Рішення

від 22.06.2016 по справі 914/1083/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2016р. Справа№ 914/1083/16

За позовом : Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Електрогал», м. Львів

про розірвання договору оренди № Ш-5425-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 27.07.2007р., виселення та стягнення заборгованості у розмірі 43 056,08 грн. за договором.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 2302-вих-8 від 05.01.2016 р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 9 від 25.09.2015 р.

На розгляд господарського суду Львівської області Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Електрогал» про розірвання договору оренди № Ш-5425-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 27.07.2007р., виселення та стягнення заборгованості в сумі 43 056,08 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.04.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 16.05.2016р., про що сторони були повідомлені належним чином під розписку, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали поштівок - в матеріалах справи).

В судовому засіданні 16.05.2016р. з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи оголошено перерву до 13.06.2016р

13.06.2016р. судом винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 22.06.2016р.

В судовому засіданні 22.06.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримує повністю з підстав зазначених в позовній заяві, просить позов задоволити повністю.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач у порушення умов договору оренди № Ш-5425-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 27.07.2007р. не в повному обсязі та не своєчасно здійснював оплату орендних платежів, у зв'язку з чим позивач просить стягнути заборгованість по орендній платі в сумі 43 056,08 грн. У зв'язку неналежним виконанням умов договору позивач просить розірвати договір оренди та виселити відповідача з нежитлового приміщення.

В судовому засіданні 22.06.2016р. представник відповідача проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві (вх. № 20573/16/16 від 16.05.2016р.), та доповнення до відзиву (вх. № 26127/16 від 22.06.2016р.), позовні вимоги визнає частково, в частині стягнення 4 918,07 грн. просить відмовити та просить розстрочити виконання рішення терміном на один рік.

В судовому засіданні 22.06.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено таке.

27.07.2007р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець, позивач у справі)) та Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Електрогал» (орендар, відповідач у справі) було укладено договір оренди № Ш-5425-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець на підставі наказу Управління комунального майна Львівської міської ради №257-О від 14.04.2006р. та № 418-О від 17.07.2006р.,на умовах визначених цим договором, зобов'язується передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування нерухоме майно (надалі - об'єкт оренди)- нежитлові приміщення 1-го поверху, що позначені на технічній документації під літерами 1,2, загальною площею 42,0 кв.м., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Заводська, 30а, що знаходиться на балансі ЛКП «Заморстилів-400» (балансоутримувач).

Згідно до п. 2. ОСОБА_3 об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для складу.

Договір оренди укладений терміном з 27.07.2007р. по 27.07.2012р. включно.

Пунктом 4.2. ОСОБА_3 встановлено, настання обов'язку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати підписання сторонами даного ОСОБА_3.

Пунктом 4.3. ОСОБА_3 сторони погодили що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов ОСОБА_3 оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії ОСОБА_3 він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені ОСОБА_3.

Оскільки доказів повідомлення про припинення між сторонами суду не подано, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, тобто до 27.07.2017р.

Відповідно до п. 5.1 ОСОБА_3, розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення ОСОБА_3 розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради з врахуванням індексу інфляції.

У відповідності до пункту 5.2. ОСОБА_3 орендна плата перераховується орендарем не пізніше двадцятого числа місяця за попередній місяць. Несплата орендної плати в повному обсязі протязі трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору.

Відповідно до п. 5.5 ОСОБА_3 до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пунктів 7.1. та 7.2. ОСОБА_3 орендар зобов'язаний використовувати об'єкт оренди відповідно до його призначення та умов ОСОБА_3, а також своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

У зв'язку з не належним виконанням умов ОСОБА_3 щодо сплати орендної плати протягом трьох місяців позивач просить розірвати договір оренди, висилити з нежитлового приміщення та стягнути заборгованість з орендної плати за ОСОБА_3 позивач просить стягнути з відповідача орендну плату в розмірі 43 056,08 грн., яка виникла за період з 01.04.2013р. по 29.02.2016р.

У відзиві на позовну заяву відповідач частково визнає позовні вимоги, в частині дострокового припинення дії договору оренди та повернення об'єкта оренди не заперечує. Визнає заборгованість за ОСОБА_3 в сумі 38 138,01 грн. В частині стягнення 4 918,07 грн. просить відмовити, оскільки позивачем не врахована дана сума оплати за оренду приміщення, а здійснено зарахування цієї суми на оплату пені, яка сторонами у ОСОБА_3 не передбачена.

