Постанова

від 19.04.2017 по справі 910/31696/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2017 р. Справа№ 910/31696/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Скрипки І.М.

Куксова В.В.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Гамрецький Э.О. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2016 у справі № 910/31696/15 (суддя - Бондарчук В.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА"

до відповідача Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

про стягнення збитків у розмірі 106880, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Радіокомпанія "ГАЛА" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - відповідач) про стягнення 106 880, 00 грн. збитків, завданих позивачу порушенням його права власності та неповерненням майна згідно з додатком №2 до договору від 01.01.2011 №14-11-1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 (суддя Марченко О.В.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10; ідентифікаційний код 01190043) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду на користь приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 91, кв. 5; ідентифікаційний код 20023766) 106 880 (сто шість тисяч вісімсот вісімдесят) грн. збитків та 1 603 (одну тисячу шістсот три) грн. 21 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 910/31696/15 залишено без змін.

13.07.2016 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 910/31696/15 видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 910/31696/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2016 року у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення 961,92 грн. - судового збору за подання касаційної скарги.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Радіокомпанія "ГАЛА" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2016 у даній справі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд допустив наступні порушення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, за статтею 104 ГПК України, при наявності вищевказаних порушень, рішення підлягає скасуванню.

Суд не дав оцінку тому, що за договором відповідач не набув прав на майно після припинення договору, не мав права притримувати майно (оскільки це не обумовлено умовами договору). Суд не керувався Конституцією України, що власник має всю повноту прав на майно.

Таким чином суд незаконно легалізує право відповідача на безпідставне володіння чужим майном.

Оскільки вже більше ніж 1,5 року позивач не може володіти і користуватись своїм майном, вважає його втраченим. Втрата майна є збитками позивача, які оцінені у відповідності до вартості цього майна на суму 106880,00 грн.

Своїм рішенням суд позбавив позивача права на вибір способу свого захисту, передбаченого частиною п'ятою сгатгі 226 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2016 у справі № 910/31696/15 разом з доданими до неї матеріалами було повернуто скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

08.02.2017 року апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" надійшла до Київського апеляційного господарського суду повторно.

Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Скрипка І.М., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 07.03.2017 року.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.03.2017 року у зв'язку з перебування судді Скрипки І.М. на лікарняному, сформовано для розгляду зазначеної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А., судді Куксов В.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2017 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи відкладено до 19.04.2017 року.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.04.2017 року у зв'язку з перебування судді Михальської Ю.Б. у відпустці, сформовано для розгляду зазначеної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А., судді Скрипка І.М., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 року у визначеному складі колегії суддів апеляційна скарга прийнята до провадження.

Відповідач, згідно з поданим до суду 22.02.2017 року відзивом, проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив та просить апеляційний суд апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2016 року у справі № 910/31696/15 без змін.

Позивач до судового засідання, що відбулось 19.04.2017 року, не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників Позивач не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності Позивач є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

01.01.2011 року між Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення та Приватним акціонерним товариством "Радіокомпанія "ГАЛА" укладено договір № 14-11-2, предметом якого є надання виконавцем телекомунікаційних послуг у відповідності до ліцензій виконавця на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного радіомовлення та надання в користування каналів електрозв'язку.

Відповідно до підпунктів "а", "б" та "в" пункту 2.2 договору, виконавець приймає на себе наступні зобов'язання:

а) надавати замовнику телекомунікаційні послуги з технічного обслуговування та експлуатації технічних засобів замовника згідно з додатком №1 до договору;

б) забезпечити безперебійну роботу технічних засобів: засобів мовного радіо, радіорелейних ліній (каналів для передачі програм радіо) за наявності резервного обладнання;

в) забезпечити якісні показники роботи технічних засобів, згідно з нормами встановленими Правилами технічної експлуатації засобів ефірного радіомовлення (ПТЕ - 88) і Правилами технічної експлуатації радіорелейних ліній прямої видимості (КНД 45-205-2003).

Згідно підпунктів "а" та "в" пункту 2.4 договору, замовник приймає на себе наступні зобов'язання забезпечити на вході засобів ефірного радіомовлення і каналів для передачі програм звукового сигналу згідно з нормами, встановленими чинними в Україні стандартами (ГОСТ-11515-91); забезпечувати гарантійний та післягарантійний ремонт власних технічних засобів і своєчасно надавати виконавцю запасні частини, необхідні для усунення виявлених пошкоджень, які виникли не з вини виконавця.

Умовами п. 3.1. договору передбачено, що ціна договору на 2011 рік визначається додатком № 1 до даного договору і складається з:

- ціни на радіомовні передавачі виконавця за "тарифами на телекомунікаційні послуги концерну РРТ , що затверджені наказом Концерну РРТ № 347 від 25.11.2010 та оприлюднені на офіційному сайті www.rrt.ua";

- договірні ціни на технічне обслуговування та експлуатацію технічних засобів замовника;

- ціни на канали для передачі звукових програм за "тарифами на надання каналів для передачі програм телебачення, моно - і стерео радіомовлення", які затверджені наказом Концерну РРТ від 03.01.2008 № 3;

- ціни на технічне обслуговування супутникових приймальних систем;

- договірні ціни на технічне обслуговування додаткового обладнання по виходу в ефір регіональних рекламних блоків;

- ціни на пункт виділення цифрового потоку.

