо решти позовних вимог в задоволенні - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛЬЕХО" (61022, м. Харків, м-н Свободи буд. 5, кім. 590, код ЄДРПОУ: 39612669) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Перший відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 року по справі № 820/446/16 скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

У клопотанні про поновлення строків для усунення недоліків апеляційної скарги перший відповідач уточнив, що ДФС України в апеляційній скарзі оскаржено одну позовну вимогу, яка заявлена до ДФС України (т.1, а.с.197).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги перший відповідач пояснив, що підставою для неприйняття спірної податкової накладної № 1 від 01.07.2015 р. слугувала невідповідність місцезнаходження юридичної особи - продавця товарів (послуг) інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, який внесено до реєстру 31.07.2015 року. Отже, у цій податковій накладній було зазначено місцезнаходження юридичної особи, яке не відповідало даним ЄДРПОУ. Підставою для неприйняття податкової накладної № 5 від 30.06.2015 р. слугувало анулювання 31.07.2015 р. свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Вальехо". З посиланням на лист ДФС України від 23.11.2015 року № 24877/6/99-99-19-03-02-15 зазначив, що відповідно до п.200-1.8 ст.200-1 Податкового кодексу України після анулювання реєстрації особи як платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Крім того, зазначив про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення позивача до суду з даним позовом, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України.

Представник першого та другого відповідачів у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 року по справі № 820/446/16 скасувати в оскаржуваній частині, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Стверджує, що на момент розгляду адміністративної справи в суді першої інстанції податкові накладні №№ 1 від 01.07.2015 р. та № 5 від 30.06.2015 р. вже були прийнятими та зареєстрованими, а відтак, позовні вимоги ТОВ "Вальехо" до ДФС України є безпідставними..

Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідачів ОСОБА_3 державної реєстрації ХМУЮ, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, а також третьої особи - Державної казначейської служби України в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідачі ОСОБА_3 державної реєстрації ХМУЮ, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві та третя особа по справі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду 11.04.2016 р. по справі № 820/446/16 без участі представників відповідачів та третьої особи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника першого та другого відповідачів, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ДФС України не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.01.2015 року ТОВ "ВАЛЬЕХО" зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером запису 1 074 102 НОМЕР_1, ідентифікаційний код юридичної особи присвоєно: 39612669, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 06.03.2015 р. (т.1, а.с.12-13).

01.03.2015 року ТОВ "ВАЛЬЕХО" було зареєстровано як платник податку на додану вартість у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві, місцезнаходження платника податків зареєстровано за адресою: 01030, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Золотоворутська, будинок 2-А, приміщення 5, отримано індивідуальний податковий номер 396126626597.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 06.03.2015 року, зареєстровані дані про взяття на облік позивача як платника податків та як платника єдиного внеску ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві з 02.02.2015 року.

27.03.2015 року між позивачем та ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві був підписаний договір про визнання електронної звітності №270320151, предметом якого договору було визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу, відповідно до п. 1 р.1 зазначеного договору (т.1, а.с.14-15).

Так, зазначений договір прийнято ДФС України, що підтверджується квитанцією №2, копія якої наявна в матеріалах справи. Договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами, тобто з 27.03.2015 р.

09.07.2015 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві не була прийнята податкова накладна позивача №1 від 01.07.2015 року з посиланням на порушення вимог п. В«ГВ» ст. 201 Податкового кодексу України. В якості підстави неприйняття у квитанції зазначено, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, зворотній бік а.с.17).

Також ДФС України не прийнята від позивача податкова накладна №5 від 30.06.2015 р., яка була доставлена до центрального рівня ДФС України 10.08.2015 р. Причиною відмови у прийнятті податкової накладної зазначено порушення вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ, а саме: продавець не був платником ПДВ 10.08.2015 р. Дата анулювання свідоцтва платника ПДВ вказана - 31.07.2015 р.

31.07.2015 року Реєстраційною службою Київського міського управління юстиції було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відсутність ТОВ "ВАЛЬЕХО" за місцезнаходженням, а саме за адресою: місто Київ, вулиця Золотоворутська, будинок 2-А, приміщення 5 (номер реєстраційної дії 10741430005052822).

Рішенням ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 31.07.2015 р. № 107/11 анульовано реєстрацію свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "ВАЛЬЕХО".

Не погодившись з діями ДФС України щодо неприйняття податкових накладних № 1 від 01.07.2015 р. та № 5 від 30.06.2015 р., рішеннями ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Вальехо» та про розірвання договору №270320151 від 27.03.2015 р., внесення Реєстраційною службою Київського міського управління юстиції запису про відсутність ТОВ "Вальехо" за місцезнаходженням, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними вищезазначених дій відповідачів, скасування запису Реєстраційної служби Київського міського управління юстиції щодо відсутності ТОВ «Вальехо» за місцезнаходженням, зобов'язання Реєстраційної служби ХМУЮ відновити відомості про реєстрацію ТОВ «Вальехо» в ЄДР ЮО та ФОП, поновлення реєстрації позивача як платника ПДВ, зобов'язання ДФС України вважати прийнятими та зареєстрованими податкові накладні № 1 від 01.07.2015 р., № 5 від 30.06.2015 р., зобов'язання Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області зарахувати суму податкового кредиту в розмірі 7411739 грн. на рахунках ТОВ «Вальехо».

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ДФС України щодо неприйняття податкових накладних ТОВ «Вальехо» № 1 від 01.07.2015 р. та № 5 від 30.06.2015 р. та зобов'язання ДФС України вчинити дії щодо прийняття та реєстрації вказаних податкових накладних.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними дій ДФС України щодо неприйняття податкових декларацій ТОВ «Вальехо» та зобов'язання ДФС України вважати податкові накладні № 1 від 01.07.2015 р. та № 5 від 30.06.2015 р. прийнятими та зареєстрованими, суд першої інстанції виходив з того, що першим відповідачем не наведено належних підстав для неприйняття вказаних вище податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Згідно із приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Отже, Податковим кодексом України визначено обов'язок з реєстрації податкових накладних та, в той же час, не визначено можливих підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість передбачено певні негативні наслідки для учасників господарських правовідносин у випадку невиконання такого обов'язку.

У відповідності до п. 201.10 ст.201 ПК України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок), внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній фіскальній службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до пункту 8 Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 9 Порядку визначено причини, за яких може бути відмовлено у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації : 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови 09.07.2015 року у прийнятті податкової накладної № 1 від 01.07.2015 р. першим відповідачем визначено порушення вимог п. «г» ст.201 ПК України, а саме : місцезнаходження юридичної особи-продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що на час виникнення спірних відносин позивач не змінював своє місцезнаходження. Як на дату укладення договору про визнання електронних документів від 27.03.2015 року, так і на дату подання податкових накладних від 30.06.2015 р. та 01.07.2015 р. місцезнаходженням позивача була адреса : м. Київ, вулиця Золотоворутська, будинок 2-А, приміщення 5, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 06.03.2015 р. та договір суборенди №310115.5033/20 від 30.01.2015 року (т.1, а.с.12, 20).

Зазначена адреса відповідає адресі, вказаній в податкових накладних від 30.06.2015 р. № 5 та від 01.07.2015 р. № 1.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, запис про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Вальехо» було внесено до ЄДРПОУ Реєстраційною службою Київського міського управління юстиції лише 31.07.2015 року.

До цього записи про відсутність юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальехо» за своїм місцезнаходженням або непідтвердження відомостей про юридичну особу не вносились.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Вальехо» змінило своє місцезнаходження на адресу: 61052, Харківська область, місто Харків, вулиця Маліновського, будинок 11, лише 20.08.2016 року, що підтверджується Статутом ТОВ "ВАЛЬЕХО" від 21.08.2015 року, договором оренди № 20/08/15-1 та актом приймання-передачі до даного договору від 20.08.2015 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що посилання відповідача у квитанції від 09.07.2015 р. на порушення позивачем п. «г» п.201 ПК України при надісланні для реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 01.07.2015 р., є безпідставним.

Слід відмітити, що у відповідності до договору №270320151 від 27.03.2015 р. з моменту його укладення позивач здійснював подачу податкових декларацій до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві в електронному вигляді, на підтвердження чого ТОВ "ВАЛЬЕХО" отримано квитанції про прийняття декларацій за період з березня по серпень 2015 року, включно. При цьому у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві не виникало зауважень з приводу податкової адреси (місцезнаходження) позивача по справі, вищевказані податкові декларації прийняті без заперечень.

