Постанова

від 08.06.2016 по справі 910/31696/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2016 р. Справа№ 910/31696/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

секретар судового засідання Білак В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Гук Н.В. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Панамаренко Д.М. - за належним чином оформленою довіреністю; Фурман Г.Є. - за належним чином оформленою довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016р.

у справі №910/31696/15 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "Гала"

до відповідача Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

про стягнення 106 880,00 грн. збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Радіокомпанія "Гала" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про стягнення 106 880,00 грн. збитків, завданих порушенням його права власності та неповерненням майна згідно з додатком №2 до договору від 01.01.2011р. №14-11-1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.01.2011р. між сторонами укладено Договір № 14-11-2, предметом якого є надання телекомунікаційних послуг. Для надання вказаних послуг позивач передав відповідачу майно згідно з додатком №2 до Договору від 01.01.2011р. Додатковою угодою від 05.12.2013р. до договору № 14-11-2 від 01.01.2011р. термін дії договору було продовжено до 31.12.2014р.

Відповідач припинив надання послуг позивачу за Договором в червні 2014р. у зв'язку із заборгованістю позивача, та закінченням строку дії договору. Дію Договору не продовжено, послуги за Договором не надаються, майно, що передавалось відповідачу згідно з Додатком №2, позивачу не повернуто. У зв'язку з цим позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача збитки у розмірі вартості втраченого майна , яке становить , за даними бухгалтерського обліку 106888 грн.

Відповідач проти позову заперечував і зазначав, що предметом позову є надання послуг, а не збереження наданого позивачем майна, отже у відповідача між збитками позивача від втрати майна та невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань відсутній причинно-наслідковий зв'язок. Крім того, вказував відповідач, належне позивачу майно знаходиться на непідконтрольній Україні території - м. Донецьку, а тому відповідальності за його втрату відповідач не несе. Самостійно забрати майно позивач відмовляється.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.02.2016р. у справі № 910/31696/15 позов задоволено. Стягнуто з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "Гала" 106 880,00 грн. на відшкодування збитків.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016р. у справі №910/31696/15 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовної заяви.

У доводах апеляційного оскарження апелянт посилався на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, упереджене ставлення до нього як до однієї із сторін процесу та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

На думку скаржника, підстав для притягнення його судом до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків не має, оскільки відсутній повний склад господарського правопорушення.

Зокрема, скаржник зазначав про відсутність протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), оскільки мало місце порушення позивачем свого зобов'язання по оплаті за послуги, надані відповідачем згідно договору за період з лютого 2014р. по червень 2014р. Тому, враховуючи існуючу заборгованість позивача, а також те, що на момент отримання вимоги позивача про повернення майна, в провадженні Господарського суду міста Києва вже знаходилась позовна заява про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційна послуги, позивачу було запропоновано розглянути питання про повернення майна після вирішення вказаного господарського спору в судовому порядку. На думку апелянта , такий спосіб утримання чужого майна відповідає передбаченим ст. 538 Цивільного кодексу України правом на зупинення виконання свого обов'язку у зв'язку з невиконанням іншою стороною зобов'язань по договору. Скаржник також вважав, що позивачем не було надано до суду підтверджень тій обставині, що він зазнав реальних збитків або упущеної вигоди від неповернення майна, а судом першої інстанції цей факт не був доведеним. Крім того, вказував апелянт, бухгалтерська довідка про вартість майна позивача , яка наявна в матеріалах справи, не може бути належним доказом розміру збитків, які він вимагає відшкодувати.

Окрім цього, апелянт наголошував на відсутності своєї вини, як обов'язкової складової господарського правопорушення, а також відсутності у договорі умов про відповідальність відповідача за збереження і цілісність майна. На думку скаржника, не має підстав вимагати відшкодування вартості втраченого майна, оскільки відсутні докази про його пошкодження або втрату і відомо, що майно знаходиться в Донецькій філії КРРТ, у Дільниці радіомовлення, цех № 1 за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 61.

Разом з тим, скаржник стверджував про відсутність предмету спору, оскільки неодноразово просив позивача забрати належне останньому майно, і яке, на думку скаржника, позивач не має наміру забирати та користується складною політичною ситуацією в країні з метою просто отримання вигоди.