Пунктом 8.5. договору передбачено, що в усьому іншому, що не передбачено договором, сторони керуються чинним законодавством України та звичаями ділового обороту.

Даний договір набирає чинності з дати підписання і діє з 01.01.2011 до 31.12.2011 включно, а в частині виникнення фінансових зобов'язань за договором - до їх повного виконання (пункт 9.1 Договору).

Додатковою угодою від 16.12.2011 до договору № 14-11-2 від 01.01.2011 сторонами продовжено термін дії договору до 31.12.2013.

Додатковою угодою від 05.12.2013 до договору № 14-11-2 від 01.01.2011 сторони прийшли до угоди продовжити термін дії договору до 31.12.2014.

З матеріалів справи вбачається, позивачем було передано, а відповідачем прийнято наступне обладнання:

- підсилювач РТ2000М 1 шт.;

- блок живлення (тип РS 2909М-с) 1 шт.;

- збуджувач (тип РТХ 30LCDS) 1 шт.;

- супутникова антена 1, 8м 1 шт.;

- антена АСР 1/S6-1 1 шт.;

- фідер 7/8 дюйма 200 метрів;

- тюнер АВR 202 1 шт.;

- ПК (системний блок та монітор) 1 шт.;

- процесор Ultramizer pro DSP1424P 1 шт.;

- сплітер-мікшер ULTRALINK PRO MX 882 1 шт., що підтверджується додатком № 2 від 01.01.2011 до договору № 14-11-2 від 01.01.2011.

Як стверджує позивач, у зв'язку із закінченням строку дії договору № 14-11-2 від 01.01.2011, на підставі якого було передано відповідачу майно (обладнання), у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу відповідного майна.

Так, згідно наданої позивачем бухгалтерської довідки, вартість майна (підсилювач РТ2000М 1 шт.; блок живлення (тип РS 2909М-с) 1 шт.; збуджувач (тип РТХ 30LCDS) 1 шт.; супутникова антена 1, 8м 1 шт.; антена АСР 1/S6-1 1 шт.; фідер 7/8 дюйма 200 метрів; тюнер АВR 202 1 шт.; ПК (системний блок та монітор) 1 шт.; процесор Ultramizer pro DSP1424P 1 шт.; сплітер-мікшер ULTRALINK PRO MX 882 1 шт.) становить 106 880, 00 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у свою чергу відповідач звернувся до позивача листом від 04.06.2015 №2315/9-07, в якому зазначив, що оскільки на претензію від 05.06.2014 №544 щодо виконання умов договору та сплати заборгованості позивач відповіді не надав, Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" заборгованості. Також, відповідач в листі зазначив, що вирішення питання про повернення майна, переданого йому згідно з додатком №2, буде розглянуто після оплати позивачем заборгованості за надані телекомунікаційні послуги та вирішення господарського спору у судовому порядку відповідно до вимог чинного законодавства України.

Крім того, відповідач звернувся із заявою №1290 від 10.12.2015 до Донецької торгово-промислової палати стосовно засвідчення форс-мажорних обставин, у вказаній заяві відповідач зазначив про неможливість виконати зобов'язання з повернення обладнання позивачу, яке було встановлено в цеху РРЛ Донецької філії Концерну (м. Донецьк, вул. Куйбишева, 61) згідно з Додатком №2.

Донецька торгово-промислова палата листом від 29.12.2015 №1701/12.12-03 повідомила Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, що для прийняття рішення щодо можливості видачі сертифікату про форс-мажорні обставини потрібно надати додаткові пояснення стосовно документів на підставі яких виникло зобов'язання, терміну, у який воно повинно було бути виконано, дати настання форс-мажорних обставин, а також додаткові документи на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між обставиною/подією і неможливістю виконати Концерном свої зобов'язання.

При цьому, вимогою №1397 від 24.12.2015 відповідач просив позивача у двадцятиденний термін з моменту отримання вказаної вимоги забрати майно, передане Приватним акціонерним товариством "Радіокомпанія "ГАЛА" Донецькій філії Концерну РРТ згідно з Додатком №2.

Крім того, довідкою від 01.02.2016 № 112 Донецька філія Концерну РРТ повідомила, що станом на 01.02.2016 року до Донецької філії Концерну РРТ не надходило усних та/або письмових звернень від представників позивача щодо повернення обладнання Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА", переданого Донецькій філії Концерну РРТ відповідно до додатку № 2 від 01.01.2011 до договору № 14-11-2 від 01.01.2011, що знаходиться на Дільниці радіомовлення м. Донецьк цеху № 1 за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 61.

Водночас, 05.02.2016 Донецька філія РРТ повторно звернулася до позивача з вимогою № 129, в якій просила останнього у десятиденний термін з моменту отримання даної вимоги забрати майно, передане ПрАТ "Радіокомпанія "ГАЛА" Донецькій філії РРТ згідно додатку № 2 від 01.01.2011 до договору, яка отримана позивачем 17.02.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія у матеріалах справи).

У свою чергу, позивач вимогою від 19.02.2016 № 13 просив відповідача зустріти уповноваженого представника ПрАТ "Радіокомпанія "ГАЛА" ОСОБА_1 25.02.2016 о 12 год. 00 хв. за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 61, з метою отримання обладнання (отримана відповідачем 23.02.2016, згідно відстеження пересилання поштових відправлень за штрих кодовим ідентифікатором 0103252098015).

Згідно з доповідною запискою ОСОБА_1 25.02.2016 о 12 год. 00 хв. останній прибув до об'єкта Концерну, який знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 61, проте представники відповідача його не зустріли у вказаний день і час, а вільного входу на територію Концерну немає.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є стягнення 106880,00 грн. збитків, завданих позивачу порушенням його права власності та неповерненням майна згідно з додатком №2 до договору від 01.01.2011 №14-11-1.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 01.01.2011 року сторонами укладено договір, предметом якого є надання телекомунікаційний послуг. Для надання вказаних послуг позивач передав відповідачу майно відповідно до додатку від 01.01.2011 №2 до договору, відповідач припинив надання послуг позивачу за договором у червні 2014 року у зв'язку із заборгованістю позивача. Станом на дату звернення позивачем з даним позовом дію договору не продовжено, послуги за договором не надаються, майно, що передавалось відповідачу згідно з додатком №2, позивачу не повернуто.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно додатку № 2 від 01.01.2011 до договору № 14-11-2 від 01.01.2011 позивачем було передано, а відповідачем прийнято наступне обладнання: підсилювач РТ2000М 1 шт.; блок живлення (тип РS 2909М-с) 1 шт.; збуджувач (тип РТХ 30LCDS) 1 шт.; супутникова антена 1, 8м 1 шт.; антена АСР 1/S6-1 1 шт.; фідер 7/8 дюйма 200 метрів; тюнер АВR 202 1 шт.; ПК (системний блок та монітор) 1 шт.; процесор Ultramizer pro DSP1424P 1 шт.; сплітер-мікшер ULTRALINK PRO MX 882 1 шт.

Місцевий господарський суд вірно встановив, що майно було передано позивачем саме на виконання умов договору № 14-11-2 від 01.01.2011 року , умовами якого передбачено, що виконавець має право на непідключення та/або відключення підключеного до телекомунікаційної мережі обладнання замовника у разі відсутності документів про підтвердження його відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій, а також в інших випадках, передбачених законодавством, при цьому за договором замовник прийняв на себе зобов'язання забезпечувати гарантійний та післягарантійний ремонт власних технічних засобів і своєчасно надавати виконавцю запасні частини, необхідні для усунення виявлених пошкоджень, які виникли не з вини виконавця, тобто додаток № 2 є невід'ємною частиною договору, що виключає позадоговірний характер відносин в сторін в частині володіння, користування та розпорядження майном.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що відповідач неодноразово звертався до позивача з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги за договором, проте позивач заборгованість у добровільному порядку не сплатив, у зв'язку з чим відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" про стягнення заборгованості, крім того, відповідач зазначав, що вирішення питання про повернення майна, переданого йому згідно з додатком №2, буде розглянуто після оплати позивачем заборгованості за надані телекомунікаційні послуги та вирішення господарського спору.

Колегія суддів не приймає доводів апелянта про те, що у зв'язку з неповерненням відповідачем майна, позивач несе збитки у розмірі вартості майна переданого відповідачу за додатком № 2 до договору, яке згідно бухгалтерської довідки позивача становить 106880, 00 грн.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За приписами статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

При цьому, правовий аналіз наведених норм законодавства України дозволяє дійти висновку про те, що збитками можуть вважатися витрати, яких особа зазнала саме у зв'язку зі знищенням або пошкодженням майна, його втратою.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у судовому засіданні, майно позивача не є знищеним, пошкодженим або втраченим, а знаходиться на об'єкті Концерну, розташованому за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 61, доказів протилежного сторонами не надано.

Таким чином, враховуючи факт відсутності пошкодженого або втраченого майна позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків у розмірі 106880, 00 грн.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" є необґрунтованими та такими, в задоволені яких вірно відмовлено судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2016 року у справі № 910/31696/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" на рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2016 року у справі № 910/31696/15 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "ГАЛА" на рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2016 року у справі № 910/31696/15 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2016 року у справі № 910/31696/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/31696/15 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді І.М. Скрипка

В.В. Куксов