Постанова

від 15.06.2016 по справі 5/067-11/9

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2016 р. Справа№ 5/067-11/9

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Чорногуза М.Г.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 15.06.2016 року

розглянувши апеляційну скаргу колективного підприємства «Санаторій «Перемога» на рішення господарського суду Київської області від 10.11.2011 року

по справі №5/067-11/9 (суддя -Сокуренко Л.В.)

за позовом приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

до 1) Ворзельської селищної ради Київської області

2) колективного підприємства «Санаторій «Перемога»

про визнання рішень та договорів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 10.11.2011 року у справі №5/067-11/9 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано незаконним та скасовано рішення Ворзельської селищної ради Київської області від 20 грудня 2007 року № 607-22-V «Про затвердження технічної документації щодо складання документів та надання земельної ділянки в оренду КП «Санаторій «Перемога» для обслуговування санаторію за адресою: смт. Ворзель, вул. Пролетарська,36, вул. Горького,11, вул. Горького б/н, вул. Семеніївська, б/н».

Визнано незаконним та скасовано рішення Ворзельської селищної ради Київської області від 31 березня 2011 року № 90-8-VI «Про внесення змін в рішення Ворзельської селищної ради від 20 грудня 2007 року № 607-22-V "Про затвердження технічної документації щодо складання документів та надання земельної ділянки в оренду КП «Санаторій «Перемога» для обслуговування санаторію за адресою: смт. Ворзель, вул. Пролетарська,36, вул. Горького,11, вул. Горького б/н, вул. Семеніївська, б/н».

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.10.2008 року, зареєстрований в Ірпінському міському відділі № 2 Київської РФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2008 р. № 040834000013, укладений між Ворзельською селищною радою Київської області і колективним підприємством «Санаторій «Перемога».

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.10.2008 року, зареєстрований в Ірпінському міському відділі № 2 Київської РФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2008 р. № 040834000014 укладений між Ворзельською селищною радою Київської області і колективним підприємством «Санаторій «Перемога».

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.10.2008 року, зареєстрований в Ірпінському міському відділі № 2 Київської РФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2008 р. № 040834000015 укладений між Ворзельською селищною радою Київської області і колективним підприємством «Санаторій «Перемога».

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.10.2008 року, зареєстрований в Ірпінському міському відділі № 2 Київської РФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2008 р. № 040834000016 укладений між Ворзельською селищною радою Київської області і колективним підприємством «Санаторій «Перемога».

Не погодившись з рішенням першої інстанції, колективне підприємство «Санаторій «Перемога» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 року відновлено колективному підприємства «Санаторій «Перемога» строк подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області 10.11.2011 року у справі № 5/067-11/9, скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 року було зупинено апеляційне провадження у даній справі до вирішення господарської справи №911/5051/15 за позовом КП «Санаторій «Перемога» до Ворзельської селищної ради Київської області про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею І-КВ №000144 від 20.11.2001 року, що розглядалась господарським судом Київської області.

16.05.2016 року через загальний відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від представника КП «Санаторій «Перемога» надійшла заява про поновлення провадження у справі у зв'язку з тим, що справа № 911/5051/15 за позовом КП «Санаторій «Перемога» до Ворзельської селищної ради Київської області про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею І-КВ №000144 від 20.11.2001 року розглянута господарським судом Київської області - рішення суду від 23.02.2016 року набрало законної сили 10.05.2016 року після залишення його без змін постановою Київського апеляційного господарського від 10.05.2016 року.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 15.06.2016 року представник КП «Санаторій «Перемога» надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд апеляційної інстанції скаргу задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 10.11.2011 року по справі № 5/067-11/9 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

Представники Ворзельської селищної ради Київської області та закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (нині приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця») у судове засідання суду апеляційної інстанції 15.06.2016 року не з'явилися. Про час та місце розгляду справи позивач та відповідач-1 був повідомлений належним чином про що, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення.

Натомість, від приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки представники відповідача перебувають в інших судових засіданнях. Ворзельська селищна ради Київської області про причини неявки суд не повідомила.

Щодо поданого клопотання про відкладення розгляду справи судова колегія апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до норм ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами та зобов'язані добросовісно ними користуватися, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони. Добросовісність користування процесуальними правами слід розглядати таким чином, що особи, які беруть участь у справі, не повинні зловживати наданими їм правами.

