Ухвала

від 30.06.2016 по справі 291/1484/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №291/1484/14-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.72 КК Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

за участю: прокурора ОСОБА_7 ,

заявника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальне провадження №291/1484/14-к за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 13 квітня 2016 року,

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як незаконну і необґрунтовану, та постановити нове рішення, яким задовольнити його клопотання про скасування арешту на належний житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом зняття заборони на його відчуження. Мотивує це тим, що оскільки ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 24.02.2016 р. не вирішено питання щодо накладеного арешту на вищенаведене домогосподарство, з огляду на норми п.10 ст.537 КПК України, саме Ружинський районний суд, як суд першої інстанції, котрим постановлено вирок і повинен вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні рішення суду.

Згідно ухвали суду першої інстанції, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_8 про скасування накладеного арешту на належний йому будинок АДРЕСА_1 .

Свій висновок суд першої інстанції, посилаючись при цьому на вимоги п.14 ч.1 ст.537, п.4 ч.2 ст.539 КПК України, мотивував тим, що клопотання або подання про вирішення питання, пов`язаного з виконанням вироку, подається до суду, яким ухвалено вирок.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_8 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, думку прокурора, яка заперечила щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів провадження вироком Ружинського районного суду Житомирської області від 02 липня 2015 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України і призначено на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків в органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки та накладено штраф - 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 8500 грн.

Цим же вироком було стягнуто з ОСОБА_8 на користь Ружинської селищної ради завдані збитки в сумі 339900 грн. та залишено арешт накладений на житловий будинок АДРЕСА_1 належний ОСОБА_8 , шляхом встановлення заборони на його відчуження.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 24 лютого 2016 року вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 02 липня 2015 року, яким ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України скасовано, а кримінальне провадження закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України. Заявлений прокурором в інтересах Ружинської селищної ради цивільний позов на суму 339900 грн., - залишено без розгляду.

Згідно п.14 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Частинами 1 та 2 ст.539 КПК України передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається:

1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2 - 4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні) частини першої статті 537 цього Кодексу;

2) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13 частини першої статті 537 цього Кодексу;

3) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9 частини першої статті 537 цього Кодексу;

4) до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв`язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

На переконання апеляційного суду, вирішуючи заяву ОСОБА_8 про скасування арешту на належний йому житловий будинок, суд першої інстанції допустив неправильне застосування кримінального процесуального закону.

Так, сукупний аналіз положень п.1 ст.537, ч.1, ч.2 ст.539 КПК України, дає всі підстави для висновку, що вирішення вказаної заяви ОСОБА_8 мав здійснити суд першої інстанції, який раніше постановив вирок, тобто Ружинський районний суд Житомирської області, при цьому розгляд такої заяви зі стадії апеляційної інстанції процесуальним законом не передбачено.

Крім того, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, в її мотивувальній частині фактично прийшов до висновку, що заява не підлягає розгляду в суді першої інстанції. Проте, в резолютивній частині ухвали, без розгляду заяви по суті та без надання відповідної оцінки щодо її законності та обґрунтованості, всупереч висновків викладених в мотивувальній частині, безпідставно постановив відмовити в її задоволенні.

Оскільки суд першої інстанції не розглядав по суті заяву ОСОБА_8 та з цього приводу не постановляв відповідного рішення, апеляційний суд позбавлений права, вирішивши заяву ОСОБА_8 , постановити нову ухвалу.

В порядку ч.6 ст.9, п.1, п.3 ч.1 ст.409, п.1 ч.1 ст.415 КПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 13 квітня 2016 року скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :