Ухвала

від 04.11.2016 по справі 5/067-11/9

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"04" листопада 2016 р. Справа №5/067-11/9

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Корсакової Г.В.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Колективного підприємства "Санаторій "Перемога" на рішення Господарського суду Київської області від 10.11.2011 по справі № 5/067-11/9 (суддя Сокуренко Л.В.)

за позовом Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Урпрофоздоровниця"

до 1. Ворзельської селищної ради Київської області

2. Колективного підприємства "Санаторій "Перемога"

про визнання рішень та договорів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Ворзельської селищної ради Київської області, Колективного підприємства «Санаторій «Перемога» про визнання рішень та договорів недійсними.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.11.2011 (суддя Сокуренко Л.В.), позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення Ворзельської селищної ради Київської області від 20.12.2007 № 607-22-V «Про затвердження технічної документації щодо складання документів та надання земельної ділянки в оренду КП «Санаторій «Перемога» для обслуговування санаторію за адресою: смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36, вул. Горького,11, вул. Горького б/н, вул. Семеніївська, б/н» .

Визнано незаконним та скасовано рішення Ворзельської селищної ради Київської області від 31.03.2011 № 90-8-VI «Про внесення змін в рішення Ворзельської селищної ради від 20.12.2007 № 607-22-V «Про затвердження технічної документації щодо складання документів та надання земельної ділянки в оренду КП «Санаторій «Перемога» для обслуговування санаторію за адресою: смт. Ворзель, вул. Пролетарська,36, вул. Горького,11, вул. Горького б/н, вул. Семеніївська, б/н» .

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.10.2008, зареєстрований в Ірпінському міському відділі № 2 Київської РФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2008 № 040834000013, укладений між Ворзельською селищною радою Київської області і КП «Санаторій «Перемога» .

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.10.2008, зареєстрований в Ірпінському міському відділі № 2 Київської РФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2008 № 040834000014 укладений між Ворзельською селищною радою Київської області і КП «Санаторій «Перемога» .

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.10.2008, зареєстрований в Ірпінському міському відділі № 2 Київської РФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2008 № 040834000015 укладений між Ворзельською селищною радою Київської області і КП «Санаторій «Перемога» .

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.10.2008, зареєстрований в Ірпінському міському відділі № 2 Київської РФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2008 № 040834000016 укладений між Ворзельською селищною радою Київської області і колективним підприємством «Санаторій «Перемога» .

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, 10.12.2015 КП«Санаторій «Перемога» звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, яка зареєстрована канцелярією суду першої інстанції 02.12.2015.

Крім того, разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, яке мотивовано апелянтом тим, що КП "Санаторій "Перемога" не отримувало копії судового рішення Господарського суду Київської області від 10.11.2011, а про його існування дізналось лише 19.10.2015 після ознайомлення з матеріалами справи. При цьому, апелянт зазначав, що обізнаність із змістом оскаржуваного судового рішення є необхідною умовою здійснення стороною права на оскарження, оскільки забезпечується можливість сторони викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішенняз посиланням на законодавство, як це передбачено п. 3 ч. 1 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, необізнаність апелянта з оскаржуваним рішенням до моменту отримання необхідної інформації з матеріалів справи 19.10.2015 є об"єктивною непереборною обставиною, що не залежали від волевиявлення заявника та істотно перешкоджали йому подати апеляційну скаргу в межах встановленого строку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 (колегія у складі суддів: головуючий суддя Тищенко О.В., судді Тарасенко К.В., Чорногуз М.Г.), рішення Господарського суду Київської області від 10.11.2011 скасовано повністю. Прийнято нове рішення, яким в позові Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Ворзельської селищної ради Київської області, КП «Санаторій «Перемога» про визнання рішень та договорів оренди земельних ділянок недійсними - відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на користь КП «Санаторій «Перемога» 6 090,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення Господарського суду Київської області від 10.11.2011 залишити в силі.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 5/067-11/9 Господарського суду Київської області скасовано, справу направлено на розгляд до Київського апеляційного господарського суду зі стадії прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що суд апеляційної інстанції при винесенні ухвали не врахував пункт 1 статті 6 Конвенції, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточного рішення у справі, не навів відповідних причин такого поновлення та скасував в подальшому рішення суду, порушивши принцип правової визначеності та право інших сторін на справедливий судовий розгляд.

02.11.2016 справа № 5/067-11/9 надійшла до Київського апеляційного господарського суду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 5/067-11/9 сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Корсакова Г.В., Коротун О.М.

Відповідно до положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України, однією з засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зміст даного принципу полягає, зокрема, у встановленні для сторін рівних можливостей для здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов'язків.

Сторони, згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Забезпечення участі сторін та інших осіб у судовому процесі покладається на господарський суд, який зобов'язаний винести і надіслати їм ухвалу, в якій вказується про час і місце проведення засідання господарського суду (стаття 64 Господарського процесуального кодексу України).

Так, в матеріалах справи наявні документально підтверджені відомості (довідка віддлу статистики у м.Києві, Статут КП "Санаторій "Перемога"), що адресою юридичного місцезнаходження, і, відповідно, адресою для надсилання процесуальних документів КП «Санаторій «Перемога» є: Київська область, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36 (клопотань про зміну адреси підприємством надано не було).

При цьому, КП «Санаторій «Перемога» надсилались на адресу юридичного місцезнаходження і вручались процесуальні документи по справі, а саме: ухвала про порушення провадження у справі від 20.05.2011 (поштове повідомлення про вручення - 0103230180206), ухвала про відкладення розгляду справи від 23.06.2011(поштове повідомлення - 0103230004076), ухвала про прийняття справи від 26.07.2011(поштове повідомлення 0103227316873), ухвали про відкладення розгляду справи від 13.09.2011 (поштове повідомлення - 0103227618985), ухвали про відкладення розгляду справи від 01.11.2011 (поштове повідомлення - 0103232052000).

Крім того, КП "Санаторій "Перемога" 04.08.2011 надало відзив по справі.

З огляду на вищенаведені обставини та наявні в матеріалах справи документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що КП «Санаторій «Перемога» про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції 10.11.2011 (тобто, коли було винсено оскаржуване рішення) було повідомлено належним чином у встановленому порядку, однак не скористалось своїм процесуальним правом для участі у судовому засіданні при винесені рішення, не повідомляло суд про поважність причин відсутності у такому судовому засіданні, а також не надавало додаткові пояснення до позовної заяви.

Відповідно до статті 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

10.11.2011 Господарським судом Київської області винесено рішенням по даній справі, яке направлено сторонам 29.11.2011, та отримано КП«Санаторій «Перемога» 02.12.2011 (підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 0103232086584 - т. 1 а.с. 236).

Таким чином, вищевказане рішення суду набрало законної сили.

Частиною 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України визначено, що процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд судового рішення.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом (стаття 93 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

З огляду на матеріали справи, не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області від 10.11.2011, 10.12.2015 р. Колективне підприємство "Санаторій "Перемога" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимоги відмовити повністю.

До своєї скарги Колективним підприємством «Санаторій «Перемога» було додано клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги, яке обгрунтовано необізнаністю скаржника про прийняте судове рішення, відсутністю повного тексту такого рішення, та тим, що спірне судове рішення було отримано останнім після закінчення процесуального строку на його оскарження лише після ознайомлення 19.10.2015 з матеріалами справи. Необізнаність апелянта з оскаржуваним рішенням до моменту отримання необхідної інформації з матеріалів справи 19.10.2015 є об"єктивною непереборною обставиною, що не залежали від волевиявлення заявника та істотно перешкоджали йому подати апеляційну скаргу в межах встановленого строку.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд зазначає наступне.

Ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку.

Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Згідно цієї норми суд апеляційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до наведеної норми суд апеляційної інстанції має оцінити доводи заявника, інші можливі обставини, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Крім того, як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.12.2003 зі справи "Рябих проти Росії" принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином вказані рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Як зазначалось вище, до апеляційної скарги Колективним підприємством «Санаторій «Перемога» було додано клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги, яке обгрунтовано необізнаністю скаржника про прийняте судове рішення, відсутністю повного тексту такого рішення, та тим, що спірне судове рішення було отримано останнім після закінчення процесуального строку на його оскарження лише після ознайомлення 19.10.2015 з матеріалами справи. Необізнаність апелянта (за його твердженням) з оскаржуваним рішенням до моменту отримання необхідної інформації з матеріалів справи 19.10.2015 є об"єктивною непереборною обставиною, що не залежали від волевиявлення заявника та істотно перешкоджали йому подати апеляційну скаргу в межах встановленого строку.

Проте, вказані доводи скаржника спростовуються наявними матеріалами справи, які підтверджують, що скаржник належним чином повідомлявся про розгляд справи, був обізнаний про наявність судового провадження, подавав відзив на позов, а також отримав оскаржуване рішення, відправлене поштовим зв"язком, тобто був обізнаний як про наявність судового спору, дати судових засідань, так і про винесене рішення. Таким чином, непереборних обставин, що не залежали від волевиявлення заявника та істотно перешкоджали йому подати апеляційну скаргу в межах встановленого строку - апелянтом не доведено, а апеляційним судом за поданих апелянтом доказів та наведених обставин - не встановлено.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для відновлення процесуального строку на оскарження КП "Санаторій "Перемога" рішення Господарського суду Київської області від 10.11.2011 по справі № 5/067-11/9 - відсутні, у звязку з чим клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - є безпідставним, необгрунтованим та та відхиляється судом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, керуючись ст.86, 94, п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кдексу України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Колективного підприємства "Санаторій "Перемога" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 10.11.2011 по справі № 5/067-11/9 - відхилити.

2. Апеляційну скаргу Колективного підприємства "Санаторій "Перемога" на рішення Господарського суду Київської області від 10.11.2011 по справі № 5/067-11/9 - повернути апелянту без розгляду.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Г.В. Корсакова

ОСОБА_1