Відповідно до приписів ст. 28 ГПК України коло осіб, які мають право представляти інтереси підприємств не обмежується. Так, ними можуть бути керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені установчими документами та документами, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства.

Згідно частини другої п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою ст.28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представника скаржника, який просив суд відмовити у заявленому клопотанні про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України відмовляє в його задоволенні та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки позивач та відповідач -1 про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, участь представників сторін що не з'явились, у судовому засіданні 15.06.2016 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про витребування додаткових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Крім того, від позивача до Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення розгляду даної справи до розгляду Вищим господарським судом України справи № 911/5051/15 за позовом КП «Санаторій «Перемога» до Ворзельської селищної ради Київської області про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею І-КВ №000144 від 20.11.2001 року. В обґрунтування вказаного клопотання позивач надав копію касаційної скарги та докази направлення її до суду які належним чином не засвідчені.

Так, заслухавши думку представника скаржника, який просив суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання, судова колегія апеляційного господарського суду відмовляє в даному клопотанні, оскільки, позивачем не надано належних доказів того, що справа № 911/5051/15 прийнята судом касаційної інстанції до провадження та призначена до розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано суду доказів того, що Вищим господарським судом України розглядається справа № 911/5051/15 та не надано обґрунтування того, що справу № 5/067-11/9 неможливо розглянути до вирішення справи № 911/5051/15судом касаційної інстанції. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що розгляд справи вже зупинявся до розгляду справи № 911/5051/15 що розглядалась господарським судом Київської області та на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції справу № 911/5051/15 переглянуто Київським апеляційним господарським судом. Тобто, рішення суду від 23.02.2016 року по справі № 911/5051/15 набрало законної сили 10.05.2016 року після залишення його без змін постановою Київського апеляційного господарського від 10.05.2016 року. Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що надані позивачем копії касаційної скарги та докази направлення її суду належним чином не завірені.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін що з'явились у судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Ворзельської селищної ради від 12 вересня 2001 року № 174 було прийнято рішення зокрема про надання в постійне користування земельну ділянку орендному підприємству санаторій «Перемоги» загальною площею 5,1468 га в тому числі 3,2418 га - забудованих земель та 1,9050 га - лісовкритих площ для обслуговування санаторію в смт. Ворзель, вул. Пролетарська,36.

20 листопада 2001 року позивач - ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (нині приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця») на підставі рішення Ворзельської селищної ради від 12 вересня 2001 року № 174 отримав Державний акт на право постійного користування землею І-КВ № 000144 загальною площею 5,1468 га.

Відповідно до вказаного акту у постійне користування ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» передано земельну ділянку загальною площею 5,1468 га, розташовану за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. Пролетарська,36.

Відповідно до плану зовнішніх меж зазначеної земельної ділянки, вона поділена на 4 виокремлених земельних ділянки, які у сукупності складають 5,1468 га, а саме: земельна ділянка № 1 площею 0,7675 га, яка по лінії від А до Б межує з вул. Горького; земельна ділянка № 2 площею 0,5558 га, яка по лінії від А до Б межує з вул. Горького; земельна ділянка №3 площею 0,7968 га, яка по лінії від А до Б межує з вул. Семеніївська; земельна ділянка № 4 площею 3,0267 га, яка по лінії від Ж до Е межує з вул. Пролетарська.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та пояснень позивача, на початку 2011 року ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» стало відомо, що 20 грудня 2007 року другою сесією Ворзельської селищної ради прийняте рішення № 607-22-V про надання в оренду на 25 років відповідачу 2 - колективному підприємству «Санаторій «Перемога» чотирьох спірних земельних ділянок площею 3,0267 га, 0,7968 га, 0,7675 га та 0,5558 га, що розташовані в смт. Ворзель по вул. Пролетарській, 36, вул. Горького, б/н, вул. Семеніївській, б/н та вул. Горького,11 відповідно та мають загальну площу 5,1468 га.

На виконання рішення Ворзельської селищної ради № 607-22-V від 20.12.2007 року, 16 жовтня 2008 року між відповідачем 1 - Ворзельською селищною радою та відповідачем 2 - КП «Санаторій «Перемога» були підписані відповідні договори оренди землі № 040834000013, № 040834000014, № 040834000015, № 040834000016, відповідно до змісту яких відповідач 1 передав, а відповідач 2 прийняв у строкове платне користування земельні ділянки 3,0267 га, 0,7968 га, 0,7675 га та 0,5558 га, що розташовані в смт. Ворзель по вул. Пролетарській, 36, вул. Горького, б/н, вул. Семеніївській, б/н та вул. Горького,11 відповідно терміном на 25 років.

Крім того, 31 березня 2011 року Ворзельська селищна рада прийняла рішення № 90-8-VI, яким внесла зміни в рішення № 607-22-V від 20.12.2007 року, доповнивши його пунктами наступного змісту:

«1. Вилучити із користування ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» земельну ділянку загальною площею 5,1468 га, яка надавалась для обслуговування санаторія.

2. Анулювати державний акт на право постійного користування землею виданий ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» на земельну ділянку загальною площею 5,1468 га для обслуговування санаторія та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 52 від 20.11.2001 року».

Як вбачається з позовної заяви, позивач - ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (нині ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця») вважає, що рішення Ворзельської селищної ради № 607-22-V від 20 грудня 2007 року та № 90-8-VI від 31 березня 2011 року не відповідають вимогам чинного законодавства України та порушують право користування належними йому на праві постійного користування земельними ділянками.

За доводами позивача, ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» згоди на вилучення земельних ділянок не надавало, у зв'язку з чим позивач вважає, що припинення права користування ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» земельною ділянкою загальною площею 5,1468 га та подальше надання її в оренду строком на 25 років відповідачу 2- КП «Санаторій «Перемога» без участі та відповідної згоди постійного землекористувача - ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» свідчить про порушення п. 2 ст. 19 Конституції України.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Київської області від 10.11.2011 року у справі №5/067-11/9 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив зокрема з того, що згідно статуту колективного підприємства «Санаторій «Перемога», колективне підприємство «Санаторій «Перемога» створено у зв'язку з реорганізацією орендного підприємства санаторій «Перемога» і є його правонаступником (п. 1.1 статуту). Місцезнаходженням даного підприємства є: Київська область, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36 (п. 1.16 статуту). Будь-яких даних щодо належності даного підприємства до структури ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» положення статуту не містять, а тому ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» не могло надавати згоду на передачу землі.

При цьому, місцевим господарським судом не було досліджено, що рішенням виконавчого комітету Ворзельської селищної Ради народних депутатів від 12.09.2001 р. № 174, яке було підставою видачі Державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 000144 на ім'я позивача земельна ділянка площею 5,1468 га для обслуговування санаторію в смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36 у постійне користування ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» не надавалася.

З матеріалів справи вбачається, що вказане рішення селищної ради стосується іншої юридичної особи - орендного підприємства санаторій «Перемога», правонаступником якого є скаржник - колективне підприємство «Санаторій «Перемога».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що скаржником до апеляційної скарги було додано додаткові докази що були витребуванні за адвокатським запитом від 10.11.2015 року, а саме технічна документація по складанню вищезазначеного Державного акту на право постійного користування землею, які суд першої інстанції не витребував та не досліджував, що на думку колегії суддів призвело до прийняття помилкового рішення у даній справі.

Судова колегія апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України приймає додані скаржником до апеляційної скарги додаткові докази по справі - технічну документація по складанню вищезазначеного Державного акту на право постійного користування землею смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36.

Так, враховуючи вищевстановлене, рішення виконавчого комітету Ворзельської селищної Ради народних депутатів від 12.09.2001 №174, та технічну документацію, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що спірна земельна ділянка площею 5 1468 га для обслуговування санаторію в смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36, була надана орендному підприємству санаторій «Перемога», правонаступником якого є колективне підприємство «Санаторій «Перемога».

Отже, рішенням №174 від 12.09.2001 спірна земельна ділянка у постійне користування ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» не надавалась.

Крім того, із наданої технічної документації по складанню державного акта на право постійного користування землею площею 5,1468 га в смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36, вбачається, що технічна документація виготовлялася саме орендному підприємству санаторій «Перемога», а не ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (нині приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»).

Також, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що рішенням господарського суду Київської області від 23.02.2016 у справі №911/5051/15, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 року позов задоволено повністю. Визнано недійсним Державний акт серії І-КВ №000144 від 20.11.2001 на право постійного користування землею площею 5,1468 га для обслуговування санаторія, виданий закритому акціонерному товариству «Укрпрофоздоровниця» на підставі рішення Ворзельської селищної Ради народних депутатів від 12.09.2001 №174 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 52.

Вказаним рішенням суду встановлено, що видавши ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» Державний акт серії І-КВ № 000144 від 20.11.2001 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 5 1468 га, Ворзельська селищна рада народних депутатів діяла всупереч вимог частини 2 статті 19 Конституції України, не в межах наданих їй повноважень, з порушенням вимог статті 9, 19 Земельного кодексу України та п.п. 1.4. Інструкції, оскільки необхідні правові підстави для складання та видання спірного державного акта були відсутні, враховуючи те, що Ворзельська селищна Рада народних депутатів не приймала рішення про надання зазначеної земельної ділянки в постійне користування ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

У відповідності до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 23.02.2016 у справі №911/5051/15 має преюдиційне значення у даній справі.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 24.01.2004 року за КП «Санаторій «Перемога» було зареєстровано право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди санаторію), розташовані на спірній земельній ділянці що підтверджується свідоцтвами про право власності САА №748851, САА №748852, САА №748853.

Згідно статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Стаття 141 ЗК України визначає вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною а саме:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи

комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

є) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Таким чином, на переконання колегії суддів згідно ст.120, 141 ЗК України, набувши право власності на нерухоме майно 24.01.2004 року, КП «Санаторій «Перемога» стало користувачем спірної земельної ділянки, на якій воно знаходиться, внаслідок чого, 20.12.2007 року цілком законно було прийняте рішення Ворзельської селищної ради про надання в оренду КП Санаторій «Перемога» земельної ділянки, а 30.03.2011 року внесено зміни в рішення від 20.12.2007 року та вилучено у позивача спірну ділянку.

Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення про задоволення позову помилково та необґрунтовано визнав рішення Ворзельської селищної ради Київської області та договори оренди недійсними.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Рішенням Виконавчого комітету Ворзельської селищної ради від 12 вересня 2001 року № 174 було вирішено питання зокрема про надання в постійне користування земельну ділянку орендному підприємству санаторій «Перемоги» загальною площею 5,1468 га в тому числі 3,2418 га - забудованих земель та 1,9050 га - лісовкритих площ для обслуговування санаторію в смт. Ворзель, вул. Пролетарська,36, а не ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», та якому помилково було видано Державний акт серії І-КВ № 000144 від 20.11.2001 на право постійного користування земельною ділянкою, який в свою чергу скасований за рішенням суду.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на пропуск позивачем позовної давності судова колегія апеляційного господарського суду вважає необгрунтованим, оскільки, суд апеляційної інстанції позбавлений права розглядати такі заяви, якщо така заява не заявлялася та не була подана до суду першої інстанції під час розгляду справи у суді першої інстанції, тобто не була предметом розгляду. З матеріалів справи не вбачається, що відповідач-2 звертався до суду з письмовою заявою про застосування позовної давності.

У відповідності до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 10.11.2011 року, прийняте після не повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з не правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу колективного підприємства «Санаторій «Перемога» на рішення господарського суду Київської області від 10.11.2011 року слід задовольнити, оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 10.11.2011 року скасувати. Прийняти нове рішення суду, яким в позові приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Ворзельської селищної ради Київської області, колективного підприємства «Санаторій «Перемога» про визнання рішень та договорів оренди земельних ділянок недійсними - відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу колективного підприємства «Санаторій «Перемога» на рішення господарського суду Київської області від 10.11.2011 року по справі № 5/067-11/9 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 10.11.2011 року по справі № 5/067-11/9 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення суду, яким в позові приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Ворзельської селищної ради Київської області, колективного підприємства «Санаторій «Перемога» про визнання рішень та договорів оренди земельних ділянок недійсними - відмовити.

4. Стягнути з приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (01019, м. Київ, вул. Шота Руставелі,39-41, код ЄДРПОУ 02583780) на користь колективного підприємства «Санаторій «Перемога» (08296, Київська область, смт. Ворзель, вул. Пролетарська,36, код ЄДРПОУ 02647496) 6 090 (шість тисяч дев'яносто) гривень судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

5. Матеріали справи № 5/067-11/9 повернути до господарському Київської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді К.В. Тарасенко

М.Г. Чорногуз