Крім цього, відповідач просить розстрочити виконання рішення строком на один рік, у зв'язку з важким матеріальним становищем.

Доказів повної або часткової оплати заборгованості сторонами не подано.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір оренди є обов'язковим для виконання сторонами.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору оренди в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно приписів частини 3 статті 283 Господарського кодексу України, об'єктом оренди, зокрема, можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною першою статті 19 цього ж Закону встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Приписами статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що відповідачем не своєчасно та не в повному обсязі здійснено орендну плату згідно ОСОБА_3 за період з 01.04.2013р. по 29.02.2016р. Згідно поданих доказів долучених до матеріалів справи, вбачається що у відповідача існує заборгованість за ОСОБА_3 в сумі 38 138,01 грн., що визнається відповідачем та підтримується позивачем. Оскільки, при здійснені відповідачем часткових оплат позивачем зараховано орендні платежі, як оплату пені за порушення виконання грошового зобов'язання.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно ч. 1 ст. 546 Цивільного Кодексу україн виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Однак, ОСОБА_3 оренди не передбачено відповідальності за несвоєчасне виконаного грошового зобов'язання у формі пені.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі за ОСОБА_3 в сумі 38 138,01 грн., яка виникла за період з 01.04.2013р. по 29.02.2016р., оскільки така обґрунтована та підтверджена матеріалами справи, визнається відповідачем та підтримується позивачем. В частині стягнення 4 918,07 грн. слід відмовити, оскільки є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

У відповідності до пункту 5.2. ОСОБА_3 несплата орендної плати в повному обсязі протязі трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору.

Відповідно до ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно з ч.3 ст.26 цього ж Закону договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 11.2. ОСОБА_3 даний Договір може бути припинений або розірваний за згодою сторін, рішенням суду, господарського суду або з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Згідно з п.5.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У зв'язку з цим, вимога позивача про розірвання договору оренди та повернення об'єкта оренди орендодавцю шляхом виселення орендаря є правомірною і такою, що підлягає задоволенню та не заперечується (підтримується) відповідачем.

Крім цього, відповідач у відзиві просить розстрочити виконання рішення в порядку ст. 83 ГПК України враховуючи важкий матеріальний стан (сплату стягнутих судом коштів) по справі рівними частинами на один рік (12 місяців). Доказ важкого матеріального стану надав суду (фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства, довідки банків по рахунках).

Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно п.7.1.2 та п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

На підставі викладеного вище, беручи до уваги, важке фінансове становище відповідача, що підтверджено, зокрема, фінансовим звітом суб'єкта малого підприємства, довідками банків по рахунках, не заперечення позивача проти розстрочки виконання рішення суду на шість місяців (додаткові пояснення (вх.№ 24428/16 від 13.06.2016р.). Зважаючи на необхідність задоволення господарських інтересів обох сторін та не допущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки, суд вважає за доцільне клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення задоволити частково та розстрочити виконання рішення частинами на 6 (шість) місяців.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Розірвати Договір оренди № Ш-5425-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 27.07.2007р. укладеного між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, площа Галицька, буд 15; ідентифікаційний код 25558625) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Електрогал» (79018, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 13830571).

3. Зобов'язати боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Електрогал» (79018, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код 13830571) повернути стягувачу: Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15; ідентифікаційний код 25558625) об'єкт оренди шляхом виселення, а саме: нежитлове приміщення 1-го поверху, що позначене на технічній документації під літерами 1,2, загальною площею 42,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Заводська, 30а.

4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Електрогал» (79018, м. Львів, вул. Затишна,4; ідентифікаційний код 13830571) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, площа Галицька, буд 15; ідентифікаційний код 25558625) 38 138,01 грн. заборгованості по орендній платі та 3 976,60 витрат по сплаті судового збору.

Розстрочити виконання рішення щодо стягнення заборгованості в сумі 38 138,01 грн. на шість місяці згідно такого графіку: до 31.07.2016р. - 6 356,33 грн., до 31.08.2016р. - 6 356,33 грн., до 30.09.2016р. - 6 356,33 грн., до 31.10.2016р. - 6 356,33грн., до 30.11.2016р. - 6 356,33 та до 31.12.2016р. - 6 356,36 грн.

5. В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

6. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.06.2016р.

Суддя Коссак С.М.