Справа № 585/2353/16-ц
Номер провадження 2/585/701/16
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2016 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, при секретарі М.В. Шунько, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітлен», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Проспера - А.В.», про захист прав споживача, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Вітлен», третя особа ТОВ «Проспера - А.В.», і просить: визнати недійсним Договір № 2818 про надання послуг із оформлення Договору та включення до фінансового проекту «Доступний кредит», укладений 08.12.2015 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Вітлен»; стягнути з ТОВ «Вітлен», код ЄДРПОУ 38445333, на користь ОСОБА_1 18 375 грн. та судові витрати. В обґрунтування позову вказав, що 18 грудня 2015 року між ним та ТОВ «Вітлен» укладений договір № 2818 про надання послуг з оформлення Договору та включення до фінансового проекту «Доступний кредит», за умовами якого відповідач зобов'язався за плату забезпечити оформлення договору про участь в фінансовому проекті «Доступний кредит» між ним і ТОВ, а також надавати інформаційно-консультативні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої його участі у фінансовому проекті «Доступний кредит». У відповідності умов даного договору фінансове забезпечення - оплата послуг клієнтом, яка здійснюється тільки через банківські установи, на користь компанії, є договірною, що визначена у відсотковому розмірі, а саме 10,5 % від суми позики, зазначеної в додатку № 1 до договору про участі в проекті і сплачується одноразово шляхом перерахування 100% попередньої оплати на банківський рахунок ТОВ «Вітлен» одночасно із підписанням сторонами договору, що становить 18375 грн. Пунктом 2.2.Договору № 2818 також передбачено оплату послуг в розмірі 3% від суми безвідсоткової позики, яка оплачується шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ТОВ, починаючи з наступного місяця після укладення Договору до 15 числа включно протягом дії Договору. 08.12.2015 року ним був здійснений внесок для оплати інформаційно-консультативних послуг в сумі 18375 грн., про що було складено акт прийому-передачі послуг від 08.12.2015 між відповідачем в особі менеджера ОСОБА_2 та ним. Також 18 грудня 2015 року між ним і ТОВ «Проспера -А.В.» було укладено Договір № 2818 за умовами якого ТОВ зобов'язалося вчинити від його імені дії, спрямовані на отримання безпроцентної позики на підставі ст.ст. 1046,1048 ЦК України та на умовах діяльності програми «Доступний кредит», організувати та проводити розподіл Фонду позичальників, здійснити надання безвідсоткової позики на користь позичальника за рахунок Фонду позичальників, а також надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами у порядку та у строки, передбачені договором та додатками. Як договір між ним та ТОВ «Вілен» так і договір між ним та ТОВ «Проспера-А.В.», від імені юридичних осіб підписувала ОСОБА_2, яка є представником обох товариств, договори мають однакові норми. Коли він, як майбутній позичальник звертався з приводу отримання кредиту, то всю необхідну для цього інформацію могла надати ОСОБА_2, як представник ТОВ «Проспера-А.В.», а не як представник ТОВ «Вітлен», яке в цій ситуації виступає як непотрібний посередник. Крім того, як вбачається з умов Договору про надання послуг, розмір інформаційно-консультативних послуг залежить від розміру кредитних коштів, які позичальник має бажання отримати, а дія Договору про надання послуг визначений у 180 місяців до виконання зобов'язань Сторонами усіх зобов'язань згідно з договором про участь у Фінансовому проекті «Доступний кредит». Викладене свідчить про обман зі сторони відповідача, оскільки розмір інформаційно-консультативних послуг повинен залежати тільки від розміру наданої інформації і не залежати від розміру кредитних коштів, які позичальник має бажання отримати за договором із третьою особою. Враховуючи викладене вважає, що Договір № 2818 про надання послуг із оформлення Договору та включення до Фінансового проекту «доступний кредит», укладений 08.12.2015 року між ним та ТОВ «Вітлен» є недійсним. При укладенні Договору він мав намір придбати продукцію (роботу, послугу) для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, отже, відповідно п.22. ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» він є споживачем. Вважає, що до нечесної підприємницької діяльності відноситься і діяльність в межах договору від 03.07.2015 року, укладеного між відповідачем, як виконавцем послуг, та ним, як замовником, оскільки надана йому інформація в рамках інформаційно-консультативних послуг щодо умов придбання товару (позики) на умовах Програми «Доступний кредит», мала не тільки не чіткий, а й неправдивих характер, який вплинув на його свідомий вибір та призвів до укладення ним договору на невигідних для нього умовах. Враховуючи викладене вважає, що з відповідача на його користь мають бути стягнуті 18375 грн., внесені на рахунок відповідача 08.12.2015 року на виконання умов оспорюваного договору.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги і просив їх задоволити, підтвердив обґрунтування позову. Суду пояснив, що коли він раніше до них звертався, йому давали інші договори, а коли вже прийшов укладати договір - дали той, що підписаний. Незаконність договору в тому, що від імені двох юридичних осіб діяла одна і та ж фізична особа, які в неї повноваження, він не знає. В зв'язку з вказаним він вважає, що договір укладено незаконно. Крім цього, він міг би укласти угоду з ТОВ «Проспера - А.В.» без посередників, оскільки інтереси обох юридичних осіб представляла одні і таж особа - ОСОБА_2 Сам він для укладення угоди в ТОВ «Проспера - А.В.» не звертався. Також, розмір оплати за інформаційно-консультативні послуги визначений у відсотках від сум позики, що не передбачено законом, а тому незаконно.
Відповідач ТОВ «Вітлен» в судове засідання явку представника не забезпечило, причини неявки не повідомило, про відкладення розгляду справи не клопотало.
Третя особа ТОВ «Проспера - А.В.» в судове засідання явку представника не забезпечило, причини неявки не повідомило, про відкладення розгляду справи не клопотало.
Судом встановлено, що 8 грудня 2015 року, між ТОВ «Вітлен» (компанія) і ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір № 2818 про надання послуг із оформлення Договору та включення до Фінансового Проекту «Доступний кредит», за умовами якого: п.1.1. Клієнт доручає, а Компанія приймає на себе зобов'язання здійснити наступні дії, спрямовані на отримання позики, на умовах Фінансового проекту «Доступний кредит», а саме: - забезпечити оформлення договору про участь в Фінансовому проекті «Доступний кредит» між компанією та Клієнтом; - надавати інформаційно-консультативні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі клієнта в Фінансовому проекті «Доступний кредит»; п.2.1. фінансове забезпечення - оплата послуг клієнтом, яка здійснюється через банківські установи, на користь Компанії, є договірною, що визначається у відсотковому розмірі , а саме 10,5 % від суми позики, зазначеної в Додатку № 1 до Договору про участь у проекті «Доступний кредит» і сплачується одноразово шляхом перерахування 100 % попередньої оплати на банківський рахунок Компанії одночасно із підписанням сторонами даного Договору що становить 18375 грн.; п.3.1. Послуги вважаються прийнятими Клієнтом, а договір вважається виконаний у повному обсязі Сторонами, після набуття чинності Договору про участь в Фінансовому проекті між Компанією та діє 180 місяців та/або до виконання Сторонами усіх зобов'язань згідно з Договором про участь в Фінансовому проекті та додатками до нього; … п.7.1. Цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання Сторонами і діє протягом 180 місяців та/або до виконання усіх зобов'язань передбачених даним Договором; … п. 8. 2. Сторони визначили, що умови Договору, права та зобов'язання сторін, порядок та строки надання Компанією послуг, відповідають вимогам чинного законодавства України, а також Закону України «про захист прав споживачів», не створюють дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду Клієнта як споживача, та є такими що задовольняють інтереси клієнта; … п.8.6.Клієнт заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника компанії, уважно прочитав та зрозумів умови Договору, що засвідчує своїм підписом. Всі попередні усні домовленості, переговори, переписка, повідомлення, гарантії, втрачають юридичну силу. Клієнт стверджує, що мав достатньо часу для всебічного та повного ознайомлення з умовами правочину та прийняття свідомого рішення щодо його укладення.
8 грудня 2015 року, між ТОВ «Проспера-А.В.» (товариство) і ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір № 2818, за умовами якого п.1.1. Товариство за згодою Позичальника зобов'язується вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку № 1 до даного Договору, на підставі ст.1046,1048 ЦК України та на умовах діяльності Програми «доступний кредит»…
З додатку № 1 до договору № 2818 від 8 грудня 2015 року вбачається, що сума позики становить 175000 грн.
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг, від 8 грудня 2015 року вбачається, що цей акт складено між ТОВ «Вітлен» (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник), про те, що виконавець виконав належним чином консультаційні та роз'яснювальні послуги. Стосовно ходу виконання, якості, а також результату виконаних послуг Замовник зауважень та претензій до виконавця не має. Загальна вартість робіт (послуг) 18375 грн.
Згідно квитанції від 8 грудня 2015 року ОСОБА_1 сплатив 18375 грн. ТОВ «Вітлен», назва послуги: оплата за товари/услуги, призначення: оплата за послуги зг. Дог.№ 2818 від 08.12.2015 р.
Наведені факти свідчать, що між сторонами склалися спірні правовідносини щодо визнання правочину недійсним та стягнення коштів.
При вирішенні спору суд виходить з норм чинного законодавства, на які послався позивач та ЦК України.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»: абз. 2 ч.2 - підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору; п. 6) ч.3 - забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов не обґрунтований і задоволенню не підлягає.
При вирішенні спору в частині визнання недійсним договору про надання послуг, суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки позивач не вказав норм чинного законодавства, з яких спірний правочин може бути визнаний судом недійсним, так позивач ні в позовній заяві, ні в поясненнях даних в судовому засіданні не послався на відповідні норми чинного законодавства, де вказано, що за обставин зазначених позивачем, правочин може бути визнаний недійсним. Самостійно ж суд не повинен визначати правові підстави, виходячи з яких має вирішуватися спір. Позивач в позові послався лише на ст. 216 ЦК України, яка визначає правові наслідки недійсності правочину, проте жодної норми ЦК України, чи іншого нормативного акту, виходячи з якої суд мав би вирішувати питання щодо недійсності правочину - не зазначив.
Крім цього, позивачем, всупереч вимог ст. 60 ЦПК України не доведено наступного: - що ТОВ «Вітлен» виступає при укладенні угоди з ТОВ «Проспера - А.В.» як непотрібний посередник, та тієї обставини, що навіть у випадку якщо ТОВ «Вітлен» є непотрібним посередником, дана обставина є підставою для визнання правочину недійсним; - що діяльність в межах договору між позивачем та відповідачем від 8 грудня 2015 року відноситься до нечесної підприємницької діяльності, оскільки не вказано в чому саме полягає нечіткість наданої позивачу інформації та її неправдивість, натомість зі змісту оспорюваного договору вбачається, що клієнт отримав усі коректно викладені пояснення від представника компанії, уважно прочитав та зрозумів умови договору, що й засвідчив своїм підписом сам позивач як в договорі так і в акті прийому-передачі наданих послуг; - що мав місце обман з боку відповідача при визначенні розміру оплати інформаційно-консультативних послуг, оскільки сторони є вільними у визначенні умов договору і ст. 903 ЦК України передбачає визначення розміру оплати наданих послуг саме сторонами у договорі, що й мало місце при укладенні спірного правочину.
Та обставина, що укладення договорів від імені двох юридичних осіб з позивачем, відбулося за участі однієї й тієї ж фізичної особи, у якої малися довіреності на вчинення дій від імені цих юридичних осіб, не може бути взята судом як підстава для визнання правочину недійсним, оскільки не визначена чинним законодавством як така.
З огляду на висновок суду про відмову в задоволенні вимог про визнання правочину недійсним, вимоги про стягнення грошових коштів та судових витрат також задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 208, 209, 212-215, 292, 294, 296 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітлен», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Проспера - А.В.», про захист прав споживача відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя… підпис.
Копія вірна:
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_3
Станом на 04 липня 2016 року рішення не набрало законної сили
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_3
Суд | Роменський міськрайонний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2016 |
Оприлюднено | 07.07.2016 |
Номер документу | 58741050 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Євтушенко Олена Іванівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Євтушенко Олена Іванівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Євтушенко Олена Іванівна
Цивільне
Роменський міськрайонний суд Сумської області
Шульга В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні