Рішення

від 26.05.2016 по справі 295/1211/16-ц

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/1211/16-ц

Категорія 54

2/295/1256/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2016 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.

за участю секретаря Сидорець К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «ВС-Партнер» Публічного акціонерного товариства «Вібросепаратор» про стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що працював у відповідача з 07.12.2005 року на посаді начальника механічного цеху та 21.07.2014 року був звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату. Позивач зазначає, що відповідач не сплатив кошти до теперішнього часу розрахунок із позивачем не проведений. Позивач посилається на заподіяння йому у зв'язку із порушенням трудових прав моральної шкоди, що виразилась у переживаннях, а також життєвих незручностях. На підставі викладеного в позові та з урахуванням уточнених вимог ОСОБА_2 просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 199075,41 грн., яка складається з проіндексованого боргу із невиплдаченої зарплати - 11850,15 грн.; компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за період з грудня 2010 р. по по липень 2014р. в розмірі -7647,24 грн.; компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів згідно постанови № 159 за період з 22.07.2014р. по листопад 2015 р. в розмірі -175028,05 грн.; компенсована станом на листопад 2015 р. не нарахована та не сплачена вихідна допомога - 4549,97 грн.; та розмір щомісячної компенсації за період з грудня 2015 р. по березень 2016 р. в сумі 64268,25 грн., загальна сума становить 263573,61 грн.

У судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду письмову заяву, в якій просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за письмовою згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів відповідно до статей 224-226 ЦПК України та у відсутності сторін згідно статей 158, 169 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 115 КЗпП України визначено строки виплати заробітної плати. Згідно частини першої цієї статті заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_2 07.12.2005 був прийнятий на роботу на посаду начальника механічного цеху та після ряду переведень на підставі наказу № 61-к від 21.07.2014 був звільнений із займаної посади згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із с короченням штату, що підтверджується копією трудової книжки та копією наказу про звільнення (а.с. 4-14).

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснив Пленум Верховного ОСОБА_3 України у постанові № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (п. 20, 21 постанови Пленуму).

Відповідачем не було надані заперечення на позовну заяву, тому суд керувався при прийнятті рішення по справі наявними в матеріалах справи розрахунками позивача.

Згідно п. 22 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_3 України № 13 від 24.12.1999 у справах, пов'язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв'язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст. 34 Закону і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1427 (зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 р. № 692), підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

У п. 3, 4 зазначеного вище Положення вказується, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін. При цьому, у разі затримки виплати заробітної плати за кілька місяців сума компенсації визначається згідно з пунктом 3 цього Положення за кожний місяць окремо і підсумовується.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_3 України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року (із змінами)роз'яснено, що за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема незаконного звільнення, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує також з відповідача в дохід держави судовий збір за вимогами майнового характеру в сумі 2635.73 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, Законом України В«Про оплату праціВ» , Постановою Пленуму Верховного ОСОБА_3 України № 12 від 24.12.1999 року В«Про застосування судами законодавства про оплату праціВ» (із змінами), Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1427, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «ВС-Партнер» Публічного акціонерного товариства «Вібросепаратор» (код ЄДРПОУ 25309141) на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 263573,61 грн., яка складається з проіндексованого боргу із невиплдаченої зарплати - 11850,15 грн.; компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за період з грудня 2010 р. по по липень 2014р. в розмірі -7647,24 грн.; компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів згідно постанови № 159 за період з 22.07.2014р. по листопад 2015 р. в розмірі -175028,05 грн.; компенсована станом на листопад 2015 р. не нарахована та не сплачена вихідна допомога - 4549,97 грн.; та розміру щомісячної компенсації за період з грудня 2015 р. по березень 2016 р. в сумі 64268,25 грн..

Стягнути з Дочірнього підприємства «ВС-Партнер» Публічного акціонерного товариства «Вібросепаратор» (код ЄДРПОУ 25309141) у дохід держави судовий збір у сумі 2635.73 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Богунським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити дане заочне рішення до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ОСОБА_3 Перекупка