Справа №610/1942/16-ц
Провадження №2/610/617/2016
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2016 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
Головуючого - судді Муленко Л.М.,
за участю: секретаря - Кравченко М.Ю.,
представника позивача - Ремез К.І.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балаклія цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієт центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання безвідсоткової позики,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача - ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієт центр» (далі - ТОВ «Дієт центр») заборгованості за договором про надання безвідсоткової позики від 29.04.2015 року в розмірі 50000 гривень та витрат по сплаті судового збору в сумі 1378 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідно до вказаного договору відповідач отримала 50000 гривень, що підтверджується видатковим касовим ордером від 29.04.2015 року.
Відповідно до п.2.2. договору, позичальник повинен повернути позику до 30.04.2016 року, а в разі припинення трудових відносин - у триденний строк з моменту розірвання трудових відносин.
Трудові відносини між ТОВ «Дієт центр» та ОСОБА_2 були розірвані за ініціативою ОСОБА_2 07.07.2015 року на підставі її заяви та наказу №59-К про звільнення з посади, однак відповідач не повернула суму позики ТОВ «Дієт центр».
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. Вказала, що ОСОБА_2 з 05.02.2013 року працювала сімейним лікарем у ТОВ «Дієт центр», мала добру репутацію. 05.02.2013 року між ТОВ «Дієт центр» та відповідачем було укладено договір про надання безвідсоткової позики, на підставі якого вона отримала 10000 гривень. Зазначені грошові кошти відповідач повернула ТОВ «Дієт центр» у встановлений договором строк. 29.04.2015 року було укладено договір позики, згідно якого відповідач отримала від ТОВ «Дієт центр» позику 50000 гривень, що підтверджується видатковим касовим ордером. У зв'язку з конфліктом на роботі відповідач прийняла рішення про звільнення та 07.07.2015 року була звільнена з роботи за власним бажанням. Протягом майже року з дня звільнення позивач намагався вирішити питання про повернення ОСОБА_2 позики в добровільному порядку, однак відповідач до цього часу не повернула гроші.
Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. В обґрунтування заперечень вказала, що вона підписала зазначений договір позики та видатковий касовий ордер про отримання позики, оскільки боялася втратити роботу, однак гроші в сумі 50000 гривень не отримувала. Зазначила, що не має наміру пред'являти позов про недійсність вказаного договору.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню (ч.1 ст.61 ЦПК України).
Суд, дослідивши докази по справі, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дійшов висновку про доцільність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 05.02.2013 року була прийнята на роботу до ТОВ «Дієт центр» сімейним лікарем, що вбачається з копії наказу №33-К від 05.02.2013 року (а.с.11).
05.02.2013 року між ТОВ «Дієт центр» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання безвідсоткової позики, згідно якого ТОВ «Дієт центр», як позикодавець, передає у власність ОСОБА_2, як позичальнику, 10000 гривень, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю на умовах і у строки, передбачені цим договором. Строк повернення позики за вказаним договором - 36 календарних місяців з моменту надання суми позики (а.с.7, 8).
05.02.2013 року відповідач отримала суму позики 10000 гривень, що підтверджується видатковим касовим ордером (а.с.9).
29.04.2015 року ОСОБА_2 повернула ТОВ «Дієт центр» кошти за договором безвідсоткової позики в сумі 10000 гривень, що вбачається з прибуткового касового ордеру №473 (а.с.10).
29.04.2015 року між ТОВ «Дієт центр» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання безвідсоткової позики, згідно якого ТОВ «Дієт центр», як позикодавець, передає у власність ОСОБА_2, як позичальнику, 50000 гривень, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю на умовах і у строки, передбачені цим договором (п.1.1. договору) (а.с.4,5).
Згідно пункту 2.1. договору позика в сумі, передбаченій п.1.1. договору, надається позикодавцю позичальником в повному обсязі готівкою з каси в момент укладення договору.
За умовами вказаного договору позичальник повинен повернути позику до 30.04.2016 року, але в разі припинення трудових правовідносин з будь-яких підстав між позикодавцем та позичальником, останній зобов'язаний повернути позику у триденний термін з моменту розірвання трудових відносин в повному обсязі (п.2.2. договору).
За цим договором позика є безвідсотковою (п.2.3. договору).
Пунктом 2.4. договору передбачено, що позикодавець передає позичальнику суми позики готівкою, а позичальник у підтвердження отримання грошових коштів підписує відповідні видаткові касові ордери.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст.1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідач отримала від ТОВ «Дієт центр» безвідсоткову позику - грошові кошти в сумі 50000 гривень, що підтверджується видатковим касовим ордером від 29.04.2015 року (а.с.6).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
07.07.2015 року ОСОБА_2 була звільнена з посади сімейного лікаря ТОВ «Дієт центр» за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, що вбачається з копії наказу №69-К від 07.07.2015 року (а.с.13).
У зв'язку з розірванням між сторонами трудових правовідносин, на підставі п.2.2. договору про надання безвідсоткової позики від 29.04.2015 року строк виконання зобов'язання ОСОБА_2 за цим договором настав 10.07.2015 року.
Однак у встановлені договором про надання безвідсоткової позики строки відповідач не повернула ТОВ «Дієт центр» суму позики - 50000 гривень.
Суд не бере до уваги пояснення відповідача про те, що вона не отримувала 50000 гривень за договором про надання безвідсоткової позики, оскільки зазначені пояснення не підтверджені відповідачем жодними доказами та суперечать усім іншим доказам по справі, які суд вважає належними і допустимими.
Обставина особистого отримання відповідачем грошових коштів в розмірі 50000 гривень підтверджена дослідженим у судовому засіданні видатковим касовим ордером, особистий підпис на якому підтвердила ОСОБА_2 у судовому засіданні.
Зазначений видатковий касовий ордер відповідно до норм цивільного законодавства є одночасно документом, який підтверджує і передачу грошей позикодавцем позичальнику, і укладення договору позики.
Враховуючи викладене суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача борг за договором про надання безвідсоткової позики від 29.04.2015 року в сумі 50000 гривень.
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.526, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієт центр», код ЄДРПОУ 37989452, р/р №26001060805805 в ПАТ «КБ «Приватбанк», МФО 305299, адреса: 49126, АДРЕСА_1, заборгованість за договором про надання безвідсоткової позики від 29.04.2015 року в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Мотивоване рішення складене 24.06.2016 року.
Суддя Муленко Л.М.
Суд | Балаклійський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2016 |
Оприлюднено | 02.07.2016 |
Номер документу | 58550435 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Балаклійський районний суд Харківської області
Муленко Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні