Ухвала

від 15.02.2017 по справі 585/2353/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

15 лютого 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., Ізмайлової Т.Л., МостовоїГ.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вітлен , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Проспера - А.В. про захист прав споживача,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Вітлен , подану представником ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду Сумської області від 29 серпня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вітлен (далі - ТОВ Вітлен ), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Проспера - А.В. (ТОВ Проспера - А.В. ) про захист прав споживача .

На обґрунтування позовних вимог зазначав те, що 08 грудня 2015 року між ним та TOB Вітлен було укладено договір № 2818 про надання послуг із оформлення Договору та включення до Фінансового Проекту Доступний Кредит (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 згаданого договору, клієнт доручає, а компанія приймає на себе зобов'язання здійснити наступні дії, спрямовані на отримання позики, на умовах Фінансового проекту Доступний Кредит , а саме: забезпечити оформлення Договору про участь в Фінансовому проекті Доступний Кредит між компанією та клієнтом; надавати інформаційно-консультативні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі клієнта в Фінансовому проекті Доступний Кредит .

Відповідно до п.2.1 згаданого Договору, фінансове забезпечення - оплата послуг клієнтом, яка здійснюється тільки через банківські установи, на користь компанії є договірною, що визначається у відсотковому розмірі, а саме 10,5 % від суми позики, зазначеної в додатку № 1 до Договору про участь в проекті Доступний Кредит і сплачується одноразово шляхом перерахування 100 % попередньої оплати на банківський рахунок компанії одночасно із підписанням сторонами даного договору, що становить 18 375 грн.

08 грудня 2015 року він сплатив на рахунок TOB Bітлен 18 375 грн (внесок для оплати інформаційно-консультативних послуг). Зазначений Договір він уклав під впливом обману та нечесної підприємницької діяльності з боку відповідача, положення Договору щодо ціни є несправедливими.

Також позивач зазначав, що договір про надання інформаційно- консультативних послуг, укладений з відповідачем 08 грудня 2015 року та договір з ТОВ Проспера-А.В. про приєднання до фінансового проекту Доступний кредит від 08 грудня 2015 року від імені двох юридичних осіб були підписані однією особою, яка одночасно є представником цих обох товариств. Обидва договори мають однакові номери - 2818.

Згідно умов Договору про надання інформаційних послуг (п. 2.2.) розмір (вартість) інформаційно-консультативних послуг залежить від розміру кредитних коштів, які позичальник має бажання отримати.

Це свідчить про обман зі сторони відповідача, оскільки розмір (вартість інформаційно-консультативних послуг) повинен залежати тільки від розміру наданої інформації і не залежати від розміру кредитних коштів, які позичальник має бажання отримати за іншим договором.

Посилаючись на такі обставини, ОСОБА_4 просив визнати недійсним Договір № 2818 про надання послуг і оформлення Договору та включення до Фінансового проекту Доступний кредит , укладений 08 грудня 2015 року між ОСОБА_6 і TOB Bітлен ; стягнути з ТОВ Вітлен на його користь 18 375 грн.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 червня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 29 серпня 2016 року рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ Вітлен на користь ОСОБА_4 18 375 грн на повернення сплачених позивачем коштів на рахунок відповідача 08 грудня 2015 року. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судового збору.

У касаційній скарзі представник ТОВ Вітлен -ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду Сумської області від 29 серпня 2016 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У звКјязку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено в чому полягав обман та нечесна підприємницька діяльність відповідача.

Скасовуючи рішення районного суду та задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що позивачем доведено, що умови укладеного договору між ним та ТОВ Вітлен є несправедливими, а нечесна підприємницька діяльність відповідача ввела споживача в оману. Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним Договору № 2818 про надання послуг оформлення Договору та включення до Фінансового проекту Доступний кредит , укладеного 08 грудня 2015 року між ОСОБА_4 та ТОВ Вітлен .

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом,відповідно до копії договору № 2818 про надання послуг із оформленням Договору та включення до Фінансового Проекту Доступний Кредит від 08 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_4 та TOB Bітлен (а.с.8), пунктами 1.1, 2.1 передбачено, що клієнт доручає, а компанія приймає на себе зобов'язання здійснити наступні дії, спрямовані на отримання позики, на умовах Фінансового проекту Доступний Кредит , а саме: забезпечити оформлення Договору про участь в Фінансовому проекті Доступний Кредит між компанією та клієнтом; надавати інформаційно-консультативні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі клієнта в Фінансовому проекті Доступний Кредит .

