Постанова

від 14.06.2016 по справі 910/25445/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р. Справа№ 910/25445/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 14.06.2016 року,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Практікер Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року

у справі №910/25445/15 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд суппорт групп Україна»

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Практікер Україна»

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Схід відбудова»

про стягнення 3 714 231,36 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі №910/25445/15 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ТОВ «ТД «Практікер Україна» на користь ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» 2 081 680,65 грн. основного боргу, 100 545,69 грн. 3% річних та 1 430 273,16 грн. інфляційної складової боргу, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №0223/03ВD2007 від 18.04.2015, та 60 584,16 грн. основного боргу, 38 537,96 грн. інфляційної складової боргу та 2 609,74 грн. 3% річних, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №105131 від 13.04.2013. Також, стягнуто солідарно з ТОВ «Схід відбудова» (в минулому ТОВ «Практікер Україна») на користь ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» 2 081 680,65 грн. основного боргу, 100 545,69 грн. 3% річних та 1 430 273,16 грн. інфляційної складової боргу, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №0223/03ВD2007 від 18.04.2015, та 60 584,16 грн. основного боргу, 38 537,96 грн. інфляційної складової боргу та 2 609,74 грн. 3% річних, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №105131 від 13.04.2013.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ТОВ «ТД «Практікер Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того скаржник просив відновити строк на подання апеляційної скарги. Обгрунтовуючи клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, скаржник зазначив, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 року апеляційна скарга ТОВ «ТД «Практікер Україна» була повернута скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України та після усунення обставин, які зумовили повернення апеляційної скарги без розгляду, позивач повторно звернувся до апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 задоволено клопотання ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна» про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі №910/25445/15, поновлено ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна» строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі №910/25445/15, апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді: Федорчук Р.В., Лобань О.І., розгляд справи №910/25445/15 призначено на 25.04.2016.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/25445/15.

Так на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів справу №910/25445/15 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/25445/15 прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 17.05.2016 року.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.05.2016 у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, визначено новий склад суду: головуючий суддя Тищенко О.В, судді Тарасенко К.В., Гончаров С.А.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 прийнято апеляційну скаргу до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Тищенко О.В, судді Гончаров С.А., Тарасенко К.В. та відкладено розгляді справи на 07.06.2016.

В запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» вважає скаргу ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна» необґрунтованою та безпідставною, а рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Позивач просить апеляційний господарський суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В письмових поясненнях до апеляційної скарги ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна» підтримав подану апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити. При цьому, скаржник казав на те, що позивачем було подано позов до ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна» як поручителя поза межами строку встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України - строку існування матеріального права. Тобто, на думку скаржника з 25.09.2015 року порука ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна» перед ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» за зобов'язанням ТОВ «Схід відбудова» - є припиненою.

У судовому засіданні 17.05.2016 року, 07.06.2016 року та 14.06.2016 року представник ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна» надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів зазначених у ній та просив задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року у справі № 910/25445/15 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким відмовити в задоволенні позовних у повному обсязі.

Представник ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» у судових засіданнях суду апеляційної інстанції 17.05.2016 року та 07.06.2016 року також надав суду свої пояснення по справі в яких заперечив проти поданої апеляційної скарги. Представник позивача вважає подану апеляційну скаргу відповідача-1 безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та таким що винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, представник ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» просив суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому, представник позивача у судове засідання 14.06.2016 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про що, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення та розписка представника про відкладення розгляду справи.

Представники ТОВ «Схід Відбудова» у судові засідання суду апеляційної інстанції ані 17.05.2016 року, ані 07.06.2016 року, ані 14.06.2016 року не з'явились про день та час розгляду справи відповідач-2 повідомлявся належним чином. Проте, конверт з ухвалою суду про призначення розгляду справи, що направлявся ТОВ «Схід Відбудова» повернувся без вручення адресату з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представника відповідача-1, який просив суд апеляційної інстанції розглядати справу без участі позивача та відповідача-2, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» та ТОВ «Схід Відбудова» про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, участь представників позивача та відповідача-2 у судовому засіданні 14.06.2016 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що представник ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» був присутній у попередніх судових засіданнях 17.05.2016 року та 07.06.2016 року та надав суду свої пояснення по справі, які колегією суддів враховані.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились у судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

18.04.2007 року між ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» (надалі - постачальник, позивач) та ТОВ «Схід відбудова» (в минулому ТОВ «Практікер Україна») (надалі - Практікер, відповідач-2) був укладений договір купівлі-продажу (національний) № 0223/01ВD2007 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.2 договору, загальні правила та умови купівлі-продажу, поставки, оплати та інші комерційні умови постачальника не застосовуються для регулювання відносин за цим договором, навіть якщо проти них не було висунуто заперечень у явно вираженій формі, у кожному випадку. Правила та умови постачальника можуть застосовуватись у виняткових випадках, якщо сторони прямо домовилися про їх застосування у письмовій формі.

Як погоджено сторонами в п. 9.1 договору - додатки до цього договору, зокрема, договір про умови та загальні умови поставки та надання послуг, вважаються невід'ємними частинами даного договору купівлі-продажу.

В свою чергу, з метою узгодження загальних умов договору, сторони погодили та підписали загальні умови поставки та надання послуг від 18.04.2007 р. № 0223/03ВD2007 (надалі - загальні умови).

Пунктом 1.1 загальних умов передбачено, що ці спеціальні умови поставки та надання послуг (далі за текстом - угода) регулюють спеціальні умови поставок товарів Практікер постачальником та надання послуг постачальнику з боку Практікер на основі договору купівлі-продажу та договору про умови, укладеного між сторонами, і є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу.

За п.2.3 загальних умов кількість, строки та місце поставок будуть визначені згідно з даною угодою у замовленні, яке оформлюється Практікер у текстовому редакторі і надсилається постачальнику.

Так, на виконання вказаної умови, ТОВ «Практікер Україна» було надіслано позивачу в електронному вигляді наступні замовлення: № 70160177 від 14.05.2014 р.; № 70160429 від 28.05.2014 р.; № 70160464 від 30.05.2014 р.; № 70160592 від 10.06.2014 р.; № 71660469 від 30.05.2014 р.; № 71660742 від 17.06.2014 р.; № 71660473 від 30.05.2014 р.; № 71660438 від 29.05.2014 р.; № 71660440 від 29.05.2014 р.; № 71660437 від 29.05.2014 р.

Відповідно до п. 3.7 до загальних умов, замовлення вважається виконаним, коли постачальник поставив у визначений магазин замовленні Практікер товари, а також було встановлено, що поставка відповідає усім досягнутим домовленостям, угоді та логістичній системі Практікер.

Як визначено п.4.1 договору, після виконання кожної поставки постачальник відсилає на адресу головного офісу Практікер рахунок, видаткову накладну та податкову накладну разом.

На виконання вказаної умови, позивачем було проведено поставку товарів в строки та обсязі, обумовлених в замовленнях ТОВ «Практікер Україна», підтвердженням чого є прийняті відповідачем-2 видаткові накладні на загальну суму 4 842 923,00 грн., зокрема: № SП-0000061 від 14.05.2014 р. на суму 388 733,04 грн.; № SП-0000066 від 19.05.2014 р. на суму 360,00 грн.; № SП-0000068 від 29.05.2014 р. на суму 333 444,17 грн.; № SП-0000076 від 29.05.2014 р. на суму 378 234,36 грн.; № SП-0000104 від 10.06.2014 р. на суму 451 288,80 грн.; № SП-0000046 від 23.06.2014 р. на суму 924 811,08 грн.; № SП-0000109 від 04.07.2014 р. на суму 29 9607,31 грн.; № SП-0000069 від 17.07.2014 р. на суму 309 354,25 грн.; № SП-0000071 від 21.07.2014 р. на суму 608 280,00 грн.; № SП-0000073 від 21.07.2014 р. на суму 465 881,19 грн.; № SП-0000070 від 25.07.2014 р. на суму 682 928,80 грн.

За видатковою накладною № SП-0000071 від 21.07.2014 р. на суму 608 280,00 грн. Практікер було проведено повернення постачальнику на підставі накладної на повернення від 01.08.2014 р. № 137 на суму 888,00 грн.

Згідно з розділом 5 загальних умов, сторони погодили строки та порядок розрахунків. Так, зокрема, п. 5.1 передбачили, що строк оплати (далі за текстом - строк платежу) визначається згідно зі ст. 4 договору про умови і залежно від того, яка з цих подій сталась пізніше, відраховується або з дня передачі товарів за даною угодою, або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару головним офісом Практікер.

Датою фактичної сплати, у розумінні п. 5.3 загальних умов, сторони вважають дату здійснення банківського переказу.

Як зазначає позивач, ТОВ «Практікер Україна» в порушення взятих на себе зобов'язань перерахувало лише частину коштів в рахунок оплати вартості отриманого товару, а саме суму в розмірі 2 245 597,05 грн., підтвердженням чого є банківські виписки: від 10.02.2015 р. на суму 50 000,00 грн.; від 26.02.2015 р. на суму 50 000,00 грн.; від 27.02.2015 р. на суму 50 000,00 грн.; від 10.11.2014 р. на суму 40 000,06 грн.; від 10.06.2014 р. на суму 656 934,96 грн.; від 10.02.2015 р. на суму 50 000,00 грн.; від 11.07.2014 р. на суму 473 028,12 грн.; від 10.07.2014 р. на суму 373 026,57 грн.; від 10.07.2014 р. на суму 502 607,34 грн.

Крім того, в ході здійснення фінансово-господарської діяльності між сторонами, мали місце коригування постачальником сплачених Практікер сум на загальну суму 514 757,30 грн., що відображено в акті звірки взаєморозрахунків, зокрема:

По-перше, 14.04.2014 р. постачальником було виставлено Практікер рахунок № SП-0000040 на суму 1 191 348,50 грн. Практікер було сплачено вказаний рахунок, підтвердженням чого є банківські виписки: від 15.04.2014 р. на суму 1 000 000,00 грн. та від 15.05.2014 р. на суму 191 348,50 грн. В ході приймання-передачі товару за видатковою накладною від 13.05.2014 р. № SП-0000040 було виявлено цінові розбіжності, про що складено акт від 21.05.2014 р. № 1 на суму 260 480,78 грн. В зв'язку з цим сума по видатковій накладній від 13.05.2014 р. № SП-0000040 склала 930 867,72 грн.

По-друге, 05.05.2014 р. постачальником було виставлено Практікер рахунок № SП-0000051 на суму 831 470,81 грн. Практікер було сплачено вказаний рахунок, підтвердженням чого є банківська виписка від 05.06.2014 р. на суму 831 470,81 грн. В ході приймання-передачі товару сума поставленого товару за видатковою накладною від 13.06.2014 р. № SП-0000051 склала 839 034,79 грн., що на 7 563,98 грн. більше від сплаченого.

По-третє, 05.05.2014 р. постачальником було виставлено Практікер рахунок № SП-0000057 на суму 1 568 006,93 грн. Практікер було сплачено вказаний рахунок, підтвердженням чого є банківська виписка від 06.05.2014 р. на суму 1 568 006,93 грн. В ході приймання-передачі товару за видатковими накладними від 13.06.2014 р. № SП-0000057 на суму 66 786,24 грн. та від 04.07.2014 р. № SП-00057-1 на суму 1 239 380,19 грн. сума поставленого товару склала 1 306 166,43 грн., що на 261 840,50 грн. менше від сплаченого.

Відтак, як зазначає позивач, загальна сума коригувань по даному договору склала 260 480,78 - 7 563,98 + 261 840,50 = 514 757,30 грн. з від'ємним значенням. Отже, розмір заборгованості ТОВ «Схід відбудова» (в минулому ТОВ «Практікер Україна») перед ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» по договору № 0223/01ВБ2007 від 18.04.2007 р. складає: 4 842 035,00 грн. (вартість поставленого товару) - 2 245 597,05 грн. (оплачено ТОВ «Практікер Україна») - 514 757,30 грн. (коригування цін) = 2 081 680,65 грн.

Факт наявності вказаної вище заборгованості ТОВ «Практікер Україна» перед ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» станом на 01.04.2015 р. в сумі 2 081 680,65 грн. також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 24.03.2015 р.

З матеріалів справи також вбачається, що 24.03.2015 р. між ТОВ «Схід відбудова» (в минулому ТОВ «Практікер Україна») (надалі - Практікер) та ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна» (надалі - новий покупець) та ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» (надалі - постачальник) було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 0223/01ВD2007 від 18.04.2007 р., якою сторони, враховуючи положення ст. 520 ЦК України та інших чинних на момент підписання цієї Угоди норм законодавства України, сторони, з метою врегулювання відносин, які між ними склались, вирішили замінити одну із сторін в зобов'язанні по договору № 0223/01ВD2007 від 18.04.2007 р. (надалі - договір). Таким чином, всі права та обов'язки, якщо іншого не передбачено цією угодою, за вказаним договором переходять від Практікер до нового покупця по договору № 0223/01ВD2007 від 18.04.2007 р., починаючи з 24.03.2015 р.

На виконання п. 4 додаткової угоди № 1 сторони, з метою фіксації суми зобов'язань, яка утворилась на момент укладання цієї додаткової угоди, уклали акт звірки взаєморозрахунків від 24.03.2015 р.

Пунктом 5 додаткової угоди сторони погодили, що сплата зобов'язань Практікер, які виникли за договором в якому відбувається заміна сторони, включаючи зобов'язання визначені п. 4 цієї угоди, з моменту укладання цієї угоди, якщо сторони не домовляться про інше, здійснюється Практікер до їх повного виконання. При цьому новий покупець поручається за виконання Практікер визначених зобов'язань, Практікер та новий покупець несуть солідарну відповідальність за їх виконання. Всі взаємовідносини між Практікер та новим покупцем стосовно даного регулюються окремою угодою між ними.

Із зазначених вище умов, погоджених сторонами у вказаній вище додатковій угоді випливає, що борг ТОВ «Схід відбудова» (в минулому ТОВ «Практікер Україна»), який виник на підставі договору купівлі-продажу (національний) № 0223/01ВD2007 від 18.04.2007 р. в сумі 2 081 680,65 грн., у випадку невиконання ТОВ «Практікер Україна» своїх зобов'язань, погашається солідарно ТОВ «Практікер Україна» та ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна».

Також, п. 18.11 загальних умов сторони погодили, що до всіх питань, неврегульованих сторонами в рамках цієї угоди, застосовується чинне законодавство України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 13.03.2013 р. між ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» (надалі - постачальник, позивач) та ТОВ «Схід відбудова» (в минулому ТОВ «Практікер Україна») (надалі - Практікер, відповідач-2) був укладений договір купівлі-продажу (національний) № 105111 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.2 договору, загальні правила та умови купівлі-продажу, поставки, оплати та інші комерційні умови постачальника не застосовуються для регулювання відносин за цим договором, навіть якщо проти них не було висунуто заперечень у явно вираженій формі, у кожному випадку. Правила та умови постачальника можуть застосовуватись у виняткових випадках, якщо сторони прямо домовилися про їх застосування у письмовій формі.

Як погоджено сторонами в п. 9.1 договору - додатки до цього договору, зокрема, договір про умови та загальні умови поставки та надання послуг, вважаються невід'ємними частинами даного договору купівлі-продажу.

В свою чергу, з метою узгодження загальних умов договору, сторони погодили та підписали загальні умови поставки та надання послуг від 13.03.2013 р. № 105131 (надалі - загальні умови).

Пунктом 1.1 загальних умов передбачено, що ці загальні умови поставки та надання послуг (далі за текстом - угода) регулюють спеціальні умови поставок товарів Практікер постачальником та надання послуг постачальнику з боку Практікер на основі договору купівлі-продажу та договору про умови, укладеного між сторонами, і є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу.

За умовами п. 2.3 загальних умов, кількість, строки та місце поставок будуть визначені згідно з даною угодою у замовленні, яке оформлюється Практікер у текстовому редакторі і надсилається постачальнику.

Так, на виконання вказаної умови, ТОВ «Схід відбудова» (в минулому ТОВ «Практікер Україна») було надіслано позивачу в електронному вигляді наступні замовлення: № 70265923 від 05.08.2013 р.; № 70369194 від 18.03.2014 р.

Відповідно до п. 3.7 загальних умов, замовлення вважається виконаним, коли постачальник поставив у визначений магазин замовленні Практікер товари, а також було встановлено, що поставка відповідає усім досягнутим домовленостям, Угоді та логістичній системі Практікер.

Як визначено п. 4.1 договору, після виконання кожної поставки постачальник відсилає на адресу головного офісу Практікер рахунок, видаткову накладну та податкову накладну разом.

З огляду на зазначене вище, позивачем було проведено поставку товарів в строки та обсязі, обумовлених в замовленнях ТОВ «Практікер Україна», підтвердженням чого є прийняті відповідачем видаткові накладні на загальну суму 90 208,01 грн., зокрема: № SП-0000167 від 27.08.2013 р. на суму 11 679,17 грн.; № SП-0000054 від 28.04.2014 р. на суму 38 623,52 грн.; № SП-0000055 від 28.04.2014 р. на суму 39 905,32 грн.

За видатковою накладною № SП-0000055 від 28.04.2014 р. на суму 39 905,32 грн. Практікер було проведено повернення постачальнику на підставі накладної на повернення від 23.05.2014 р. № 7000024088 на суму 29,56 грн., у зв'язку з чим сума по видатковій накладній зазначена вже з урахуванням суми повернення в розмірі 29,56 грн. та складає 39 875,76 грн.

Згідно з розділом 5 загальних умов, сторони погодили строки та порядок розрахунків. Так, зокрема, п. 5.1 передбачили, що строк оплати (далі за текстом - строк платежу) визначається згідно зі ст. 4 договору про умови і залежно від того, яка з цих подій сталась пізніше, відраховується або з дня передачі товарів за даною угодою, або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару головним офісом Практікер.

Датою фактичної сплати, у розумінні п. 5.3 загальних умов, сторони вважають дату здійснення банківського переказу.

Як зазначає позивач, в порушення взятих на себе зобов'язань, ТОВ «Практікер Україна» перерахував лише частину коштів в рахунок оплати вартості отриманого товару в розмірі 25 116,44 грн., підтвердженням чого є банківські виписки: від 29.10.2013 р. на суму 7116,44 грн.; від 17.11.2014 р. на суму 5 000,00 грн.; від 17.12.2014 р. на суму 5 000,00 грн.; від 23.12.2014 р. на суму 5 000,00 грн.; від 29.12.2014 р. на суму 3 000,00 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що в ході здійснення господарської діяльності між сторонами договірних відносин за договором № 105111 від 13.03.2013 р. відповідачем було здійснено повернення товарів на суму 118,00 грн., що підтверджується накладною на повернення від 24.10.2013 р. № 7000021485.

Також позивачем було отримано від відповідача-2 послуги з просування товарів за договором купівлі-продажу № 105111 від 13.03.2013 р. на загальну суму 4 389,41 грн., підтвердженням чого є: акт прийому-передачі послуг № ВІV-8383 від 31.08.2013 р. на суму 3 688,67 грн.; акт прийому-передачі послуг № ВІV-18706 від 30.09.2013 р. на суму 700,74 грн.; акт прийому-передачі послуг № ВІV-19047 від 31.10.2013 р. на суму 10,39 грн. На вказані суми отриманих позивачем послуг, сторони провели взаємозалік, а тому на таку суму послуг в розмірі 4 389,41 грн. зменшується загальний розмір боргу Практікер по Договору № 105111 від 13.03.2013 р.

Отже, розмір заборгованості відповідача-2 перед позивачем по договору № 105111 від 13.03.2013 р. складає: 90 208,01 грн. (вартість поставленого товару) - 25 116,44 грн. (оплачено відповідачем -2) - 118,00 грн. (повернення постачальнику) - 4 389,41 грн. (послуги отримані від відповідача-2) = 60 584,16 грн.

Факт наявності вказаної вище заборгованості відповідача-2 перед позивачем станом на 01.04.2015 р. в сумі 60 584,16 грн. також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 24.03.2015 р.

З матеріалів справи також вбачається, що 24.03.2015 р. між ТОВ «Схід відбудова» (в минулому ТОВ «Практікер Україна») (надалі - Практікер) та ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна» (надалі - новий покупець) та ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» (надалі - постачальник) було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 105111 від 13.03.2013 р., якою сторони, враховуючи положення ст. 520 ЦК України та інших чинних на момент підписання цієї угоди норм законодавства України, сторони, з метою врегулювання відносин, які між ними склались, вирішили замінити одну із сторін в зобов'язанні по договору № 105111 від 13.03.2013 р. (надалі - договір). Таким чином, всі права та обов'язки, якщо іншого не передбачено цією Угодою, за вказаним договором переходять від відповідача-2 до нового покупця по договору № 105111 від 13.03.2013 р., починаючи з 24.03.2015 р.

На виконання п. 4 додаткової угоди № 1 сторони, з метою фіксації суми зобов'язань, які утворились на момент укладання цієї додаткової угоди, уклали акт звірки взаєморозрахунків від 24.03.2015 р.

Пунктом 5 додаткової угоди сторони погодили, що сплата зобов'язань відповідача-2, які виникли за договором в якому відбувається заміна сторони, включаючи зобов'язання визначені п. 4 цієї угоди, з моменту укладання цієї угоди, якщо сторони не домовляться про інше, здійснюється відповідачем-2 до їх повного виконання. При цьому Новий покупець поручається за виконання відповідачем-2 визначених зобов'язань, відповідач-2 та відповідач-1 (поручитель) несуть солідарну відповідальність за їх виконання. Всі взаємовідносини між відповідачем-2 та відповідачем-1 стосовно даного регулюються окремою угодою між ними.

Так, із зазначених вище умов, погоджених сторонами у зазначеній вище додатковій угоді випливає, що борг відповідача-2, який виник на підставі договору купівлі-продажу (національний) № 105111 від 13.03.2013 р. в сумі 60 584,16 грн., у випадку невиконання ним своїх зобов'язань, погашається ТОВ «Схід відбудова» (в минулому ТОВ «Практікер Україна») та ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна» солідарно.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, в зв'язку з частковою оплатою відповідачем-2 заборгованості за поставлений позивачем товар, неоплаченим залишився товар на суму 2 081 680,65 грн. Оскільки на підставі додаткових угод № 1 до договорів відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-2 зобов'язань по оплаті товару, позивач, у вересні 2015 року звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна» 2 081 680,65 грн. основного боргу, 100 545,69 грн. трьох відсотків річних, 1 430 273,16 грн. інфляційної складової боргу, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 0223/03ВD2007 від 18.04.2015 р., та 60 584,16 грн. основного боргу, 38 537,96 грн. інфляційної складової боргу та 2 609,74 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 105131 від 13.04.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним на підставі договорів купівлі-продажу № 0223/03ВD2007 від 18.04.2015 року та № 105131 від 13.04.2013 року поставлено відповідачу-2 товар, який в повному обсязі останнім оплачений не був, в зв'язку з чим у відповідача-2 перед позивачем виникла заборгованість. На підставі додаткових угод № 1 до договору відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-2 зобов'язань по оплаті товару, в зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача-1 як поручителя 3 714 231,36 грн. заборгованості.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, місцевим господарським судом залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «Схід Відбудова», оскільки позовні вимоги позивача ґрунтуються на договорах, які укладені з ТОВ «Практікер Україна» (код ЄДРПОУ 33938302), яке в подальшому змінило свою назву на ТОВ «Схід Відбудова».

В подальшому за клопотанням відповідача-1 місцевим господарським судом було змінено процесуальний статус ТОВ «Схід Відбудова» з третьої особи на відповідача-2. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що представник позивача заперечував проти даного клопотання, оскільки позивачем не було заявлено вимог до ТОВ «Схід Відбудова».

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі №910/25445/15 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ТОВ «ТД «Практікер Україна» на користь ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» 2 081 680,65 грн. основного боргу, 100 545,69 грн. 3% річних та 1 430 273,16 грн. інфляційної складової боргу, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №0223/03ВD2007 від 18.04.2015 року, та 60 584,16 грн. основного боргу, 38 537,96 грн. інфляційної складової боргу та 2 609,74 грн. 3% річних, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №105131 від 13.04.2013 року. Стягнуто солідарно з ТОВ «Схід відбудова» (в минулому ТОВ «Практікер Україна») на користь ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» 2 081 680,65 грн. основного боргу, 100 545,69 грн. 3% річних та 1 430 273,16 грн. інфляційної складової боргу, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №0223/03ВD2007 від 18.04.2015 року, та 60 584,16 грн. основного боргу, 38 537,96 грн. інфляційної складової боргу та 2 609,74 грн. 3% річних, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №105131 від 13.04.2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами за додатковими угодами № 1 що були укладені між ними на думку суду фактично було укладено договори про заміну боржника у грошових зобов'язаннях з оплати товару, а не порука.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «ТД «Практікер Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року підлягає задоволенню, рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року по справі № 910/25455/15 скасуванню з прийняттям нового рішення, виходячи з наступного.

Договір поставки є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Видатковими накладними що містяться в матеріалах справи підтверджується факт належного виконання позивачем зобов'язань за договором та поставки на користь відповідача-2 товару, який останнім був прийнятий та частково оплачений.

Пунктами 2 та 3 додаткових угод №1 від 24.03.2015 р. до договору №0223/03ВD2007 та договору №105131 визначено, що поставка товарів постачальником, з моменту укладання цієї угоди, якщо про інше сторони не погодились окремо, здійснюється за замовленнями нового покупця та на користь нового покупця в порядку та на умовах, визначених договором. Відповідач-2, як сторона, яка вибуває із зобов'язання, відмовляється від права замовляти та обов'язку приймати товари постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є неналежне виконання відповідачем-2 зобов'язань з оплати продукції, що була поставлена позивачем до моменту укладення сторонами додаткових угод №1 від 24.03.2015 р. до договорів.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 4 договору про умови, відповідач-2 був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар протягом 10 днів з моменту надходження товарів.

Таким чином, з урахуванням часткової оплати, заборгованість відповідача-2 за поставлений товар становить 2 081 680,65 грн. за договором купівлі-продажу №0223/03ВD2007 від 18.04.2015 року та 60 584,16 грн. за договором купівлі-продажу №105131 від 13.04.2013 року, що не заперечувалося представниками сторін під час розгляду справи у суді першої інстанції. При цьому, строк виконання грошового зобов'язання на момент розгляду справи настав.

Згідно з п. 5 додаткових угод №1 від 24.03.2015 р. сплата зобов'язань відповідача-2, які виникли за договором, в якому відбувається заміна сторони, включаючи зобов'язання, визначені п. 4 цієї угоди, здійснюється відповідачем-1 до їх повного виконання. При цьому новий покупець поручається за виконання покупцем визначених зобов'язань. У разі невиконання покупцем визначених зобов'язань, покупець та новий покупець несуть солідарну відповідальність за їх виконання. Всі взаємовідносини між відповідачем-2 та новим покупцем стосовно даного договору регулюються окремою угодою між ними.

Таким чином, аналізуючи правовідносини, що склалися між сторонами, зокрема укладені додаткові угоди №1 від 24.03.2015 р. колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ТОВ «Схід відбудова» виступив боржником за основним зобов'язанням (поставки), а ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна» - поручителем. Отже, на переконання колегії суддів спірні відносини регулюються параграфом 3 глави 49 Цивільного кодексу України (порука), а не ст. 520 Цивільного кодексу України (заміна боржника у грошових зобов'язаннях).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки на підставі п. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України .

Вирішуючи даний спір про стягнення заборгованості з відповідача-2, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що дія поруки припинилась з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як встановлено судом, у додаткових угодах від 24.03.2015 р., що містять умови про поруку, сторони не визначили строку дії цієї поруки, отже, мають застосовуватися приписи зазначеної статті в тій частині, відповідно до якої порука припиняється у разі, якщо кредитор протягом 6 місяців не пред'явить вимоги до поручителя від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідно до п. 4 договору про умови строк платежу дійсний протягом 10 днів з надходження товарів/рахунку.

Як вбачається за матеріалів справи, остання партія товару надійшла до ТОВ «Практікер Україна» (ТОВ «Схід відбудова») згідно останньої видаткової накладної № SП-0000055 - 28.04.2014 року, а відтак, враховуючи п. 4 договору про умови, строк зобов'язання по оплаті останньої поставки товару закінчився 08.05.2014 року.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду пред'явлення вимоги до ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна», як до поручителя, щодо погашення простроченої заборгованості ТОВ «Схід відбудова», у ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» виникло 24.03.2015 року з набранням чинності додаткових угод № 1 до договорів купівлі-продажу.

Таким чином, зважаючи на 6-ти місячний строк, передбачений законом, порука відповідача-1 діяла протягом шести місяців, тобто до 24.09.2015 року включно та припинилась з 25.09.2015 р., оскільки кредитор не звернувся до поручителя протягом цього часу з вимогою про виконання основного зобов'язання (позовну заяву подано 25.09.2015 р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції на позовній заяві).

Твердження позивача, що в межах встановленого строку він звернувся до відповідача-1 із претензією щодо сплати заборгованості ТОВ «Схід відбудова», судом не приймається до уваги з огляду на таке.

Як зазначив Верховний Суд України від 17.09.2014 р. у постановах по справах № 6-6цс14-1, № 6-53цс14, а також в Аналізі про застосування судами законодавства, яке регулює поруку, як вид забезпечення виконання зобов'язання, від 01.02.2015 р., з огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань, застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти, як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Більш того, строк поруки не вважається строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який установили сторони в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки було пред'явлено претензію і поручитель не виконав указаних у ній вимог, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 р. у справі №6-1844цс15.

Таким чином, оскільки позивач протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя - ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна», судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що порука у відповідача-2 перед позивачем за основним зобов'язанням (договором купівлі-продажу) є припиненою, а відтак - позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості з відповідача-1 задоволенню не підлягають. Оскільки, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову щодо основної суми боргу, то позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Місцевим господарським судом при прийнятті рішення не повно було досліджено матеріали справи та помилково зроблено висновки, що у даній справі між сторонами склалися правовідносини про зміну сторони у зобов'язанні, а не порука.

Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про солідарне стягнення з ТОВ «Схід відбудова» (в минулому ТОВ «Практікер Україна») 2 081 680,65 грн. основного боргу, 100 545,69 грн. 3% річних та 1 430 273,16 грн. інфляційної складової боргу, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №0223/03ВD2007 від 18.04.2015 року; та 60 584,16 грн. основного боргу, 38 537,96 грн. інфляційної складової боргу та 2 609,74 грн. 3% річних, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №105131 від 13.04.2013 року, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за клопотання ТОВ «Торговий дім «Практікер Україна» було залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю «Схід відбудова» (в минулому ТОВ «Практікер Україна») в якості відповідача-2.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В той же час, пунктом 3.12 вказаної постанови визначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що після залучення ТОВ «Схід відбудова» до участі у справі в якості відповідача-2 та до моменту розгляду справи по суті, позивачем не було подано до суду жодної заяви про зміну предмету позову в частині пред'явлення позовних вимог до такої особи. Тобто, позивач не скористався своїм процесуальним правом передбаченим ст. 22 ГПК України, пред'явлення вимоги до такої особи, в тому числі, щодо солідарного стягнення заборгованості. Відтак, судом першої інстанції неправомірно здійснено розгляд даної справи згідно викладених в позовній заяві вимог та обґрунтувань.

Аналогічна правова позиція, щодо відсутності підстав для розгляду позову відносно відповідача-2, якого було залучено в процесі розгляду справи, оскільки до нього не були пред'явленні позовні вимоги, викладена у постанові Вищого господарського суду України від 08.10.2012 №12/5026/2040/2011.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що представник позивача заперечував проти даного клопотання, оскільки позивачем не було заявлено вимог до ТОВ «Схід Відбудова».

Таким чином, після залучення до участі у справі ТОВ «Схід відбудова» позивач не скористався своїм правом пред'явлення вимоги до такої особи (в тому числі, щодо солідарного стягнення), а тому суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача-2 зазначену вище заборгованість.

На переконання колегії суддів, місцевому господарському суду необхідно було б здійснювати розгляд справи згідно заявлених вимог в позовній заяві та не виходити за межі позовних вимог. При цьому, позивачем не було подано суду клопотання у відповідності до ч. 1 п.2 ст. 83 ГПК України.

За таких обставин, враховуючи предмет та підстави позову, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що з викладених у позові ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» правових підстав у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року, прийняте після не повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з не правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Практікер Україна» слід задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року по справі № 910/25445/15 скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» відмовити повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Практікер Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року у справі № 910/25445/15 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року у справі № 910/25445/15 скасувати повністю.

3. Прийняти по справі № 910/25445/15 нове рішення суду яким у задоволенні позову ТОВ «Трейд суппорт групп Україна» відмовити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд суппорт групп Україна" (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 48, код ЄДРПОУ 34820993) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" (02660, м. Київ, пр. Визволителів, 5, оф. 7 код ЄДРПОУ 39320208) 61 284 (шістдесят одну тисячу двісті вісімдесят чотири) грн. 82 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

5. Видачу наказу по справі № 910/25445/15 доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/25445/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.А. Гончаров

К.В. Тарасенко