Враховуючи викладене, твердження першого відповідача про наявність помилки у надісланій позивачем для реєстрації податковій накладній у вигляді невірно зазначення місцезнаходження позивача є хибними, а тому доводи Державної фіскальної служби України щодо наявності правових підстав для відмови у державній реєстрації вказаної податкової накладеної позивача є необґрунтованими та не беруться колегією суддів до уваги.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ДФС України не прийнята від позивача податкова накладна №5 від 30.06.2015 р., яка була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 10.08.2015 року.

Як вбачається зі змісту квитанції, причиною відмови у прийнятті податкової накладної зазначено, що документ не може бути прийнятий у зв'язку з порушенням вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: продавець не був платником ПДВ 10.08.2015 р. Дата анулювання свідоцтва платника ПДВ - 31.07.2015 р.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено неправомірність прийнятого рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві № 107/11 від 31.07.2015 року про анулювання реєстрації ТОВ «Вальехо» як платника ПДВ.

Беручи до уваги, що постанова суду першої інстанції в цій частині не скасована, її правомірність не є предметом розгляду в даному апеляційному провадженні, а відтак, протиправність рішення ДПІ у Шевченківуському районі м. Києва № 107/11 від 31.07.2015 року про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Вальехо» не спростована.

З огляду на викладене, оскільки підставою для неприйняття першим відповідачем до реєстрації податкової накладної № 5 від 30.06.2015 р. слугувало вищезазначене рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Вальехо», колегія суддів приходить до висновку про протиправність дій ДФС України щодо неприйняття зазначеної податкової накладної.

З приводу твердження першого відповідача про те, що на час розгляду справи судом першої інстанції податкові накладні № 5 від 30.06.2015 р. та № 1 від 01.07.2015 р. були прийняті та зареєстровані в ЄРПН, колегія суддів зазначає наступне.

На підтвердження таких доводів першим відповідачем надано до матеріалів справи роздруковані квитанції за 10.08.2015 р. та 10.07.2015 р., з яких вбачається, що податкова накладна № 5 від 30.06.2015 р. станом на 10.08.2015 року прийнята не була (т.2, а.с.18-19), а податкова накладна від 01.07.2015 р. № 1 станом 10.07.2015 р. не зареєстрована в ЄРПН, оскільки у квитанції відсутня дата, час та реєстраційний номер податкової накладної (т.2, а.с.21-22).

Враховуючи викладене, вищенаведені доводи першого відповідача є хибними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що перший відповідач, відмовляючи позивачеві у реєстрації податкових накладних від 01.07.2015 р. № 1, від 30.06.2015 р. № 5, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для задоволення позовних вимог про визнання таких дій першого відповідача неправомірними.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відповідно до п.10 Порядку № 1246 датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Враховуючи, що першим відповідачем було протиправно відмовлено ТОВ «Вальехо» у прийнятті податкових накладних № 1 від 01.07.2015 р. та № 5 від 30.06.2015 р., беручи до уваги, що вказані податкові накладні, згідно з квитанціями, були доставлені до центрального рівня Державної податкової служби 09.07.2015 р. та 10.08.2015 р. відповідно, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені податкові накладні слід вважати поданими позивачем у день їх фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 09.07.2015 р. та 10.08.2015 р.

З огляду на викладене, позовні вимоги про зобов'язання ДФС України вчинити дії щодо прийняття та реєстрації вищевказаних податкових накладних є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛЬЕХО" № 1 від 01.07.2015 року та № 5 від 30.06.2015 року для реєстрації та зобов'язання Державної фіскальної служби України вчинити дії щодо їх прийняття та реєстрації, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Щодо клопотання голови комісії з ліквідації Харківського міського управління юстиції про закриття провадження у справі з посиланням п.5 ч.1 ст.157 КАС України з огляду на внесення 16.05.2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи Харківського міського управління юстиції колегія суддів дійшла висновку, що останнє задоволенню не підлягає, оскільки є неналежним чином обґрунтоване. Так, заявляючи вказане клопотання ОСОБА_3 державної реєстрації ХМУЮ не надав доказів на підтвердження того, що спірні відносини не допускають правонаступництва. Крім того, суд апеляційної інстанції у даному провадженні не переглядає рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог до вказаної особи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2016р. по справі № 820/446/16 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛЬЕХО" про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛЬЕХО" № 1 від 01.07.2015 року та № 5 від 30.06.2015 року для реєстрації та зобов'язання Державної фіскальної служби України вчинити дії щодо їх прийняття та реєстрації залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_4 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 16.06.2016 р.