Ухвала

від 30.07.2020 по справі 914/1083/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.07.2020 Справа № 914/1083/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С.М., при секретарі Пукач М.В., розглянувши заяву: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

про поновлення пропущеного строку пред»явлення наказу до виконання та видача дубліката наказу

у справі № 914/1083/16

За позовом : Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Електрогал» , м. Львів

про розірвання договору оренди № Ш-5425-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 27.07.2007р., виселення та стягнення заборгованості у розмірі 43 056,08 грн. за договором.

За участі представників сторін:

Від заявника: Мартиняк Р.М. - представник;

Від боржника: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

17.07.2020 до Господарського суду Львівської області надійшла заява (вх.№ 1650/20) Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про поновлення пропущеного строку пред»явлення наказу до виконання та видача дубліката наказу у справі № 914/1083/16, а саме наказу від 25.07.2016 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Електрогал» (79018, м. Львів, вул. Затишна,4; ідентифікаційний код 13830571) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, площа Галицька, буд 15; ідентифікаційний код 25558625) 38 138,01 грн. заборгованості по орендній платі та 3 976,60 витрат по сплаті судового збору. Розстрочити виконання рішення щодо стягнення заборгованості в сумі 38 138,01 грн. на шість місяці згідно такого графіку: до 31.07.2016р. - 6 356,33 грн., до 31.08.2016р. - 6 356,33 грн., до 30.09.2016р. - 6 356,33 грн., до 31.10.2016р. - 6 356,33грн., до 30.11.2016р. - 6 356,33 та до 31.12.2016р. - 6 356,36 грн.

Заявник зазначає, що 25.07.2016р. на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2016р., яке набрало законної сили 12.07.2016р. видано накази про зобов`язання до вчинення та стягнення з боржника вищезазначених сум з врахуванням вказаного графіка сплати заборгованості. Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради зверталося у Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові, з листами від 18.07.2017 №2302-вих-3618, від 29.04.2020 №2302-вих-32399 та від 27.05.2020р. № 2302-вих-39608 в яких зазначалося про те, що 16.03.2017р. на адресу стягувача надійшла постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.11.2016р. №53004813 із супровідним листом за №20608 від 29.11.2016р. Проте оригінал наказу Господарського суду Львівської області №914/1083/16 від 25.07.2016р. в Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради не надійшов та просило у разі втрати наказу Господарського суду Львівської області № 914/1083/16 від 25.07.2016р. у як найстисліші терміни звернутися до суду про видачу дублікату даного наказу, а також надати інформацію про хід виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/1083/16 від 25.07.2016р. Проте, як зазначає заявник, в управління комунальної власності так і не надходила будь-яка інформація щодо виконання даного рішення суду та стягувачу стало відомо з Ухвали Господарського суду Львівської області від 22.06.2020 у справі № 914/1083/16, що тільки 10.06.2020р. в Господарський суд Львівської області було подано заяву (вх.№1325/20) від Залізничного відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції про видачу дублікату наказу у справі №914/1083/16.

Відповідно до ст.329 Господарського процесуального кодексу України . У разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 19.4 Розділ XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проаналізувавши заяву та подані документи, суд дійшов висновку про задоволення заяви про поновлення пропущеного строку пред»явлення наказу до виконання та видача дубліката наказу.

Розглянувши заяву, суд доходить висновку про її задоволення з таких підстав.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.97 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Пунктом 19.4 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі N 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі N 916/215/15-г).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй Постанові від 25.09.2015 року за № 8 Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа. Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент видачі наказу суду) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05.10.2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року.

Згідно з п. 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Водночас, положення п. 5 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року не розповсюджують свою дію на виконавчі документи, строк виконання за якими сплив на час набрання чинності зазначеним законодавчим актом (постанова Верховного Суду від 02.05.2018 року у справі №5016/149/2011).

Судом встановлено, що наказ про примусове виконання судового рішення від 22 червня 2016 року, датований 25.07.2016 року, у справі №914/1083/16 (рішення набрало законної сили 12 липня 2016 року) дійсний до пред`явлення до виконання протягом року з наступного дня після закінчення строку, встановленого для рострочки виконання рішення. Останній день закінчення строку для розстрочки виконання рішення встановлено до 31.12.2016 року. Отже, з 01.01.2017 року починається перебіг строку, встановленого для виконання рішення суду. Заява про примусове виконання подана 29.11.2016 року згідно повідомлення про повернення стягувану виконавчого документа без прийняття до виконання від 29.11.16р.

Таким чином, встановлено, що стягувачем виконавчий документ було пред`явлено для примусового виконання 29.11.2016 року, у зв`язку з чим строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив на час набрання чинності Закону України Про виконавче провадження".

Відтак законодавець збільшив до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 року Законом України "Про виконавче провадження" так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 року, та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016 року (постанова Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №922/3137/15).

Суд зазначає, що обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (постанова Верховного Суду від 11.11.2019 року у справі № 5/229-04).

Заявником поряд із заявою про видачу дублікату наказу, подано заяву про поновлення строку для пред`явлення його до виконання (вх.№1650/20).

Як зазначалося вище, повідомленням від 29.11.2016 року ВП №53004813 про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання, у зв`язку з ненаданням стягувачем підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим, відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу №914/1083/16, виданого 25.07.2016 року господарським судом Львівської області. Супровідним листом Залізничний відділ державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 29.11.2016року за №20608, зазначене повідомлення та виконавчий документ направило стягувану. Згідно відбитку штемпеля на супровідному листі, він отриманий стягувачем 15.03.2017 року №1.4-9134-2302.

Однак, згідно інформації, зазначеної у листі стягувача на адресу Залізничного відділу ДВС Львівського міського управління юстиції від 18.07.2017 року за №2302-вих.3618 оригінал наказу стягувачем не отриманий, а тому, у разі його втрати, просив звернутися до суду про видачу дублікату. Повторне звернення стягувача до органу стягнення датоване 29.04.2020 року за №2302-вих.32399. Належних та допустимих доказів наявності оригіналу виконавчого документа у стягувача чи органу стягнення суду не надано та судом не встановлено. Станом на час розгляду справи рішення господарського суду у справі №914/1083/16 про стягнення 42114,61грн. не виконано. (докази надіслання вищезазначених листів знаходяться в матеріалах справи за вх.№23058/20).

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа - наказу Господарського суду Львівської області від 25.07.2016 року у справі №914/1083/16 про стягнення 42 114,61 грн. до виконання та про видачу його дублікату у зв`язку з його втратою, що унеможливлює його виконання.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі ухвали суду і його зміст має повністю співпадати з оригіналом, тобто відповідати резолютивній частині рішення суду.

Натомість, як вже було зазначено раніше, ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, зокрема містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. В силу вимог ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ст.74 ГПК України).

Враховуючи наведене та керуючись статтею 234, 329, пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Заяву про поновлення пропущеного строку для пред»явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу задоволити.

2. Поновити пропущений строк для пред»явлення наказу до виконання, а саме наказу Господарського суду Львівської області по справі №914/1083/16 від 25.07.2016 року.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду Львівської області у справі № 914/1083/16 від 25.07.2016 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Електрогал» (79018, м. Львів, вул. Затишна,4; ідентифікаційний код 13830571) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, площа Галицька, буд 15; ідентифікаційний код 25558625) 38 138,01 грн. заборгованості по орендній платі та 3 976,60 витрат по сплаті судового збору. Розстрочити виконання рішення щодо стягнення заборгованості в сумі 38 138,01 грн. на шість місяці згідно такого графіку: до 31.07.2016р. - 6 356,33 грн., до 31.08.2016р. - 6 356,33 грн., до 30.09.2016р. - 6 356,33 грн., до 31.10.2016р. - 6 356,33грн., до 30.11.2016р. - 6 356,33 та до 31.12.2016р. - 6 356,36 грн.

4. Дублікат наказу направити стягувачу - Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, площа Галицька, буд 15; ідентифікаційний код 25558625).

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 235 ГПК України.

Ухвалу може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.255-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015 , а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя С.М. Коссак