Фінансове забезпечення - оплата послуг клієнтом, яка здійснюється тільки через банківські установи, на користь компанії є договірною, що визначається у відсотковому розмірі, а саме 10,5 % від суми позики, зазначеної в додатку № 1 до Договору про участь в проекті Доступний Кредит і сплачується одноразово шляхом перерахування 100 % попередньої оплати на банківський рахунок компанії одночасно із підписанням сторонами даного договору, що становить 18 375 грн.

Відповідно до копії договору № 2818 від 08 грудня 2015 року укладеного між ТОВ Проспера-А.В. та ОСОБА_4 (а.с.9). пунктами 1.1-1.6 передбачено, що за цим Договором Товариство за згодою позичальника зобов'язується вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку № 1 до даного Договору, на підставі ст. 1046, 1048 ЦК України та на умовах діяльності Програми Доступний Кредит , надалі за текстом - Програма, що міститься з Додатку № 2 до даного Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору, у тому числі: а) організовувати та проводити розподіл Фонду Позичальників, здійснити надання безвідсоткової позики на користь Позичальника за рахунок Фонду Позичальників; б) надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені Сторонами у порядку та в строки, передбачені цим Договором та Додатками до нього.

Безвідсоткова позика та строки розрахунків по даному Договору зазначаються у відповідних Додатках до нього, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Позичальник доручив Товариству використовувати суми платежів для формування Фонду Позичальників та його розподілу, а також здійснювати надання безвідсоткової позики на користь Позичальників Програми Доступний Кредит .

Усі платежі, передбачені Договором та Додатками до нього, сплачуються у грошовій одиниці України через банківські установи на розрахункові рахунки Товариства у безготівковій формі.

Умовами даного Договору передбачено лише надання Позичальникам безвідсоткової позики за рахунок коштів Фонду Позичальників. Придбання будь-якого товару на користь Позичальника за рахунок Фонду Позичальників за умовами даного Договору неможливе.

Визначення термінів, використаних у тексті даного Договору та Додатків до нього, викладені у Додатку № 2 до даного Договору, який підписується Сторонами одночасно з підписанням даного Договору.

У додатку № 1 до цього договору (а.с.9, зворот) визначено кількість щомісячних платежів, які має проплатити ОСОБА_4 - 180, по 1 497,22 грн. (180*1497,22 грн.=269 499,60 грн.), а сума позики - 175 000 грн.

Вищезгадані правочини від імені обох юридичних осіб підписані їхнім

представником ОСОБА_7

Судом встановлено, що згідно копії квитанції ПАТ ПриватБанк , ОСОБА_4 08 грудня 2015 року сплатив відповідачу 18 375 грн, призначення: оплата за послуги згідно договору № 2818 від 08 грудня 2015 року (а.с. 16).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу ), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до п. 20 згаданої постанови Пленуму, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 15 ЗУ Про захист прав споживачів передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Статтею 18 Закону України Про захист прав споживачів , зокрема передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачем не є вичерпним.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Статтею 19 названого Закону, зокрема, передбачено, що нечесна підприємницька практика забороняється.

Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно ціни або способу розрахунку ціни, потреби у послугах.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Статтею 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з того, що позивачем ОСОБА_4, як споживачем, доведено, що умови Договору укладеного між ним та ТОВ Вітлен щодо ціни є несправедливими, а нечесна підприємницька діяльність відповідача ввела споживача ОСОБА_4 в оману та спонукала його дати згоду на здійснення правочину (Договору), на який в іншому випадку він би не погодився, проте погодився будучі введеним в оману щодо ціни договору та потреби у послугах, зазначених у п. 1.1 цього Договору. Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним Договору № 2818 про надання послуг оформлення Договору та включення до Фінансового проекту Доступний кредит , укладеного 08 грудня 2015 року між ОСОБА_4 та ТОВ Вітлен .

Таким чином, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду Сумської області від 29 серпня 2016 року.

Доводи касаційної скарги зводяться лише до переоцінки доказів та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України , колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вітлен , подану представником ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Сумської області від 29 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.І. Євтушенко

Т.Л. Ізмайлова

Г.І. Мостова