Також, на думку скаржника, відшкодування шкоди має бути здійснено шляхом повернення майна в натурі, виходячи зі змісту положень ст. 1192 Цивільного кодексу України та Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди» зі змінами і доповненнями Президії Вищого господарського суду України від 01.04.1994р. №02-5/215, де зазначається, що потерпілому надається право вибору способу відшкодування шкоди. Якщо відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2016р. апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016р. у справі №910/31696/15 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Руденко М.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016р. апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Чорна Л.В. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.05.2016р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.05.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016р. прийнято апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016р. у справі №910/31696/15 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.

18.05.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначалося , що після повторного письмового повідомлення позивача від 19.02.2016р. про видачу майна уповноваженому представнику 25.02.2016р., його на територію Концерну не впустили і до представника позивача ніхто не вийшов у призначений час. Про це представник позивача Жайворон В.М. написав доповідну записку. Таким чином, вказував позивач , відповідач свідомо ухиляється від повернення майна.

18.05.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач зазначив, що відповідно до пояснень, наданих директором Донецької філії КРРТ, а також доповідної записки начальника цеху № 1 Донецької філії КРРТ ОСОБА_7 від 01.03.2016р., згідно вимоги позивача від 19.02.2016р. у призначений час та дату уповноважений представник позивача не з'явився, а оскільки він мав бути без мобільного телефону, то зв'язатися з ним було неможливо.

18.05.2016р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 08.06.2016р.

У судовому засіданні 08.06.2016р. представник позивача проти доводів апеляційного оскарження заперечував, просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016р. по справі №910/31696/15 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Представники відповідача доводи апеляційного оскарження підтримали, просили оскаржуване рішення скасувати.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 01.01.2011р. між сторонами укладено договір № 14-11-2, предметом якого є надання виконавцем телекомунікаційних послуг у відповідності до ліцензій виконавця на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного радіомовлення та надання в користування каналів електрозв'язку.

За умовами договору, виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовнику телекомунікаційні послуги з технічного обслуговування та експлуатації технічних засобів замовника згідно з додатком №1 до Договору; забезпечити безперебійну роботу технічних засобів: засобів мовного радіо, радіорелейних ліній (каналів для передачі програм радіо) за наявності резервного обладнання (підпункти "а", "б" та "в" пункту 2.2 Договору).

Замовник зобов'язувався забезпечити на вході засобів ефірного радіомовлення і каналів для передачі програм звукового сигналу згідно з нормами, встановленими чинними в Україні стандартами (ГОСТ-11515-91); забезпечувати гарантійний та післягарантійний ремонт власних технічних засобів і своєчасно надавати виконавцю запасні частини, необхідні для усунення виявлених пошкоджень, які виникли не з вини виконавця (підпункти "а" та "в" пункту 2.4 Договору).

Договір набирає чинності з дати підписання і діє з 01.01.2011р. до 31.12.2011р. включно, а в частині виникнення фінансових зобов'язань за договором - до їх повного виконання (пункт 9.1 Договору).

Додатковою угодою від 16.12.2011р. до договору сторонами продовжено термін дії договору до 31.12.2013р., а додатковою угодою від 05.12.2013р. -до 31.12.2014р.

Відповідно до Додатку №2 до договору №14-11-2 від 01.01.2011р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято наступне належне позивачу обладнання: підсилювач РТ2000М 1 шт.; блок живлення (тип РS 2909М-с) 1 шт.; збуджував (тип РТХ 30LCDS) 1 шт.; супутникова антена 1,8м 1 шт.; антена АСР 1/S6-1 1 шт.; фідер 7/8 дюйма 200 метрів; тюнер АВR 202 1 шт.; ПК (системний блок та монітор) 1 шт.; процесор Ultramizer pro DSP1424P 1 шт.; сплітер-мікшер ULTRALINK PRO MX 882 1 шт.

Відповідно до бухгалтерської довідки, підписаної генеральним директором та головним бухгалтером Приватного акціонерного товариства «Радіокомпанія «Гала», вартість вказаного майна складає 106 880,00 грн., і яке обліковується на балансі товариства.

У зв'язку із закінчення терміну дії договору позивач звернувся до відповідача з вимогою від 25.05.2015р. №49 у двадцятиденний термін з моменту отримання цієї вимоги повернути Товариству майно, передане згідно з Додатком №2.

Концерн у листі від 04.06.2015р. №2315/9-07 Товариству зазначав, що вирішення питання про повернення майна, переданого йому згідно з Додатком №2, буде розглянуто після оплати Товариством заборгованості за надані телекомунікаційні послуги та вирішення господарського спору у судовому порядку відповідно до вимог чинного законодавства України.

Утім, в силу статей 546, 547, 594 ЦК України, правом на притримання, як засобом забезпечення виконання зобов'язання, володіє кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, лише у разі, коли між сторонами зобов'язання існує письмова домовленість про такий вид забезпечення.

Договором, укладеним між сторонами у справі, такого засобу забезпечення належного виконання позивачем грошових зобов'язань не передбачено, отже відповідач протиправно утримує належне позивачу майно, яким продовжує володіти після припинення строку дії укладеного між ними договору.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Наявність обставин непереборної сили для повернення майна відповідач не підтвердив сертифікатом Донецької торгово-промислової палати про настання форс-мажорних обставин.

Доводи Концерну з посиланням на вимоги від 24.12.2015р. №1397 та 05.02.2016р. №129 до Товариства про направлення ним представника для отримання переданого Концерну обладнання і яка , за твердженням Концерну, Товариством не виконана, судовою колегію до уваги не приймаються, оскільки уповноважений представник Жайворона В.М. 25.02.2016 о 12 год. 00 хв., про прибуття якого Концерн був заздалегідь, 23.02.2016р., письмово повідомлений листом Товариства від 19.02.2016р., прибув до Донецької філії Концерну, за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 61, проте не був допущений на територію Концерну.

Доказом завчасного повідомлення Концерну про дату і годину прибуття представника Товариства до Концерну і його отримання судова колегія вважає поштове відправлення №0103252098015 вручення якого підтверджується відміткою на офіційному сайті українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" інформацією ( а.с. 150-152).

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що на день прийняття судом першої інстанції рішення належне Товариству обладнання перебувавало у володінні Концерну, який відповідав за його збереження , і згідно з Додатком № 2 від 01.01.11 р. до укладеного між сторонами у справі Договором, відповідальною особою за це був начальник цеху РРЛ ОСОБА_7

Посилання скаржника на відсутність з його сторони протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи) у зв'язку із заборгованістю позивача по оплаті послуг за договором, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки в договорі від 01.01.2011р. № 14-11-2 не передбачено спеціального порядку повернення переданого за договором майна. Крім того, строк дії договору № 14-11-2 від 01.01.2011р. закінчився, після чого замовник правомірно звернувся до виконавця з письмовою вимогою повернути майно, передане згідно з Додатком 2 до договору, що підтверджується копією вимоги № 49 від 25.05.2015р. А виконавець за договором, в свою чергу, відмовив у поверненні майна з посиланням на те, що вирішення питання про повернення майна, переданого йому згідно з Додатком №2, буде розглянуто після оплати позивачем заборгованості за надані телекомунікаційні послуги та вирішення господарського спору у судовому порядку.

Та обставина, що укладений між сторонами Договір №14-11-2 за своєю правовою природою є договором про надання послуг і не регламентує порядок повернення обладнання стороні, що його передала для належного їх виконання, не є перешкодою для повернення вказаного майна особою , яка ним володіє, після припинення дії договору, оскільки таке володіння буде безпідставним. У разі відмови повернути індивідуально визначену річ управнена сторона вправі вимагати відшкодування збитків.

Частиною 5 ст. 226 Господарського кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до бухгалтерської довідки, підписаної генеральним директором та головним бухгалтером Приватного акціонерного товариства «Радіокомпанія «Гала», вартість майна, переданого виконавцю за договором, складає 106 880,00 грн.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, вказана бухгалтерська довідка й визначає розмір збитків, який має бути відшкодований відповідачем внаслідок неповернення майна, належного позивачу.

За встановлених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду визнає обґрунтованими вимоги про відшкодування за рахунок відповідача збитків у розмірі вартості втраченого з його вини належного позивачу майна у розмірі його балансової вартості 106 880,00 грн.

У зв'язку з цим судова колегія не вбачає підстав для скасування законного рішення суду першої інстанції у даній справі та задоволення апеляційної скарги Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016р. у справі №910/31696/15 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016р. у справі №910/31696/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/31696/15 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Чорна