Ухвала

від 15.11.2016 по справі 26/368

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.11.2016 Справа № 26/368 Суддя Мандриченко О.В., розглянувши скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом";

на дії відділу державної виконавчої служби України Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві;

За позовом Публічного акціонерного товариства " Український графіт "

до Міністерство палива та енергетики України Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 904 096,90 грн.

Суддя О.В. Мандриченко

Представники:

Від стягувача: не з'явилися;

Від боржника: Свириденко І.А., представник, довіреність № 53/10 від 17.03.2016 р.;

Від ВДВС: Савчук К.П., представник, довіреність № б/н від 11.03.2016 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Скаржник - Державне підприємство " Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернувся суду зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

В поданій скарзі скаржник просить суд визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління у м. Києві щодо винесення постанови від 23.12.2015 р. ВП № 40462803 про стягнення з боржника - Державного підприємства " Національна атомна енергогенеруюча компанія " Енергоатом " виконавчого збору в розмірі 905 809,98 грн., а також просить суд визнати недійсною вказану постанову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 у справі № 26/368, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2016, відмовлено в задоволенні скарги ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016 у справі № 26/368 касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 у справі № 26/368 задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 у справі № 26/368 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 у справі № 26/368 скасовано. Скаргу на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 року № 04-23/2124 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2016 року, скаргу у справі № 26/368 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 р. призначено скаргу до розгляду у судовому засіданні.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2003 у справі № 26/368 позов ВАТ "Український графіт" задоволено частково і стягнуто з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ВАТ "Український графіт" 904 096,90 грн основного боргу, 1 601,89 грн державного мита та 111,19 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

21.11.2003 на виконання вказаного рішення був виданий наказ про стягнення з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ВАТ "Український графіт" 904 096,90 грн основного боргу, 1 601,89 грн державного мита та 111,19 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

21.03.2005 постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження з виконання вказаного наказу Господарського суду міста Києва та визначено строк добровільного виконання до 25.03.2005.

18.10.2013 постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві приєднано виконавче провадження № 40462803 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 26/368, виданого 21.11.2003, до зведеного виконавчого провадження № 39832110, яке веде ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві.

23.12.2015 постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві стягнуто з боржника - ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" виконавчий збір у розмірі 905 809,98 грн.

Зазначена постанова ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві про стягнення виконавчого збору була направлена боржнику 08.01.2016 рекомендованим листом № 0103252104538 та вручена представнику за довіреністю 11.01.2016, що підтверджується роздруківкою з сайту У ДППЗ "Укрпошта" http://services.ukrposhta.ua/ bardcodesingle/Default.aspx.

Звертаючись зі скаргою на дії ДВС боржник зазначив, що 24.12.2015 року ДП „НАЕК „Енергоатом" надіслало ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві лист № 18808/10, в якому повідомило, що 04.11.2015 року ПАТ „Український графіт" та ДП „НАЕК „Енергоатом" укладено мирову угоду № 54-004-08-15-00349 щодо погашення заборгованості за наказом господарського суду міста Києва від 21.11.2003 року № 26/368, а 11.11.2015 року зазначену мирову угоду подано на затвердження господарському суду міста Києва.

Боржник вказує, що відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, в редакції Закону України від 04.11.2010 № 2677-VI, у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання, зокрема затвердження мирової угоди, державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. При цьому, виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконав, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання. Однак, на момент подання заяви про затвердження мирової угоди державним виконавцем у примусовому порядку не було здійснено жодної виконавчої дії та не було стягнуто будь-якої суми з боржника.

Заперечуючи проти скарги, відділ державної виконавчої служби України Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві посилається на ч. 1 ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження", в редакції Закону України від 12.02.2015 року № 191-VIII, відповідно до якої, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

У рішенні від 5 квітня 2001 року N 3-рп/2001 Конституційний Суд України зазначив, що "Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи".

У рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України роз'яснив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. А положення частини першої ст. 58 Конституції України (про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи) треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Закон України від 12.02.2015 № 191-VII, яким було внесено зміни до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" та встановлено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом, набрав чинності 05.04.2015. При цьому, в самому Законі України "Про виконавче провадження" не вказано про надання йому зворотної сили в часі, а відтак положення ч. 1 ст. 28 вказаного Закону застосовується лише до виконавчих проваджень, відкриття яких відбулося після 05.04.2015.

Отже, стягнення виконавчого збору (у розмірі відсотків від фактично стягнутої (сплаченої) суми) у виконавчих провадженнях, у яких примусове виконання рішення розпочалося до зазначеної дати, повинно здійснюватися відповідно до вимог законодавства, яке було чинне на момент початку виконання рішення у примусовому порядку, у тому числі і в тих випадках, коли таке провадження триватиме після внесення змін щодо порядку стягнення виконавчого збору, оскільки Закон України "Про виконавче провадження", як в чинній редакції, так і в попередній передбачає, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 27.09.2016 р. у даній справі.

Крім того, відповідно до Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.1999 (яка діяла до 17.04.2012) постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після завершення строку, наданого для добровільного виконання, та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано. Аналогічні положення закріплені у п. 3.7.1 чинної Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2005 року постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження з виконання вказаного наказу Господарського суду міста Києва та визначено строк добровільного виконання до 25.03.2005 р.

Однак, тільки 23.12.2015 року, тобто більше ніж 10 років після закінчення строку добровільного виконання рішення у справі, постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві стягнуто з боржника - ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" виконавчий збір у розмірі 905 809,98 грн.

Суд враховує, що органом виконання судових рішень не вчинялися активні дії з примусового виконання рішення, як-то, направлення запитів до відповідних реєстраційних органів для встановлення фактів наявності у боржника майна для задоволення вимог стягувача, до податкового органу для встановлення фактів відкриття рахунків в банківських установах, до банківських установ для з'ясування фактів наявності коштів на рахунках, не накладався арешт на рухоме та/або нерухоме майно боржника, не проводився опис і оцінка майна, не проводилися заходи з примусової реалізації майна тощо.

На підтвердження вживання заходів примусового виконання в рамках виконавчого провадження ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві посилається на письмові вимоги, які за твердженням останнього неодноразово направлялися на адресу боржника. Однак будь яких доказів на підтвердження направлення даних вимог боржнику суду надано не було.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Поряд з викладеним, при розгляді поданої скарги необхідним і обґрунтованим видається застосування гарантованого Конституцією України принципу верховенства права та принципу справедливості, рівності усіх перед законом і судом у розрізі формального підходу Державної виконавчої служби до питання застосування до боржника у справі оскаржуваної міри відповідальності - стягнення виконавчого збору.

Зважаючи на все вищевикладене, керуючись принципами верховенства права, законності, справедливості, рівності усіх перед законом і судом, наведеними приписами законодавства, суд вважає доводи скаржника обґрунтованими і правомірними, а подану скаргу такою, що підлягає задоволенню у передбачений законодавством спосіб шляхом визнання незаконними дій відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління у м. Києві щодо винесення постанови від 23.12.2015 р. ВП № 40462803 про стягнення з боржника - Державного підприємства " Національна атомна енергогенеруюча компанія " Енергоатом " виконавчого збору в розмірі 905 809,98 грн. та визнання недійсної такої постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити повністю.

2. Визнати незаконними дії старшого державного виконавця державної виконавчої служби України Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бучка В.В. з винесення постанови від 23.12.2015 р. ВП № 40462803 про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" виконавчого збору в розмірі 905 809,98 грн.

3. Визнати недійсною постанову старшого державного виконавця державної виконавчої служби України Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бучка В.В. від 23.12.2015 р. ВП № 40462803 про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" виконавчого збору в розмірі 905 809,98 грн

Суддя О.В. Мандриченко