cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2016 року Справа № 26/368 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
головуючого - суддів:Поляк О.І. (доповідач), Бакуліної С.В., Грейц К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 15.04.2016 за скаргоюДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на діїВідділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у справі № 26/368 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Український графіт" доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" простягнення 904 096,90 грн,
за участю представників
від позивача: не з'явились;
від позивача: Свириденко І.А.;
від ДВС: не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2016 у справі № 26/368 (суддя - Пінчук В.І.) відмовлено в задоволенні скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2016 у справі № 26/368 (головуючий суддя - Дикунська С.Я., судді: Зубець Л.П., Алданова С.О.) відмовлено Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в задоволенні заяви про поновлення строку подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 у справі № 26/368 повернуто Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою апеляційного господарського суду, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2016 у справі № 26/368, а справу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: ст.ст. 53, 93 Господарського процесуального кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
У призначене судове засідання з'явився представник відповідача. Представники позивача та Державної виконавчої служби своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2016 Господарським судом міста Києва було прийнято ухвалу про відмову в задоволенні скарги ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії ДВС. У вказаному судовому засіданні був присутній представник ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
23.03.2016 ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" було подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу, тобто з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження. При цьому, у апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 у справі № 26/368.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" посилалось на те, що його представник неодноразово звертався в межах строку для оскарження до Господарського суду міста Києва з метою отримання повного тексу ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 у справі № 26/368. Лише 21.03.2016 представнику ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" було видано повний текст вказаної ухвали.
Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання про поновлення строку та повертаючи без розгляду апеляційну скаргу, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно зі ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом, а не з дня її отримання учасником судового процесу. Крім того, за приписами ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні в судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді. Натомість згідно з протоколом судового засідання від 03.03.2016 представник заявника (відповідача) Свириденко І.А. був присутнім в судовому засіданні.
Колегія суддів не погоджується з висновками апеляційного господарського суду щодо необгрунтованості поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, з огляду на наступне.
Згідно з приписами статті 91 та частини першої статті 93 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Згідно з ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили такий пропуск. Відтак, у кожному конкретному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин такого пропуску.
Як вбачається з матеріалів справи, представник ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" неодноразово звертався до Господарського суду міста Києва з клопотаннями про отримання повного тексу ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 у справі № 26/368, зокрема 09.03.2016, 11.03.2016, 16.03.2016, 21.03.2016 (а.с. - 144-147). При цьому, зі звороту оригінала вказаної ухвали (зв. а.с. - 143) вбачається, що лише 21.03.2016 представнику ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" було видано її повний текст.
При цьому, згідно з п. 2.10.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 N 30 (у редакції рішення Ради суддів України 02.04.2015 р. N 25) оригінали електронних судових рішень, засвідчені ЕЦП, направляються до Єдиного державного реєстру судових рішень у порядку, визначеному Порядком ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до п. 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 N 740 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2009 N 1007) електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту.
Як вбачається з матеріалів справи, іншим учасникам, в тому числі і тим, що не були присутні під час винесення ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 у справі № 26/368, повний текст вказаної ухвали, всупереч вимогам ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, було направлено лише 24.03.2016.
Таким чином, враховуючи, що представнику ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" повний текст ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 у справі № 26/368 було видано лише 21.03.2016, хоча він неодноразово звертався до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням до вказаної дати, а учасникам, які не були присутні в засіданні - 24.03.2016, колегія суддів дійшла висновку, що доступу до повного тексту зазначеної ухвали у відповідача до 21.03.2016, зокрема через Єдиний державний реєстр судових рішень, не було.
Отже, ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" не мало можливості до 21.03.2016 ознайомитися з повним текстом ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 у справі № 26/368 для її оскарження.
Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження, господарський суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність поважних причин для поновлення вказаного строку.
Однак, апеляційний господарський суд безпідставно не врахував, що необхідною передумовою для реалізації стороною права на апеляційне оскарження є обізнаність зі змістом рішення (ухвали) суду, що дає можливість заявнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як того вимагає пункт 3 частини першої статті 94 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 N 23436/03).
Згідно з ч. 2 ст. 111 13 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки апеляційним господарським судом було допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, останню слід скасувати, а справу передати до Київського апеляційного господарського суду для здійснення розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2016 у справі № 26/368 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2016 у справі № 26/368 скасувати. Справу направити на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя О.І. Поляк
Судді С.В. Бакуліна
К.В. Грейц
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2016 |
Оприлюднено | 29.06.2016 |
Номер документу | 58497478 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Поляк О.I.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні